ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2021 року Справа № 918/957/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Гладка Л.А.
за участю представників сторін:
позивача: керівник Набієв Г.В.
відповідача: адвокат Тарновецький П.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 (ухваленого суддею Романюк Ю.Г., повний текст складено 31 грудня 2020 року, суддя Романюк Ю.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"
про стягнення заборгованості в сумі 4 053 606 грн. 80 коп.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата". Закрито провадження у справі в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Терлич" про стягнення основної заборгованості в сумі 250000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, 50, код ЄДРПОУ 36921849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Шеченка, буд. 75, ЄДРПОУ 40980161) - 3 842 000 (три мільйони вісімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу, 132 998 (сто тридцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто вісім) грн. 49 коп. - пені, 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 (тридцять три тисячі двісті сімдесят) грн. 37 коп. - 3% річних та 60 700 (шістдесят тисяч сімсот) грн. 33 коп. - відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" 2448 грн. 31 коп. - пені, 3842 грн. 00 коп. - індексу інфляції та 627 грн. 63 коп. - 3% річних.
Вказане рішення мотивоване тим, що ТОВ "Терлич" отримавши від ТОВ "Рідна Хата" товар на загальну суму 4 092 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, своєчасно розрахунків за нього в повному обсязі не провів, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 3 842 000,00 грн.
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ТОВ "Терлич" звернулось до Північно західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить змінити рішення господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року в частині стягнення основного боргу та визначити його в розмірі 3712640 грн., а також в частині відшкодування витрат на оплату судового збору та визначити їх в розмірі 55689,60 грн., скасувати рішення в частині стягнення 132998,49 грн. пені, 38420 грн. індексу інфляції, 33270,37 грн. 3% річних та прийняти нове рішення, яким у задоволенні таких позовних вимог відмовити.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт вважає, що визначення судом першої інстанції основного боргу в сумі 3 842 000 грн. є протиправним та необгрунтованим, оскільки вартість поставленої ТОВ "Рідна Хата " продукції була визначена згідно видаткових накладних №634 від 25 серпня 2020 року на суму 204600 грн., №639 від 26 серпня 2020 року на суму 204600 грн., №641 від 28 серпня 2020 року на суму 204600 грн., №645 від 30 серпня 2020 року на суму 204600 грн. та з безпідставним неврахуванням актів перевірки продукції (товарів) за якістю від 26 серпня 2020 року, від 28 серпня 2020 року, від 30 серпня 2020 року, від 31 серпня 2020 року і висновку експерта за результатами проведення експертного товарознавчого дослідження №1/2020 від 30 листопада 2020 року.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що господарським судом Рівненської області зазначено, що ТОВ "Терлич" порушило умови Договору щодо попередньої оплати продукції. Пунктом 5.2. Договору не було встановлено строку попередньої оплати товару, а тому з урахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України ТОВ "Терлич" повинно було здійснити попередню оплату у семиденний строк з моменту отримання рахунків ТОВ "Рідна Хата". ТОВ "Рідна Хата" не виставляло ТОВ "Терлич" рахунки на попередню оплату, не повідомляло про готовність відвантаження продукції, тощо. Таким чином, ТОВ "Терлич" не порушувало умов Договору в частині попередньої оплати.
Також, апелянт вважає, що з наявних в матеріалах справи видаткових накладних та товарно-транспортних накладних можна встановити, що прийняття продукції за кількістю та якістю відбувалося на складі Покупця, тобто ТОВ "Терлич", а тому необгрунтованим є твердження місцевого суду про те, що крайнім строком для оплати товару є дати складання видаткових накладних.
Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно стягнено з ТОВ "Терлич" на користь ТОВ "Рідна Хата" 132998,49 грн. пені, 33270,37 грн. 3% річних та 38420 грн. індексу інфляції, оскільки відповідачем не було порушено терміни попередньої оплати.
Апелянт посилається на порушення норм процесуального законодавства, а саме на те, що місцевим судом в оскаржуваному рішенні не зазначено про подане адвокатом Тарновецьким П.Я. клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 січня 2021 року у справі №918/957/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" на рішення господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору на суму 7516,10 грн. протягом 10 днів із дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
15 лютого 2021 року від апелянта надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги до якої додано платіжне доручення №4139 від 11 лютого 2021 року про сплату 7516,10 грн. судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 лютого 2021 року у справі №918/957/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Терлич" на рішення господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 та призначено розгляд скарги на 31 березня 2021 року.
Від позивача - ТОВ "Рідна Хата" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31 березня 2021 року у справі №918/957/20 розгляд апеляційної скарги відкладено на 21 квітня 2021 року об 11:30 год.
19 квітня 2021 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла заява (клопотання) про долучення доказів, а саме копії товарно-транспортної накладної №623 від 26 серпня 2020 року.
20 квітня 2021 року від ТОВ "Терлич" надійшло клопотання, у якому зазначено, що за період з моменту прийняття Господарським судом Рівненської області рішення від 22 грудня 2020 року і до 16 квітня 2021 року ТОВ "Терлич" сплатило ТОВ "Рідна Хата" в рахунок оплати товару грошові кошти в сумі 977600 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №4011 від 01 лютого 2021 року, №4026 від 02 лютого 2021 року, №4043 від 03 лютого 2021 року, №4064 від 04 лютого 2021 року, №4083 від 05 лютого 2021 року, №4099 від 08 лютого 2021 року, №4123 від 09 лютого 2021 року, №914 від 10 лютого 2021 року, №918 від 11 лютого 2021 року, №4147 від 12 лютого 2021 року, №4159 від 15 лютого 2021 року, №4177 від 16 лютого 2021 року, №4193 від 17 лютого 2021 року, №4204 від 18 лютого 2021 року, №4220 від 19 лютого 2021 року, №4282 від 02 березня 2021 року, №4391 від 19 березня 2021 року. Заявник зазначає, що вищезгадані платіжні доручення не були додані під час розгляду справи у суді першої інстанції, оскільки на той момент вони ще не існували. Враховуючи викладене, просить визнати поважними причини неподання платіжних доручень згідно додатку та долучити їх до матеріалів справи.
Частинами третьою та восьмою статті 80 ГПК України передбачено, що відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до частини третьої статті 269 зазначеного Кодексу докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Однак, згадані вище платіжні доручення є новими доказами та не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказані докази не існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення (про що також зазначає заявник).
ТОВ "Терлич" у клопотанні, яке надійшло до суду 20 квітня 2021 року та у клопотанні, яке надійшло до суду 21 квітня 2021 року просить продовжити строк розгляду апеляційної скарги. У клопотанні від 21 квітня 2021 року необхідність продовження такого строку обгрунтовано можливістю укладення мирової угоди щодо розстрочення оплати отриманого товару.
Судова колегія не задовольняє дані клопотання відповідача, оскільки діючий Господарський процесуальний кодекс України не передбачає взагалі продовження строку розгляду апеляційної скарги як за клопотанням сторони, так і за ініціативою суду.
Крім того, в судовому засіданні 21 квітня 2021 року оголошувалась перерва для надання сторонам можливості домовитись щодо укладення мирової угоди. Однак, представник позивача категорично заперечив можливість укладення мирової угоди.
Безпосередньо в судовому засіданні представники відповідача та позивача повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (далі - позивач/постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Терлич" (відповідач/ покупець) укладено Договір поставки №204-М (далі - договір) /т. 1, а.с. 14-17/.
У відповідності до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві борошно пшеничне (далі "продукція"), в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити поставлену продукцію згідно з умовами цього договору.
На виконання умов Договору ТОВ "Рідна Хата" за період з 29 липня 2020 року по 30 серпня 2020 року поставило на адресу відповідача товару - борошна пшеничного вищого ґатунку на загальну суку 4 092 000,00 грн., за який як зазначає позивач з моменту подання даної позовної заяви відповідачем сплачено лише 250 000 грн., тобто у відповідача рахується прострочена заборгованість перед позивачем у сумі 3 842 000,00 грн.
Факт відвантаження та отримання продукції підтверджується видатковими накладними та товарно - транспортними накладними, а саме: видаткова накладна №578 від 29.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №562 від 29.07.2020р.; видаткова накладна №579 від 30.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №564 від 30.07.2020р.; видаткова накладна №587 від 31.07.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №571 від 31.07.2020р.; видаткова накладна №592 від 04.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №575 від 04.08.2020р.; видаткова накладна №594 від 05.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №578 від 05.08.2020р.; видаткова накладна №597 від 06.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №581 від 06.08.2020р.; видаткова накладна №606 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №589 від 10.08.2020р.; видаткова накладна №607 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №590 від 10.08.2020р.; видаткова накладна №609 від 11.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №592 від 11.08.2020р.; видаткова накладна №611 від 12.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №594 від 12.08.2020р.; видаткова накладна №618 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №601 від 15.08.2020р.; видаткова накладна №619 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №602 від 15.08.2020р.; видаткова накладна №627 від 18.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №609 від 18.08.2020р.; видаткова накладна №630 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №612 від 20.08.2020р.; видаткова накладна №631 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №614 від 20.08.2020р.; видаткова накладна №632 від 22.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №615 від 22.08.2020р.; видаткова накладна №634 від 25.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №617 від 25.08.2020р.; видаткова накладна №639 від 26.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №623 від 26.08.2020р.; видаткова накладна №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №625 від 28.08.2020р.; видаткова накладна №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн. та товарно-транспортна накладна №628 від 30.08.2020р. /т.1, а.с. 20-67/.
По кожній видатковій накладній та товарно-транспортній накладній ТОВ "Рідна Хата" відвантажувало, а ТОВ "Терлич" отримувало борошно пшеничне у кількості 22 тонни за ціною 7 750 грн./тонна без ПДВ.
Як зазначає позивач, видаткові накладні на останні 4 авто (ВН №№634, 639, 641, 645) не підписані з боку відповідача, хоча позивачем товар за останніми поставлений у повному обсязі та відповідачу направлено Лист за Вих. № 028 від 01 жовтня 2020 року щодо підписання видаткових накладних та ТТН з боку останніх, однак станом на момент подання даної позовної заяви до суду надаються підписані лише зі сторони позивача видаткові накладні №№ 634, 639, 641, 645 на відвантаження товару у кількості 22 тонна кожна на суму 204 600,00 грн. кожна /т. 1, а.с. 69-70/.
Факт постачання товару за видатковими накладними №№ 634, 639, 641, 645 додатково підтверджується: по видатковій накладній №634 від 25 серпня 2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №32 від 26 серпня 2020 року (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00 грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.) та квитанцією №1 про реєстрацію останньої; по видатковій накладній №639 від 26 серпня 2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №36 від 26 серпня 2020 року (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.) та квитанцією №1 про реєстрацію останньої та Товарно-транспортною накладною №623 від 26 серпня 2020 року про здійснення перевізником ФОП Горобець О.А. перевезення товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Горобець О.А., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич"; по видатковій накладній №641 від 28 серпня 2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №38 від 26 серпня 2020 року (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.), квитанцією №1 про реєстрацію останньої та товарно-транспортною накладною №625 від 28 серпня 2020 року про здійснення перевізником ФОП Гуменюк Р.В. перевезення товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Гуменюк Р.В., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич"; по видатковій накладній №645 від 30 серпня 2020 року на суму 204 600,00 грн. - зареєстрованою у ЄРПН Податковою накладною №41 від 26 серпня 2020 року (Постачальник - ТОВ "Рідна Хата", Покупець - ТОВ "Терлич", опис Товару - борошно в/г, код товару згідно із УКТ ЗЕД 1101001500, кількість - 22 тонни, обсяг постачання без ПДВ 170 500,00 грн., сума ПДВ - 34 100,00 грн.), квитанцією №1 про реєстрацію останньої та Товарно-транспортною накладною №628 від 28 серпня 2020 року про здійснення перевізником ФОП Гуменюк Р.В. перевезення Товару - борошна пшеничного у кількості 22 тонни від ТОВ "Рідна Хата" до ТОВ "Терлич", засвідченою печатками ФОП Гуменюк Р.В., ТОВ "Рідна Хата" та ТОВ "Терлич" /т.1, а.с.52-67/.
Відповідно до пункту 3.3. договору покупець має право протягом 1 (одного) календарного дня з дня підписання акта приймання - передачі (або накладної) партії продукції (згідно з пунктом 2.12. договору) пред`являти постачальнику претензії, пов`язані з постачанням продукції неналежної якості. Акт про недоліки (неналежну якість) партії продукції складається за участю представника постачальника. При цьому сторони визнають, що складений акт буде доказом поставки продукції неналежної якості.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що покупець має право до моменту відвантаження товару на склад покупця проводити дослідження товару на предмет відповідності показникам якості. У випадку, якщо висновком буде підтверджено невідповідність товару заявленим показникам якості, покупець не приймає такий товар від постачальника.
Позивачем зазначено, що жодних претензій стосовно якості поставленого товару від відповідача до позивача до моменту подання позову до суду не надходило, що свідчить про постачання товару належної, у відповідності із вимогами, встановленими державними стандартами, технічними умовами (ДСТУ, ТУ), Додатком 2 до Договору, а лише 10 листопада 2020 року, тобто більш ніж як 2 місяці після отримання продукції, позивачем отримано лист за Вих. №499 від 02 листопада 2020 року, у якому ТОВ "Терлич" посилається на те, що 26, 28, 30 та 31 серпня 2020 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла продукція - борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 88 тонн, яка не відповідає вимогам щодо якості та відносно якої ТОВ "Терлич" просить зменшити ціну на 15% від ціни, яка вказана у видаткових накладних.
У відповідності до пункту 5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100% (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.
Позивач стверджує, що специфікації до договору поставки №204-М від 10 січня 2020 року на поставлений з 29 липня 2020 року по 03 серпня 2020 року товар сторонами укладено не було, тобто між позивачем та відповідачем досягнуто згоди про оплату за товар на умовах 100% передплати, якщо інше не буде вказано у Специфікації до Договору.
Позивач звертався з претензіями щодо сплати заборгованості за товар, які були направлені відповідачу 09 серпня 2020 року та 28 вересня 2020 року, проте останнім претензії залишені без відповіді, а заборгованість не було погашено /т.1, а.с. 72-79/.
Станом на день подання позову до місцевого суду - 02 жовтня 2020 року заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становила 4 092 000,00 грн.
02 листопада 2020 року на адресу господарського суду Рівненської області від представника позивача надійшла заява із змінами та доповненнями про стягнення заборгованості за договором постачання, пені та 3% річних, зі змісту якої вбачається, що основна заборгованість погашена в розмірі 250 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи викладене, місцевий господарський суд правомірно закрив провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу у сумі 250 000,00 грн.
Станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції, доказів оплати поставленого товару на суму 3 842 000,00 грн. матеріали справи не містили.
Враховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, з чим не може погодитись колегія суддів з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).
Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За умовами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно з статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частини 4, статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
У відповідності до пункту 5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100 % (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.
Таким чином, оскільки специфікацій до договору сторонами укладено не було, а товар відповідачу було продано та поставлено не дивлячись на невиконання ним обов`язку щодо здійснення передоплати, та зважаючи на положення статей 538 та 692 Цивільного кодексу України, строк для оплати товару настав у відповідні дати складання видаткових накладних, а саме: видаткова накладна №578 від 29.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №579 від 30.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №587 від 31.07.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №592 від 04.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №594 від 05.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №597 від 06.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №606 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №607 від 10.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №609 від 11.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №611 від 12.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №618 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №619 від 15.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №627 від 18.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №630 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №631 від 20.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №632 від 22.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №634 від 25.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №639 від 26.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №641 від 28.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.; видаткова накладна №645 від 30.08.2020р. на суму 204 600,00 грн.
Безпідставними є посилання апелянта на неналежну якість продукції згідно видаткових накладних №634 від 25 серпня 2020 року, №639 від 26 серпня 2020 року, №641 від 28 серпня 2020 року та №645 від 30 серпня 2020 року, оскільки у відповідності із пунктом 4.1 договору, покупець зобов`язаний направити свого уповноваженого представника, для здійснення приймання продукції протягом 2 (двох) робочих днів з дня отримання, повідомлення від постачальника про готовність продукції, тобто відповідач зобов`язаний здійснювання приймання продукції на складі позивача безпосередньо перед відправленням останньої, проте матеріали справи не містять доказів, що приймання останньої відповідачем було здійснено.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що покупець має право протягом 1 (одного) календарного дня з дня підписання акта приймання - передачі (або накладної) партії продукції (згідно з пунктом 2.12. договору) пред`являти постачальнику претензії, пов`язані з постачанням продукції неналежної якості. Акт про недоліки (неналежну якість) партії продукції складається за участю представника постачальника. При цьому сторони визнають, що складений акт буде доказом поставки продукції неналежної якості. Тобто у зв`язку із тим, що товар, який поставляється за умовами договору потребує специфічних умов зберігання (температурний режим, вологість і т.д.) Сторонами у Договорі (п.3.3. договору) визначений строк у 1 день на пред`явлення претензій із обов`язковим викликом представника постачальника, але в даному випадку матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем пред`являлись претензії щодо якості поставленого товару за останніми 4 авто.
Разом з цим, всупереч пункту 3.3. договору відповідачем додано до матеріалів справи 4 акти перевірки продукції (товарів) за якістю, які складені лише відповідачем по справі, без повідомлення та виклику позивача.
Матеріали справи містять лише лист за вих. №499 від 02 листопада 2020 року, який отриманий позивачем 10 листопада 2020 року, тобто через більш як 2 місяці після отримання продукції, у якому ТОВ "Терлич" посилається на те, що 26, 28, 30 та 31 серпня 2020 року від ТОВ "Рідна Хата" надійшла продукція - борошно пшеничне вищого ґатунку у кількості 88 тонн, яка не відповідає вимогам щодо якості та відносно якої ТОВ "Терлич" просить зменшити ціну на 15% від ціни, яка вказана у видаткових накладних.
Відповідно до ГОСТ 26791-89, Продукти переработки зерна. Упаковка, маркировка, транспортирование и хранение, Розділ 4 якого передбачає вимоги щодо зберігання борошна, а саме: "4.1. Продукты переработки зерна хранят в сухих, хорошо вентилируемых, не зараженых вредителями хлебных запасов, складах с соблюдением санитарых правил, утвержденых в установленном порядке". При тривалому зберіганні і температурі 15 градусів у борошні виникають гіркий смак і неприємний запах згірклої олії. Це пояснюється тим, що жир борошна розкладається і окислюється повітрям, внаслідок чого утворюються кислоти, які збільшують кислотність борошна. Крім того, під час зберігання борошно може прокисати внаслідок розвитку у ньому бактерій, які зброджують цукор з утворенням кислот, та пліснявіти внаслідок активної життєдіяль ності плісеневих грибів. Все це у сукупності може впливати на якісні показники борошна пшеничного, якими у даному випадку є білизна, про яку йдеться у Актах перевірки продукції (товарів) за якістю, що складені відповідачем, а тому складення останніх без виклику представників постачальника не може слугувати як доказ постачання неякісного товару та не є підставою щодо виставлення вимоги про зменшення ціни на Товар, оскільки неможливо встановити точну дату складання цих Актів через те, що вони складалися лише заінтересованими особами.
Крім того, згідно з пунктом 4.4 договору покупець має право до моменту відвантаження товару на склад покупця проводити дослідження товару на предмет, відповідності показникам якості. У випадку, якщо висновком буде підтверджено невідповідність товару заявленим показника якості, покупець не приймає такий товар від постачальника.
Тобто, навіть за умови постачання товару на склад відповідача останній перед вивантаженням продукції повинен був провести лабораторні дослідження та у випадку виявлення невідповідності товару якісним показникам не здійснювати вивантаження товару та повернути його, проте відповідач прийняв товар, вивантажив його на свій склад, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами. Докази повернення товару невідповідної якості в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТОВ "Терлич" в частині зміни основної суми боргу є безпідставними та не беруться до уваги.
Окрім того, вимоги апеляційної скарги щодо зміни ціни товару у зв`язку з невідповідною якістю не можуть бути задоволені судом, оскільки ціна товару є істотною умовою договору купівлі продажу, яка встановлюється за домовленістю сторін, та не може бути самостійно змінена судом.
Щодо посилань відповідача про те, що позивачем не надано жодного доказу, який підтверджував дату безпосереднього прийняття відповідачем продукції і, відповідно, з яких можливо було б визначити дату порушення виконання відповідачем обов`язку щодо оплати продукції, то слід зазначити наступне.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частини 4, статті 538 Цивільного кодексу України передбачено, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.
У відповідності до пункту 5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100 % (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.
Таким чином, оскільки специфікацій до договору сторонами укладено не було, а товар відповідачу було поставлено не дивлячись на невиконання ним обов`язку щодо здійснення передоплати, та зважаючи на положення статей 538 та 692 Цивільного кодексу України крайнім строком для оплати товару є дати складання видаткових накладних.
Крім того, відповідачем не заперечується факт отримання товару по всім вищезезначеним видатковим накладним у відповідні дати.
З вищенаведеного вбачається, що ТОВ "Терлич" отримавши від ТОВ "Рідна Хата" товар на загальну суму 4 092 000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи, своєчасно розрахунків за нього в повному обсязі не провів, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 3 842 000,00 грн., а відтак позовна вимога в цій частині правомірно задоволена місцевим судом.
З огляду на прострочення виконання зобов`язання позивач з оплати отриманого товару ТОВ "Рідна Хата" нараховано відповідачу передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України інфляційні втрати в сумі 42 262,00 грн. та 3% річних в сумі 33 898,00 грн.
За змістом статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Колегією суддів перевірено здійснені місцевим судом розрахунки 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що обгрунтований розмір інфляційних втрат становить 38 420,00 грн., а обґрунтований розмір 3% становить 33 270,37 грн..
У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач, керуючись пунктом 6.2. Договору, нарахував відповідачу пеню в сумі 135 446,80 грн. Місцевий господарський суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок встановив, що розмір обґрунтованої пені становить 132 998,39 грн., при заявленому - 135 446,80 грн. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 132 998,49 грн.
Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до статті 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується (сплачується) пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, при цьому нарахування пені здійснюється протягом усього періоду прострочення виконання зобов`язань з оплати продукції, незалежно від його тривалості.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 5.2. договору, оплата за цим договором здійснюється Покупцем, на умовах: 100% (стовідсоткової) передоплати на підставі виставлених (у т.ч. засобами електронного зв`язку, факсом) Постачальником рахунків. Конкретні умови оплати продукції (у т.ч. відстрочення платежу) можуть бути прописані в двосторонньо узгодженій Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього договору і не підлягає перегляду в односторонньому порядку.
Правовідносини щодо попередньої оплати товару регулюються статтею 693 Цивільного кодексу України, частиною 1 якої встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього кодексу.
Пунктом 5.2 Договору не було встановлено строк попередньої оплати товару, а тому з урахуванням вимог статті 530 Цивільного кодексу України ТОВ "Терлич" повинно було здійснити попередню оплату у семиденний строк з моменту отримання рахунків ТОВ "Рідна Хата".
Як було з`ясовано колегією суддів у представників сторін, ТОВ "Рідна Хата" не виставляло ТОВ "Терлич" рахунки на попередню оплату, не повідомляло про готовність продукції до відвантаження.
Крім того, сторонами у відповідності до умов договору не погоджувались конкретні умови оплати продукції у двосторонньо узгоджених специфікаціях.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про неможливість нарахування пені у даному випадку, оскільки пунктом 5.2 договору було погоджено 100% попередню оплату продукції, пунктом 6.2 договору сторони погодили нарахування пені у разі порушення термінів оплати, встановлених цим договором. Однак, колегією суддів не встановлено факту порушення відповідачем термінів оплати встановлених договором, оскільки фактично таких термінів сторонами не було погоджено.
Відтак, позовна вимога ТОВ "Рідна Хата" про стягнення 132 998,49 грн. пені не підлягає задоволенню.
Колегія суддів також погоджується з доводом апелянта про порушення норм процесуального права, яке полягало в тому, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні не розглянув клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Однак, у відповідності до частини 2 статті 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а саме лише ухилення від надання оцінки поданому клопотанню про відкладення розгляду справи не призвело до прийняття неправильного рішення.
Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення 3 842 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 38 420 грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 грн. 37 коп. - 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
У відповідності до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 269, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" на рішення Господарського суду Рівненської області від 22.12.20р. у справі № 918/957/20 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 скасувати в частині стягнення 132 998,49 грн. пені.
Пункти 3 резолютивної частину рішення Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2020 року у справі №918/957/20 викласти в наступній редакції:
"3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, 50, код ЄДРПОУ 36921849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Шеченка, буд. 75, ЄДРПОУ 40980161) - 3 842 000 (три мільйони вісімсот сорок дві тисячі) грн. 00 коп. - основного боргу, 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. - індекс інфляції, 33 270 (тридцять три тисячі двісті сімдесят) грн. 37 коп. - 3% річних та 58 705,35 грн. - відшкодування витрат на оплату судового збору".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідна Хата" (70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, вул. Шеченка, буд. 75, ЄДРПОУ 40980161) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (35100, Рівненська обл., Млинівський р-н, смт. Млинів, вул. Народна, 50, код ЄДРПОУ 36921849) 2992,46 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №918/957/20 повернути до господарського суду Рівненської області.
Повний текст постанови складений "27" квітня 2021 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96540323 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні