Рішення

від 21.04.2021 по справі 510/2551/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження № 2/510/473/21

Справа № 510/2551/20

21.04.2021 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

Головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

При секретарі Пройка С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивача, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 0,4970 га, місце розташування Одеська область, Ренійський район, Ренійська міська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер - 5124110100:01:006:0207, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За час життя ОСОБА_2 склала заповідальне розпорядження, заповіт від 15 липня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за № 1658, яким заповідала усе своє майно позивачу, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом строк позивач звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

При зверненні до нотаріальної контори, позивачу було надано перелік документів, які необхідно надати для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак надати оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач не зміг, з причини втрати їх спадкодавцем.

З зазначених підстав державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області склала постанову від 15 грудня 2020 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - мати позивача, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді права власності на земельну ділянку площею 0,4970 га, місце розташування Одеська область, Ренійський район, Ренійська міська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер - 5124110100:01:006:0207, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За час життя ОСОБА_2 склала заповідальне розпорядження, заповіт від 15 липня 2003 року, зареєстрований в реєстрі за № 1658, яким заповідала усе своє майно позивачу, а тому спадкоємство здійснюється за заповітом.

У встановлений законом строк позивач звернувся до Ренійської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 .

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця отримати майно після смерті спадкодавця. Тобто позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки його воля, як спадкоємця, була виражена у його діях щодо подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Через деякий час, відповідно до вимог чинного законодавства, позивач звернувся до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, однак, 15 грудня 2020 року, своєю постановою, державний нотаріус Ренійської районної державної нотаріальної контори Одеської області відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно.

У підтвердження своїх позовних вимог, позивач надав суду копії документів, які підтверджують: право власності та видавалися на ім`я померлої ОСОБА_2 ; документи, що підтверджують звернення позивача у встановлений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, та інші докази, що підтверджують обґрунтованість позовних вимог, а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не може бути підставою для невизнання права власності за спадкоємцем.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Частина 5 ст. 1268 ЦК України передбачає, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені.

Позивачем у позові та під час розгляду справи не заявлялись вимоги про відшкодування судових витрат, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для покладення цих витрат на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ренійської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,4970 га, місце розташування Одеська область, Ренійський район, Ренійська міська рада (за межами населеного пункту), кадастровий номер - 5124110100:01:006:0207, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова