Ухвала

від 27.04.2021 по справі 4/18-б (906/439/21)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

Від "27" квітня 2021 р. м. Житомир Справа № 4/18-Б (906/439/21)

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (м.Київ)

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с.Піщів, Новоград-Волинський район, Житомирська область)

про банкрутство

Суддя Гнисюк С.Д.

В провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №4/18-Б про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" (с. Піщів Новоград-Волинського району).

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

22.04.2021 на електронну адресу Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, від ОСОБА_1 надійшло клопотання від 21.04.2021 (з додатками). У клопотанні зазначає про наступне. 21.02.2019 року судом було винесено ухвалу щодо задоволення клопотання та стягнено на його користь з кредиторів 268116,72грн. з пропорційним розподілом вказаної суми з кредиторів. При цьому, судами у даній справі встановлено, що момент виникнення права на вказану суму є 28.07.2015 року - дата введення ліквідаційної процедури. Пропорційний розрахунок було застосовано судом в ухвалі відповідно до реєстру вимог кредиторів станом на 31.03.2015 року. При цьому, фактично виплата коштів у сумі 268116,72 гривень частково відбулася лише у 2019 році. За цей період кошти втратили у своїй вартості понад 50 відсотків вартості офіційно відповідно до статистичних даних і фактично набагато більше. Посилається на ст. 625 ЦК України. Вважає, що у даному випадку кредитори - за мовчазної згоди з ліквідатором та ПАТ Приватбанк , які не погоджувалися з виплатою коштів - сумлінно чекали на результат розгляду його вимог. При цьому, кошти втратили з моменту вимоги понад 50% своєї вартості. Тобто кредитори не сплачували кошти понад 4 роки, використовували їх, а ОСОБА_1 понад 4 роки мав здійснювати судовий супровід справи і в судах усіх інстанцій доказувати своє право на зароблені у 2010-2015 роках кошти. Вказані дії коштували значного часу та зусиль, як професійних так і моральних - вести 5 років процедуру розпорядження майном фактично безкоштовно, а потім ще 4 роки в судах відстоювати своє право на зароблені кошти, а тому оцінює вказані обставини як такі, що завдали йому численних моральних страждань, так і матеріальних - враховуючи інфляцію з 2010 року по 2019 рік, яка становить 190%. Тобто фактично отримано третину зароблених коштів. Ухвала про стягнення на його користь коштів у розмірі 268116,72 гривень винесена 21.02.2019 року. При цьому погашення заборгованості відбулося пізніше. А тому, просить суд додатково стягнути кошти з кредиторів за період з 27.08.2015 по дату фактичного виконання зобов`язання. Наведено розрахунок по кожному кредитору.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України, ст. 625 ЦК України, просить суд:

1. Стягнути на користь ОСОБА_1 суми інфляційних та 3% річних за прострочення оплати за відповідні періоди з кредиторів у сумі 140435,54 грн. відповідно.

2. Видати виконавчі документи про стягнення на користь фізичної особи ОСОБА_1 , з:

- Новоград-Волинської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Державної фіскальної служби у Житомирській області (код ЄДРПОУ 39859915) - 6329,66 грн.;

- Дочірнього підприємства "Фаворит-Опт" Акціонерного товариства закритого типу "Фаворит" (код ЄДРПОУ 20419787) - 1092,34 грн.;

- Дочірнього підприємства "Фаворит-Транс" Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (код ЄДРПОУ 31600195) - 166,09 грн.;

- Товариства з обмеженого відповідальністю "Фаворит-Аіро" (код ЄДРПОУ 33852673) - 55653,13 грн.;

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (код ЄДРПОУ 38039872)- 5195,72 грн.;

- Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (код ЄДРПОУ 00039002) - 7637,11 грн.;

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватВанк" (код ЄДРПОУ 14360570) - 64167,79 грн.;

- Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (код ЄДРПОУ 09807750) - 193,70 грн.

3. Надіслати вказані накази ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_1 заявлено вимогу про стягнення заборгованості (3% річних та інфляційних за прострочення оплати).

Дослідивши клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2021 та матеріали справи, Господарський суд Житомирської області, зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.04.2010, зокрема, було введено процедуру розпорядження майном; зобов`язано ініціюючого кредитора подати оголошення до офіційного друкованого органу про порушення справи про банкрутство боржника; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Паламарчука О.А.

Постановою господарського суду Житомирської області від 28.07.2015 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "Корецький аграрій" та повноваження розпорядника майна - арбітражного керуючого Паламарчука О.А.; визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій"; відкрито ліквідаційну процедуру банкрута; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Чичву О.С.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.01.2017, зобов`язано ліквідатора Чичву О.С. включити до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" у порядку черговості, а саме до складу витрат, пов`язаних з провадженням у справі про банкрутство, тобто витрат першої черги, вимоги арбітражного керуючого Паламарчука О.А. у сумі 268116,72грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області 30.05.2017, зокрема, замінено арбітражного керуючого Паламарчука О.В. на фізичну особу ОСОБА_2 у реєстрі вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", у зв`язку з анулюванням його свідоцтва.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 21.02.2019 клопотання ОСОБА_1 про стягнення на його користь оплати послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій" за принципом пропорційності грошовим вимогам кредиторів, від 21.09.2018 з урахуванням письмових пояснень (уточнень) ОСОБА_1 від 29.10.2018 та від 21.01.2019 - задоволено.

На виконання зазначеної ухвали видано накази.

Отже, спір щодо прав ОСОБА_1 вирішено.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс про банкрутство), кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Згідно з частинами першою статті 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Стаття 45 ГПК України визначає, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Судом встановлено, що на момент подання ОСОБА_1 клопотання від 21.04.2021 спору у справі №4/18-Б він не є учасником провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій".

Згідно статті 7 Кодексу, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Судом встановлено, що клопотання ОСОБА_1 від 21.04.2021 за формою та змістом є позовною заявою. Зокрема, у прохальній частині заявлено вимогу про стягнення.

Отже, суд розцінює клопотання ОСОБА_1 як майновий позов, поданий у межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій", де позивач - Фізична особа, а відповідачі - кредитори по справі.

Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання.

Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 922/3655/16).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17).

Як вбачається із змісту заяви, предметом позову є вимога майнового характеру стягнення інфляційних та 3% річних за прострочення оплати за відповідні періоди з кредиторів у сумі 140435,54грн.

Як вже зазначено, відповідно до норм Кодексу про банкрутство, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Тобто, зазначена норма визначає підсудність спорів одному господарському суду, який акумулює усі майнові вимоги за участю боржника в межах справи про банкрутство, але за умови участі боржника як сторони у спорі.

Судом встановлено, що боржник не є стороною у спорі.

Відповідно до поданої грошової вимоги, спір стосується фізичної особи та кредиторів. Боржник у даному спорі участі не бере, тому суд вважає, що такий спір, має здійснюватися поза межами справи про банкрутство такого боржника та підлягає вирішенню у окремому позовному провадженні.

Крім того, щодо заявленої вимоги, слід зазначити про те, що предметом заяви є стягнення на підставі статті 625 ЦК України 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати за відповідні періоди з кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І Загальні положення про зобов`язання книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Положення статті 625 ЦК України передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з деліктного зобов`язання та рішення суду.

Судом встановлено, що зобов`язання кредиторів перед ОСОБА_1 виникли на підставі рішення суду.

Вимоги ОСОБА_1 про стягнення інфляційних та 3% річних за прострочення виконання рішення суду є самостійними вимогами фізичної особи до третіх осіб та не підлягають розгляду в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецький аграрій".

Згідно п.1 ч.1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для відмови у відкритті провадження.

Суд роз`яснює заявнику - фізичній особі, що розгляд його заяви про стягнення інфляційних та 3% річних віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції, в порядку цивільного судочинства.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно - правових питань до суду.

У даному випадку відмовляючи у відкритті провадження, суд не позбавляє заявника права на судовий захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, а звертає увагу останнього на інший порядок звернення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, Господарський суд Житомирської області, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 від 21.04.2021 про стягнення 140435,54грн. в межах справи № 4/18-Б.

2. Повернути заявнику клопотання від 21.04.2021 та додані до нього докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 підпункту 17 пункту 1 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гнисюк С.Д.