Постанова

від 20.04.2021 по справі 910/3920/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2021 р. Справа№ 910/3920/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі Реуцькій Т.О.

За участю представників:

від позивача: Роєнко Є.В., дов. від 09.12.2020 року №1-2513;

від відповідача: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948

на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року

у справі №910/3920/18 (суддя Головіна К.І.)

за позовом акціонерного товариства Укртрансгаз

до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948

про зобов`язання виконати роботи та стягнення 6 024 403,44 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство Укртрансгаз (яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на акціонерне товариство - примітка суду) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 в якому просило:

- зобов`язати відповідача відповідно до договору підряду №1607000658 від 20.07.2016 року та додаткових угод до нього виконати для позивача в повному обсязі комплекс робіт по об`єкту ВОЛЗ Боярка-Бердичів (будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7) на загальну суму 16 005 616,31 грн., а саме: прокладання захисної п/е трубки, з`єднання пропусків на суму 8 468 292,57 грн.; влаштування переходів методом ГНБ на суму 1 031 001,21 грн.; задувки волоконно-оптичного кабелю на суму 4 346 015,50 грн.; прокладки кабелю по території ВЗ, докладка КТК, подача кабелю в приміщення на суму 146 778,93 грн.; монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 1 174 701,33 грн.; установка по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 622 337,71 грн.; пристосування приміщення ВЗ (ремонт, оздоблювання, електричні роботи) на суму 53 093,24 грн.; придбання та монтажу обладнання на вузли зв`язку на суму 163 395,82 грн.;

- стягнути відповідача пеню у сумі 4 251 166,67 грн. та штраф у сумі 1 773 236,77 грн., що разом становить 6 024 403,44 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №1607000658 від 20.07.2016 року в частині своєчасного виконання підрядних робіт на об`єкті ВОЛЗ Боярка-Бердичів (будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7) .

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року, повний текст якого складений 17.08.2018 року у справі №910/3920/18 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

21.08.2018 року до суду першої інстанції від відповідача надійшла заява про прийняття додаткового рішення, в якій заявник просив суд стягнути з позивача 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу.

За результатами розгляду вказаної заяви, 06.09.2018 року господарським судом міста Києва винесено додаткове рішення, повний текст якого складений 12.09.2018 року, яким задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про винесення додаткового рішення, до стягнення з позивача на користь відповідача присуджено 20 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Не погоджуючись з вищезгаданими рішенням та додатковим рішенням відповідач звернувся з відповідними апеляційними скаргами.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції (09.09.2019 року) позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про відмову від частини позовних вимог в якій, серед іншого, просив прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати в повному обсязі комплекс робіт по об`єкту ВОЛЗ Боярка-Бердичів (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7) для позивача відповідно до договору підряду No1607000658 від 20.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 16 005 616,31 грн., визнати нечинним в цій частині рішення суду першої інстанції та закрити в цій частині провадження у справі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, повний текст якої складено 11.09.2019 року, у справі №910/3920/18 прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року:

- заяву позивача про відмову від частини позовних вимог задоволено частково та прийнято відмову позивача від позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати комплекс робіт по об`єкту ВОЛЗ Боярка-Бердичів (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7) для позивача відповідно до договору підряду №1607000658 від 20.07.2016 року та додаткових угод до нього на загальну суму 16 005 616,31 грн., рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вказаних позовних вимог визнано нечинним та закрито провадження у справі в частині вказаних позовних вимог;

- апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду від 14.08.2018 року залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2018 року у справі №910/3920/18 в частині відмови у стягненні штрафу та пені залишено без змін.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 року, повний текст якої складено 11.09.2019 року у справі №910/3920/18 прийнятою за наслідками розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2018 року, додаткове рішення господарського суду від 06.09.2018 року у цій справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.02.2020 року всі вищевказані судові рішення були скасовані, справу направлено на новий розгляд.

За результатами нового розгляду господарським судом міста Києва 19.10.2020 року винесено рішення, повний текст якого складений 13.11.2020 року яким:

- провадження за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про зобов`язання виконати роботи закрито;

- позов публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення 6 024 403,44 грн. задоволено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у сумі 4 251 166,67 грн., штраф у сумі 1 773 236,77 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 90 366,05 грн., судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарги у сумі 318 924,10 грн.

Крім того, у вказаному рішенні судом першої інстанції вирішено покласти витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу, на відповідача.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати роботи суд першої інстанції встановив, що відмова від позову є формою реалізації прав позивача, відповідна заява підписана його уповноваженим представником, при цьому порушення прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб такою заявою не встановлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій суд першої інстанції визнав доведеним належними та допустимими доказами факт порушення відповідачем умов спірного договору, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача передбачених таким договором штрафу та пені.

Не погоджуючись з рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалити постанову, якою частково скасувати рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18, а саме: в частині: а також витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу, покладаються на ТОВ Свемон-Захід 1948 . , та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із закриттям провадження про зобов`язання виконати роботи.

У обґрунтування вказаної позиції відповідач послався на те, що:

- суд першої інстанції не застосував ч. 3 та ч. 6 ст. 130 ГПК України згідно з якими у разі відмови позивача від позову витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача; у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу;

- у матеріалах справи міститься заява відповідача, що подана у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, а також документи, що підтверджують витрати па професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000,00 грн. зауваживши на тому, що ГПК України не передбачає обов`язку подання відповідної заяви та документів при новому розгляді справи;

- вказане свідчить про те, що судом першої інстанції помилково не стягнуто з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із відмовою позивача від позову в частині зобов`язання відповідача виконати роботи, та, відповідно, закриття судом першої інстанції провадження у справі у вказаній частині.

Крім того, у апеляційній скарзі відповідач, з посиланням на абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, заявив про те, що він має оплатити витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції у розмірі 1 000,00 грн., докази чого, будуть надані Північному апеляційному господарському суду протягом 5 днів після ухвалення рішення (постанови) суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/3920/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Руденко М.А. (доповідач у справі), судді Дідиченко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 та поновлено товариству з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 зазначений строк, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, призначено розгляд справи на 09.02.2021 року об 11 год. 00 хв., зупинено дію оскаржуваного рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 до закінчення апеляційного провадження у даній справі.

В подальшому розгляд справи декілька разів відкладався.

Станом на 20.04.2021 року до Північного апеляційного господарського суду відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідач представників в судове засідання не направив, про причин неявки суду не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги (а.с. 38-46 т.5), а також те, що явка представників учасників в судове засідання не визнана обов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечував просив залишити її без задоволення.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з урахуванням правил ст.ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.

У квітні 2018 року публічне акціонерне товариство Укртрансгаз (яке в подальшому змінило свою організаційно-правову форму на акціонерне товариство - примітка суду) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 в кому просило:

- зобов`язати відповідача відповідно до договору підряду № 1607000658 від 20.07.2016 року та додаткових угод до нього виконати для позивача в повному обсязі комплекс робіт по об`єкту ВОЛЗ Боярка-Бердичів (будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015-45000000-7) на загальну суму 16 005 616,31 грн., а саме: прокладання захисної п/е трубки, з`єднання пропусків на суму 8 468 292,57 грн.; влаштування переходів методом ГНБ на суму 1 031 001,21 грн.; задувки волоконно-оптичного кабелю на суму 4 346 015,50 грн.; прокладки кабелю по території ВЗ, докладка КТК, подача кабелю в приміщення на суму 146 778,93 грн.; монтаж контейнерів КЛ-660, монтаж оптичних муфт ВяОК, виміри на суму 1 174 701,33 грн.; установка по трасі стовпчиків, плит, КВП на суму 622 337,71 грн.; пристосування приміщення ВЗ (ремонт, оздоблювання, електричні роботи) на суму 53 093,24 грн.; придбання та монтажу обладнання на вузли зв`язку на суму 163 395,82 грн.;

- стягнути з відповідача пеню у сумі 4 251 166,67 грн. та штраф у сумі 1 773 236,77 грн., що разом становить 6 024 403,44 грн.

Під час розгляду цієї справи відповідач просив суд першої інстанції стягнути з позивача 20 000,00 грн. витрат на правову допомогу, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.

Справа розглядалась судами неодноразово.

При цьому, під час розгляду справи позивач звернувся до суду з заявою про відмову від частини позовних вимог в якій просив прийняти відмову позивача від частини позовних вимог, а саме від позовних вимог про зобов`язання відповідача виконати в повному обсязі комплекс робіт по об`єкту ВОЛЗ Боярка-Бердичів (Будівельні роботи) (код ЄЗС ДК 021:2015 - 45000000-7) для Позивача відповідно до договору підряду No1607000658 від 20.07.2016 та додаткових угод до нього на загальну суму 16 005 616,31 грн., визнати нечинним в цій частині рішення суду першої інстанції та закрити в цій частині провадження у справі та яку підтримав під час розгляду цієї справи.

При розгляді спору сторін по суті суд першої інстанції встановив як наявність правових підстав для задоволення заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, так і правових підстав для стягнення штрафу та пені у заявлених позивачем до стягнення сумах.

Рішенням господарського суду міста Києва 19.10.2020 року, повний текст якого складений 13.11.2020 року у справі №910/3920/18:

- провадження за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про зобов`язання виконати роботи закрито;

- позов публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення 6 024 403,44 грн. задоволено та присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у сумі 4 251 166,67 грн., штраф у сумі 1 773 236,77 грн., судовий збір за розгляд позовної заяви у сумі 90 366,05 грн., судовий збір за розгляд апеляційної та касаційної скарги у сумі 318 924,10 грн.

Крім того у вказаному рішенні судом першої інстанції вирішено покласти витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу, на відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як слідує з тексту апеляційної скарги у цій справі, рішення суду першої інстанції відповідачем оскаржується лише в частині відмови у задоволенні поданої ним заяви про стягнення з позивача понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн., тобто половини з загальної суми заявлених відповідачем таких витрат (20 000,00 грн. - примітка суду), а відтак, враховуючи, що рішення в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання виконати роботи, а також задоволення позовних вимог про стягнення пені в сумі 4 251 166,67 грн. та штрафу в сумі 1 773 236,77 грн. не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.

Колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині закриття провадження у справі в частині позовних вимог про зобов`язання виконати роботи, а також задоволення інших позовних вимог.

Щодо вимог в частині, що переглядається судом апеляційної інстанції, слід зазначити таке.

Відмовляючи у задоволенні поданої відповідачем заяви про стягнення з позивача витрат на правову допомогу в сумі 20 000,00 грн., які були понесені відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, суд першої інстанції вказав про те, що у задоволенні цієї заяви відмовляється з огляду на задоволення позову.

Водночас колегія суддів не може погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Як було встановлено вище, звертаючись у квітні 2018 року до суду з цим позовом позивачем заявлено дві вимоги, а саме: немайнову - про зобов`язання виконати роботи та майнову - про стягнення пені в сумі 4 251 166,67 грн. та штрафу в сумі 1 773 236,77 грн.

При цьому, від частини заявлених позовних вимог, а саме, від вимоги про зобов`язання виконати роботи, позивач під час розгляду цієї справи відмовився, вказану заяву судом прийнято та закрито провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, згідно з яким господарський суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Стаття 130 ГПК України встановлю правила розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, відповідно до приписів ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Отже, процесуальним законом передбачено право відповідача на одержання відшкодування понесених ним судових витрат у зв`язку з розглядом ініційованої позивачем справи, провадження у якій було закрито внаслідок відмови позивача від позову. Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.10.2018 року у справі №910/18654/15.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Отже, відповідач у цій справі має право на стягнення з позивача судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом немайнової позовної вимоги про зобов`язання виконати роботи, провадження у якій було закрито внаслідок відмови позивача від позову

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Водночас за приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України, у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якою відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З матеріалів справи слідує, що у відзиві на позов відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку з розглядом справи зазначивши про те, що він планує понести витрати на оплату гонорару адвокатському бюро Сучкова та партнери в сумі 20 000,00 грн. До відзиву відповідачем, серед іншого, додані копії укладеного з адвокатським бюро Сучкова та партнери договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року (а.с.39 т.2 ) та додатковою угодою №7 від 19.04.2018 року (а.с.47 т.2) до нього.

23.07.2018 року (до винесення судом першої інстанції рішення у цій справі - примітка суду) відповідач звернувся до суду з заявою (у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України) в якій, з посиланням на те, що на даний час він ще не поніс витрати пов`язані з розглядом справи, проте на підставі абз. 2 ч. 8 ст. 129 ГПК України, заявив, що він має оплатити витрати, пов`язані з розглядом справи судом першої інстанції, у розмірі 20 000,00, які становлять гонорар адвокатського бюро Сучкова та партнери , докази чого будуть надані господарському суду міста Києва протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду та просив врахувати вказану заяву при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат.

Крім того, 21.08.2018 року до суду першої інстанції надійшла заява про залучення доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/3920/18 до якої відповідачем було додані копії платіжного доручення №318 від 20.08.2018 року (а.с. 147 т.2) та акту виконаних робіт від 20.08.2018 року до договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року (Додаткова угода №7 від 19.04.2018 року).(а.с. 148 т.2)

Отже, відповідачем дотримані встановлені ГПК України строки на подання як попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, так і доказів понесення таких витрат.

Частини 1 та 2 ст. 126 ГПК України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Зі змісту наданого відповідачем акту виконаних робіт від 20.08.2018 року до договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року (Додаткова угода №7 від 19.04.2018 року) (а.с.148 т.2) слідує, що надана правова допомога складається з:

- формування правової позиції у справі - 2,5 години;

- збір доказів - 3 години;

- складання заяви про поновлення строку на подання відзиву - 1 година;

- складання відзиву - 5 годин;

- посвідчення копій документів - 1 година;

- підготовка клопотання про відкладення розгляду справи - 40 хвилин;

- підготовка заперечення на відповідь на відзив - 4 години;

- підготовка письмових пояснень - 1 година;

- підготовка заяви (в порядку п. 8 ч. 1 ст. 129 ГПК України) - 1 година;

- підготовка клопотання про залучення доказу понесення витрат на професійну правничу допомогу - 1 година;

- подання процесуальних документів до суду, в тому числі надсилання їх поштою стороні - 3,5 години;

- представництво інтересів відповідача в судових засіданнях - 3 години;

- консультування з правових питань пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у справі №910/3920/18 - 2 години.

З матеріалів справи слідує, що 26.03.2018 року відповідач як клієнт та адвокатське бюро Сучкова та Партнери як бюро уклали договір про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року в п. 1 якого сторони погодили, що бюро приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництво та захист інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності ті підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань.

Вид правової допомоги, а також розмір гонорару бюро сторони викладають в додаткових угодах, які є невід`ємною частиною договору (п. 1.2 договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року).

19.04.2018 року бюро та відповідач уклали додаткову угоду №7 (а.с.41 т.2) до договір про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року в п. 1 якої погодили, що бюро надає відповідачу професійну правничу допомогу щодо юридичного супроводу в господарському суді міста Києва (1 інстанція) справи №910/3920/18 за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів (на підставі договору підряду №1607000658) від 20.07.2015 року (траса ВОЛЗ Боярка-Бердичів ).

Професійна правнича допомога включає, але не обмежується: підготовка до розгляду, збір доказів, підготовка процесуальних документів, судове представництво в господарському суді міста Києва (п. 2 додаткової угоди №7 від 19.04.2018 року).

Згідно з п.п. 3, 4 додаткової угоди №7 від 19.04.2018 року гонорар бюро за професійну правничу допомогу - юридичний супровід в господарському суді міста Києва справи №910/3920/18 за позовом за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів становить 20 000,00 грн., строк оплати гонорару не пізніше 120 календарних днів з моменту укладення додаткової угоди №7.

Як встановлено вище у акті виконаних робіт від 20.08.2018 року до договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року сторони погодили обсяги виконаних робіт та факт їх виконання.

На підтвердження факт оплати послуг адвоката до матеріалів справи додано копію платіжного доручення №318 від 20.08.2018 року на суму 20 000,00 грн. (а.с.147 т.2)

Отже, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу адвокатським бюро Сучкова та Партнери послуг на заявлену до стягнення суму.

Щодо розміру витрат на оплату послуг адвоката колегія суддів зазначає таке.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

06.09.2018 року до суду першої інстанції від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про понесення витрат на професійну правничу допомогу, в яких позивач просив відмовити відповідачу у задоволенні заяви про розподіл та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

У обґрунтуванні своїх заперечень щодо розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу позивач послався на те, що:

- відповідачем не надано документів, якими останній підтверджує витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн., тобто не надано детального розрахунку вартості робіт, кошторису по видам послуг на правничу допомогу;

- як в договорі про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року, так і в додатковій угоді №7 відсутні ціни/вартість послуг, а також їх кошторис у зв`язку з чим неможливо встановити попередній і остаточний розрахунок вартості таких послуг;

- у акті виконаних робіт зазначено, що одним з видів послуг є подання процесуальних документів до суду, в тому числі надсилання їх поштою стороні - 3,5 години , проте з даним твердженням відповідач погодитись не можна оскільки всі процесуальні документи подані від імені відповідача, а не його адвоката - Сучкової Т.Є, а відтак, вказаний вид послуг є необґрунтованим;

- інші види правової допомоги визначені у вказаному вище акті також є необґрунтованими тому що формування правової позиції у справи та складання відзиву (загалом 7,5 годин) є надмірно перебільшеними, оскільки зазначені відзиви адвокат Сучкова Т.Є. подавала в справах, предметом розгляду в яких були аналогічні за змістом договори підряду №№1607000657, 1607000301, 1067000406, 1607000658, 1607000404, 160700656, 1607000659, 1607000585, 160700375, 160700586, 160700374, 1607000409, 160700403.

Щодо вказаних обставин слід зазначити наступне.

Посилання позивача на те, що відповідачем не надано документів, якими останній підтверджує витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн. спростовується встановленими вище обставинами.

Щодо посилань позивача на те, що, як в договорі про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року, так і в додатковій угоді №7 відсутні ціни/вартість послуг, а також їх кошторис у зв`язку з чим неможливо встановити попередній і остаточний розрахунок вартості таких послуг колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Частина 2 вказаної статті встановлює, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З укладеного між відповідачем та адвокатським бюро Сучкова та Партнери договору про надання правової допомоги №26/03 від 26.03.2018 року, та додаткової угоді №7 до нього слідує, що сторонами в них погоджено, що гонорар бюро за професійну правничу допомогу - юридичний супровід в господарському суді міста Києва справи №910/3920/18 за позовом за позовом публічного акціонерного товариства Укртрансгаз до товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про зобов`язання вчинити дії та стягнення грошових коштів становить 20 000,00 грн., тобто визначено гонорар у фіксованому розмірі, що вищевказаними положеннями Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не заборонено.

Слід зазначити і про те, що позивачем не наведено нормативного обґрунтування необхідності встановлення у договорі про надання правової допомоги кошторису наданих послуг.

Щодо посилань позивача на те, що всі процесуальні документи подані від імені відповідача, а не його адвоката - Сучкової Т.Є., а відтак такий вид послуг як подання процесуальних документів до суду, в тому числі надсилання їх поштою стороні - 3,5 години , є необґрунтованим, колегія суддів зазначає про те, що у даній справі адвокат Сучкова Т.Є. діє від імені та в інтересах саме відповідача, тобто подання адвокатом процесуальних документів до суду, в тому числі надсилання їх поштою стороні від імені відповідача не свідчить про те, що такі дії були вчинені саме відповідачем особисто.

З огляду на відсутність можливості дослідити питання подачі адвокатом Сучковою Т.Є. відзивів в аналогічних справах між позивачем та відповідачем, колегія вважає вказані посилання позивачем недоведеними, що, в свою чергу, свідчить про безпідставність тверджень позивача про те, що зазначена відповідачем кількість годин на формування правової позиції у справі та складання відзиву є перебільшеною.

Інших обставин, які б свідчили про наявність підстав для зменшення заявленої відповідачем до стягнення з позивача суми витрат на правову допомогу, позивачем не наведено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказані вище обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку а відтак, враховуючи відмову позивача від немайнової позовної вимоги про зобов`язання виконати роботи, провадження у якій було закрито, відповідно до приписів ч. 3 ст. 130 ГПК України, стягненню з позивача на користь відповідача підлягають витрати на правову допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскарженого рішення судом першої інстанції мале місце порушення норм процесуального права, тому рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 в оскаржуваній частині підлягає зміні з прийняттям в цій частині нового рішення, яким заява товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 про стягнення з акціонерного товариства Укртрансгаз витрат на професійну правничу допомогу задовольняється частково, стягненню підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. в решті вимог заяви відмовляється.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 задовольняється повністю.

Вимоги щодо судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1 000,00 грн., про які відповідач зазначив у апеляційній скарзі, будуть розглянуті у випадку подання відповідачем доказів понесення таких витрат у встановлені ч. 8 ст. 129 ГПК України строки.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 на рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 у справі №910/3920/18 змінити.

3. Доповнити резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 п. 4 наступного змісту:

Стягнути з акціонерного товариства Укртрансгаз (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід 1948 (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 6, приміщення 5; ідентифікаційний код 39139461) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

4. Поновити дію рішення господарського суду міста Києва від 19.10.2020 року у справі №910/3920/18 в частині, яка не була змінена вказаною постановою.

5. Матеріали справи №910/3920/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 28.04.2021.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко