Рішення

від 15.04.2021 по справі 753/14788/20

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/14788/20

провадження № 2/753/1968/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Лужецької О.Р.,

при секретарі - Григораш Н.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до акціонерного товариства Перший український міжнародний банк , третя особа : приватне акціонерне товариство УАСК Аска-Життя про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до акціонерного товариства Перший український міжнародний банк , третя особа: приватне акціонерне товариство УАСК Аска-Життя про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору .

Згідно заявлених вимог, позивач просить суд визнати недійсним кредитний договір №2001041975801 від 24.05.2018 р.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 24.05.2018 р. позивач ОСОБА_1 підписанням заяви підтвердила, що приймає публічну пропозицію АТ ПУМБ на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розмішена на сайті pumb.ua. Підписанням заяви позивач ніби-то дала свою згоду на укладання договору страхування. Відповідно до заяви, позивач просить відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та встановити кредитний ліміт у сумі 5 000 грн., реальна річна процентна ставка складає 69,58%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (тіло кредиту, відсотки комісії та інші платежі) складає 6 281 грн. 52 коп.

Позивач вважає, що при укладанні вищевказаного кредитного договору порушені його права як споживача, згідно з нормами Закону України Про захист прав споживачів , Закону України Про банки і банківську діяльність , Закону України Про страхування у зв`язку з чим позивачем в позасудовому порядку направлялись листи про припинення порушень з боку відповідача, проте такі вимоги залишені без задоволення. Позивач зазначає, що працівники банку не ознайомили позивача з умовами кредитування належним чином, оформлення кредитного договору тривало протягом півгодини, після чого їй було вручено кредитний договір з додатками, які вона, не читаючи через дрібний шрифт та сподіваючись на добросовісність працівників банку, підписала. Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, діючий на день підписання заяви, працівниками банку наданий не був. Умови кредитного договору, щодо послуг страхування є нав`язаними та несправедливими, оскільки страхування в спірних правовідносинах має бути добровільним. Правовими підставними позову в ньому зазначені положення ст. 11, 18, 19 Закону України Про захист прав споживачів та ст. 203, 215 ЦК України.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.10.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06.04.2021 р. до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку із чим просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання позивач не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.

З урахуванням зазначеного суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача та представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно положень частини 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.05.2018 р. ОСОБА_1 звернулась до ПАТ Перший український міжнародний банк із заявою № НОМЕР_2 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заявою про приєднання до договору страхування №СС10419758 (а.с. 7).

Як вбачається із заяви №2001041975801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 24.05.2018 р., ОСОБА_1 просила ПАТ Перший український міжнародний банк відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях, надати кредитну картку та встановити на поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 5 000 грн., реальна річна процентна ставка складає 69,58%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (тіло кредиту, відсотки комісії та інші платежі) складає 6 281 грн. 52 коп.

Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що приймає публічну позицію ПАТ ПУМБ на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (надалі - ДКБО), яка розміщена на сайті ПАТ ПУМБ pumb.ua в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийняті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування і погодився з тим, що може обрати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості Банку), а при обранні послуг з укладання договору страхування, підписанням цієї заяви підтвердила свою згоду на укладання договору страхування.

За умовами страхування життя з кредитною карткою, ОСОБА_1 шляхом підписання цієї заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, погодилась та прийняла у повному обсязі публічну пропозицію укласти договір добровільного страхування життя за програмою Страхування життя кредитною карткою ПрАТ УАСК АСКА Життя , від імені якого діє ПАТ ПУМБ , на умовах, розміщених на офіційному веб-сайті страховика та зазначених у вигляді заяви на приєднання до договору страхування.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів , цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги вказує на те, що працівниками банку не було роз`яснено йому інформацію про кредитування, як передбачено Законом України Про захист прав споживачів , проте підпис позивача в заяві №2001041975801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заяві про приєднання до договору страхування №СС10419758, свідчить про його ознайомлення з усіма умовами, правами та обов`язками, іншою інформацією, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Частиною 1 ст. 638 ЦПК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Підпис позивача в заяві №2001041975801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заяві про приєднання до договору страхування № СС10419758 свідчить про його ознайомлення з усіма його умовами, правами та обов`язками, іншою інформацією, надання якої передбачено чинним законодавством України.

Посилання позивача на те, що його не було ознайомлено з умовами кредитування та ризиками, що передбачено ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, оскільки, позивач підписав заяву №2001041975801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, а отже погодився з умовами Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та ознайомився з ризиками.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А частиною другою цієї статті передбачені загальні умови, додержання яких необхідно для чинності правочину, в тому числі: особа яка вчинила правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215-235 ЦК України особа, яка вважає, що її права, речові права порушені, має право звернутися до суду з вимогами про визнання правочину недійсним, вказавши конкретну підставу для визнання його недійсним.

Згідно з вимогами ст. 16 ЦК України звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту визнання правочину недійсним, позивач у силу ст. 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підставу недійсності правочину.

За змістом статей 11, 18 Закону України Про захист прав споживачів до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов`язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Закон України Про захист прав споживачів застосовується до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, лише в тому разі, якщо підставою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредиту, типові процентні ставки, валютні знижки тощо, які передують укладенню договору.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №6-1341цс15 від 02 грудня 2015 року.

Таким чином, враховуючи те, що матеріали справи спростовують твердження позивача про те, що кредитором не було надано повної, всебічної, об`єктивної та достовірної інформації про умови кредиту як перед підписанням, так і під час підписання заяви №2001041975801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з цих підстав.

Однією з обов`язкових умов визнання договору недійсним є порушення у зв`язку з його укладенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, а позивач посилається на формальне порушення закону, в суду немає правових підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України №6-94цс13 від 25 грудня 2013 року.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, умови кредитування позичальник розумів та погодив, інформацію стосовно наданих фінансових послуг в розумінні ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів та ч. 2 ст. 12 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг отримав.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. (ч.3, 4 ст.12 ЦПК України)

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 11, 16, 203, 204, 215-235, 627, 638ЦК України, Законом України Про захист прав споживачів , Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг , Законом України статтями 2, 10, 12, 13, 49, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 275, 279, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства Перший український міжнародний банк , третя особа: приватне акціонерне товариство УАСК Аска-Життя про захист прав споживачів та визнання недійсним кредитного договору - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА