Ухвала

від 28.04.2021 по справі 916/2366/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті апеляційного провадження

28 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2366/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

на рішення Господарського суду Одеської області від 24 грудня 2020 року

у справі №916/2366/20

за позовом Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»

до Селянського (фермерського) господарства «Капсамун»

про стягнення 46 184,29грн.,

В С Т А Н О В И В:

15.03.2021 року до суду надійшла апеляційна скарга Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення Господарського суду Одеської області від 24 грудня 2020 року у справі №916/2366/20.

В апеляційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, мотивоване введенням посиленого карантину, що підтверджується Постановою КМУ від 09.12.2020 року №1236, яким встановлено посилений карантин, та у зв`язку із започаткуванням процедури реорганізації Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» відповідно до Наказу Держгеокадастру України.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи і лише сам факт звернення з відповідним клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Частиною 2 ст. 256 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Як зазначено вище, позивачем отримано копію рішення 30.12.2020 року, однак апеляційну скаргу подано до суду лише 15.03.2021 року, при цьому, судова колегія зазначає, що апелянтом не надано належного обґрунтування неможливості подання скарги у встановлені законом строки.

Доводи апелянта, які викладені у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження, є неприйнятними, оскільки ним не доведено неможливості подання апеляційної скарги в строк до початку проведення процедури реорганізації, при тому, що проведення реорганізації розпочато 20.01.2021 року.

Також проведення реорганізації не надає особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, згідно з пунктом 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суд зазначає, що апелянтом не наведено конкретних причин неможливості подання апеляційної скарги вчасно, обмежившись лише загальним посиланням на введений карантин. Також суд повідомляє про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису.

Отже, заявником не наведено достатнього обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення Господарського суду Одеської області від 24 грудня 2020 року у справі №916/2366/20 - залишено без руху. Встановлено Державному підприємству «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» строк 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення строку із зазначенням обґрунтованих та поважних підстав для поновлення строку

Копію вказаної ухвали отримано представником Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» 06.04.2021 року, що підтверджується поштовим повідомленням, зареєстрованим в суді 08.04.2021 року.

Однак, станом на 28.04.2021 року скаржником не подано до суду заяви про усунення недоліків, не обґрунтовано належним чином причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження.

У статті 1 Конституції України закріплено, що Україна є правовою державою. Як будь-яка правова держава, Україна гарантує захист прав і законних інтересів людини і громадянина в суді шляхом здійснення правосуддя. Обов`язок держави забезпечувати право кожної людини на доступ до ефективних та справедливих послуг у сфері юстиції та правосуддя закріплені як основоположні принципи у Конституції України, національному законодавстві та її міжнародних зобов`язаннях, у тому числі міжнародних договорах, стороною яких є Україна.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права частиною спільної спадщини Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (рішення у справі "Брумареску проти Румунії"). Юридична визначеність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного розгляду справи та її нового вирішення. Повноваження судів вищих інстанцій щодо перегляду мають здійснюватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен розглядатись як прихований засіб оскарження, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відступ від цього принципу може бути виправданим лише коли він обумовлений особливими та непереборними обставинами (рішення у справі "Рябих проти Росії", пункти 51 і 52).

Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість та неповажність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення, зазначених апелянтом в апеляційній скарзі, тому клопотання апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження підлягає відхиленню.

Відповідно до п.4 ч.1, ч.4 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 242 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія доходить висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення Господарського суду Одеської області від 24 грудня 2020 року у справі №916/2366/20.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 256, 258, 260-261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на рішення Господарського суду Одеської області від 24 грудня 2020 року у справі №916/2366/20 та надіслати скаржнику апеляційну скаргу з додатками.

2. Справу №916/2366/20 повернути Господарському суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Судді: Г.І. Діброва

Н.М. Принцевська