Ухвала

від 12.04.2021 по справі 911/3749/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"12" квітня 2021 р. Справа№ 911/3749/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Дикунської С.Я.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Линник А.М.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.04.2021

розглянувши в приміщенні суду апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 (повне рішення складено 27.04.2018)

у справі № 911/3749/17 (суддя Янюк О.С.)

за позовом Заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури

в інтересах держави в особі Київського обласного та по м.Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства "Димерське лісове господарство"

до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (відповідач - 1)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарнерія Київ" (відповідач - 2)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

ОСОБА_1 (третя особа - 1), ОСОБА_2 (третя особа - 2), ОСОБА_3 (третя особа - 3), ОСОБА_4 (третя особа - 4), ОСОБА_5 (третя особа - 5), ОСОБА_6 (третя особа - 6), ОСОБА_7 (третя особа - 7), ОСОБА_8 (третя особа - 8), ОСОБА_9 (третя особа - 9), ОСОБА_10 (третя особа - 10), ОСОБА_11 (третя особа - 11), ОСОБА_12 (третя особа - 12), ОСОБА_13 (третя особа - 13), ОСОБА_14 (третя особа - 14), ОСОБА_15 (третя особа - 15), ОСОБА_16 (третя особа - 16), ОСОБА_17 (третя особа - 17)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

В судовому засіданні 12.04.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 12.04.2018 у справі №911/3749/17 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Перший заступник прокурора Київської області звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 скасовано, закрито провадження у справі № 911/3749/17 на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постановою Великою Палати Верховного Суду від 15.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 у справі №911/3749/17 скасовано в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про витребування земельних ділянок. Справу в цій частині постановлено передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 14 лютого 2019 у справі №911/3749/17 залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 у справі №911/3749/17 в частині вирішення позовних вимог про витребування земельних ділянок залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 29.04.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 у справі №911/3749/17 скасовано. Справу №911/3749/17 передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Хрипун О.О., Разіна Т.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 23.07.2020.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції склад колегії суддів змінювався, розгляд справи відкладався.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2021 розгляд справи відкладено на 12.04.2021.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 з підстав, передбачених ч. 3 ст. 403 ЦПК України, передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 359/3373/16-ц (провадження № 61-27365св18) за позовом першого заступника прокурора Київської області, який діє в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Бориспільське лісове господарство" про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки, свідоцтв про право власності на земельні ділянки, рішень про державну реєстрацію права власності на ці об`єкти нерухомого майна, договорів іпотеки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою першого заступника прокурора Київської області на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2017 та постанову Апеляційного суду Київської області від 20 березня 2018.

Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду виходила з того, що вимогу про витребування земельної ділянки лісового фонду на користь держави слід розглядати як віндикаційний позов, до якого можна застосувати позовну давність. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегій суддів Першої, Другої та Третьої судових палат Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 у справі № 183/1615/16 (провадження №61-14809св19), від 25 листопада 2020 у справі № 363/1266/18 (провадження № 61-6405св20), від 18 листопада 2020 у справі № 367/3529/15-ц (провадження №61-3082св19), від 04 листопада 2020 у справі № 372/1884/17 (провадження № 61-6079св19), від 11 грудня 2019 у справі № 367/3487/15-ц (провадження № 61-18599св18), від 29 квітня 2020 у справі № 372/3917/15 та ін.

Крім того, переглядаючи справу № 368/1158/16-ц (провадження № 14-140цс18), Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018, погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що вимога про витребування земельної ділянки лісового фонду з незаконного володіння приватної особи у порядку ст. 388 ЦК України є ефективним способом захисту права власності держави на землі цієї категорії.

Натомість, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04 лютого 2020 у справі № 911/3311/17 дійшов протилежного висновку та зазначив, що зайняття земельної ділянки лісогосподарського призначення з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Аналогічний правовий висновок Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного господарського суду наведено також у постановах від 04 лютого 2020 у справах № 911/3574/17 та № 911/3897/17, та від 03 вересня 2020 у справі № 911/3449/17.

В свою чергу, у даній справі, правовідносини є подібними тим, що є предметом спору у справі № 359/3373/16-ц, зокрема, стосуються витребування на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельної ділянки, яка належить до земель лісового фонду, з вирішенням питання про застосування позовної давності, заявленої ТОВ Гарнерія Київ та Райдержадміністрацією.

Aналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 359/1726/16, від 27.01.2021 у справі № 915/1221/19, від 27.01.2021 у справі №488/3322/14-ц та від 03.02.2021 у справі № 369/16419/18.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Отже, з огляду на те, що Великою Палатою Верховного Суду переглядається рішення у справі № 359/3373/16-ц у правовідносинах, подібних до правовідносин у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у справі №911/3749/17 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №359/3373/16-ц.

Прокурор та представник відповідача - 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 12.04.2021 не заперечували щодо зупинення провадження у справі.

Представники позивачів 1, 2, відповідача 1, третіх осіб 1-17 в судове засідання апеляційної інстанції 12.04.2021 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином.

Право на справедливий суд, визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 (далі - Конвенція), також пов`язане з вимогами єдиного застосування закону. Розбіжності в тлумаченні правових норм можуть сприйматися як невід`ємна риса судової системи, що складається з певної мережі судів. Тобто різні суди можуть дійти неоднакових, але водночас раціональних та обґрунтованих висновків стосовно подібного юридичного питання, з подібними фактичними обставинами. Однак за певних обставин суперечливі рішення національних судів, особливо найвищих інстанцій, можуть становити порушення вимоги щодо справедливого суду, яку сформульовано в пункті 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті треба проаналізувати: чи глибинні та довготривалі розбіжності в судовій практиці національних судів, чи національне право пропонує засоби для подолання таких розбіжностей, чи ці засоби застосовуються, і якщо застосовуються, то якими є наслідки (рішення ЄСПЛ у справі "Томіч та інші проти Чорногорії", заява N 18650/09, у справі "Шахін і Шахін проти Туреччини", заява N 13279/05).

Верховний суд повинен забезпечувати єдність судової практики, щоб виправляти непослідовності та в такий спосіб підтримувати громадську довіру до судової системи (рішення ЄСПЛ "Альбу та інші проти Румунії", заява N 34796/09).

Керуючись ст. ст. 228, 234 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника прокурора Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 12.04.2018 у справі №911/3749/17 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №359/3373/16-ц та опублікування повного тексту постанови.

2. Зобов`язати сторони повідомити Північній апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №359/3373/16-ц, надати відповідні процесуальні документи.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали підписано 27.04.2021.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді С.Я. Дикунська

М.Г. Чорногуз