27.04.2021 Справа №469/952/20
1-кп/469/121/21
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2021 року смт.Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурорів - ОСОБА_3 ,
- ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 ,
- ОСОБА_7 ,
потерпілих - ОСОБА_8 ,
- ОСОБА_9 ,
представника потерпілих - ОСОБА_10
представника цивільного відповідача
ПАТ НАСК «ОРАНТА» - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020150000000199 від 10.07.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сергіївка Братського району Миколаївської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює водієм в ТОВ «Хозбудсервіс» (ЄДРПОУ 41271354), раніше не судимий, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_5 09.07.2020 року близько 18 години 30 хвилин (денний час доби), керуючи технічно справним автомобілем «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ), рухався по сухій асфальтованій проїзній частині автодороги М-14 «Одеса Мелітополь - Новоазовськ», із двостороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку, на території Березанського району Миколаївської області, з боку м.Одеса у напрямку м.Миколаїв. У вказаний час в`їхав в населений пункт с.Федорівка з перевищенням допустимої в межах населеного пункту швидкістю 50 км/год. 89.5482 км./год.
Рухаючись по вул.Одеській в с.Федорівка, на лівій смузі руху, біля дорожньої розмітки 1.3 (подвійної суцільної лінії) розділу 34 ПДР України, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, попереду автомобіля, що перебував під керуванням ОСОБА_5 , в межах його смуги, у попутному з ним напрямку рухався автомобіль «MAZDA 6» (р.н. НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_12 , який обмежував оглядовість дороги в напрямку його руху та не надавав йому змоги спостерігати попереду автомобіля «MAZDA 6» (р.н. НОМЕР_2 ) з місця водія дорожню обстановку і автомобіль «ЗАЗ 110307» (р.н. НОМЕР_3 ), під керування водія ОСОБА_13 , який зупинився на його смузі руху, на перехресті даної дороги з метою виконати маневр повороту ліворуч у напрямку руху с.Новофедорівка, не обрав безпечну дистанцію, так як по умовам видимості у напрямку руху повинен був її обрати відносно автомобіля «MAZDA 6» (р.н. НОМЕР_2 ), з метою вибору безпечної швидкості та здійснення безпечного маневру.
При наближенні до перехрестя вул.Одеської з дорогою по напрямку руху с.Новофедорівка, водій автомобіля «MAZDA 6» (р.н. НОМЕР_2 ), ОСОБА_12 увімкнув правий світловий сигнал повороту та здійснив об`їзд автомобіля «ЗАЗ 110307» (р.н. НОМЕР_3 ), під керуванням водія ОСОБА_13 , котрий зупинився на проїзній частині даного перехрестя по напрямку їхнього руху з метою виконати маневр повороту до с. Новофедорівка, водій ОСОБА_5 грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 12.3, 12.4 та 13.1 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., із відповідними змінами та доповненнями (далі ПДР України), а саме: будучи зобов`язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухався у населеному пункті з перевищенням дозволеної швидкості 50 км./год. 89.5482 км./год., залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки не дотримався безпечної дистанції відносно автомобіля «MAZDA 6» (р.н. НОМЕР_2 ), при виявленні перешкоди у вигляді автомобіля «ЗАЗ 110307» (р.н. НОМЕР_3 ) на шляху свого руху своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки свого транспортногозасобу,внаслідок чого допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з задньою частиною автомобіля «ЗАЗ 110307» (р.н. НОМЕР_3 ).
В результаті ДТП автомобіль «ЗАЗ 110307» (р.н. НОМЕР_3 ) загорівся, внаслідок чого водій ОСОБА_13 , який знаходився в салоні вищевказаного автомобіля, загинув.
Вказані дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Злочин є необережним, форма вини злочинна самовпевненість.
Зазначені обставини підтверджуються наступними доказами.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні та усі обставини вчинення кримінального правопорушення, визнав повністю. Пояснив та підтвердив суду, що він 09.07.2020 року близько 18 год.30 хв., керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta» р.н. НОМЕР_1 , рухався в межах в с.Федорівка Березанського району Миколаївської області, і при наближенні до перехрестя вул.Одеської з дорогою по напрямку руху с.Новофедорівка, здійснюючи маневр об`їзду автомобіля «ЗАЗ 110307» р.н. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_13 , який зупинився на проїзній частині даного перехрестя, допустив зіткнення передньою частиною свого автомобіля з задньою частиною зазначеного автомобіля.
В результаті ДТП автомобіль «ЗАЗ 110307» загорівся, внаслідок чого водій ОСОБА_13 , який перебував в салоні вищевказаного автомобіля, загинув.
Також пояснив суду, що маневр об`їзду автомобіля «ЗАЗ 110307» він здійснив внаслідок того, що водій автомобіля «MAZDA 6», який рухався попереду його автомобіля в попутному напрямку в межах його смуги руху, і обмежував оглядовість, при наближенні до автомобіля марки «ЗАЗ 110307», яким керував потерпілий ОСОБА_13 , несподівано для обвинуваченого, здійснив маневр об`їзду автомобіля потерпілого.
У зв`язку з цим, у нього не вистачало часу для уникнення зіткнення з автомобілем «ЗАЗ 110307».
Всі обставини інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначені у обвинувальному акті, розмір процесуальних витрат, понесених у кримінальному провадженні, цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення моральної шкоди та цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у зміненій редакції від 08 грудня 2020 року (а.п.119-122) обвинувачений ОСОБА_5 визнав у повному обсязі. Зазначив, що у скоєному щиро розкаюється.
Також обвинувачений просив суд не призначати йому покарання у виді реального позбавлення волі на певний строк та позбавлення права керувати транспортними засобами на певний строк, посилаючись на те, що він працює водієм в ТОВ «Хозбудсервіс», і має на утриманні двох малолітніх дітей.
Оскільки робота водієм є його основним джерелом доходів, які йому потрібні не тільки на утримання дітей, а й на відшкодування шкоди, завданої ним потерпілим, просив суд не позбавляти його права керування транспортним засобом.
Зазначене ДТП він допустив через неуважність. У скоєному щиро розкаюється.
Оскільки обвинувачений свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, а також всі фактичні обставини вчинення злочину, за згоди всіх учасників судового провадження із запропонованим судом обсягом дослідження доказів, суд, з`ясувавши правильність розуміння всіма учасниками судового провадження обставин, які ніким не оспорюються, та, переконавшись у добровільності їх позиції, роз`яснивши процесуальні наслідки такого порядку дослідження доказів, встановлені ч.3. ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
У зв`язку з цим, у відповідності з положеннями ч.3. ст.349 КПК України суд ухвалив, обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, обмежити допитом обвинуваченого та потерпілих, дослідженням письмових доказів, що містять дані про механізм та обставини дорожньо-транспортної пригоди, дослідженням письмових доказів, що свідчать про факт та обставини смерті ОСОБА_13 , а також дослідженням письмових доказів, що містять характеризуючі дані про особу обвинуваченого.
Так, допитані в судовому засіданні потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 надали показання щодо відомих їм обставин ДТП, яке сталося 09.07.2020 року.
Пояснювали суду, що потерпілий ОСОБА_13 , який загинув внаслідок даного ДТП, є чоловіком потерпілої ОСОБА_9 та сином потерпілої ОСОБА_8 .
При ДТП вони безпосередньо присутніми не були. Про дану подію вони дізналися пізніше. Повідомили суду, що після поховання потерпілого ОСОБА_13 обвинувачений ОСОБА_5 до них приїжджав, просив вибачення та сплатив їм у добровільному поряду близько 20000 грн. Вважають, що обвинувачений щиро розкаюється у скоєному, і його поведінка після ДТП дає всі підстави для такого висновку.
У зв`язку з цим, враховуючи, що обвинувачений теж має двох малолітніх дітей, працює водієм, до того ж, має намір у подальшому відшкодовувати їм шкоду, завдану зазначеним кримінальним правопорушенням, просили суд не призначати йому покарання у виді реального позбавлення волі на певний строк та не позбавляти його права керувати транспортними засобами на певний строк.
Крім показань обвинуваченого та потерпілих, вина ОСОБА_5 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні також підтверджується наступними доказами.
Так, згідно Висновку експерта №20-947 автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП від 20.08.2020 року (а.п.133-138) дії водія «Volkswagen Jetta» р.н. НОМЕР_1 , передуючи ДТП, не відповідали вимогам п.п.12.4, 13.1., 12.3 ПДР, з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з настанням ДТП (а.п.137-138).
Відповідно до висновку судово - медичної експертизи №1918 від 17.08.2020 року (а.п.127-130) достовірно причину смерті ОСОБА_13 встановити не є можливим із-за вираженого обгорання тіла внаслідок дії високої температури (а.п.130).
Таким чином, аналізуючи кожний з наведених доказів обвинувачення окремо, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає зазначені докази належними і допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до положень п.п.1, 2, ч.1 ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, та часткове добровільне відшкодування ним потерпілим завданих збитків.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також дані про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою винуватість та щиро розкаявся у скоєному, раніше не судимий (а.п.157), одружений та виховує двох неповнолітніх дітей (а.п.164, 165-166), працює водієм в ТОВ «Хозбудсервіс» (а.п.163), за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває (а.п.152,153), за висновками органу пробації (а.п.83-84) ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства оцінюється як середній (а.п.84).
Виходячи з викладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання відповідно до положень п.1 ч.2 ст.65 КК України, приймаючи до уваги позицію потерпілих та прокурора щодо виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченому, ризик вчинення повторного правопорушення обвинуваченим, оцінений органом пробації як низький (а.п.84), суд вважає за можливе призначити обвинуваченому основне покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення волі у межах, наближених до мінімальних межах даного виду покарання, встановлених даною санкцією статті кримінального закону, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставин, що пом`якшують покарання, приймаючи до уваги позитивні дані про особу обвинуваченого, його позитивну поведінку після вчинення кримінального правопорушення, яка полягає у тому, що обвинувачений у добровільному порядку частково відшкодував потерпілим завдані ним внаслідок правопорушення збитки та має намір здійснювати відшкодування потерпілим збитки у подальшому, висновок органу пробації, який оцінює ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення низьким і вважає за можливим виправлення засудженого без відбування покарання (а.п.84) позицію потерпілих у даному кримінальному провадженні, які просять суд не позбавляти обвинуваченого волі, яка узгоджується з думкою прокурора, та інші обставини справи, суд дійшов до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, і вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до наведених обставин та приймаючи до уваги, що обвинувачений працює водієм в ТОВ «Хозбудсервіс» (а.п.163), і вказана робота є його основним джерелом доходів, що обвинувачений має потребу в матеріальному забезпеченні своїх двох неповнолітніх дітей, і також виявляє намір здійснювати виплати потерпілим на відшкодування завданої їм шкоди за пред`явленими ними у даному кримінальному провадженні цивільними позовами, суд вважає недоцільним призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк, передбачене у санкції ч.2 ст.286 КК України, як необов`язкове додаткове покарання.
До початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні потерпілими ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пред`явлено до обвинуваченого ОСОБА_5 та ПАТ НАСК «ОРАНТА» цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого, про стягнення моральної шкоди за загибель сина, про стягнення моральної шкоди за загибель чоловіка, у якому цивільні позивачі просили:
- стягнути з ПАТ НАСК«ОРАНТА» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (на поховання) кошти у розмірі 30 250,00 гривень;
- стягнути з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень;
- стягнути з ПАТНАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень;
- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень;
- стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень;
-стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 суму судових витрат, які складають оплату за правову допомогу, у розмірі 5000,00 грн.
Заявлені вимоги потерпілі та цивільні позивачі обґрунтували посиланням на обставини кримінального правопорушення, положення ч.2 ст.1168 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю, положення п.2 ч.1 ст.23 ЦК України щодо права особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, та положення ч.3 ст.23 ЦК України щодо розміру грошового відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги, пред`явлені до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» потерпілі обґрунтували тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА» за полісом АО/5742024 від 29.08.2019 року, який був діючим на час настання дорожньо-транспортної пригоди. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю, становить 200 000 гривень.
У зв`язку з цим, посилаючись на наявність зазначеного страхового полісу та положення ст.ст.6, 9, 22-31, 35, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», на право потерпілих пред`явити цивільний позов в кримінальному провадженні, в тому числі до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, заподіяну діями обвинуваченого згідно ст.128 КПК України, потерпілі просили задовольнити їхні позовні вимоги пред`явлені до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», оскільки настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
У надісланому на адресу суду 29.03.2021 року ПАТ «НАСК«ОРАНТА» відзиві на позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої смертю потерпілого (а.п.104-106), цивільний відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» пред`явлений до нього цивільний позов визнав частково у розмірі:
- 56676,00 грн. в рахунок відшкодування цивільним позивачем моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_13 , по 28 338,00 грн. кожному цивільному позивачу;
- 30250,00 грн. на користь цивільного позивача ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на поховання.
Свої заперечення проти позову цивільний відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» обґрунтував посиланням на розмір мінімальної заробітної плати у 2020 році, який становив 4723,00 грн., та посиланням на положення п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якого загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Вирішуючи питання чи підлягає задоволенню зазначений цивільний позов, пред`явлений до обвинуваченого, суд виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Відповідно до положень ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом іншим об`єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_5 09.07.2020 року керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, а саме, ДТП внаслідок якого загинув ОСОБА_13 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_9 та сином потерпілої ОСОБА_8 .
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що неправомірними діями обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 завдано моральної шкоди внаслідок смерті їхньої близької людини ОСОБА_13 , який є чоловіком потерпілої ОСОБА_9 та сином потерпілої ОСОБА_8 , яка полягає у втратах потерпілих немайнового характеру внаслідок понесених ними моральних та фізичних страждань, суд доходить висновку, що для стягнення з ОСОБА_5 на користь потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 моральної шкоди наявні підстави, передбачені законом.
Разом з тим, вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд керується роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
Так, згідно п.9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Таким чином, приймаючи до уваги обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнали потерпілі, характер немайнових втрат, суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, дійшов до висновку, що заявлені у зазначеному кримінальному провадженні вимоги потерпілих про стягнення моральної шкоди є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному розмірі, заявленому до стягнення, а саме, у сумі 200000 грн., по 100000 грн. на користь кожної потерпілої.
Крім того, відповідно до положень ст.ст.118, 120, 124 КПК України підлягають також стягненню з обвинуваченого на користь потерпілої - ОСОБА_8 понесені нею процесуальні витрати на правову допомогу у сумі 5000,00 грн., оскільки вони підтверджуються Додатковим Договором про надання правової допомоги від 19.10.2020 року (а.п.65).
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення цивільного позову, пред`явленого потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до ПАТ НАСК «ОРАНТА», суд, з огляду на позицію цивільного відповідача, який позовні вимоги в частині стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_8 матеріальної шкоди на відшкодування витрат на поховання ОСОБА_13 визнає у повному обсязі, а позовні вимоги щодо стягнення з нього на користь потерпілих моральної шкоди, визнає частково у розмірі 56676,00 грн., суд вважає доводи цивільного відповідача у цій частині заперечень проти позову обґрунтованими, оскільки п.27.3 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
У зв`язку з цим, враховуючи, що у 2020 році розмір мінімальної заробітної плати становив 4723,00 грн., загальний розмір моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_13 , який підлягає сплаті цивільним відповідачем ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь потерпілих становить 56676,00 грн., по 28338,00 грн. кожному цивільному позивачу.
Таким чином, цивільний позов потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 до ПАТ НАСК «ОРАНТА» в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, а в частині стягнення з цивільного відповідача на користь цивільного позивача ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди на поховання у повному розмірі у сумі 30250,00 грн.
Крім того, до початку судового розгляду у даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_9 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявлено цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, про відшкодування моральної шкоди завданою смертю батька неповнолітніх, у якому потерпіла ОСОБА_9 , з урахуванням зменшених у подальшому позовних вимог, просила:
- стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_9 в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму відшкодування, завданою смертю ОСОБА_13 починаючи з 20.12.2020 року до досягнення дітьми повноліття у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати, встановленої законом, щомісячно;
- стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду у розмірі 200000, 00 гривень (по 100000,00 гривень на кожну дитину).
Заявлені вимоги потерпіла обґрунтувала посиланням на обставини кримінального правопорушення, на те, що вона та померлий ОСОБА_13 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , у зв`язку з чим відповідно до положень ст.1200ЦК та ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується, зокрема, її дітям.
Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За змістом ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що неправомірними діями обвинуваченого завдано моральної шкоди неповнолітнім ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які є дітьми ОСОБА_13 , внаслідок смерті їхнього батька, яка полягає у втратах потерпілих немайнового характеру внаслідок понесених ними моральних та фізичних страждань, суд доходить висновку, що для стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_9 , яка діє в інтересах неповнолітніх дітей, моральної шкоди наявні підстави, передбачені законом, а тому позов підлягає задоволенню у повному розмірі
Вирішуючи при ухваленні вироку питання щодо того, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами, відповідно до вимог п.12 ч.1 ст.368, абз.10 п.2 ч.4 ст. 374 КПК України суд приймає наступні рішення.
Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України у зв`язку з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, скасувати:
- арешт на автомобіль марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_1 , накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 липня 2020 року (а.п.139);
- арешт на автомобіль марки «ЗАЗ 110307», р.н. НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва (а.п.140),
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України:
- автомобіль «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5, після вступу вироку в законну силу, повернути законному володільцю ОСОБА_5 (а.п.139, 143) згідно п.5, ч.9 ст.100 КПК України;
- автомобіль «ЗАЗ 110307». р.н. НОМЕР_3 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5, (а.п.96), після вступу вироку в законну силу, згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України, повернути його законному володільцю ОСОБА_16 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.п.140, 143);
-змив з керма автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (паперовий пакет №2), змив з важеля перемикання автомобіля «Volkswagen Jetta» р.н. НОМЕР_1 (паперовий пакет №1), подушка безпеки водія автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (сейф пакет ЕХР 0266279), подушка безпеки переднього пасажира автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (сейф пакет ЕХР 0247716), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Спаська №12 (а.п.141), після вступу вироку в законну силу, знищити згідно п.3 ч.9 ст.100 КПК України;
- CD R диск, в корені якого знаходиться відео файл «2020_0709_183453», на якому зафіксована ДТП, долучений до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.144), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7 ч.9 ст.100 КПК України;
- DVD + R диск, в корені якого знаходяться фотознімки з місця ДТП, долучений до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.142), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7 ч.9 ст.100 КПК України;
- картку micro CD KINGSTON 32GB 97003 E09.AOOLF, долучену до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.145,146), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7 ч.9 ст.100 КПК України;
- відео реєстратор «УІ Smart Dash Camera», переданий на зберігання ОСОБА_5 (а.п.145), після вступу вироку в законну силу, повернути його законному володільцю згідно п.5 ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ч.5 ст.100 КПК України документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.ст.122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів на загальну суму 8503,28 грн., з яких: 653,8 грн. - витрати на проведення автотехнічної експертизи визначення технічного стану транспортного засобу № 433 від 12.08.2020 року (а.п.149), 1307,6 грн. витрати на проведення судово транспортно-трасологічної експертизи № 434 від 07.08.2020 року (а.п.150), 1961,28 грн. витрати на проведення судовоавтотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП №20-947 від 20.08.2020 року (а.п.131), 3926,80 грн. витрати на проведення Комплексної судової інженерно-транспортної експертизи (по дослідженню механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди), фототехнічної експертизи та експертизи матеріалів та засобів відео та звукозапису №187, 188, 615 (а.п.151).
Заходи забезпечення кримінального провадження щодо обвинуваченого в ході досудового розслідування не застосовувалися, і підстави для їх обрання судом відсутні.
Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,
у х в а л и в:
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_5 від призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично зявлятись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання обчислювати з дня приведення вироку до виконання.
Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до обвинуваченого ОСОБА_5 та ПАТ НАСК «ОРАНТА» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого, про стягнення моральної шкоди за загибель сина, про стягнення моральної шкоди за загибель чоловіка, задовольнити частково.
Стягнути з ПАТ НАСК «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (на поховання) кошти у розмірі 30250,00 гривень.
Стягнути з ПАТ НАСК «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 28 338,00 грн.
Стягнути з ПАТ НАСК «ОРАНТА», код ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 28 338,00 грн.
В частині задоволення решти позовних вимог щодо стягнення з ПАТ НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_9 143324,00 грн. моральної шкоди, відмовити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти у розмірі 100000,00 гривень.
Відповідно до положень ст.ст.118, 120, 124 КПК України стягнути з засудженого ОСОБА_5 , ІПН НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_8 5000,00 грн. у відшкодування понесених потерпілою процесуальних витрат на правову допомогу.
Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_9 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, про відшкодування моральної шкоди завданою смертю батька неповнолітніх, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 , на користь ОСОБА_9 ,ІПН НОМЕР_6 ,яка дієв інтересахнеповнолітніх: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суму відшкодування шкоди, завданої смертю ОСОБА_13 , починаючи з 20.12.2020 року до досягнення дітьми повноліття у розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати, встановленої законом, щомісячно.
Стягнути з ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 на користь ОСОБА_9 , ІПН НОМЕР_6 , яка діє в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , моральну шкоду у загальному розмірі 200000,00 гривень, по 100000,00 гривень на кожну дитину.
Відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України скасувати:
- арешт на автомобіль марки «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_1 , накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 липня 2020 року (а.п.139);
- арешт на автомобіль марки «ЗАЗ 110307», р.н. НОМЕР_3 , накладений згідно ухвали слідчого судді Центрального районного суду м.Миколаєва від 21 липня 2020 року (а.п.140).
На підставі ст.100 КПК України речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- автомобіль «Volkswagen Jetta», р.н. НОМЕР_1 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5, після вступу вироку в законну силу, повернути законному володільцю ОСОБА_5 (а.п.139, 143) згідно п.5, ч.9 ст.100 КПК України;
- автомобіль «ЗАЗ 110307». р.н. НОМЕР_3 , який зберігається на території спеціального майданчика для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Лагерне поле, 5, (а.п.96), після вступу вироку в законну силу, згідно п.5, ч.9 ст.100 КПК України, повернути його законному володільцю ОСОБА_16 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.п.140, 143);
-змив з керма автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (паперовий пакет №2), змив з важеля перемикання автомобіля «Volkswagen Jetta» р.н. НОМЕР_1 (паперовий пакет №1), подушка безпеки водія автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (сейф пакет ЕХР 0266279), подушка безпеки переднього пасажира автомобіля «Volkswagen Jetta» (р.н. НОМЕР_1 ) (сейф пакет ЕХР 0247716), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів СУ ГУНП в Миколаївській області, за адресою: м.Миколаїв, вул.Спаська №12 (а.п.141), після вступу вироку в законну силу, знищити згідно п.3, ч.9 ст.100 КПК України;
- CD R диск, в корені якого знаходиться відео файл «2020_0709_183453», на якому зафіксована ДТП, долучений до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.144), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7 ч.9 ст.100 КПК України;
- DVD + R диск, в корені якого знаходяться фото знімки з місця ДТП, долучений до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.142), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7, ч.9 ст.100 КПК України;
- картку micro CD KINGSTON 32GB 97003 E09.AOOLF, долучену до матеріалів даного кримінального провадження (а.п.145,146), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання згідно ст.99, п.7, ч.9 ст.100 КПК України;
- відео реєстратор «УІ Smart Dash Camera», переданий на зберігання ОСОБА_5 (а.п.145), після вступу вироку в законну силу, повернути його законному володільцю згідно п.5, ч.9 ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ч.5 ст.100 КПК України документи, надані суду, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до положень ст.ст.122, 124 КПК України стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з залученням експертів на загальну суму 8503,28 грн., з яких: 653,8 грн. - витрати на проведення автотехнічної експертизи визначення технічного стану транспортного засобу № 433 від 12.08.2020 року, 1307,6 грн. витрати на проведення судово транспортно- трасологічної експертизи № 434 від 07.08.2020 року, 1961,28 грн. витрати на проведення судовоавтотехнічної експертизи по дослідженню механізму та обставин ДТП №20-947 від 20.08.2020 року, 3926,80 грн. витрати на проведення Комплексної судової інженерно-транспортної експертизи (по дослідженню механізму та обставин дорожньо-транспортної пригоди), фототехнічної експертизу та експертизи матеріалів та засобів відео та звукозапису №187, 188, 615.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня отримання його копії до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя:
Суд | Березанський районний суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 27.04.2021 |
Оприлюднено | 27.01.2023 |
Номер документу | 96556945 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами |
Кримінальне
Березанський районний суд Миколаївської області
Тавлуй В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні