Рішення

від 27.04.2021 по справі 478/295/21

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/295/21 Провадження № 2/478/123/2021

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

27 квітня 2021 року смт. Казанка

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі,

головуючого судді Томашевського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоренко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Казанка, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Володимирівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В с т а н о в и в:

В березні 2021 року ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирівської сільської ради про визначення додаткового строку в один місяць для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов мотивований тим, що відповідно до залишеного після смерті заповіту від 04.08.2016 року ОСОБА_3 заповіла йому земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 9,8287 га, яка розташована в межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яка набута померлою на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 січня 2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3.

З заявою про прийняття спадщини за заповітом він вчасно не звернувся, оскільки не знав про наявність заповіту залишеного на його користь. Спадкодавець ОСОБА_3 про його наявність не повідомляла. У вересні 2020 року позивач у своїй поштовій скриньці виявив конверт без зазначення адреси відправника, в якому перебував зазначений заповіт. Тобто, про наявність заповіту він фактично дізнався лише в вересні 2020 року.

Після виявлення заповіту позивач звернувся до приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. з заявою про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку зі спливом строку подання заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 просить позов задовольнити.

Ухвалою Казанківського районного суду від 09.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. належним чином посвідчену копію спадкової справи № 664330330, яка заведена після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

18.03.2021 року до суду надійшла копія спадкової справи № 89/2020.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 29.03.2021 року закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Представником позивача подано заяву, де останній просив проводити судове засідання справи без його участі та позивача. Відповідачем причини неявки свого представника в судове засідання не повідомлено.

З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає проведенню судового засідання.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки учасники справи не з`явилися до зали судового засідання.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить такого висновку.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №89/2020, заведеноїприватним нотаріусом Казанківського нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В. від 18.09.2020 року , спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Воля Казанківського району Миколаївської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 18.01.2019 року.

За життя померла була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за вих.№07/293 виданої Скобелевською сільською радою 16.09.2020 року.

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 16.01.2012 року, спадкодавцю ОСОБА_3 належить на праві особистої приватної власності земельна ділянка площею 9.8287 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 4823685300:07:000:0038), яка знаходиться у межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області, яку остання отримала на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.01.2012 року, зареєстрованого в реєстрі за № 3.

Згідно заповіту ОСОБА_3 від 04.08.2016 року, посвідченого секретарем Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області Проніною Л.В., зареєстрованого в реєстрі за № 26, спадкодавець заповіла ОСОБА_1 належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку площею 9.8287 га, цільове призначення якої: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер: 4823685300:07:000:0038), яка знаходиться у межах території Скобелевської сільської ради Казанківського району Миколаївської області.

З заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивач ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса 18.09.2020 року.

Постановою приватного нотаріуса від 18.09.2020 року, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_3 у зв`язку з пропуском встановленого законодавством шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Згідно зі статтею 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до роз`яснень п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний суд у своїй постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 681/203/17 роз`яснив, що вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Так, відповідно до статті 63 Закону України Про нотаріат нотаріус або в сільських населених пунктах посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Пунктами 2.2 та 3.2 Глави 10 діючого на час виникнення спірних правовідносин Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 282/20595 на нотаріуса при заведенні спадкової справи покладається обов`язок перевірити за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та роз`яснення спадкоємцям права подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття, для того щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеної в постанові від 06.09.2017 року у справі № 6-496цс17, належним сприянням для здійснення особистого розпорядження спадкодавця є перевірка нотаріусом даних Спадкового реєстру щодо наявності заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та відповідно вчинення дій для повідомлення спадкоємців про відкриття спадщини, здійснення виклику спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.06.2018 року у справі № 315/765/14-ц за провадженням № 61-532св17.

Таким чином, досліджуючи спадкову справу №89/2020, яка заведенаприватним нотаріусом Казанківського нотаріального округу Миколаївської області Корж М.В., судом встановлено, що нотаріус за результатами перевірки Спадкового реєстру лише 18.09.2020 року отримав інформацію щодо наявності складеного ОСОБА_3 заповіту від 04.08.2016 року за реєстровим № 26.

Встановлено, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, оскільки спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 не заводилася, та відповідно самим приватним нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

Як зазначив Верховний суд у своїй постанові від 07 жовтня 2020 року у справі №478/1804/17-ц, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Отже, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

До того ж, суд ураховує свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права.

Отже, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь ОСОБА_3 , не перебував з нею в родинних відносинах, та про наявність заповіту дізнався поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, суд вважає, що такі обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при подані заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини в один місяць.

Керуючись ст.ст.4,19,141,259,263-265,354,355 ЦПК України, суд,

У х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в інтересах якого діє ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серії МК № 001731 від 06.12.2019 року) до Володимирівської сільської ради (Миколаївська область, Казанківський район, с.Володимирівка, вул. Центральна, буд. 91, код ЄДРПОУ 04375323) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додатковий строк для подання до Приватного нотаріусу Казанківського районного нотаріального округу Миколаївської області Корж Марини Василівни заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю 1 (один) місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 27.04.2021 року.

Суддя Казанківського районного суду

Миколаївської області О.О.Томашевський