Постанова від 22.04.2021 по справі 910/3129/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2021 р. Справа№ 910/3129/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поляк О.І.

суддів: Кропивної Л.В.

Дідиченко М.А.

за участі секретаря - Стародуб М.Ф.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 (повний текст складено 21.12.2020) у справі №910/3129/20 (суддя Нечай О.В.)

за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр"

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України",

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Украерорух),

про стягнення 957577,79 грн,

за участі представників згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" про стягнення 957577,79 грн, з яких: 860057,60 грн заборгованості, 37316,16 грн пені та 60204,03 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 28-19 про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден від 29.01.2019 щодо здійснення оплати вартості наданих позивачем послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден за листопад 2019 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/3129/20 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на користь Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" 860057,60 грн заборгованості, 37316,16 грн пені, 60204,03 грн штрафу та 14363,66 грн судового збору.

Судове рішення мотивоване доведеністю позивачем факту надання послуг з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС у листопаді 2019 року та невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо їх оплати за спірний період.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/3129/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник, заперечуючи проти задоволення позову, аргументує свої доводи наступним: ціна за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден є державно регульованою, тому не може встановлюватися позивачем на власний розсуд; ціна за метеорологічні послуги з обслуговування зльотів та посадок повітряних суден є дискримінаційною, а відтак не може застосовуватися у спірних правовідносинах; пакет послуг метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден містить метеорологічну інформацію, яка не надається та не потрібна для зльоту та посадки повітряних суден; метеорологічна інформація, необхідна для зльоту та посадки, надається не позивачем, а органом обслуговування повітряного руху (Украерорух), який нараховує плату за аеронавігаційне обслуговування; позивачем не надано доказів замовлення та отримання послуг - метеорологічної інформації, саме від ДП УАМЦ , оскільки таку інформацію МАУ отримує від інших суб`єктів господарювання.

19.01.2021 матеріали справи разом з апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Дідиченко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/3129/20, розгляд справи призначено на 25.03.2021.

08.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач заперечує проти доводів апелянта і просить оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зокрема, позивач зазначає, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (Украерорух) не надає послуг із метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден, натомість, позивач є провайдером аеронавігаційного обслуговування за напрямком: метеорологічне обслуговування вильотів і посадок повітряних суден. Також позивач стверджує, що відповідач був забезпечений всією необхідною метеорологічною інформацією для зльоту та посадки повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль протягом листопада 2019 року, з огляду на що у нього виник обов`язок з оплати наданої послуги, ціна якої визначена у відповідності з положеннями чинного законодавства та погоджена сторонами у договорі.

08.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без участі її представника.

15.02.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, у яких останнє зазначає про обґрунтованість позовних вимог Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр". Зокрема, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача вказує, що з 01.06.2009 року вона виконує функції щодо метеорологічного обслуговування аеронавігаційного обслуговування виключно на маршрутах/у районах польотів. До рахунків з АНО, які виставляються Украерорухом, не включається плата за надання послуг з метеорологічного обслуговування повітряних суден на підході та в районі аеродрому.

Разом з тим, 25.02.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2021 призначено наступне судове засідання на 25.03.2021.

Разом з тим, 25.03.2021 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2021 призначено наступне судове засідання щодо розгляду справи №910/3129/20 на 22.04.2021.

В судовому засіданні 22.04.2021 колегія суддів заслухала представників позивача та відповідача. Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом, 29.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" (замовник) та Державним підприємством "Український авіаційний метеорологічний центр" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 28-19, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, передбачених договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язок з надання послуг з метеорологічного обслуговування, а саме: пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів та посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки в ДП "УАМЦ"; іншої метеорологічної інформації (по запиту).

Згідно з п. 1.2 договору замовник своєчасно та в необхідному обсязі приймає послуги з метеорологічного обслуговування та оплачує їх відповідно до діючого законодавства та Договору.

Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 договору виконавець зобов`язаний надавати послуги з метеорологічного обслуговування у встановлені діючими міжнародними та національним нормативними документами терміни та обсягах (Авіаційні правила України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації", Додаток № 3 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Метеорологическое обеспечение международной аэронавигации").

За умовами підпунктів 2.2.1, 2.2.2 п. 2.2 договору замовник зобов`язаний своєчасно та регулярно підтверджувати отримання послуг з метеорологічного обслуговування у відповідності до п. 4.1, 4.2 договору; у встановлені договором терміни, згідно з п. 3.1, 3.2 договору, здійснювати оплату послуг з метеорологічного обслуговування польотів ПС замовника, а також іншої метеорологічної інформації, наданої виконавцем.

Пунктом 3.1 договору визначено, що до 05 числа місяця, наступного за звітним, виконавець разом із замовником проводить звірку кількості вильотів шляхом надання виконавцем замовнику реєстру обліку кількості рейсів по факсу або на електронну адресу; до 10 числа місяця, наступного за звітним, виконавець здійснює остаточний розрахунок суми вартості наданих замовнику послуг з метеообслуговування та складає акт надання послуг.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що замовник після отримання платіжних документів та акта надання послуг зобов`язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання акта надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді. У разі відсутності зауважень протягом 10 робочих днів з моменту отримання акта надання послуг він вважається підписаним сторонами. Замовник після отримання рахунку-фактури, акта наданих послуг протягом 3 банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця.

Підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеообслуговування є рахунок-фактура з прикладеними актами надання послуг (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.5 договору вартість послуг визначається на підставі цін, наведених у Додатку № 1 до Договору "Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль" та в Додатку № 2 до Договору "Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Жуляни", які є невід`ємною частиною договору.

Так, у додатку № 1 "Протокол узгодження договірної ціни (в національній валюті) за послуги з метеорологічного обслуговування польотів на аеродромі Київ/Бориспіль" до договору сторони погодили, зокрема, що вартість метеорологічного обслуговування зльоту і посадки (без метеорологічної підготовки польоту) при обслуговуванні міжнародних та нерегулярних польотів у межах України становить 454,00 грн без ПДВ; вартість метеорологічного обслуговування зльоту і посадки (без метеорологічної підготовки польоту) при обслуговуванні внутрішніх регулярних польотів у межах України становить 454,00 грн без ПДВ.

За змістом п. 4.1 договору доказом отримання пакету послуг з метеорологічного обслуговування вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни є інформація (відмітка) про виконання зльоту в Добовому електронному плані в ДП МА "Бориспіль", відмітка про виконання рейсу у звіті по рейсам та додатковим послугам служби наземного забезпечення КП МА "Київ" (Жуляни). Доказом про отримання пакету послуг для передпольотної метеорологічної підготовки є підпис командира екіпажу або іншого представника замовника та представника виконавця у відомості реєстрації передпольотної метеорологічної підготовки.

Відповідно до п. 4.2 договору кінцевим документом, який підтверджує об`єм наданих послуг з метеообслуговування за договором є акт надання послуг, підписаний сторонами. До акта надання послуг додається реєстр обліку кількості рейсів з вартістю їх метеорологічного обслуговування. Зокрема, в акті надання послуг вказується кількість виконаних польотів ПС замовника з аеродромів Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, а також кількість отриманих пакетів послуг для передпольотної метеорологічної підготовки. Акт готується виконавцем та направляється замовнику разом з платіжними документами.

Відповідно до п.5.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування згідно з п.3.2 договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі семи відсотків від несвоєчасно внесеної суми.

Договір вступає в дію з 01 січня 2019 року та діє до 31 грудня 2019 року (п. 8.1 договору).

Як зазначено ДП "Український авіаційний метеорологічний центр", на виконання умов договору у листопаді 2019 року відповідачу були надані послуги з метеорологічного обслуговування зльоту і посадки ПС на аеродромі Київ/Бориспіль на загальну суму 860057,60 грн, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами наданих послуг та реєстрами обліку рейсів з вартістю їх метеообслуговування за спірний період.

Так, згідно з реєстром обліку кількості міжнародних рейсів з вартістю їх метеообслуговування в ДП "УАМЦ" А/К "МАУ" у листопаді 2019 року кількість рейсів становила 1448, загальна вартість метеорологічного обслуговування зльоту/посадки - 657 392,00 грн. У реєстрі обліку кількості рейсів по Україні з вартістю їх метеообслуговування в ДП "УАМЦ" А/К "МАУ" у листопаді 2019 року значиться кількість рейсів - 372, загальна вартість метеорологічного обслуговування зльоту/посадки - 168 888,00 грн.

У акті надання послуг № 754 від 30.11.2019 року на загальну суму 657392,00 грн (з ПДВ) вказано, що виконавцем у період з 01 по 30 листопада 2019 року були надані послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль (без метеопідготовки до польоту) (міжнародні): кількість рейсів - 1 448, ціна - 454,00 грн кожен.

Відповідно до акта надання послуг № 755 від 30.11.2019 року на загальну суму 202665,60 грн (з ПДВ) виконавцем у період з 01 по 30 листопада 2019 року були надані послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль по Україні (без метеопідготовки до польоту): кількість рейсів - 366, ціна - 454,00 грн кожен; послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль по Україні (без метеопідготовки до польоту) (нерегулярні): кількість рейсів - 6, ціна - 454,00 грн кожен.

З матеріалів справи вбачається, що вказані вище акти надання послуг підписані позивачем і направлені відповідачу 06.12.2019 та отримані останнім 10.12.2019, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0830102319268.

У листі від 23.12.2019 № 04.02.-217 відповідач підтвердив факт отримання ним актів надання послуг № 754 від 30.11.2019 та № 755 від 30.11.2019, проте надав зауваження щодо вказаних актів, обґрунтовані тим, що протягом листопада 2019 року відповідач не отримував метеорологічну інформацію безпосередньо від позивача, а відтак не може прийняти послуги, вказані в актах надання послуг за листопад 2019 року. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не підтверджено право на отримання плати за метеорологічні послуги, оскільки не надано доказів понесення ним витрат на надання метеорологічних послуг, пов`язаних із забезпеченням зльоту та посадки ПС відповідача, у зв`язку з чим підстави для підписання актів надання послуг № 754 від 30.11.2019 та № 755 від 30.11.2019 відсутні.

Листом від 03.01.2020 № 01/21 позивач повідомив відповідача, що витрати на метеорологічне обслуговування зльотів та посадки повітряних суден на аеродромі не включені до ставок плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродромів. Позивач здійснює обслуговування за укладеними договорами за вартістю, яка складається з витрат, безпосередньо пов`язаних з наданням такого обслуговування.

З огляду на те, що вартість наданих у листопаді 2019 року послуг з метеорологічного обслуговування зльотів/посадок повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль відповідачем оплачена не була, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 860 057,60 грн заборгованості, а також 37 316,16 грн пені за період з 26.12.2019 - 27.02.2020 та 60 204,03 грн штрафу, нарахованих на підставі п. 5.2 договору.

Встановивши вказані обставини справи, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги ДП "Український авіаційний метеорологічний центр" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, виходячи з такого.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У силу ст. 526 ЦК України, з якою кореспондується ч.1 ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У силу приписів ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг, а тому підпадає під правове регулювання, у тому числі, глави 63 ЦК України.

Так, статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З аналізу наведених норм слідує, що під послугами розуміються активні дії/діяльність виконавця, результат яких має нематеріальний характер, тобто спрямований на досягнення певного корисного ефекту для замовника і є невіддільним від самого процесу надання послуги.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, з огляду на закріплені ст. ст. 13, 74 ГПК України принцип змагальності сторін та обов`язок з доказування позивач повинен довести факт надання відповідачу обумовлених договором послуг з метеорологічного обслуговування зльотів/посадок повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль у листопаді 2019 року.

Як уже зазначалося, відповідно до п. 4.2 договору кінцевим документом, який підтверджує об`єм наданих послуг з метеообслуговування за договором є акт надання послуг, підписаний сторонами. До акта надання послуг додається реєстр обліку кількості рейсів з вартістю їх метеорологічного обслуговування. Зокрема, в акті надання послуг вказується кількість виконаних польотів ПС замовника з аеродромів Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, а також кількість отриманих пакетів послуг для передпольотної метеорологічної підготовки. Акт готується виконавцем та направляється замовнику разом з платіжними документами.

У пункті 3.2 договору сторони погодили, що замовник після отримання платіжних документів та акта надання послуг зобов`язаний підписати акт та повернути підписаний примірник виконавцю протягом 10 робочих днів з дати його отримання. У разі не підписання акта надання послуг у терміни, обумовлені договором, зауваження повинні бути висловлені у письмовому вигляді.

Так, у матеріалах справи наявний реєстр обліку кількості міжнародних рейсів з вартістю їх метеообслуговування в ДП "УАМЦ" А/К "МАУ" у листопаді 2019 року, згідно з яким кількість рейсів становила 1448, загальна вартість метеорологічного обслуговування зльоту/посадки - 657 392,00 грн, а також реєстр обліку кількості рейсів по Україні з вартістю їх метеообслуговування в ДП "УАМЦ" А/К "МАУ" у листопаді 2019 року, у якому значиться кількість рейсів - 372, загальна вартість метеорологічного обслуговування зльоту/посадки - 168 888,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем були складені і направлені відповідачу 06.12.2019 акти надання послуг за спірний період, а саме: акт надання послуг № 754 від 30.11.2019 року на загальну суму 657392,00 грн (з ПДВ), згідно з яким виконавцем у період з 01 по 30 листопада 2019 року були надані послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль (без метеопідготовки до польоту) (міжнародні): кількість рейсів - 1 448, ціна - 454,00 грн кожен, а також акт надання послуг № 755 від 30.11.2019 року на загальну суму 202665,60 грн (з ПДВ), відповідно до якого виконавцем у період з 01 по 30 листопада 2019 року були надані послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль по Україні (без метеопідготовки до польоту): кількість рейсів - 366, ціна - 454,00 грн кожен; послуги з метеообслуговування зльоту/посадки на аеродромі Київ/Бориспіль по Україні (без метеопідготовки до польоту) (нерегулярні): кількість рейсів - 6, ціна - 454,00 грн кожен.

Як встановлено судом першої інстанції, вказані вище акти надання послуг були отримані відповідачем 10.12.2019, утім, не підписані останнім. Натомість, листом від 23.12.2019 № 04.02.-217 відповідач у порядку п. 3.2 договору надав свої зауваження щодо вказаних актів.

Так, відмову від підписання актів надання послуг № 754 і № 755 від 30.11.2019 року відповідач мотивує тим, що протягом листопада 2019 року він не отримував метеорологічну інформацію безпосередньо від позивача. Крім того, зазначає, що позивачем не підтверджено право на отримання плати за метеорологічні послуги, оскільки не надано доказів понесення ним витрат на надання метеорологічних послуг, пов`язаних із забезпеченням зльоту/посадки ПС відповідача.

Оцінюючи мотиви відмови відповідача від підписання актів надання послуг за спірний період, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України аеронавігаційне обслуговування - обслуговування, яке здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, що включає організацію повітряного руху, зв`язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Згідно з п. 58 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України метеорологічне обслуговування - це обслуговування, що включає в себе послуги із забезпечення метеорологічними прогнозами, консультаціями та спостереженнями, а також іншою метеорологічною інформацією та послугами, що надаються для суб`єктів авіаційної діяльності.

Пунктом 85 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України визначено, що провайдер аеронавігаційного обслуговування - це суб`єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з елементів (напрямів) аеронавігаційного обслуговування повітряних суден.

Згідно з п. 36 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України експлуатант - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден.

Відповідно до пунктів 52, 53 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України користувач аеропорту (аеродрому) - юридична або фізична особа, що здійснює повітряні перевезення пасажирів, пошти, вантажу або виконує інші види польотів; користувачі повітряного простору України - фізичні та юридичні особи, яким у встановленому порядку надано право на провадження діяльності з використання повітряного простору України.

Як вбачається з сертифікату АА № 017936, виданого Державною авіаційною службою України 01.08.2017, Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" є організацією, яка здійснює аеронавігаційне обслуговування (в частині МЕТ), відповідає національним вимогам, які застосовуються до видів обслуговування, що зазначені в додатку до цього сертифіката, та спроможна їх відповідно забезпечувати.

Так, у додатку до вказаного сертифікату зазначено, що позивач здійснює такі типи обслуговування:

- метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотного екіпажу: 1) на етапі планування польотів; 2) в аеропортах, на аеродромах, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах, підвидами якого є: метеорологічне обслуговування зльотів/посадок повітряних суден на контрольованих аеродромах, неконтрольованих аеродромах AFIS та без AFIS, злітно-посадкових майданчиках, вертодромах; метеорологічне обслуговування аеропортових служб; передпольотне інформаційне обслуговування екіпажів;

- метеорологічне обслуговування пошуково-рятувальної служби.

Місце надання послуг - аеродроми Київ/Бориспіль, Київ/Жуляни, Київ/Антонов-1 та Київ/Антонов-2.

Згідно зі Статутом ДП УАМЦ , затвердженим наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 03.03.2018 року № 146, позивач входить у сферу управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності та здійснює метеорологічне обслуговування цивільної авіації.

Отже, як правильно зазначено місцевим господарським судом, Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" є провайдером аеронавігаційного обслуговування цивільної авіації України за напрямом метеорологічного обслуговування, зокрема, в частині зльотів/посадок повітряних суден на аеродромі Київ/Бориспіль.

У свою чергу Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Міжнародні Авіалінії України" є суб`єктом авіаційної діяльності та, як вбачається з наявного у матеріалах справи сертифікату експлуатанта АО №000553, виданого Державною авіаційною службою України 14.10.2019, здійснює діяльність у сфері комерційного повітряного перевезення, а відтак є споживачем послуг з аеронавігаційного обслуговування, включаючи метеорологічне обслуговування, у тому числі, в частині зльотів та посадок повітряних суден.

Частинами 1, 2, 3 ст. 36 Повітряного кодексу України закріплено, що аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі. Розмір одиничних ставок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) встановлюється однаковим для всіх користувачів повітряного простору України і визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і документів Євроконтролю. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) справляється Євроконтролем та/або провайдером (провайдерами) аеронавігаційного обслуговування відповідно до міжнародних договорів та законодавства України. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від сплати визначається відповідно до законодавства України та зобов`язань України за міжнародними договорами України.

Вимоги щодо організації та надання метеорологічного обслуговування цивільної авіації в Україні визначені Авіаційними правилами України "Метеорологічне обслуговування цивільної авіації", затвердженими наказом Державної авіаційної служби України від 09.03.2017 № 166, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05.09.2017 за № 1092/30960 (далі - авіаційні правила).

Згідно з п. 2 розділу І Авіаційних правил їх вимоги поширюються на фізичних та юридичних осіб незалежно від форми власності, діяльність яких пов`язана із наданням або отриманням метеорологічного обслуговування у галузі цивільної авіації в Україні, крім суб`єктів державної авіації.

Так, згідно з п. 1 глави І розділу II Авіаційних правил метою метеорологічного обслуговування цивільної авіації (ЦА) є сприяння безпечній, регулярній та ефективній аеронавігації. Ця мета досягається шляхом постачання метеорологічної інформації, яка потрібна для виконання своїх функцій: експлуатантам, членам льотних екіпажів, органам обслуговування повітряного руху, органам пошуково-рятувальної служби, адміністраціям аеропортів та іншим організаціям, діяльність яких пов`язана зі здійсненням або розвитком аеронавігації.

Відповідно до п. 2 глави І розділу II Авіаційних правил метеорологічне обслуговування експлуатантів, членів льотних екіпажів, органів ОПР, адміністрацій аеропортів та інших суб`єктів авіаційної галузі, діяльність яких пов`язана з плануванням, забезпеченням та виконанням польотів ПС, організовують та здійснюють провайдери метеорологічного обслуговування відповідно до вимог цих Авіаційних правил та інших нормативно-правових актів в частині метеорологічного обслуговування ЦА з урахуванням вимог документів міжнародних авіаційних організацій та документів ВМО.

Виконання польотів ПС ЦА або обслуговування повітряного руху ПС ЦА без метеорологічного обслуговування забороняється.

У п. 5 глави І розділу II Авіаційних правил визначені напрями діяльності провайдерів з метеорологічного обслуговування ЦА: 1) метеорологічні спостереження на аеродромі та надання метеорологічної інформації про стан погодних умов на аеродромі відповідним користувачам: органам обслуговування повітряного руху, експлуатантам та аеродромним службам; 2) метеорологічне обслуговування польотів ПС в районі аеродрому, зльотів та посадок ПС на аеродромі; 3) збір, обробка, узагальнення та надання метеорологічної інформації експлуатантам або членам льотних екіпажів; 4) прогностичне обслуговування - розробка, складання та постачання авіаційних прогнозів погоди органам ОПР та експлуатантам; 5) передпольотне інформаційне обслуговування - комплекс заходів, спрямованих на забезпечення користувачів повітряного простору метеорологічною інформацією, необхідною для підготовки та виконання польоту; 6) стеження за погодними умовами та метеорологічне обслуговування польотів ПС у визначеній частині повітряного простору; 7) підготовка та надання кліматичної інформації. Провайдери метеорологічного обслуговування можуть здійснювати діяльність за одним, кількома або всіма зазначеними напрямами.

У силу п. 4 глави І розділу II Авіаційних правил провайдери метеорологічного обслуговування здійснюють метеорологічне обслуговування ЦА через аеродромні метеорологічні органи та органи метеорологічного стеження на договірних умовах.

Згідно з п. 1 глави 4 розділу IV Авіаційних правил для забезпечення зльоту та посадки повітряних суден органам обслуговування повітряного руху надаються поточні дані метеорологічних спостережень, що представлені на погодних дисплеях автоматизованих (автоматичних) систем метеорологічних спостережень (ПД АСМС (АМС)) або на дисплеях автономних метеорологічних приладів.

Так, у матеріалах справи міститься Перелік та вартість метеорологічних послуг, що надаються на аеродромі Київ/Бориспіль для зльоту-посадки повітряних суден станом на 01.01.2019 року з визначенням конкретних видів метеопослуг та їх вартості (т.ІІ, а.с. 24).

Вказана в пунктах 1-14 вищезазначеного Переліку інформація надається органам обслуговування повітряного руху для постачання усім експлуатантам, які здійснювали зліт/посадку на аеродромі Київ/Бориспіль при кожному рейсі, включаючи й відповідача (витяг з архіву автоматизованої системи метеорологічних спостережень AviMet за листопад 2019 року, т. ІІ, а.с. 35-259).

Метеорологічна інформація в кодових форматах TAF, TREND, METAR, SPECI, SPECIAL була надана позивачем при кожному рейсі ПС відповідача, тобто відповідач отримував всю необхідну інформацію залежно від фактичних погодних умов.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що саме по собі надання метеорологічної інформації не безпосередньо відповідачу, а через Украерорух, не впливає на факт користування послугами, а відтак - і обов`язок відповідача оплатити їх вартість позивачу, як виконавцю за договором.

Стосовно зауважень відповідача про те, що позивачем не підтверджено право на отримання плати за послуги з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС відповідача, оскільки не додано доказів понесення витрат на їх надання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оплатність надання послуг з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС та порядок формування їх вартості закріплені нормами Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність", постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" та Методикою формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій, затвердженою спільним наказом МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 року № 1/2/1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції україни 16.01.2012 за № 45/20358.

Так, статтею 3 Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" закріплені основні принципи державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності, одним з яких є безплатність гідрометеорологічного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування і населення інформацією загального користування та платність гідрометеорологічного обслуговування, надання гідрометеорологічних послуг юридичним і фізичним особам.

За приписами ст. 17 вказаного Закону гідрометеорологічне обслуговування та надання інших послуг у сфері гідрометеорологічної діяльності здійснюється підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері гідрометеорологічної діяльності, за плату в обсягах і формах, що визначається на договірних засадах. Перелік гідрометеорологічної інформації та інших послуг, що надаються за плату, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності.

Підпунктом 1 п. 2 додатку № 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" до переліку платних послуг, які надаються гідрометеорологічними установами та організаціями Міністерства надзвичайних ситуацій віднесено усі види спеціалізованих гідрометеорологічних та інших прогнозів і розрахунків для підприємств, установ та організацій, зокрема, авіаметеорологічні прогнози та попередження, консультації та інші послуги щодо метеорологічного обслуговування польотів цивільної авіації, крім рейсів літери "А", польотів санітарної авіації, аварійно-рятувальних та рейсів з гуманітарною допомогою.

У свою чергу механізм формування вартості платних послуг, у тому числі, у сфері гідрометеорологічної діяльності визначений Методикою формування вартості платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій, затвердженої спільним наказом МНС України, Мінекономрозвитку та Мінфіну від 03.01.2012 року № 1/2/1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції україни 16.01.2012 за № 45/20358.

Пунктом 1.4 вказаної Методики визначено, що вартість платних послуг визначається підрозділами МНС України окремо за кожним видом послуг, зазначених у додатках до Постанови, і складається з витрат, безпосередньо пов`язаних з їх наданням.

Згідно з п. 2.1 Методики формування вартості платних послуг здійснюється відповідно до економічно обґрунтованих планованих витрат підрозділів МНС України, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, з урахуванням цін на матеріальні ресурси та послуги у запланованому періоді.

У п. 2.2 Методики закріплено, що до вартості платних послуг включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці та відрахування на соціальні заходи; інші прямі витрати; непрямі витрати.

Відповідно до п. 2.4 - 2.7 Методики до складу прямих матеріальних витрат включається вартість основних та оборотних засобів, які безпосередньо використовуються під час надання платної послуги, а саме: придбання сировини та матеріальних цінностей, обладнання, оснащення, матеріали, паливо та енергія, необхідні для забезпечення виконання послуги, тощо. До складу прямих витрат на оплату праці та відрахування на соціальні заходи включаються витрати на заробітну плату і грошове забезпечення, виходячи з чисельності та тарифно-кваліфікаційного складу працівників та осіб рядового і начальницького складу, безпосередньо пов`язаних з наданням послуг, часу їх фактичного залучення та відповідних нормативно-правових актів, що стосуються умов нарахування заробітної плати та грошового забезпечення працівників та осіб рядового і начальницького складу підрозділів МНС України. До складу інших прямих витрат включаються витрати на оплату: службових відряджень і транспортних витрат персоналу, діяльність якого безпосередньо пов`язана з наданням платної послуги; послуг зв`язку, якими користується персонал, діяльність якого безпосередньо пов`язана з наданням платної послуги; амортизації (зносу) основних та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з наданням платної послуги. До складу непрямих витрат включаються всі інші витрати, які можуть бути пов`язані із забезпеченням функціонування підрозділу МНС України, а саме витрати на оплату: адміністративних витрат, пов`язаних із забезпеченням функціонування підрозділу МНС України, що надає платні послуги; амортизації (зносу) основних та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, не пов`язаних з наданням платної послуги; оренди будівлі (приміщення) та витрат на поточний ремонт; охорони праці, техніки безпеки і охорони навколишнього природного середовища; праці, відрахування на соціальні заходи та медичне страхування адміністративного та технічного персоналу; послуг сторонніх організацій, у тому числі послуг з охорони та пожежної охорони приміщень, у яких надаються платні послуги; тепло-, водопостачання і водовідведення, електроенергії та інші утримання приміщень; утримання, експлуатації та ремонту, страхування, операційної оренди основних засобів, інших необоротних активів, призначених для забезпечення функціонування підрозділу МНС України.

Таким чином, вартість послуг з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС відповідача на аеродромі Київ/Бориспіль була сформована позивачем відповідно до приписів вищевказаної Методики та погоджена сторонами у п. 3.5 договору і додатках № 1, 3 до нього.

Натомість, відповідачем не доведено, що встановлені позивачем і узгоджені сторонами у додатках до договору ціни на метеоролігічні послуги є економічно необґрунтованими та не відповідають порядку їх формування, визначеному вищевказаною Методикою.

При цьому відмова відповідача від підписання актів надання послуг за листопад 2019 року з посиланням лише на те, що позивачем не надано доказів понесення витрат на послугу з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС у спірному періоді є безпідставною, оскільки розмір таких витрат є основою та підлягає врахуванню при формуванні позивачем вартості вказаної послуги, у подальшому погодженої сторонами у договорі, однак, не потребує щомісячного доказування відповідачу ні у розумінні п. 3.5 договору та додатків № 1, 3 до нього, ні у розумінні наведених вище положень Методики.

Отже, врахувавши вищевикладені приписи чинного законодавства, оцінивши мотиви відмови відповідача від підписання актів надання послуг за листопад 2019 року, колегія суддів дійшла висновку про їх необґрунтованість, що, у свою чергу, виклює недійсність вказаних актів, а відтак останні, будучи підписані лише позивачем, є належними доказами надання ним послуг з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС відповідача у спірний період.

Як уже зазначалося, згідно з п. 3.3 договору підставою для оплати вартості наданих у відповідному місяці послуг з метеообслуговування є рахунок-фактура з прикладеними актами надання послуг.

З актів надання послуг № 754 від 30.11.2019 та № 755 від 30.11.2019, які були направлені позивачем та отримані відповідачем, вбачається, що у них містяться посилання на відповідні рахунки на оплату вартості наданих послуг.

Водночас, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а відсутність рахунку-фактури не звільняє сторону договору від обов`язку з оплати вартості наданих послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.2 договору сторони погодили, що замовник після отримання рахунку-фактури, акта наданих послуг протягом 3 банківських днів зобов`язаний перерахувати кошти виконавцю. В будь-якому разі кінцевий розрахунок за минулий місяць повинен бути здійснений замовником не пізніше 25 числа поточного місяця.

З огляду на приписи наведеної норми та положення п. 3.2 оговору місцевий господарський суд дійшов мотивованого висновку про те, що зобов`язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг у листопаді 2019 року мало бути виконане не пізніше 25 грудня 2019 року.

Встановивши, що строк виконання відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання є таким, що настав, однак, доказів оплати вартості спірних послуг матеріали справи не містять, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 860 057,60 грн.

Посилання скаржника на те, що частину метеорологічної інформації ним отримано з інших джерел, зокрема, від надавача послуг - компанії JEPPSEN GmbH, на підтвердження чого до матеріалів справи надано генеральний договір про надання послуг від 21.12.2009, укладений відповідачем з компанією Jeppesen GmbH, створеною та діючою відповідно до законодавства Федеративної Республіки Німеччина, колегією суддів відхиляється, оскільки вказана компанія не сертифікована Державною авіаційною службою України та відсутня в реєстрі сертифікованих провайдерів, натомість, отримання аеронавігаційної, метеорологічної та іншої інформації може забезпечуватися на договірних засадах тільки з сертифікованими Державною авіаційною службою України організаціями, або організаціями, сертифікат яких схвалений Державною авіаційною службою України.

Крім того, на переконання скаржника, ціни на послуги з метеорологічного обслуговування, визначені позивачем, є дискримінаційними, оскільки встановленні залежно від видів польотів. Так, ціна на метеорологічне обслуговування зльоту/посадки ПС при обслуговуванні міжнародних, нерегулярних та внутрішніх регулярних рейсів в межах України є вищою, ніж при обслуговуванні тренувальних польотів або обльоту по аеродрому. Утім, вказана обставина була залишена судом першої інстанції поза увагою, що призвело до порушення приписів Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" та права відповідача на споживання послуг за економічно обґрунтованими цінами.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 1 Закону України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні дискримінацією є ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними, зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Тобто ознака, яка є причиною дискримінації, має становити особистісну характеристику, бути персоналізованою або такою, на яку особа не може вплинути (раса, колір шкіри, політичні, релігійні та інші переконання, стать, вік, інвалідність, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, місце проживання, мовні ознаки тощо).

У силу ст. 4 вказаного Закону його дія поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України.

Статтею 6 вказаного Закону закріплено, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації. Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Дискримінація суб`єктів господарювання не допускається (ч.2 ст. 31 ГК України).

Дискримінація означає поводження з особами у різний спосіб без об`єктивного та розумного обґрунтування у відносно схожих ситуаціях (див. mutatis mutandis пункт 48 рішення ЄСПЛ від 7 листопада 2013 року у справі Пічкур проти України ). У контексті тлумачення поняття дискримінації важливою видається справа Тлимменос (Thlimmenos) проти Греції , де зазначено …Право на захист від дискримінації порушено під час застосування однакового підходу до осіб, які перебувають у різних ситуаціях, за умови, що таке поводження не виправдане об`єктивною чи розумною метою… . Таким чином, йдеться про наявність дискримінації не лише тоді, коли до осіб, що знаходяться в аналогічних ситуаціях, необґрунтовано ставляться по різному, але й у випадку однакового поводження з особами, ситуації яких відрізняються.

Наразі судом з`ясовано відсутність встановлення спеціальними нормативно-правовими актами ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічного обслуговування зльотів/посадок ПС на аеродромах.

Водночас встановлений позивачем розмір плати за послуги з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС не є однаковим, а різниться залежно від здійснюваного споживачем виду польоту (міжнародний, нерегулярний, внутрішній регулярний рейс в межах України або тренувальний політ, обльот по аеродрому), враховуючи кількість і види метеорологічної інформації, необхідної для його виконання.

Наведене свідчить, що відсутність уніфікації в підході до встановлення ціни на послуги з метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС обумовлена урахуванням позивачем відмінностей в обставинах здійснення польотів, що заслуговують на увагу.

При цьому, з огляду на дискрецію позивача у питанні визначення вартості метеорологічного обслуговування зльоту/посадки повітряних суден, колегія суддів зауважує, що ДП "УАМЦ" враховано допустимі законні межі своїх повноважень та об`єктивні й розумні критерії для убезпечення відповідача від несправедливості та нерівних умов діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному ринку.

Натомість, відповідачем, усупереч приписам ст. 74 ГПК України, не доведена необ`єктивність підходу ДП "УАМЦ" до визначення цін на послуги з метеорологічного обслуговування зльотів/посадок ПС на аеродромі Київ/Бориспіль, їх дискримінаційний характер та невідповідність балансу суспільного й приватного інтересу відповідача.

Так само необґрунтованим є твердження відповідача про те, що при визначенні вартості спірних послуг позивачем порушено приписи Закону України Про ціни та ціноутворення , оскільки відсутність законодавчого встановлення цін на послуги метеорологічного обслуговування зльоту/посадки ПС на державному рівні не може позбавляти суб`єкта господарювання права на отримання плати за надану ним послугу, що, відповідно, зумовлює необхідність самостійного формування її вартості у порядку, визначеному відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи відповідача про те, що плата за метеорологічну інформацію, необхідну для зльоту/посадки ПС, нараховується Украерорухом та включена останнім до рахунків за послуги з аеронавігаційного обслуговування ПС, спростовуються матеріалами справи.

Так, наказом Міністерства інфраструктури України від 04.06.2019 № 415 встановлено Ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі України, відповідно до пунктів 1, 2 якого за послуги з аеронавігаційного обслуговування повітряних суден у повітряному просторі районів польотної інформації України на маршруті, а також на підході та в районі аеродрому, стягується плата за встановленими ставками. Одиничні ставки плати встановлюються незалежно від національної належності ПС та форми власності експлуатанта.

Виставлення рахунків та справляння плати за аеронавігаційне обслуговування здійснюється Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (Украерорух) (GEN 4.2-4 Збірника аеронавігаційної інформації України).

При цьому ставки плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування за напрямком метеорологічного обслуговування зльотів та посадок повітряних суден на аеродромах не встановлено.

Як слідує з пояснень третьої особи та вбачається з матеріалів справи, відповідно до Протоколу міжвідомчої наради з питань розподілу функцій з метеорологічного обслуговування аеронавігації у зв`язку з упровадженням Украерорухом системи централізованого метеорологічного забезпечення аеронавігації (СЦМЗА) від 28.05.2009, затвердженого заступником Міністра транспорту та зв`язку України - головою Державіаадміністрації та заступником Міністра МНС Украіїни, а також на виконання вимог наказу Державіаадміністрації від 08.05.2009 № 311 Про метеорологічне забезпечення аеронавігації на маршруті з 01.06.2009 року Украерорух виконує функції щодо метеорологічного забезпечення аеронавігації виключно на маршрутах/у районах польотів.

При цьому метеорологічне обслуговування зльоту/посадки і метеорологічну підготовку екіпажів до польотів на аеродромах цивільної авіації здійснюють організації та підприємства державної гідрометеорологічної служби, до яких відноситься позивач, на підставі договорів та за плату.

Отже, оскільки Украерорух не здійснює метеорологічне обслуговування зльоту/посадки ПС на аеродромах, витрати на метеорологічне обслуговування зльотів/посадок ПС не включаються ним до одиночної ставки плати за аеронавігаційне обслуговування на підході та в районі аеродрому, як на тому помилково наполягав скаржник.

Крім суми основного боргу, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 37 316,16 грн пені, нарахованої за період з 26.12.2019 - 27.02.2020, а також 60 204,03 грн штрафу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.2 договору у випадку невиконання або неналежного виконання замовником умов розрахунку за послуги з метеорологічного обслуговування згідно з п. 3.2 договору, виконавець має право на стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно внесеної суми. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів виконавець має право додатково стягнути штраф у розмірі семи відсотків від несвоєчасно внесеної суми.

Перевіривши правильність визначення позивачем початкової дати нарахування пені та її арифметичний розрахунок, місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що з відповідача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 37316,16 грн, нарахована за кожним з актів надання послуг за період з 26.12.2019 - 27.02.2020.

Також суд першої інстанції, встановивши, що прострочення відповідача з оплати вартості наданих позивачем послуг за листопад 2019 року становить понад тридцять днів, мотивовано зазначив про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу в розмірі 7 % від несвоєчасно сплаченої вартості наданих позивачем послуг, як те погоджено сторонами у п. 5.2 договору, у сумі 60204,03 грн.

При цьому судом враховано, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18.

Отже, виходячи з вищевикладеного, доводи апеллянта, викладені у поданій скарзі, свого підтвердження не знайшли, а тому не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухваленого ним рішення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається судом на апелянта.

Керуючись приписами статей 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Міжнародні авіалінії України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2020 у справі №910/3129/20 - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 28.04.2021.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді Л.В. Кропивна

М.А. Дідиченко