Постанова

від 28.04.2021 по справі 904/4854/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2021 року м. Дніпро Справа № 904/4854/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Кузнецова В.О.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради»

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Татарчук В.О.) від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» (м. Київ)

до Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (с. Вищетарасівка, Томаківський район, Дніпропетровська область)

про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 191 454,41грн., -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» звернулось з позовом до комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення 189 000,00 грн. - основного боргу, 186,41 грн. - 3% річних, 2 268,00 грн. - пені. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № П127 від 07.07.2020 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Відповідач у письмових поясненнях зазначав, що він є бюджетною установою, яка фінансується з обласного бюджету. Посилаючись на п. 4.3. договору поставки № П127 від 07.07.2020 стверджував, що строк оплати не пропущений, оскільки грошові кошти у розмірі 189 000,00 грн. для розрахунку з позивачем за цим договором надійшли на рахунок відповідача 04.09.2020 та 07.09.2020 у повному обсязі були перераховані позивачу, а відтак до відповідача не можуть бути застосовані штрафні санкції за порушення строків оплати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20:

- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» до Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 191 454,41 грн. задоволено частково;

- стягнуто з Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (53564 Дніпропетровська обл., Томаківський район, с. Вищетарасівка, вул. Шкільна, буд. 23, ідентифікаційний код 36729839) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» (03191 м. Київ, вул. Вільямса, буд. 9, корп. 2, кв. 80 ідентифікаційний код 39367047) 2 268,00 грн. - пені, 186,41 грн. - 3% річних, 2 871,82 грн. - витрат по сплаті судового збору, 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу;

- закрито провадження у справі в частині стягнення з Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» 189 000,00 грн. - основного боргу.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Комунальний заклад «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» , в якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20 в частині розглянутих позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні розглянутих позовних вимог позивача.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції не досліджено всіх обставин справи та не надано оцінку поданих відповідачем доказам, які на його думку свідчать про відсутність порушення договору з боку відповідача. В обґрунтування своїх тверджень скаржник посилається на п. 4.3. договору поставки № П127 від 07.07.2020, у відповідності до якого у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок. Протягом всього періоду затримки бюджетного фінансування до замовника не можуть застосовуватись штрафні санкції за порушення строків оплати поставленого товару. Скаржник вважає, що, оскільки він здійснив оплату за поставлений товар у межах строку, передбаченого саме цим пунктом договору поставки, то з його боку відсутнє порушення зобов`язання, а відповідно і відсутні підстави щодо стягнення з нього пені, 3% річний, витрат на правничу допомогу та судового збору.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2021р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання до апеляційного суду належних доказів направлення копії апеляційної скарги позивачу у справі (опис вкладення у ц/л).

На виконання вказаної ухвали від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги та долучення до матеріалів апеляційної скарги витребуваних судом доказів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.02.2021р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальний заклад «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи, встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

08.02.2021 скаржником подано до Центрального апеляційного господарського суду клопотання про залучення додаткових доказів до матеріалів справи № 904/4854/20.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що він заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

В обґрунтування заперечень проти задоволення апеляційної скарги позивач зокрема вказує, що з п. 4.3. договору вбачається, що сторонами узгоджено не умову виникнення у відповідача обов`язку з оплати отриманого товару, а порядок та строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов`язання, а відтак, на думку позивача, зазначена умова договору не є підставою вважати таким, що не настав строк оплати за поставлений товар або що настання такого строку залежить надходження коштів з бюджету. Оскільки же строк отримання бюджетного фінансування договором не встановлено, то неможливо дійти висновку про те, що сторони чітко встановили строк виконання відповідачем обов`язку з оплати за поставлений товар. При цьому позивач стверджує, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою від звільнення відповідача від обов`язку оплати товару та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Таким чином, позивач вважає факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання встановленим та правомірним нарахування пені та 3% річних.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4854/20 від 17.12.2020 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У поданій скаржником відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідач вважає твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на норми законодавства, які регулюють вільність в укладенні договору, виборі умов договору та обов`язковість належного виконання умов договору його сторонами. Виходячи з наведених відповідачем норм законодавства та умов договору, укладеного між сторонами, відповідач стверджує, що пунктом 4.3. договору встановлено саме відкладальну обставину щодо виконання ним обов`язку по оплаті отриманого товару, а оскільки позивач при укладенні договору був ознайомлений з усіма його умовами, то підписавши цей договір він погодив і вказану відкладальну обставину.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено місцевим господарським судом та не оспорюється сторонами, 07.07.2020 між Комунальним закладом «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» (постачальник) був укладений договір № П127.

Відповідно до п. 1.1 договору, предметом договору є постачання Код ДК 021:2015 -42710000-6 машини для виробництва текстильних виробів (промислової пральної машинки SMN 25(28)кг або еквівалент з доставкою, монтажем та гарантійним обслуговуванням) надалі «товар» , у кількості та асортименті, на умовах, зазначених у видаткових накладних, що є невід`ємною частиною даного договору.

Найменування, номенклатура, кількість, ціна, загальна вартість товару зазначається в специфікації (додаток 1а) до даного договору, яка є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.2 договору).

Продавець гарантує, що товар вільний від прав або претензій з боку третіх осіб незалежно від того існують такі права чи тільки припускаються (п. 1.3 договору).

Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від фактичного фінансування видатків (п. 1.4 договору).

Постачальник зобов`язується поставити, а замовник прийняти та оплатити товар (п. 1.5 договору).

Сума визначена у договорі становить з урахуванням всіх витрат, зборів та податків постачальника: 189 000,00 грн. у тому числі ПДВ 31 500,00 грн. (п. 2.3 договору).

Згідно з п. 5.1 договору строк поставки товару з 06.07.2020 по 13.07.2020.

09.07.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №П 127 від 07.07.2020, якою викладено п. 5.1 договору в наступній редакції: «Строк поставки товару з 06.07.2020 по 27.07.2020» .

На виконання вказаного договору ТОВ «Трейдвест Лтд» поставило на адресу КЗ «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» промислову пральну машину SMN-28, що підтверджується видатковою накладною № 0038 від 22.07.2020 на суму 189 000,00 грн. (з відмітками сторін). Також, в матеріалах справи міститься рахунок-фактура №АА-59 від 22.07.2020 на суму 189 000,00 грн.

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару (окремої партії).

Таким чином, у відповідності до вказаного пункту договору, гранична дата сплати відповідачем вартості товару - 19.08.2020. В цей строк відповідачем оплату товару не здійснено, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

В ході вирішення спору відповідачем сплачено позивачу 189 000,00 грн. основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 07.09.2020, у зв`язку з чим судом першої інстанції закрито провадження у справі в цій частині за відсутності предмету спору, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що сторонами не оскаржується закриття місцевим господарським судом провадження у справі в частині стягнення 189 000,00 грн. основного боргу, предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних, судового збору та витрат на правничу допомогу.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідності до п. 4.1. договору граничний строк виконання відповідачем обов`язку з оплати товару настав 19.08.2020. При цьому місцевий господарський суд відхилив заперечення відповідача зазначивши, що відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення від виконання зобов`язань за договором щодо оплати за поставлений товар, а факт неперерахування органом державного казначейства коштів відповідачу не звільняє останнього від обов`язку оплатити його вартість та нести самостійну відповідальність за порушення зобов`язання.

Виходячи з доведеності факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати товару місцевий господарський суд погодився з вимогою позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді 3% річних та пені, яка розрахована у відповідності до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за період з 20.08.2020 по 31.08.2020, а також покладено на відповідача витрати по сплаті судового збору та на правничу допомогу.

Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції безпідставним та помилковим з огляду на наступне.

Одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в п. 3 ст. 3 та ст. 627 Цивільного кодексу України принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини з поставки товару за своєю правовою природою є договірними правовідносинами.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, якщо сторони досягли домовленості згідно з положеннями статей 207, 640 Цивільного кодексу України та уклали договір, у якому передбачили умови його виконання, то ці умови мають виконуватись, що свідчить як про реалізацію сторонами свободи договору, так і недопущення порушення умов цього договору.

При цьому, сторони повинні розуміти що виконання однієї умови договору є наслідком виконання іншої, а отже, що ці умови є взаємопов`язаними.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Реалізуючи свою свободу договору, у п. 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 20 банківських днів з моменту поставки товару (окремої партії).

При цьому, пунктом 4.3. договору сторони визначили, що у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за товар здійснюється протягом 10 банківських днів з дати отримання покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій розрахунковий рахунок. Таким чином, сторони передбачили спеціальну умову щодо строку здійснення покупцем оплати за поставлений товар.

Отже, в договорі є умова, у відповідності до якої строк виконання зобов`язання з оплати поставленого товару визначений вказівкою на подію, яка може настати, а може і ні (затримка бюджетного фінансування), що може свідчити про вчинення правочину під відкладальною умовою у відповідності до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, грошові кошти у розмірі 189 000,00 грн. надійшли на рахунок відповідача 04.09.2020, що підтверджується випискою від 18.09.2020 по рахунку № 344281001100080992. В матеріалах справи міститься платіжне доручення № 2 від 07.09.2020, у відповідності до якого зазначені грошові кошти у розмірі 189 000,00 грн. відповідачем були перераховані позивачу.

Таким чином, відповідач для виконання свого обов`язку з оплати отриманого товару здійснив необхідні дії вже наступного робочого дня після отримання грошових коштів на свій рахунок, та відповідно в межах спеціального строку, передбаченого сторонами в п. 4.3. договору.

Належне виконання сторонами зобов`язань має здійснюватись не лише в силу вимог чинного законодавства, а й в силу дотримання умов договору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд належним чином не дослідив умови договору підряду № П127 від 07.07.2020, не з`ясував права і обов`язки сторін за цим договором, з урахуванням його п. 4.3., а також того, що сторонами передбачений спеціальний строк для виконання покупцем обов`язку щодо оплати отриманого товару.

Отже, судом не було належним чином з`ясовано, що ця умова є відкладальною і строк виконання відповідачем обов`язку з оплати поставленого товару, враховуючи положення п. 4.3. договору, слід відраховувати з 04.09.2020, а, отже і те, що відповідачем належно виконано його зобов`язання за договором.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасними, зроблені без з`ясування всіх істотних обставин справи, тому ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким у позовних вимогах в частині стягнення з відповідача 2 268,00 грн. - пені, 186,41 грн. - 3% річних, 2 871,82 грн. - витрат по сплаті судового збору, 5 000,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, має бути відмовлено.

При цьому, колегія суддів враховує, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, адже вона надавалася не адвокатом або адвокатським об`єднанням (бюро).

Так, відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно з статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката , які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката , які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, норми Господарського процесуального кодексу України відносять до складу судових витрат лише витрати на професійну правничу допомогу адвоката, без будь-яких виключень, зокрема щодо можливості представляти інтереси сторони в господарському суді, в малозначних справах, особами, які не є адвокатами.

Також, згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юркомфорт" (далі - компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейдвест ЛТД" (далі - клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги у господарських справах № 24-Ю (далі - договір про правову допомогу, а.с. 42-43), відповідно до пункту 1.1. якого компанія зобов`язується надати клієнтові правову допомогу в господарській справі за позовом ТОВ "Трейдвест ЛТД" до Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення боргу в Господарському суді Дніпропетровської області.

За приписами пунктів 2.1., 2.2. договору про правову допомогу компанія бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги компанії, на винну сторону, а клієнт зобов`язаний оплатити виконану роботу у порядку та строки обумовлені сторонами. Компанія надає правову допомогу клієнту представництву інтересів клієнта під час судового розгляду справи в Господарському суді Дніпропетровської області. Для цього компанії надається довіреність та право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, подати зустрічний позов, давати усні та письмові пояснення господарському суду, доводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому законодавством порядку, а також користуватися іншими процесуальними кодексом України.

Відповідно до пункту 5.1. договору про правову допомогу за правову допомогу передбачену в пункті 1.1. договору клієнт сплачує компанії винагороду (гонорар) в розмірі 5 000 грн. 00 коп., які сплачується клієнтом не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з моменту підписання договору. Дата підписання договору зазначена на першій сторінці договору в правому верхньому куті.

Згідно з умовами вказаного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трейдвест ЛТД" здійснило оплату послуг з надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги в сумі 5 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 1878 від 27.08.2020 (а.с.45).

За змістом пунктів 3.1. та 3.2. договору про надання правової допомоги про виконання доручення за договором компанія надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг. Клієнт зобов`язаний прийняти та підписати акт прийому-передачі наданих послуг протягом 5-ти днів з дня його отримання, або обґрунтувати відмову від прийняття наданих компанією послуг.

Отже, позивачем укладеного договір про надання правової допомоги не з адвокатом, а з юридичною особою, яка не є адвокатським бюро чи адвокатським об`єднанням (відповідні докази в матеріалах справи відсутні).

З матеріалів справи також не вбачається, що представник позивача Шевчук Д.І., який підписав позовну заяву, є адвокатом, або має відношення до ТОВ "Юркомфорт". Відсутній в матеріалах справи і акт прийому-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги у господарських справах № 24-Ю від 26.08.2020.

Відтак, в суду першої інстанції були відсутні підстави для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 307,74 грн. слід покласти на позивача.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20 - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020р. у справі № 904/4854/20 в частині стягнення з Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» 2268грн - пені, 186,41грн - 3% річних, 2871,82грн - витрат по сплаті судового збору, 5000грн - витрат на професійну правничу допомогу - скасувати .

Ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» про стягнення з Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» 2 268,00 грн. - пені, 186,41 грн. - 3% річних та 5000грн - витрат на професійну правничу допомогу - відмовити .

Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову у розмірі 2 871,82 грн. покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдвест Лтд» (03191 м. Київ, вул. Вільямса, буд. 9, корп. 2, кв. 80 ідентифікаційний код 39367047) на користь Комунального закладу «Вищетарасівський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради» (53564 Дніпропетровська обл., Томаківський район, с. Вищетарасівка, вул. Шкільна, буд. 23, ідентифікаційний код 36729839) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4 307,74 грн.

Видачу наказу згідно зі ст. 327 ГПК України доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя В.О. Кузнецов