Рішення

від 26.04.2021 по справі 910/2329/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.04.2021Справа № 910/2329/21 Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ"

про стягнення 509 474, 25 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" про стягнення 509 474, 25 грн., з яких: 492 537,60 грн. - сума основного боргу, 4 134, 75 грн. - 3% річних, 12 801, 90 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором № 078-25/08/20 від 25.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

26.04.2021 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 18.02.2021, направленою на адресу місцезнаходження відповідача та отриманою відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 77307651.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" (покупець, відповідач) укладений договір № 078-25/08/20 з протоколом розбіжностей (надалі - договір) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - Масло солодковершкове селянське 72,5% жиру на умовах, визначених цим договором та Специфікаціями, що узгоджені сторонами та є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.1. договору).

Загальна ціна цього договору складається з вартості товару, який постачається згідно Специфікацій до цього договору протягом його дії (п. 3.1. договору).

Відповідно до положень п. 3.4. договору, оплата здійснюється покупцем протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, якщо інший порядок оплати не зазначено в специфікації.

На виконання умов договору позивач здійснив відповідачу поставку товару на загальну суму 908 488,80 грн, що підтверджується видатковими накладними: № 1221 від 26.08.2020, № 1274 від 02.09.2020, № 1275 від 02.09.2020, № 1300 від 09.09.2020, № 1301 від 09.09.2020, № 1302 від 09.09.2020, № 1329 від 15.09.2020, № 1330 від 15.09.2020, № 1331 від 15.09.2020, № 1348 від 16.09.2020, № 1392 від 22.09.2020, № 1393 від 22.09.2020, № 1447 від 01.10.2020, № 1478 від 01.10.2020, № 1502 від 06.10.2020, № 1503 від 06.10.2020, № 1504 від 06.10.2020, № 1557 від 15.10.2020, № 1558 від 15.10.2020, № 1559 від 15.10.2020, № 1592 від 21.10.2020, № 1593 від 21.10.2020, № 1594 від 21.10.2020.

Однак, в порушення взятих на себе зобов`язань відповідач оплату поставленого товару здійснив частково у розмірі 415 951,20 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № ДТ014518 від 05.10.2020, № ДТ015003 від 05.10.2020, № ДТ015002 від 09.10.2020, № ДТ015511 від 28.10.2020, № ДТ015408 від 16.10.2020, № ДТ015410 від 28.10.2020, № ДТ015766 від 02.11.2020, № ДТ015763 від 02.11.2020, № ДТ015765 від 02.11.2020, № ДТ015767 від 02.11.2020, у зв`язку із чим за розрахунком позивача у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 492 537,60 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За доводами позивача, останній поставив відповідачу товар на загальну суму 908 488,80 грн.

На підтвердження поставки товару відповідачу позивачем надано до матеріалів справи докази поставки товару, а саме видаткові накладні за період з серпня по жовтень 2020 року, які підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Таким чином, згідно наявних матеріалів справи позивач на виконання умов договору №078-25/08/20 від 25.08.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 908 488,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до положень п. 3.4. договору, оплата здійснюється покупцем протягом 21 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, якщо інший порядок оплати не зазначено в специфікації.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач, в порушення взятих на себе зобов`язань оплату поставленого позивачем товару здійснив частково у розмірі 415 951,20 грн.

Оскільки, невиконане зобов`язання у розмірі 492 537,60 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення боргу.

Позивачем, також, заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 4 134,75 грн (нараховані з 14.10.2020 по 09.02.2021) та інфляційні втрати в розмірі 12 801,90 грн. (нараховані з жовтня 2020 року по січень 2021 року).

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що розрахунок 3% річних в розмірі 4 134,75 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 801,90 грн є вірним, а тому вимоги у цій частині суд задовольняє повністю.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, надавши оцінку всім аргументам, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 492 537,60 грн, 3% річних у сумі 4 134,75 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 801,90 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Позивач заявив про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн, у редакції заяви від 22.04.2021.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження здійснення позивачем правничої допомоги, позивачем надано: копію договору про надання правову допомогу від 03.02.2021 на суму 32 000,00 грн, укладеного ТОВ "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА" з Адвокатським об`єднанням Стоїк , копію акту надання послуг (виконаних робіт) від 01.03.2021 та копію платіжного доручення № 27088 від 04.02.2021 про сплату за правничу допомогу суми в розмірі 20 000,00 грн.

Дослідивши надані позивачем докази, з огляду на викладені вище приписи Господарського процесуального кодексу України, судом встановлено наступне.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі у разі задоволення позову - на відповідача.

Дослідивши подані документи, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується факт надання правової допомоги адвокатом Васильєвим В.А., який входить до Адвокатського об`єднання Стоїк .

Судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Враховуючи, що до матеріалів справи додано акт наданих послуг від 01.03.2021, відповідно до якого вартість наданих послуг становить 20132,00 грн, а також заяву позивача від 22.04.2021 про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн, а тому суд вважає що підлягає задоволенню сума за надання правничої допомоги позивачу у справі № 910/2329/21 в розмірі 20 000,00 грн, які перераховані позивачем згідно платіжного доручення та відповідно до акту наданих послуг.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "КИЇВХЛІБ" (04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 64; ідентифікаційний код 41202432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РИХАЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СУХОГО МОЛОКА" (11246, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, село Рихальське, ВУЛИЦЯ СОБОРНА, будинок 38, ідентифікаційний код 35694381) основний борг у сумі 492 537,60 грн, 3% річних у сумі 4 134,75 грн та інфляційні втрати в розмірі 12 801,90 грн., судовий збір у розмірі 7 643,00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 26.04.2021.

Суддя О.В. Гулевець