Ухвала

від 17.03.2021 по справі 761/9922/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9922/21

Провадження № 1-кс/761/6429/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені судуклопотання старшого слідчого СУ ГУНП ум. Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22019101110000184, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.263, ч.3 ст.313 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП ум.Києві ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , про арешт у кримінальному провадженні №22019101110000184, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.11.2019, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.1 ст.263, ч.3 ст.313 КК Українина майно, яке вилучене в ході обшуку будівлі, яка знаходиться на земельній ділянці 3220886402:02:001:0047, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ,якою користується ОСОБА_5 ,яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Huawei» моделі «PSmartZ» у чохлі чорного кольору з сім-картою оператору мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_1 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Mi 9 SE» з тримачем до сім-карти оператору мобільного зв`язку «Київстар» з серійним номером НОМЕР_3 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_4 .

В обґрунтування підстав накладення арешту на майно зазначено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019101110000184 від 05.11.2019, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 311 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 313 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлену досудовим розслідуванням дату, але не пізніше листопада 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці, з корисливих спонукань, в порушення вимог Законів України від 15 лютого 1995 року «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 спільно та по взаємній згоді між собою, керуючись при цьому корисливою метою, створили та очолили організовану злочинну групу.

Вищевказані особи, попередньо умисно та добровільно зорганізувались у організовану злочинну групу для вчинення особливо тяжких злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а також прекурсорів, переслідуючи єдиний план злочинних дій. Згідно цього плану було налагоджено незаконне виготовлення наркотичного засобу метадону, психотропних речовин амфетаміну, МДМА, особливо небезпечної психотропної речовини PVP, та прекурсору фенілнітропропену, визначене місце їх незаконного виготовлення, зберігання, а також їх передача від одного співучасника злочину іншому, місця незаконного придбання з метою подальшого збуту психотропної речовини амфетамін, особливо небезпечної психотропної речовини - PVP та прекурсору фенілнітропропену, а також збут зазначених психотропних речовин прекурсорів, підтримання постійного зв`язку між членами злочинної групи. Розроблений ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 план злочинних дій спрямований на отримання матеріальної вигоди від незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту та збут речовин, обіг яких заборонений та обмежений, був відомий всім членам організованої групи. Під час злочинної діяльності кожен з учасників організованої групи діяв спільно та узгоджено з іншими її учасниками відповідно до відведених їм злочинних ролей, підкоряючись під час злочинної діяльності ОСОБА_17 , ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , що виразилось у свідомому, беззаперечному виконанні усіх їх вказівок.

10.03.2021 слідчим на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.02.2021 було проведено обшукбудівлі на земельній ділянці3220886402:02:001:0047за адресою: АДРЕСА_1 ,якою користується ОСОБА_5 , яка на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 .

В ході даного обшуку слідчим було вилучено наступне майно, а саме: мобільний телефон марки «Huawei» моделі «PSmartZ» у чохлі чорного кольору з сім-картою оператору мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_1 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Mi 9 SE» з тримачем до сім-карти оператору мобільного зв`язку «Київстар» з серійним номером НОМЕР_3 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_4 .

11.03.2021 року в рамках кримінального провадження № 22019101110000184, у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України, слідчим СУ ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 винесено постанову про визнання речовими доказамипредметів, вилучених в ході проведення обшуку земельної ділянки 3220886402:02:001:0047 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_14 .

З огляду на викладене, на даний час у слідства виникла необхідність в накладені арешту на вилучене майно з метою подальшого його збереження як речового доказу.

В судове засідання прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання, не з`явився.

Захисник ОСОБА_14 ОСОБА_19 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про дату час і місце судового засідання, однак подав до суду заяву, в якійпроти задоволення клопотання заперечував в повному обсязі та просив розглянути клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання з огляду на наступне.

Так, в провадженні СУ ГУ НП у м. Києві перебуває кримінальне провадження,внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019101110000184 від 05.11.2019, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 та ч. 3 ст. 311 КК України та за фактом вчинення кримінальних правопорушень ч. 2 ст. 307 ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 313 КК України.

Як вбачається з матеріалів клопотання, накласти арешт на вказане майно необхідно з метою збереження речових доказів, оскільки вилучені речі мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено,що арештом майна є тимчасове, доскасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та конфіскації майна як виду покарання.

Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених уст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3ст. 110 КПК Україниприймається у формі постанови.

Постановою слідчого від 11.03.2021 року вказані предмети визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини під поняттям необхідності слід розуміти, що втручання відповідає нагальній суспільній необхідності та що воно пропорційне з правомірною метою, яку планується досягти (п. 67 справи «ОЛССОН (OLSSON) проти Швеції», п. 44 справи «Камензинд проти Швейцарії» та інші).

Також, з метою дотримання принципу верховенства права, органи влади повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання та збереження доказів, які стосуються події злочину. Це не є обов`язком досягнення результату, але обов`язком вжиття заходів. Зазначені усталені принципи були висловлені, у тому числі, у справах: «Холодков і Холодкова проти України» (заява 29697/08, рішення від 07 травня 2015), «Сердюк проти України» (заява 61876/08, рішення від 12 березня 2015), «Мащенко проти України» (заява №42279/08, рішення від 11 червня 2015).

Положеннями ч.2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Водночас, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення.

Так,матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особидо вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Враховуючи викладене та правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, за фактом вчинення яких здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019101110000184 від 05.11.2019 року, наявність обґрунтованої підозри, пред`явленої ОСОБА_14 , у вчинені інкримінованих йому правопорушень, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, передачі та відчуження майна, яке постановою слідчого від 11.03.2021 визнано речовим доказом та відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, приходить до висновку про необхідність накладення арешту на майно, а саме: мобільний телефон марки «Huawei» моделі «PSmartZ» у чохлі чорного кольору з сім-картою оператору мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_1 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_2 , мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Mi 9 SE» з тримачем до сім-карти оператору мобільного зв`язку «Київстар» з серійним номером НОМЕР_3 , карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_4 ., що вилучене під час обшуку від 10.03.2021 року на підставі ухвали слідчого судді від 20.02.2021 (справа № 761/6962/21, провадження № 1-кс/761/4868/2021).

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчогоСУ ГУНПум.Києві ОСОБА_3 ,погоджене зпрокурором Київськоїміської прокуратури ОСОБА_4 ,про арештмайна укримінальному провадженні№22019101110000184,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідувань05.11.2019,за ознакамивчинення кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.307,ч.3ст.307,ч.3ст.311,ч.1ст.263,ч.3ст.313КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене в ході обшуку земельної ділянки 3220886402:02:001:0047 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

-мобільний телефон марки «Huawei» моделі «PSmartZ» у чохлі чорного кольору з сім-картою оператору мобільного зв`язку «Київстар» з номером НОМЕР_1 ;

-карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_2 ;

-мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Mi 9 SE» з тримачем до сім-карти оператору мобільного зв`язку «Київстар» з серійним номером НОМЕР_3 ;

-карта банку «ПриватБанк» з номером НОМЕР_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1