Постанова

від 28.04.2021 по справі 904/5066/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5066/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді: Кузнецова І.Л., Кощеєв І.М.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 р ., повне рішення складене 22.12.2020р., суддя Колісник І.І., у справі № 904/5066/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення штрафу у сумі 68 465,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" штрафу у сумі 68 465,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправильно зазначеними відповідачем відомостями щодо маси вантажу, що перевозився у вагоні № 68050681 за залізничною накладною №44379808.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" (ідентифікаційний код 42821876, місцезнаходження: 50014, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Ракітіна, буд. 21) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (ідентифікаційний код 40075815, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) штраф у сумі 68 465,00 грн, судовий збір у сумі 2 102,00 грн.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні №68050681 за залізничною накладною № 44379808.

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду, відповідач звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду, прийняти нове відповідно до якого буде зменшено розмір штрафу за неправильне зазначення відповідачем маси вантажу на 90 відсотків, в результаті чого, сума штрафу буде складати 6 846,50грн.

Скаржник заначає, що суд попередньої інстанції неповно з`ясував наступні обставини справи, а саме:

За накладною №44379808 зі станції Венеславівка Південної залізниці, ТОВ "АЙРОНЛОГІСТИК" відправив на адресу ПАТ Дніпровський меткобінат станція призначення Правда Придніпровської залізниці, вагон №68050681 з вантажем - лом чорних металів, зазначивши в масу вантажу - 52280 кг., тара - 21400 кг.

В процесі перезваження вантажу 22.06.2020 року на станції Знам`янка Одеської залізниці було виявлено невідповідність в масі вантажу у вагоні №68050681. У зв`язку з чим вагон був відчеплений та здійснено огляд та контрольне зважування на вагонних вагах, про що складено комерційний акт №410006/67/39.

Відповідно до комерційного акта, вантаж вритий листами, маркування вапном непошкоджене, доступу до вантажу немає, відповідно до даних зважування маса вантажу складає: брутто-72200 кг., нетто-50800 кг., тара - 21400 кг., відповідно до перевізних документів нетто-52280 кг., що не відповідає даним зазначеним вантажовідправником в накладній на 1480 кг.

Оскільки між перевізними документами (вищевказаною накладною) та комерційним актом від 23 червня 2020 р. були виявленні розбіжності в частині ваги, Позивач просив суд стягнути з Відповідача суму штрафу у розмірі 68465, 00 грн. та судовий збір у розмірі 2102, 00 грн.

Вищевказана сума штрафу позивачем була сформована на підставі вимог статті 118 Статуту залізниць України.

Перевізна плата вагона складає 13693, 00 грн. Виходячи з цього, Позивач просить суд стягнути з Відповідача штраф у розмірі 68465, 00 грн. (13693, 00 грн. х 5 = 68465, 00 грн.).

Скаржник звертає увагу суду на наступні обставини справи: Позивач у позовній заяві не зазначав та не конкретизував чи була здійснена чергова перевірка вагонних вагів, які знаходились на станції Знам`янка (Одеської залізниці) та за допомогою яких відбувалось зважування маси вантажу у вагоні №68050681 від 22.06.2020 року.

До того ж, скаржник зазначає, що Позивач у позовній заяві не зазначав чи пройшли чергову перевірку вагонні ваги, які знаходились на станції Знам`янка (Одеської залізниці) та за допомогою яких відбувалось зважування маси вантажу у вагоні №68050681 від 22.06.2020 року, позивач не зазначив чи відповідають вищевказані ваги вимогам, які ставляться до вагонних вагів залізниці чинним законодавством України, виходячи з цього, вважаю, що перезважування вагону №68050681 на станції Знам`янка (Одеської залізниці) 22.06.2020 року здійснювалось вагонними вагами які не були повірені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Апелянт вважає, що комерційний акт від 23 червня 2020 року який складений на підставі даних, які були відображені вагами (які не прийшли перевірку) місце знаходження яких на станції Знам`янка (Одеської залізниці) не є належним доказом щодо невідповідності маси вантажу у вагоні №68050681.

До матеріалів справи Позивачем було долучено технічний паспорт вагонний вагів заводській №1569600043 відомості в якому є нерозбірливими та неповними, в вищевказаному технічному паспорті чітко не зрозуміло, хто саме є підприємством- власником вагів, чи придатні ваги для зважування, чи справні такі ваги, чи взяті такі ваги на відповідний облік залізницею, чи відповідають вони Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31 липня 2012 року № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 жовтня 2012 року за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Виходячи з вищевказаного, скаржник вважає, що такий технічний паспорт (заводській №1569600043) не може належним чином свідчити про справність вищезазначених вагів, та відповідність таких вагів вимогам, які ставляться до вагонних вагів залізниці чинним законодавством України.

Як вже зазначалось, відносно Відповідача 23 червня 2020 року було складено Комерційний акт №410006/67/39 який не відповідає вимогам п. 9 Правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334.

Як вбачається із вищевказаного комерційного акту №410006/67/39 в ньому відсутні відомості про: детальний опис стану вантажу, більшість графів бланка акту не заповнені а навпаки, містять проставленні риски, замість необхідної інформації. У акті не зазначені відомості чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також не міститься інформації про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. Варто звернути увагу на те, що комерційний акт №410006/67/39 взагалі не містить підпису начальника вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи).

Виходячи з чітко визначених правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334 та наявного комерційного акту №410006/67/39 апелянт вважає, що вищевказаний акт складений з багаточисельними порушеннями та не відображає в повному обсязі всі необхідні відомості, в розумінні п. 9, 10правил складання актів затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 N 334.

Варто звернути увагу на те, що як в позовній заяві по справі № 904/5066/20 так і в комерційному акті №410006/67/39 та в інших додатках доданих до позовної заяви не міститься відомостей щодо наявності чи відсутності ознак крадіжки вантажу, який знаходився у вагоні за №68050681.

У підсумку, скаржник зазначає, що виходячи з аналізу наявних в матеріалах справи доказів, не вбачається понесення позивачем збитків у зв`язку з неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у вагоні №68050681, якщо допустити те, що ТОВ "АЙРОНЛОГІСТИК" зазначило у накладній від 19.06.2020 року більшу масу вантажу, ніж яка фактично перевозилась у вагоні №68050681 з огляду на що відсутні підстави вважати, що позивачу були завдані будь-які збитки у зв`язку із зносом вагону, колії, тощо (у зв`язку з перевантаженням вагону).

Між Позивачем та Відповідачем взагалі відсутній спір щодо розрахунків за перевезення вантажу у вагоні №68050681.

Виходячи з вищевказаного, вважаю, що позовні вимоги Відповідача щодо стягнення 68465,00 грн. штрафу є неспіврозмірними та надто великими, у зв`язку відсутністю доказів понесення позивачем будь-яких збитків.

Узагальнені доводи інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано. Згідно ч.3 ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 р. у справі № 904/5066/20 залишити без руху, через не надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 3153 грн. 00 коп.

У визначений строк недоліки апеляційної скарги скаржником усунуто.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 р. у справі № 904/5066/20, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

19.06.2020 за залізничною накладною № 44379808 зі станції Венеславовка Південної залізниці до станції призначення Правда Дніпропетровської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" на адресу одержувача ПАТ Дніпровський меткомбінат здійснено відправлення брухту чорних металів у вагоні №68050681 із визначенням провізної плати у сумі 13 693,00 грн (а.с. 10).

22.06.2020, під час проходження вантажу через станцію Знам`янка Одеської залізниці, за підозрою у зміщенні центру маси вантажу більше допустимих норм, було здійснено комісійне зважування вагона № 68050681 зі складанням акта загальної форми ГУ-23 № 75714 від 22.06.2020, на підставі якого складено також комерційний акт №410006/67/39 від 23.06.2020 (а.с. 11, 12).

Відповідно до комерційного акта 410006/67/39 від 23.06.2020 за результатом переважування вагона № 68050681 (з розчепленням на 150-тонних тензометричних статичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам`янка, державна повірка 04.09.2019) комісією у складі: начальник станції Самойленко О.В, заступник начальника станції Горєлкін О.О., працівник станції Жеребіло Ю.Л., за участю представника одержувача, було встановлено таке.

У документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона 21400 кг, маса нетто 52280 кг. Виявилося: брутто 72200 кг, тара з документа 21400 кг, нетто 50800 кг, що менше документу на 1480 кг. За документом: брухт чорних металів, вид 510, вантаж вкритий листами, маркування вапном по всій довжині вагона. Фактично навантаження нижче бортів на 100-200 см. Поверхня вантажу вкрита листами, маркування вапном не пошкоджене. Доступу до вантажу немає. У вагоні глухі торцеві стінки, безлюковий (а.с. 13).

27.06.2020, після прибуття вагона № 68050681 на станцію призначення Правда Придніпровської залізниці та перевірки вантажу у спірному вагоні, різниці проти акта не виявлено, про що відповідальними працівниками станції призначення у розділі Є зазначеного комерційного акта зроблена відповідна відмітка, засвідчена їх підписами.

Причиною виникнення спору є неправильно зазначена в залізничній накладній №44379808 маса вантажу у вагоні № 68050681.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Предметом доказування у даній справі є наявність чи відсутність порушення відповідачем при оформленні накладної та неправильного зазначення в ній маси вантажу, обґрунтованість нарахування штрафу.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги, судова колегія враховує наступні положення діючого законодавства України.

Ст. 307 ГК України, яка кореспондується зі ст. 908 ЦК України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (із змінами та доповненнями) (далі - Статут залізниць України), визначає обов`язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до частини першої ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (частини перша - третя статті 909 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до п. 4 ст. 1 Статуту залізниць України перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно з частиною першою ст. 22 Статуту залізниць України, залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. У разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч. 1- 3 ст. 23 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (частини перша, друга ст. 24 Статуту залізниць України).

Разом з тим згідно з абз. 4 п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч. 4 ст. 52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст. 105 Статуту залізниць України).

Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

За змістом п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002р. № 334, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.

Акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.

Один примірник акта загальної форми, складеного під час перевезення, додається до перевізних документів, другий залишається на станції, яка його склала.

Згідно з п. 4 Правил складання актів комерційні акти складаються: на місцях загального користування - у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу, у цьому разі перевірка повинна здійснюватись до вивантаження або в процесі вивантаження чи зразу ж після нього.

У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом.

У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до п. 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться. Усі графи бланка акта мають бути заповнені. Не дозволяється проставляння рисок та лапок замість повторення необхідних даних. У комерційному акті зазначається, чи правильно навантажений, розміщений і закріплений вантаж, а також про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах. У разі неправильного завантаження, розміщення, закріплення вантажу в акті зазначається, яке порушення було допущено. Особи, які склали або підписали комерційний акт або акт загальної форми, що містить дані, які не відповідають дійсності, несуть установлену законодавством відповідальність.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За змістом п. 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 р. № 862/5083), перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни).

За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.

Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній.

Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 31.07.2012р. № 442, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.10.2012 р. за № 1716/22028, та інших нормативно-правових актів.

Порядок зважування визначений п.10 цих Правил. А саме: Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розчіплення. Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі: зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом; харчові в цистернах (олія, меляса тощо); картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Згідно з п. 5.5 р. 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 р. № 644, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Абзацом 1 ст. 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст. 122 Статуту залізниць України).

Наданими позивачем доказами підтверджується факт завантаження відповідачем спірного вагона, заповнення ним залізничної накладної № 44379808 із зазначенням маси вантажу 52280 кг, яка фактично за результатом переважування менша на 1480 кг. Складені позивачем акти загальної форми та комерційний акт, якими підтверджується зазначена обставина, відповідають законодавчим вимогами щодо форми та порядку їх складання. Докази щодо незбереження вантажу у спірному вагоні під час його перевезення відсутні.

Перевіркою розрахованої позивачем суми штрафу за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу порушень вимог ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними і підтвердженими документально.

Також колегія суддів зауважує, що відповідно до вимог пункту 22 Правил видачі вантажів, пункту 5 Правил приймання вантажів до перевезення, а також пункту 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України перевірка маси вантажу у спірному вагоні на проміжній станції Знам`янка Одеської залізниці здійснювалася зважуванням на справних 150-тонних тензометричних статичних вагах СВ 150000В2 (державна повірка 04.09.2019).

Із пунктів 3, 4, 5 технічного паспорту вагонних ваг (номер у Державному реєстрі ЗВВТ У-2549-07), що були використані для зважування спірного вантажу на станції Знам`янка Одеської залізниці, вбачається, що швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування - не більше 5 км. Дата оформлення технічного паспорта 07.02.2013.

Виробником ЗВВТ є ЗАО Метровес . Заводський № ЗВВТ 1569600043. Дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 28.12.2012. Строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВВТ 10 років. Міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців. До зважування спірного вантажу повірка цих ваг проводилася 03.03.2020 (а.с. 15 - 17).

На станції призначення Правда Придніпровської залізниці для зважування використовуються тензометричні вагонні ваги (номер у Державному реєстрі ЗВВТ У-999-98). Швидкість пересування на вагонних вагах під час зважування: статично із зупинкою 0 км. Дата оформлення технічного паспорта 24.01.2013.

Виробником ЗВВТ є ТНПЦ ТОМ . Заводський № ЗВВТ 70. Дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію 20.12.2006. Строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВВТ 15 років. Міжповірочний інтервал ЗВВТ 12 місяців (а.с. 18).

Отже, зважування вантажу позивачем у спірному вагоні здійснювалося відповідно до законодавчих норм.

Відтак, доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивач не зазначив чи відповідають вагонні ваги вимогам, які ставляться до вагонних вагів залізниці чинним законодавством України є безпідставними.

Колегія суддів зауважує, що місцевий господарський суд всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального права при ухваленні оскаржуваного рішення.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги та вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника у справі.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269-270, 275, 276, 281-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айронлогістик" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровськоїобласті від 17.12.2020 у справі 904/5066/20 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений 28.04.2021р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя І.М. Кощеєв