Рішення

від 21.04.2021 по справі 761/3322/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/3322/20

Провадження № 2/761/1469/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.,

при секретарі: Колзаковій К.А.,

за участі:

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Бучка Я.І.,

представника третьої особи 2: Гаркуши А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Директор Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гутцайт Вадим Маркович, Дитячо-юнацька спортивна школа Голосієво про визнання неправомірним звільнення; скасування наказу про звільнення; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

В січні 2020р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 1-12) до відповідача Департаменту молоді та спорту виконавчого органу КМР (КМДА), треті особи: Директор Департаменту молоді та спорту виконавчого органу КМР (КМДА) Гутцайт В.М. (далі по тексту - третя особа 1), Дитячо-юнацька спортивна школа Голосієво (далі по тексту - третя особа 2), в якому просила суд:

- визнати неправомірним звільнення позивачки та скасувати наказ про звільнення № 171к від 26 грудня 2019р. (далі по тексту - вимога № 1);

- поновити позивачку на посаді директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво (далі по тексту - вимога № 2);

- зобов`язати відповідача здійснити позивачці виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу з 31 грудня 2019р. по 17 січня 2020р. у розмірі 3262,9 грн., зобов`язавши при цьому відповідача сплатити всі обов`язкові платежі та податки (далі по тексту - вимога № 3).

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що з березня 2005р. вона працювала на посаді директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво .

26 грудня 2019р. відповідачем було видано наказ № 171к, яким позивачку було звільнено з 31 грудня 2019р. з роботи на підставі п. 2) ст. 36 КЗпП України. На думку позивачки її звільнення з роботи відбулося з порушенням трудового законодавства, оскільки вона вважає, що її було прийнято на роботу на підставі наказу Головного управління по фізичній культурі та спорту виконавчого органу КМР (КМДА) за № 15/1-к від 28 лютого 2005р., то трудовий договір є безстроковим, а тому відповідач не мав права звільняти позивачку з роботи, у зв`язку з закінченням строку дії трудового контракту. При цьому за весь час роботи позивачка не мала жодних стягнень, а тільки заохочення.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір неможливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 лютого 2020р. відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

02 квітня 2020р. на адресу суду надійшов відзив на позов (а.с. 58-63), в якому відповідач проти позову заперечив, і зазначив, що сторона позивача вводить суд в оману, оскільки дійсно з березня 2005р. позивачка працювала на посаді директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво , виключно за строковими трудовими договорами, які з нею укладались. Так, в останнє з позивачкою було укладено контракт 28 грудня 2018р. на строк з 02 січня по 31 грудня 2019р., та після закінчення строку дії контракту позивачку, як працівника було звільнено з роботи на підставі п. 2) ст. 36 КЗпП України. Доводи позивачки, що між сторонами було укладено безстроковий трудовий договір є помилковими, та суперечать положенню Статуту підприємства, в якому вона працювала.

Відповідь на відзив стороною позивача не подавалась.

В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав. зазначених в позові, просила суд позов задовольнити.

Представники: відповідача, третьої особи 2, проти позову заперечили, з підстав зазначених у відзиві на позов, зазначаючи, що після звільнення позивачки з роботи з посади директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво , було проведено конкурс на заміщення вакантної посади і обрано переможця, з яким і укладено новий строковий трудовий контракт.

Решта учасників процесу в судове засідання не з`явились і поважності причин неявки не повідомили, при цьому про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку.

Суд, заслухавши пояснення позивачки: представників: відповідача, третьої особи 2, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

За змістом ст. 23 КЗпП України, трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні контракту.

Відповідно до вимог п. 2) ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 ст. 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, вперше з позивачкою було укладено строковий трудовий договір (контракт) 10 березня 2005р. (а.с. 73-75), відповідно до якого позивачку було прийнято на роботу на посаду директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво на строк з 10 березня 2005р. по 10 березня 2006р. В подальшому з позивачкою, як працівником неодноразово укладались трудові контракти. Так, в останнє між сторонами було укладено контракт 28 грудня 2018р. (а.с. 82-84), відповідно до якого позивачку було призначено на посаду директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво на строк з 02 січня 2019р. по 31 грудня 2019р. В судовому засіданні стороною позивача, зазначені обставини не були спростовані належними і допустимими доказами.

24 жовтня 2019р. відповідачем було повідомлено позивачку листом № 078-2980 про можливе звільнення її з роботи з посади директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво з 31 грудня 2019р. на підставі п. 2) ст. 36 КЗпП України.

26 грудня 2019р. відповідачем було видано наказ за № 171к (а.с. 14), відповідно до якого позивачку було звільнено з роботи з посади директора дитячо-юнацької спортивної шкоди Голосієво з 31 грудня 2019р.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка наголошувала, що між сторонами було укладено безстроковий трудовий договір, враховуючи тривалість переукладення з нею строкових трудових договорів.

В свою чергу, ч. 4 ст. 65 ГК України встановлено, що у разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 3 цієї статті особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України Про освіту (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, в тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору.

Таким чином, виходячи з особливостей зазначеної форми договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навичок, при укладенні контракту закон надав право сторонам встановлювати їхні права, обов`язки та відповідальність, зокрема, як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника, та додаткові підстави розірвання договору.

Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку власника повідомляти працівника про закінчення дії строкового трудового контракту.

Закінчення строку трудового договору (контракту) припиняє трудові відносини тоді, коли вимогу про звільнення заявила одна з сторін трудового договору - працівник чи власник або уповноважений ним орган. При такому волевиявленні однієї зі сторін друга сторона не може перешкодити припиненню трудових відносин.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000р. № 963 Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників посада директора позашкільного навчального закладу (на якого поширюються умови оплати праці працівників установ і закладів освіти) відноситься до посад педагогічних працівників.

Згідно з п. 10 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994р. № 170, у контракті передбачаються обсяги пропонованої роботи та вимоги до якості і строків її виконання, строк дії контракту, права, обов`язки та взаємна відповідальність сторін, умови оплати й організації праці, підстави припинення та розірвання контракту, соціально-побутові та інші умови, необхідні для виконання взятих на себе сторонами зобов`язань, з урахуванням специфіки роботи, професійних особливостей та фінансових можливостей підприємства, установи, організації чи роботодавця.

Згідно з ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Доводи сторони позивача, що строк дії укладеного контракту із позивачкою закінчився та зважаючи на неодноразове продовження трудових відносин з нею, трудовий договір набув ознак безстроковості згідно з вимогами ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України, є необґрунтованими, оскільки укладення контракту на строк з урахуванням ч. 3 ст. 21 КЗпП України підпадає під ч. 2 ст. 23 КЗпП України, що виключає при переукладанні контракту чи продовження строку його чинності декілька разів застосування ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, беручи до уваги правові позиці висловлені Верховним Судом в постановах по справам № 297/1656/17 від 04 грудня 2019р., № 640/498/17-ц від 26 грудня 2018р., судом не встановлено, що між сторонами було укладено безстроковий трудовий договір, як і не встановлено судом, що звільнення позивачки з роботи з займаної посади на підставі п. 2) ст. 36 КЗпП України відбулося з порушенням трудового законодавства, а тому вимога № 1 не підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимоги № 1, то не вбачає суд для задоволення і вимог №№ 2, 3, як похідних від вимоги № 1.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, то з відповідача не підлягає стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355, 430 ЦПК України; ст. 43 Конституції України; ст. ст. 21, 23, 24, 36, 39-1, 232, 233, 235 КЗпП України; ст. 65 ГК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , з змінами та доповненнями, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 42269168, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 12), треті особи: Директор Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Гутцайт Вадим Маркович (місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 12), Дитячо-юнацька спортивна школа Голосієво (код ЄДРПОУ 25681610, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 12) про визнання неправомірним звільнення; скасування наказу про звільнення; поновлення на посаді; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 23 квітня 2021р.

Суддя: