Рішення

від 26.04.2021 по справі 692/225/21

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/225/21

Провадження № 2/692/171/21

26.04.21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2021 року смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко О.В.,

за участю: секретаря Савенко О.В.

позивача ОСОБА_1

третьої особи ОСОБА_2

відповідача Бірюка О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка Олега Васильовича, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправною постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить визнати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка видана приватним нотаріусом Бірюком О.В. 07.10.2020р. протиправною та зобов`язати прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_4 . За життя мати склала заповіт, відповідно до якого, частину належного їй майна заповідала позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 , а саме земельну ділянка розміром 3,1097 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_2 протягом шести місяців звернулася з заявою про прийняття спадщини та отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на свою частину спадкового майна.

Позивач протягом шести місяців з заявою про прийняття спадщини не звернулась, тому при зверненні до нотаріуса їй повідомили про пропущення строку звернення з відповідною заявою.

03 жовтня 2020 року третя особа ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка О.В. з заявою про згоду на допуск до спадкування позивача. 07.10.2020р. їй було надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки вже виготовлено свідоцтво про право на спадщину за заповітом та роз`яснено право звернення до суду з позовом про визначення додаткового необхідного для прийняття спадщини. Вважає дану постанову протиправною, оскільки на ім`я позивача свідоцтво про право на спадщину не видавалось. За таких умов просить визнати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії протиправною та зобов`язати прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягала на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, надала пояснення, що відповідають змісту позовної заяви.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 , просила їх задовольнити.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково, в частині скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки дійсно, свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частину заповіданої земельної ділянки ще не видане. У задоволенні вимоги щодо зобов?язання прийняти заяву позивача про прийняття спадщини після смерті її матері - просив відмовити, оскільки така заява вже мається в спадковій справі.

Суд, вислухавши доводи сторін та третьої особи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

З копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 06.08.2019р., виданого Драбівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного Територіального управління юстиції в Черкаській області вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 08.05.1976р., виданого Драбівським райвіддом ЗАГС Черкаської області, ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 та її батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_3 від 05.10.1996р., виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровської районної Ради народних депутатів м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, ОСОБА_7 та ОСОБА_1 одружились 05.10.1996р., після одруження прізвище дружини ОСОБА_1 .

Із заповіту від 17 січня 2019р. посвідченого приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В. вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, за яким земельну ділянку площею 3,1097 га, кадастровий номер № 7120655100:02:002:0706, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в рівних частинах кожній; все інше належне їй майно заповіла ОСОБА_2 .

Відповідно даних спадкової справи № 308/2019 вбачається, що вона заведена на підставі заяви ОСОБА_2 . Дата початку справи 24.09.2019р., дата закінчення справи:13.06.2020р.

Відповідно даних свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 13.06.2020р. приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Черкаської області Бірюком О.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1293, спадкоємцем майна ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка ОСОБА_2 - Ѕ частки спадщини, та дочка ОСОБА_1 - Ѕ частки спадщини. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,1097 га, кадастровий номер № 7120655100:02:002:0706, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку вказаного майна видано ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину на 1/2 частку вказаного майна ще не видано.

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07.10.2020р. ОСОБА_1 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 . В обґрунтуванні приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк О.В. зазначив, що ОСОБА_4 залишила заповіт на ім`я своїх дочок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24 вересня 2019р. з заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_4 звернулась її дочка ОСОБА_2 , на підставі заяви якої була заведена спадкова справа №308/2019р. ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців не зверталась і пропустила встановлений законодавством строк для прийняття спадщини.

Після закінчення шестимісячного строку, 13.06.2020р. ОСОБА_2 подала заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за заповітом та отримала свідоцтва на заповідане їй спадкове майно, у зв`язку з чим спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була закрита провадженням. 03.10.2020р. ОСОБА_2 звернулась до нотаріуса з заявою про згоду на допуск до спадкування її сестри ОСОБА_1 , як особи яка пропустила строк для прийняття спадщини, який закінчився 31.01.2020р. Приватний нотаріус Бірюк О.В. вважає дану заяву нікчемною, яка не несе ніяких правових наслідків. Посилається на ч. 2 ст. 67 ЗУ Про нотаріат та п. 3.18 розділу 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом №296/5 від 22.02.2012р. Зазначає, що згода спадкоємців, які прийняли спадщину повинна бути викладена в письмовій формі та подана нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Інших доказів сторонами суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами першою статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 1216 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України Про нотаріат № 3425-XII від 02.09.1993.

Відповідно до ст. 1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно ст. 5 Закону України Про нотаріат нотаріус зобов`язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов`язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов`язки, передбачені законом.

Статтею 49 Закону України Про нотаріат передбачено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій, зокрема у п. 9 ч. 1 ст.49 Закону України Про нотаріат зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 49 Закону України Про нотаріат нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно положень ч. 1, 2 ст. 67 Закону України Про нотаріат свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Порядок прийняття спадщини регламентується розділом 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України .

Відповідно п. 3.3 Порядку заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі.

Відповідно п. 3.13 Порядку для прийняття спадщини чи відмови від прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно п. 3.15 Порядку якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину.

Відповідно п. 3.16 Порядку суд може визначити спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно п. 3.18 Порядку не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подадуть письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Такі заяви спадкоємців мають бути подані нотаріусу до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Приймаючи рішення відмовити ОСОБА_1 у прийнятті заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 приватний нотаріус Бірюк О.В. зазначив, що заява про згоду на допуск до спадкування є нікчемною, оскільки повинна бути подана до видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд приходить до висновку, що таке обґрунтування суперечить вимогам ст. 67 Закону України Про нотаріат та положенням розділу 3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , оскільки ОСОБА_1 пропустила строк звернення з заявою для прийняття спадщини, свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на Ѕ частину земельної ділянки ще не видане, єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину - ОСОБА_2 , подала письмову згоду про прийняття спадщини ОСОБА_1 , як спадкоємцем, який пропустив строк.

Таким чином вимога про визнання постанови нотаріуса Бірюка О.В. протиправною підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов?язання нотаріуса прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_4 суд зазначає наступне.

Відповідно вимог ст. 7 Закону України Про нотаріат нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Відповідно до статті 50 Закону України Про нотаріат нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 161/9939/17 (провадження № 61-40053св18) Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Тобто суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції, що відповідає висновкам Верховного Суду викладеним в постановах від 17 березня 2021р. по справі № 761/36415/18, провадження № 61-15155св20, та від 01.03.2021р. по справі № 473/1878/19, провадження № 61-20469св19, тому позовні вимоги в частині зобов`язання нотаріуса прийняти заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування його витрат по сплаті судового збору 908,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-86, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України Про нотаріат , суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка видана приватним нотаріусом Драбівського районного нотаріального округу Бірюком Олегом Васильовичем 07 жовтня 2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного нотаріуса Драбівського районного нотаріального округу Бірюка Олега Васильовича на користь ОСОБА_1 судовий в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_4 .

Відповідач: Приватний нотаріус Драбівського районного нотаріального округу Бірюк Олег Васильович, 19801, вул. Центральна, 44, смт. Драбів, Черкаська обл. ІПН.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текст рішення виготовлений 26квітня 2021 року.