Ухвала

від 22.04.2021 по справі 404/2059/20

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Кропивницький апеляційнийсуд

№ провадження 11-сс/4809/116/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2021 року. Кропивницький апеляційнийсуд колегієюсуддів судовоїпалати зрозгляду кримінальнихсправ у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

представника володільців майна, адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому клопотання про поновлення пропущеного строку та апеляційну скаргу представника власників майна адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2021 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020121010000013, за ч.4 ст.358, ч.2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням про накладення арешту на документи і майно вилучене 12.02.2021 року під час проведення обшуку кабінету 503в, по вулиці Тараса Карпи, 84, в м. Кропивницькому.

В обґрунтування поданого клопотання, прокурор зазначив, що вилучене під час проведення обшуку майно оглянуто і визнано речовим доказом, буде використано при доказуванні в суді, отже клопотання подано з метою збереження речових доказів.

За наслідком розгляду вказаного клопотання, ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2021 було задоволено та накладено арешт на майно та документи вилучені під час обшуку від 12.02.2021 року в кабінеті 503-В, по вул. Тараса Карпи, 84 в м. Кропивницькому, заборонивши їх відчуження, користування, розпорядження.

Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , подав апеляційну скаргу, в якій ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно скасувати.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що за даним кримінальним провадженням, працівниками прокуратури 12.02.21 проведено обшук у кабінеті АДРЕСА_1 , яке винаймала ОСОБА_8 , де вона здійснювала надання послуг у веденні бухгалтерського обліку ряду підприємств, а також проводила консультації та надавала допомогу громадянам у збиранні документів для оформлення земельних ділянок.

Підставами для проведення обшуку явилась ухвала слідчого судді Кіровського районного суду без зазначення кому конкретно із посадових осіб надається право проводити обшук.

В ході обшуку було вилучено ряд особистих предметів, речей та документів, які належать ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 .

Оскаржуваною ухвалою, без належного обґрунтування та мотивування прийнятого рішення, слідчим суддею прийнято рішення про накладення арешту на все вилучене майно, речі та документи.

Основним мотивом слідчий суддя зазначив, що земля є основним національним багатством і легітимним завданням цього кримінального провадження є захист авторитету держави, проте не звернув увагу, що майже вся вилучена документація не є предметом розслідування кримінального провадження і не стосується предмету доказування, а надана стороною обвинувачення постанова про визнання вилучених в ході обшуку речей, предметів та документів речовими доказами є не обґрунтованою, не мотивованою, та носить суто формальний характер.

Заслухавши суддю доповідача, представника володільців майна у підтримку своїх апеляційних вимог, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді, слідчим відділом Кропивницького РВП КВП ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020121010000013 від 07.02.2020 за фактом використання підроблених документів, з метою протиправного заволодіння земельними ділянками державної та комунальної форми власності, що розташовані на території Кропивницького району, та реєстрації їх за фермерським господарством « ОСОБА_8 », за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.

12.02.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда провели обшук в приміщенні кабінету 503-В, що по вул. Тараса Карпи, 84 в м. Кропивницькому. За результатами якого виявили та вилучені речі, перелік яких містяться в протоколі обшуку від 12.02.2021 року.

Вилучене майно оглянуто і постановою від 13.02.2021 року визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженню.

Прокурор Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно по матеріалам кримінального провадження №42020121010000013, за ч.4 ст.358, ч.2 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2021 було задоволено та накладено арешт на майно та документи вилучені під час обшуку від 12.02.2021 року в кабінеті АДРЕСА_1 , заборонивши їх відчуження, користування, розпорядження.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що вилучене під час обшуку майно не містить ознак речового доказу у кримінальному провадженні, колегією суддів встановлено, що 13.02.2021 року прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_6 винесено постанову про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні №42020121010000013.

Тобто, вказані речі та предмети мають значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містять відомості та можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проведення експертиз.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що посилання у клопотанні про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення збереження речових доказів, так як на майні можуть зберігатися докази необхідні для встановлення обставин кримінального провадження, знаходять підтвердження.

Тому, розглядаючи клопотання слідчого про накладення арешту на майно, у відповідності до ст.173 КПК України слідчий суддя правильно встановив обґрунтованість визнання вказаного майна, що містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та прийшов до правильного висновку про те, що незастосування арешту може призвести до наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави вважати зазначені речі та предмети, які є матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки слідчим доведено, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст.98 КПК України, є матеріальними об`єктами, що містять відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, їх визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а метою їх арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

Посилання апелянта на те, що вилучені під час обшуку особисті речі, які належать іншим особам, не заслуговують на увагу, оскільки, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину. Лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб і у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді про арешт майна в рамках кримінального провадження №42020121010000013, необхідно залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 376, 309,404,405,407,419,422КПК України КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23.02.2021 про арешт майна та документіввилучених підчас обшукувід 12.02.2021року вкабінеті АДРЕСА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020121010000013 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4