Рішення

від 07.04.2021 по справі 639/7659/15-ц

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/7659/15-ц

№ провадження 2/646/54/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.04.2021 м.Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

при секретарі Коммунаровій А.О.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Харківобленерго , Ленінського районного суду міста Харкова, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому неодноразово доповнював та уточнював, та з урахуванням уточнення та доповнення по справі від 24.07.2018 просив остаточно стягнути з Акціонерної компанії моральну шкоду в сумі 10424 грн та з Державної казначейської служби України моральну шкоду в сумі 10424 грн.

Позовні вимоги мотивував тим, що 11.07.2014 співробітники АК Харківобленерго замінили лічильник електричної енергії, встановивши йому лічильник СОЕА9М2 2010 року випуску с первинними показаннями 005394,1 кВт. В цей же день було складено акт про пломбування та передачу-прийом лічильника та пломб на відповідальне зберігання. Позивач вважає, що йому було встановлено лічильник, що перебував в експлуатації. Відповідно до зазначеного акту позивачеві необхідно було вручити сертифікат відповідності та пам'ятку, що не було виконано.

11.02.2016 позивачем доповнено мотивувальну частину позовної заяви та зазначено, що 01.09.2014 начальник комісії ОСОБА_2 надав відповідь, відповідно до якої акт про опломбування і передачу-прийом лічильника електроенергії від 11.07.2014 передбачає надання споживачу сертифікату відповідності продукції, яка полягає обов'язковій сертифікації в Україні, та пам'ятки щодо її використання, чого не було зроблено представником Холодногірського РВЕ. Комісією зобов'язано Холодногірське РВЕ надати ОСОБА_1 протокол повірки встановленого приладу обліку, сертифікат відповідності ІМП та пам'ятку.

15.11.2016 позивачем подано доповнення мотивувальної частини позовної заяви. Відповідно до доповнення працівники АК Харківобленерго стверджували про наявність у нього заборгованості та збиралися відключити подачу електроенергії в його квартиру. Тим самим співробітники відповідача Харківобленерго повідомили щодо ОСОБА_1 завідомо недостовірну інформацію, нанесли непоправної шкоди його репутації та честі, здійснювали психологічний тиск на нього. Також працівників відповідача не цікавив той факт, що протягом багатьох років кухні загального користування у будинку АДРЕСА_1 не обладнані лічильниками електричної енергії.

03.10.2017 позивачем надано до суду доповнення та уточнення позовної заяви, згідно з якими, на думку позивача, працівниками суду було здійснено фальсифікацію документа, помічником судді ОСОБА_3 було здійснено відео зйомку позивача на камеру мобільного телефона без його згоди всупереч частин 1, 3 ст. 307 ЦК України. 18.09.2019 суддя Пашнєв В.Г. у судовому засіданні скоїв дії несумісні з посадою судді.

В заяві, поданій до суду 24.07.2018, позивач доповнив позовну заяву наступним. Контролером АК Харківобленерго показання лічильника для обліку електроенергії в квітні та травні 2018 року не знімилися. 06.06.2018 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою, в якій просив здійснити перевірку викладених в ній фактів з його участю відповідно до ст.18 Закону України Про звернення громадян . Натомість АК Харківобленерго провела перевірку без його участі, чим грубо порушила його права згідно ст.18 Закону України Про звернення громадян .

Позивач обґрунтовує завдання моральної шкоди відповідачем незаконними діями та його розрахунок ним здійснено відповідно до формули правознавця ОСОБА_4 .

Відповідач АК Харківобленерго проти задоволення позову заперечував. На момент заміни електролічильника у позивача не було жодних зауважень та претензій з приводу планової заміни лічильника, що підтверджується його підписами у актах. Позивачеві був вручений сертифікат відповідності ІМП та пам'ятку, що підтверджується заявою ОСОБА_1 від 03.09.2014. Чинним законодавством не передбачено заміну засобу обліку на такий, що не перебував раніше в експлуатації. Відповідач зазначає, що право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), виникає тільки за умови, що така шкода - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості. Методику ОСОБА_4 , яку використовував позивач для розрахунку моральної шкоди, можуть застосовувати лише експерти, які володіють спеціальними знаннями у відповідній сфері. Позивач не є таким експертом. Позивач повинен довести наявність шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням та наявність вини відповідача, що не було зроблено.

Відповідач Ленінський районний суд м.Харкова відзив на позовну заяву не надав.

Третя особа Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надала пояснення, згідно з якими вважала вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 не зазначив в чому конкретно полягали втрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, не надав жодного доказу втрат немайнового характеру, тобто не довів наявності моральної шкоди.

Третя особа Державна казначейська служба України своїх пояснень щодо позову суду не надала.

29.10.2015 суддею Жовтневого районного суду м.Харкова відкрито провадження у справі.

04.08.2016 ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова до справи залучена третя особа - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

23.12.2016 ухвалою Жовтневого районного суду м.Харкова за клопотанням позивача залучено до участі у справі співвідповідача суддю Жовтневого районного суду м.Харкова Труханович В.В., справу направлено до апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 12.01.2017 визначено підсудність щодо розгляду позовної заяви - Дзержинському районному суду м.Харкова.

06.06.2017 ухвалою Дзержинського районного суду м.Харкова за клопотанням позивача залучено до справи співвідповідача Дзержинський районний суд м.Харкова, справу направлено до апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 15.06.2017 визначено підсудність справи - Ленінському районному суду м.Харкова.

21.06.2017 ухвалою судді Ленінського районного суду м.Харкова прийнято до провадження справу та призначено судове засідання.

29.11.2017 ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова справу направлено до апеляційного суду Харківської області для визначення підсудності.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 30.11.2017 визначено підсудність справи Червонозаводському районному суду м.Харкова.

11.12.2017 ухвалою судді прийнято справу до провадження та призначено до розгляду.

У клопотанні від 20.04.2018 позивач просить вважати відповідачами у справі АК Харківобленерго та Ленінський районний суд м.Харкова (том 2 а.с.230).

23.04.2018 ухвалою суду продовжено розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

21.05.2018 ухвалою суду клопотання позивача задоволено, залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державну казначейську службу України.

04.10.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача АТ Харківобленерго у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у позову відмовити.

Представник відповідача Ленінського районного суду м.Харкова у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений своєчасно й належним чином.

Представники третіх осіб до судового засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені своєчасно й належним чином.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

11.07.2014 споживачу ОСОБА_1 за адресою його проживання: АДРЕСА_2 , було проведено заміну лічильника електроенергії №373944 на лічильник №128796, що підтверджується актом-нарядом №1 від 11.07.2014 підписаним представником АК ХОЕ та споживачем П.І. Нікітенко (том 1 а.с.7).

Відповідно до акту від 11.07.2014 про пломбування і передачу-прийом лічильника електроенергії та пломб на відповідальне зберігання представник АК ХОЕ Пимкін здав, а споживач ОСОБА_1 прийняв після заміни лічильник №128796, 2010 року випуску, показання лічильника 005394,1. Акт підписано споживачем ОСОБА_1 , чим підтверджено відсутність зауважень до кріплення й роботи обліку, відсутність пошкодження лічильника, пломб, пломбувального матеріалу, ізоляції ввідного проводу, гофротруби, шафи обліку.

12.07.2017 позивач звернувся із заявою до директора АК Харківобленерго з проханням надати письмову відповідь та повідомити прізвище ім'я по батькові працівників АК ХОЕ , які встановили 11.07.2014 йому лічильник електричної енергії.

АК Харківобленерго листом №06-46Є/07-25314 від 29.07.2014 повідомила ОСОБА_1 що 11 07.2014 електромонтером Холодногірського районного відділення енергозбуту ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , було проведено планову заміну прибору обліку. Надано роз'яснення щодо рахунків за спожиту електроенергію (том 1 а.с.8-9).

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 03.09.2014 на ім'я начальника Холодногірського районного відділення електроенергозбуту, позивач повідомив, що 03.09.2014 ним отримано від представника Холодногірського РОЕ ОСОБА_6 копію сертифікату відповідності серії ВГ зареєстрованого в реєстрі за №ІА1.170.0217791-13, копію протоколу повірки лічильників типу СОЕАО9Н2 від 03.06.2014 та пам'ятку (том 1 а.с.62, том 3 а.с.18).

Листом №30-20-24/556 від 01.09.2014 відділом НКРЕ у Харківській області ОСОБА_1 повідомлено, що прийнято рішення зобов'язати Холодногірське РВЕ надати йому протокол повірки встановленого приладу обліку, сертифікат відповідності ІМП та пам'ятки. Також надано роз'яснення щодо розрахунків за електричну енергію (том 1 а.с.79-81).

Листом НКРЕКП №1811/20/9-17 від 08.02.2017 повідомлено, що балансоутримувач будинку АДРЕСА_1 як власник майна, може ініціювати встановлення засобів обліку споживання електричної енергії відповідно до ПУЕ та проекту будинку (том 1 а.с.228-229).

Акціонерній компанії Харківобленерго було надано нове найменування Акціонерне товариства Харківобленерго , що підтверджується статутом АТ Харківобленерго , затвердженим 30.05.2018 позачерговими загальними зборами АК Харківобленерго (том 3 а.с.40-43).

06.06.2018 за вхідним №Н-232 ОСОБА_1 було подано скаргу до АК Харківобленерго з проханням провести перевірки викладених в скарзі фактів з його участю відповідно до ст.18 Закону України Про звернення громадян .

Начальником Холодногірського РВЕ надано позивачу відповідь на заяву вхідний від 06.06.2018 №Н-232. На період надання відповіді за особовим рахунком № НОМЕР_1 переплата склала 40,44 грн.

Надані ОСОБА_1 копія квитанції щодо оплати за комунальні послуги за травень 2014 року, копії чеків з аптек не містять інформації щодо предмета доказування, а тому відхиляються судом як неналежні.

Суд не приймає у якості доказу наданий позивачем диск з аудіозаписом, оскільки суд не має можливості достовірно встановити належність голосів, дату та місце здійснення запису на наданому носії.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:

1) захист своїх прав державою;

5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;

6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Законом України Про захист прав споживачів передбачено відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) (ст.16). Позивачем не зазначено який недолік містить встановлений йому лічильник. Його припущення cтосовно того, що лічильник є не новим нічим не підтверджується. Крім того, законодавством не передбачено встановлення саме нового лічильника, претензій щодо якості встановленого лічильника споживачем не заявлено.

На момент виникнення спірних правовідносин взаємовідносини між побутовими споживачами та енергопостачальником регулювалися Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26.07.1999 (далі - ПКЕЕН).

Відповідно до п.8, п.10 ПКЕЕН електроустановки побутового споживача повинні бути забезпечені засобом обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію. Засіб обліку повинен мати пломбу з відбитком повірочного клейма територіального органу Держспоживстандарту та пломбу з відбитком клейма або логотипу енергопостачальника. У разі встановлення засобу обліку в квартирі (будинку) або іншому об'єкті побутового споживання енергопостачальник складає акт про збереження пломб у двох примірниках, один з яких залишається у побутового споживача.

Пункт 38 ПКЕЕН на енергопостачальника покладено обов`язок зокрема проводити планову повірку, ремонт і заміну засобів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором.

При цьому чинним законодавством не передбачено, що при здійсненні заміни засобу обліку побутовому споживачу, має бути встановлено засіб, що не перебував в експлуатації.

На виконання приписів ПКЕЕН відповідачем АК Харківобленерго 11.07.2014 було здійснено заміну засобу обліку споживача (позивача у справі) ОСОБА_1 у відповідності до норм законодавства. Позивачем не надано суду доказів, що б спростували цю обставину. Твердження ОСОБА_1 про встановлення йому лічильника, який перебував в експлуатації, не знайшло свого підтвердження, та до того ж не свідчить про порушення прав позивача, а тому не тягне обов`язку по відшкодуванню шкоди.

Крім того, ст.21 Закону України Про захист прав споживачів містить перелік випадків, коли права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними. Проте позивачем жодного з перелічених у цій нормі випадку не зазначено та доказів на підтвердження факту настання будь-якого з них не надано.

Твердження позивача про ненадання йому сертифіката відповідності та пам'ятки спростовано наданою суду заявою ОСОБА_1 від 03.09.2014 на ім'я начальника Холодногірського районного відділення електроенергозбуту. При цьому суд встановив, що під час заміни лічильника позивачу за адресою його проживання 11.04.2014 сертифікат відповідності та пам'ятку надано не було, проте позивачем не доведено наявність шкоди внаслідок неотримання зазначених документів саме в день заміни лічильника.

Так ч.1 ст. 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності підстав для відшкодування моральної шкоди незалежно від вини юридичної особи, передбачених ч.2 ст. 1167 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зокрема ч.2 ст. 23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

За таких обставин, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Зазначаючи про завдання моральної шкоди співробітниками відповідача Харківобленерго повідомленням щодо ОСОБА_1 завідомо недостовірної інформації, що мало наслідком нанесення непоправної шкоди його репутації та честі, здійснення психологічного тиску на нього, позивач не надає достатніх доказів на підтвердження цієї обставини. Наданий позивачем запис на диску відхилений судом з підстав зазначених вище. Квитанція про оплату комунальних послуг на а.с.84 тому №1 лише свідчить про оплату ОСОБА_1 комунальних послуг 20.06.2014 на загальну суму 52,50 грн.

Аргумент позивача щодо відсутності у працівників відповідача АК Харківобленерго інтересу до факту, що протягом багатьох років кухні загального користування у будинку АДРЕСА_1 не обладнані лічильниками електричної енергії не береться до уваги судом, оскільки позивач не обґрунтував чим зазначена обставина порушує його права, свободи та інтереси.

Щодо аргументу позивача про завдання йому моральної шкоди проведенням перевірки його скарги від 06.06.2018 відповідачем АК Харківобленерго без його участі в порушення ст.18 Закону України Про звернення громадян суд зазначає наступне.

Стаття 40 Конституції України передбачає, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Ст.18 Закону України Про звернення громадян передбачає низку прав громадянина, який звернувся із заявою чи скаргою , зокрема: брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви.

З наданої на заяву позивача відповіді за №46Е-/47-1667 від 12.06.2018 вбачається, що перевірка за зверненням здійснювалася персоналом Холодногірського районного відділення енергозбуту 08.06.2018 за адресою місця проживання позивача. Скаргу було розглянуто по суті, зроблено корегування показів засобів обліку та виконано перерахунок, чим повністю виконано законні вимоги позивача.

Позивачем не обґрунтовано завдання моральної шкоди внаслідок проведення перевірки за скаргою без його участі, не зазначено жодної обставини, яку б він міг повідомити за умови особистої участі, не наведено підстав які б свідчили, що перевірку проведено не об`єктивно, не всебічно і невчасно.

Таким чином, ОСОБА_1 не надано доказів наявності моральної шкоди, протиправності дій відповідача АК Харківобленернго , наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідача та вини останнього в її заподіянні, що виключає законність його вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10424 грн з відповідача АТ Харківобленерго .

Відносно вимог позивача про відшкодування моральної шкоди з Ленінського районного суду м.Харкова судом встановлено наступне.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю суду передбачено ст.1176 ЦК України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.6 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди встановлені ст.1167 ЦК України.

Позивачем не доведено прийняття у відношенні нього відповідачем Ленінським районним судом м.Харкова неправомірних рішень, скоєння неправомірних дій чи бездіяльності, якими було завдано моральної шкоди, наявність шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Отже позивачем не доведено порушення його прав відповідачами, не доведено неправомірність дій відповідачів, які б призвели до завдання шкоди позивачеві, внаслідок чого суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову повністю.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України та оскільки позивач звільнений від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Харківобленерго , Ленінського районного суду міста Харкова, треті особи: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Акціонерного товариства Харківобленерго , місцезнаходження: 61037, м.Хаків, вулиця Плеханівська, 149, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00131954.

Відповідач: Ленінський районний суд міста Харкова, місцезнаходження: 61052, м.Харків, вулиця Полтавський шлях, 20, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02894065.

Третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, місцезнаходження: 03680, м.Київ, вулиця Смоленська, 19, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40681521.

Третя особа: Державної казначейської служби України, місцезнаходження: 01601, м.Київ, вулиця Бастіонна, 6, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37567646.

Повний текст рішення складений 16 квітня 2021 року.

Суддя: В.А.Єжов