Рішення

від 23.04.2021 по справі 916/557/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/557/20 Господарський суд Одеської області у складі: головуючий суддя Невінгловської Ю.М., суддя Бездоля Д.О., суддя Цісельський О.В.

при секретарі судового засідання: Пелехатій А.О.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Марченко Н.В. (на підставі ордеру), ОСОБА_1, керівник згідно витягу з ЄДР

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" (67624, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Дачне 25 км Шосе Одеса-Київ);

до відповідача: Садівничого товариства „Пресобудівник" (67625, Одеська обл., Біляївський р-н, с. Дачне, 25 км. Шосе Одеса-Київ);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (67600, Одеська обл., Біляївський р-н, м. Біляївка, пр-т Жовтневої революції, 7а);

про визнання припиненою діяльність та скасування реєстраційного запису

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 02.03.2020 року позивач - Об`єднаний садівничий кооператив "Чайка" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №580/20) до відповідачів - Садівничого товариства „Пресобудівник", Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області та Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, в якій просить суд визнати припиненою діяльність юридичної особи Садового товариства „Пресобудівник" з дати державної реєстрації Об`єднаного садового товариства „Чайка", внаслідок злиття садових товариств (в тому числі СТ „Пресобудівник", тобто з 21.07.1993 року, а також скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань запис про юридичну особу - Садове товариство „Пресобудівник".

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що у 1993 році Об`єднаний садовий кооператив Чайка було створено внаслідок реорганізації садових товариств, в тому числі СТ Пресобудівник , шляхом їх злиття. Однак, керівник відповідача, без наявності на те законних підстав у 2017 році звернувся до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - про юридичну особу Садовий кооператив Пресобудівник , який, на думку позивача, є фактично припинений з дати державної реєстрації Об`єднаного садового товариства Чайка , а саме з 21.07.1993 року.

Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, судом було встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, зокрема, викладених у ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з чим, ухвалою суду від 06.03.2020 року, за результатами розгляду матеріалів даної позовної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення відповідних недоліків.

Так, на виконання вимог ухвали суду від 06.03.2020 року від позивача надійшла уточнена позовна заява вх. ГСОО №8026/20 від 30.03.2020р., згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки. При цьому, в якості відповідача у справі позивачем визначено лише Садівниче товариство „Пресобудівник", а у преамбулі заяви в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача визначено Реєстраційну службу Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року судом було відкрито провадження у справі №916/557/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 29.04.2020 року. Водночас, даною ухвалою було залучено до участі у справі Реєстраційну службу Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

28.04.2020 року до суду надійшло клопотання від Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" про витребування доказів (вх.ГСОО№10652/20), у відповідності до якого заявник просив суд витребувати від Реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеської області копії реєстраційної справи Садівничого товариства „Пресобудівник". В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначає, що витребування реєстраційної справи Садівничого товариства „Пресобудівник" необхідне для підтвердження законності реєстрації відповідача як окремої юридичної особи, що має значення для вирішення спору в даній справі.

У судовому засіданні від 29.04.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 20.05.2020 року.

18.05.2020 року до суду від Садівничого товариства „Пресобудівник" надійшла заява (вх.№ГСОО 12504/21) про відкладення судового засідання.

У судовому засіданні від 20.05.2020 року, задовольняючи заяву відповідача, судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 03.06.2020 року.

01.06.2020 року до суду від Садівничого товариства „Пресобудівник" надійшла заява (вх.№ГСОО 14020/20), відповідно до якої відповідач просив суд викликати та допитати свідків з питань виникнення ініціативи проведення загальних зборів СТ Пресобудівник від 05.02.2017 року, перебування у складі ОСК Чайка , написання заяв про вступ до ОСК Чайка , сплати внесків, участі у проведенні загальних зборів членів ОСК Чайка , передачі земельних ділянок до складу ОСК Чайка .

Крім того, 01.06.2020 року від Садівничого товариства „Пресобудівник" надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ГСОО 14023/20), відповідно до якого відповідач заперечує щодо позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволенні. Так, відповідач зазначає, що позивач об`єктивно знав про те, що з січня 2017 року садоводи, ділянки яких розташовані на землях СТ Пресобудівник припинили сплату членських внесків до ОКС Чайка , а 05.02.2017 року провели загальні збори у кількості 208 осіб, на яких вирішили внести зміни у свою назву СТ Пресобудівник замість СТ Пресобудівник при Одеському об`єднанні ПРЕСМАШ , а отже, на думку відповідача, позивачем було пропущено строк позовної давності.

У своєму відзиві, серед іншого, відповідач повідомляє, що виконавчим комітетом Біляївського районного виконкому Ради народних депутатів у 1988 року Одеському виробничому об`єднанню Пресмаш імені 60-річчя Жовтня видано державний акт на землю, згідно якого станом на час розгляду даної справи, земля у кількості 93,3 га перебуває у безстроковому користуванні СТ ПРЕСОБУДІВНИК . Отже, земельні ділянки садоводів, які отримали земельні ділянки від Одеського виробничого об`єднання Пресмаш імені 60-річчя Жовтня, не передавалися до ОСК Чайка .

При цьому, відповідач повідомляє, що у період з 10 квітня по 08 травня 2020 року керівник СТ Пресобудівник ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні, а також з огляду на введення на території України карантину через поширення коронавірусу, просив суд визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву та прийняти його до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.06.2020 року судом було задоволено клопотання Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" (вх. ГСОО №10652/20 від 28.04.2020 р) про витребування доказів та витребувано у Відділу державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Одеській області копії реєстраційної справи Садівничого товариства „Пресобудівник" у строк до 29.06.2020 року.

При цьому, у судовому засіданні від 03.06.2020 року судом було протокольною ухвалою визнано причини пропуску строку поважними та долучено відзив на позовну заяву до матеріалів справи. Крім того, за результатом розгляду заяви СТ ПРЕСОБУДІВНИК про виклик свідків, судом було оголошено протокольну ухвалу про відмову в її задоволенні з мотивів, які були проголошені судом в порядку ч. 10 ст. 240 ГПК України. Також, судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст.183 ГПК України, про відкладення підготовчого засідання на 08.07.2020 року.

17.06.2020 року до суду від Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" надійшла письмова відповідь на відзив (вх.№ГСОО 15632/20), в якій позивач наполягав на задоволенні позовних вимог, зокрема зазначив, що про реєстрацію окремої юридичної особи СТ ПРЕСОБУДІВНИК позивачу стало відомо у травні 2017 року після отримання від СТ ПРЕСОБУДІВНИК повідомлення з витягом із протоколу 05.02.2017 року, підписаного 27.04.2017 року головою правління СТ ПРЕСОБУДІВНИК .

При цьому, на думку позивача, факт створення Об`єднаного садового кооперативу Чайка внаслідок об`єднання садових товариств підтверджується, зокрема свідоцтвом №235 про державну реєстрацію, актом передачі документації, (в тому числі Статуту), печатки, чекової книжки, основних засобів, незакінченого будівництва, матеріалів матеріальних цінностей, малоцінного інвентарю на підставі рішення Загальних зборів Пресобудівник від 26.01.1993 року - 04.02.1993 року, статуту ОСК Чайка , прийнятий 05.02.1993 року на зборах уповноважених представників садових товариств, та затверджений Головою Біляївського району Державної Адміністрації 23.07.1993 року.

Крім того, позивач зауважує, що будь-яких законних повноважень від імені 247 осіб, як членів СТ ПРЕСОБУДІВНИК - ОСОБА_2 , який здійснив незаконну реєстрацію СТ ПРЕСОБУДІВНИК у січні 2017 року не надавалося.

Так, відповідно до рішення виконкому Біляївської районної ради народних депутатів №549 від 29.12.1988 року, вбачається, що даним рішенням було вирішено зареєструвати статути садових товариств, в тому числі СТ Пресобудівник , який надалі, як стверджує позивач, втратив законну чинність після реорганізації садових товариств.

У судовому засіданні від 08.07.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 27.07.2020 року.

16.07.2020 року до суду від Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист, в якому останнє повідомляє про відсутність у володінні реєстраційної справи Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК .

16.07.2020 року до суду від СТ ПРЕСОБУДІВНИК надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 року у справі №420/7190/19 та ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 11.11.2019 року по справі №496/2775/19.

Ухвалою суду від 27.07.2020 року було витребувано у Біляївської районної державної адміністрації Одеської області копії реєстраційної справи Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК у строк до 10.08.2020 року.

При цьому, у судовому засіданні від 27.07.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 12.08.2020 року.

28.07.2020 року до суду від Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" надійшла заява (вх.№ГСОО 19883/20) про оголошення перерви у судовому засіданні.

12.08.2020 року до суду від Відділу надання адміністративних послуг Біляївської районної державної адміністрації Одеської області надійшов лист, в якому відділ просив продовжити термін виконання ухвали суду від 27.07.2020 року.

У судовому засіданні від 12.08.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2020 року.

09.09.2020 року до суду від Садівничого товариства „Пресобудівник" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.ГСОО№23595/20), у відповідності до якого заявник просив суд витребувати від Біляївської районної державної адміністрації Одеської області копії реєстраційної справи Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка". В обґрунтування поданого клопотання, позивач зазначає, що витребування матеріалів реєстраційної справи Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка" необхідне для підтвердження або спростування факту створення ОСК "Чайка" шляхом злиття садових товариств, в тому числі СТ „Пресобудівник".

Ухвалою суду від 09.09.2020 року судом було призначено справу №916/557/20 до колегіального розгляду.

Ухвалою суду від 15.09.2020 року судом було прийнято справу №916/557/20 до колегіального розгляду у складі: головуючого суддя Невінгловська Ю.М., суддя Бездоля Д.О., суддя Петренко Н.Д., розгляд справи постановлено здійснювати спочатку та призначено повторне проведення підготовчого засідання на 05.10.2020 року.

17.09.2020 року до суду від Відділу надання адміністративних послуг райдержадміністрації Біляївської районної державної адміністрації Одеської області надійшла реєстраційна справа СТ ПРЕСОБУДІВНИК (вх.№ГСОО 24660/20).

05.10.2020 року до суду від Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК надійшло клопотання (вх.№ГСОО 26291/20) про відкладення судового засідання та продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 05.10.2020 року судом було відкладено підготовче засідання на 04.11.2020 року.

Ухвалою суду від 04.11.2020 року було застосовано до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області заходи процесуального примусу, у вигляді штрафу за невиконання ухвали Господарського суду Одеської області від 09.09.2020 року.

При цьому, у судовому засіданні від 04.11.2020 року було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 16.11.2020 року.

16.11.2020 року до Господарського суду Одеської області від Садівничого товариства „БЕЗ" надійшло клопотання про витребування доказів (вх.ГСОО№ 30501/20), у якому відповідач просить витребувати у Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції копію реєстраційної справи Об`єднаного садівничого кооперативу „Чайка".

Ухвалою суду від 16.11.2020 року було задоволено клопотання Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК про витребування доказів та витребувано в Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію реєстраційної справи ОСК Чайка .

При цьому, у судовому засіданні від 16.11.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку ч.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 09.12.2020 року.

03.12.2020 року до суду від Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли матеріали реєстраційної справи Садівничого товариства Чайка (вх.№ГСОО32461/20).

Ухвалою суду від 14.12.2020 року судом було прийнято справу №916/557/20 до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Невінгловської Ю.М., судді Бездоля Д.О., суддя Цісельського О.В.; постановлено розгляд справи здійснювати спочатку та призначено повторне проведення підготовчого засідання на 13.01.2021 року.

13.01.2021 року до суду від Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК надійшло клопотання (вх.№ГСОО 740/21), в якому відповідач просив суд, у разі відмови в позові стягнути понесені відповідачем витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

У судовому засіданні від 13.01.2021 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, про відкладення підготовчого засідання на 27.01.2021 року.

20.01.2021 року до суду від Садівничого товариства ПРЕСОБУДІВНИК надійшло клопотання (вх.№ГСОО 1590/21) про долучення до матеріалів справи ордеру адвоката, запиту від 13.01.2012 року та відповіді УДР.

У судовому засіданні від 27.01.2021 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку ч.3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та протокольну ухвалу, в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.03.2021 року.

У судовому засіданні від 01.03.2021 року судом було оголошено перерву до 29.03.2021 року.

Між тим, судове засідання, призначене на 29.03.2021 року, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному.

Ухвалою суду від 07.04.2021 року судом було призначено розгляд справи №916/557/20 по суті на 23.04.2021 року.

У судове засідання від 23.04.2021 року представник позивача не з`явився, однак про дату, часта місце судового засідання належним чином повідомлений. Однак направив до суду без електронно-цифрового підпису заяву від 22.04.2021 року про відкладення розгляду справи, у зв`язку з перебуванням його представника на самоізоляції та запровадженням на території Одеської області червоний рівень епідемічної небезпеки поширення СOVID-19.

За результатами розгляду клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у судовому засіданні від 23.04.2021 року, судом було відмовлено у його задоволенні з підстав наведених у судовому засіданні в порядку ч. 10 ст. 240 ГПК України.

Разом з тим, суд вважає за необхідне додатково зазначити позивачу, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 року №104 Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України були внесені зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 р. № 338 "Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації" та продовжено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 30.04.2021 року, а також внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та продовжено дію карантину до 30.04.2021 року.

Поряд з цим, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, керує ходом судового процесу, роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України).

За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

При цьому господарський суд зазначає, що вирішення питання про відкладення розгляду справи відноситься до компетенції суду, та умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, суд зауважує, що ухвалами господарського суду від 28.01.2021 року та 07.04.2021 року явка учасників справи в судове засідання для розгляду справи по суті обов`язковою не визнавалась. При цьому, у разі необхідності, позивач не був позбавлений можливості подати до суду певні документи, в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", тим більш, що представником позивача вже надсилались документи через дану систему.

Більш того, вищезазначеними ухвалами було доведено до відома позивача про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196, між тим, позивач відповідним правом не скористався та не звернувся до суду з таким клопотанням.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення своєчасного судового захисту, дотримуючись завдань судочинства щодо своєчасного розгляду справи, у межах розумного строку, суд дійшов висновку про прийняття рішення у даній справі за наявними в ній матеріалами та за відсутності представника позивача.

Представники відповідача у судовому засіданні від 23.04.2021 року заперечували щодо позовних вимог та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи - Реєстраційна служба Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області у судове засідання від 23.04.2021 року не з`явився, однак про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвал суду на його адресу, між тим, у судові засідання не з`явився, про поважність причин відсутності не повідомляв, письмові пояснення щодо суті спору не надав.

В судовому засіданні 23.04.2021 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 27.04.2021 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:

Згідно державного акту на право користування землею №119, виданого на підставі рішення Біляївського райвиконкому від 17.10.1988 року №427, Одеському промисловому об`єднанню Прессмаш імені 60-річчя Жовтня було виділено земельну ділянку, площею 93, 3 га.

Рішенням Біляївської районної ради від 29.12.1988 року №549 Про реєстрацію статутів садових товариств Салют Одеського підприємства Кінотех-пром та Пресобудівник Одеського об`єднання Пресмаш було вирішено зареєструвати статути садових товариств Салют Одеського підприємства Кінотех-пром та Пресобудівник Одеського об`єднання Пресмаш , яким виділені земельні ділянки в Нерубайському та Чорноморському садовому масиві.

Водночас, рішенням Біляївської районної ради від 19.04.1989 року №163 було зареєстровано Положення "Про раду садівничих товариств "Чайка", створених на землях радгоспу Чорноморський за назвою Масив садових товариств Чайка (надалі - Положення), згідно з п.1 якого рада садових товариств створена за рішенням організаційною конференції від 16.12.1988 року за участю голів адміністрації, профсоюзних комітетів, голів та делегатів садових товариств, створених на землях радгоспу Черноморський на підставі рішення Одеського облвиконкому від 27.11.1984 року №594, рішення Виконкому Біляївської районної ради народних депутатів від 17.10.1988 року №427, та ст.52 Закону Про кооперацію в СССР . Зазначені садові товариства добровільно об`єднуються в масив садових товариств .

Відповідно до п.2 Положення, рада масиву, після реєстрації у виконкомі Біляївського РНК є громадською організацією з правом юридичної особи, має круглу печатку, штамп та свій поточний рахунок в Держбанку.

У п.3 Положення зазначено, що в своїй діяльності рада масива користується статутом садових товариств та даним Положенням.

Згідно п.1 розділу 1 Положення, основними завданнями Ради масиву є покращення діяльності садових товариств, направленої на підвищення ефективності використання наданої землі, зокрема збільшення сільськогосподарської продукції.

Відповідно до п.2, п.3 розділу 1 Положення, у відповідності до поставлених завдань, рада масива кооперує садові товариства для проведення робіт по спорудженню інженерних мереж, під`їздних доріг та інших об`єктів загального користування, надає допомогу садовим товариствам в здійсненні охорони садових ділянок, тощо.

П.1 розділу 2 Положення, визначено, що вищим органом управління садових товариств є конференція представників товариств, що скликається один раз в 2-3 роки.

Як вбачається з наданих позивачем документів, на підставі акту, складеного на підставі рішення загальних зборів "Пресобудівник" від 26.01.1993 року - 04.02.1993 року про об`єднання та перехід під юрисдикції кооперативу "Чайка", минулим головою СОТ "Пресобудівник" Кіселев В.Н. станом на 01.02.1993 року було передано голові кооперативу "Чайка" документацію, основні засоби, незакінчене будівництво, матеріли, малоцінний інвентар.

05.02.1993 року на зборах представників садових товариств масива Чайка в цілях приведення передачі землі садових ділянок в приватну власність, керуючись Кодексом законів про землю, Декретом Кабінету Міністрів України, було прийнято рішення перейменувати садові товариства Чайка на Об`єднаний садовий кооператив Чайка , що оформлене протоколом.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.1993 року згідно свідоцтва №235 засновниками ТОВ Спутнік , Салют , Оптиміст , Пресобудівник , Простор , Бджілка , Медик , Сілікатник , Чайка , Монтажник , Дельта , Буревісник , Черномор , Отдих , Уют , Колос-3 , Январец-2 , Автомобіліст , Роднічок відбулась державна перереєстрація Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка . Так, у вказаному свідоцтві визначені основні напрямки діяльності, зокрема створення колективного саду вирощування фруктових, овочевих та інших продовольчих культур з метою задоволення потреб членів кооперативу, підприємництво, підставою для перереєстрації зазначені: Закон України Про споживчу кооперацію та Про підприємництво .

23.07.1993 року головою Біляївського району Державній Адміністрації було затверджено статут Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка , відповідно у розділі 1 якого вказано, що Об`єднаний садівничий кооператив Чайка (надалі - Кооператив ) створений на базі садівничих товариств Ради Масиву Чайка , створеного на землі радгоспу Чорноморский рішенням Одеського облвиконкому від 27.11.1984 року №594, рішенням Виконкому Біляївського районної ради народних депутатів від 17.10.1988 року №427.

20.04.2006 року на зборах вповноважених представників Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка , зокрема були внесені зміни та доповнення до Статуту Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка , що оформлене протоколом №3.

Рішенням Дачненської сільської ради Про затвердження Статуту Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка від 06.07.2006 року №21-У було затверджено Статут Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка (надалі -Статут).

Відповідно до Розділу 1 Статуту, Об`єднаний садівничий кооператив Чайка , надалі Кооператив створений на землях радгоспу Чорноморський рішенням Одеського Облвиконкому від 27.11.1984 року №594, рішенням Виконкому Біляївської районної ради народних депутатів від 17.10.88 року №427. Кооператив після реєстрації Статуту в Біляївській районній Державній Адміністрації є громадською організацією з правом юридичної особи, має круглу печатку, штампи і основний поточний рахунок у банку, підлеглий загальним зборам (зборам вповноважених), кооперативу і законом України. Кооператив не має в своєму складі юридичних осіб. В складі Кооперативу є відділення, що не являються юридичними особами, не мають поточних рахунків, печатки, штамп і підлеглі загальним зборам (зборам вповноважених) правлінню кооперативу, які делегують відділеннями частини вповноважень, визначених Положенням про відділення кооперативу.

Отже, на думку позивача, із вищезазначених документів вбачається, що Об`єднаний садовий кооператив створений внаслідок реорганізації, а саме злиття садових товариств, в тому числі СТ Пресобудівник .

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, 05.02.2017 року на позачергових Загальних зборах Садівничого товариства Пресобудівник при Одеському об`єднанні Пресмаш були прийняті рішення, оформлені протоколом №05/02/17/2, якими зокрема змінено повне найменування юридичної особи з Садівничого товариства Пресобудівник при Одеському об`єднанні Пресмаш на Садівниче товариство Пресобудівник , затверджено статут Садівничого товариства Пресобудівник в новій редакції, визначено органи управління, якими є загальні збори, правління, керівник.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного Статуту, Садівниче товариство Пресобудівник (надалі - товариство) є неприбуткова добровільна організація громадян з метою надання допомоги його членам у вирішенні питань ведення садівництва, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації мети діяльності організації, визначеної цим Статутом.

Згідно з п.1.2 Статуту, Садівниче товариство Пресобудівник було зареєстровано 29.12.1988 року на підставі рішення Виконавчого комітету Біляївської районної ради народних депутатів №549 Про реєстрації статутів садових товариств Салют Одеського товариства Кінотехпром та Пресобудівник Одеського об`єднання Пресмаш та розташованого на земельній ділянці, наданій у постійне користування рішенням виконавчим комітетом Біляївської районної ради народних депутатів за №99 від 04.03.1988 року та рішенням Біляївського райвиконкому №427 від 17.10.1988 року площею 93,3 га за адресою: Біляївського району, Совхоз Чорноморський та земельних ділянок громадян, прийнятих у члени Товариства на підставі їх заяв. Земельні ділянки належать громадянам на праві приватної власності, праві користування та інших речових правах з метою ведення колективного садівництва без цілі отримання прибутку від своєї діяльності.

Отже, як зазначає позивач, керівник СТ Пресобудівник ОСОБА_2 , порушивши порядок корпоративного управління діяльності ОСК Чайка , - на підставі документації про створення у 1988 році юридичної особи Садового товариства Пресобудівник без наявності на те законних підстав, звернувся до державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань,- про юридичну особу Садовий кооператив Пресобудівник , тим самим, на думку позивача, протиправно позбавив його функцій, обов`язків і повноважень, наданих йому співзасновниками, в структурі корпоративного управління, а отже, можливості брати участь в реалізації корпоративних відносин і можливості впливати на виникнення, реалізацію, зміну і припинення корпоративних прав членів Об`єднаного садового кооперативу Чайка .

При цьому, позивачем надано до матеріалів справи заяву свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 16.06.2020 року, в яких останні зокрема зазначають, що ОСК Чайка створено шляхом злиття садових кооперативів. Однак, в квітні 2017 року ОСОБА_2 повідомив про те, що створено СТ Пресобудівник та потрібно платити членські внески до СТ Пресобудівник , а також про те, що було прийнято рішення про реорганізацію ОСК Чайка із відновленням раніше ліквідованих садових товариств, що війшли до складу ОСК Чайка . В подальшому, як стверджують свідки, кожним з них було подано заяву про прийняття до членів СТ Пресобудівник , проте пізніше стало відомо, що офіційного виходу садоводів із складу ОСК Чайка саме СТ Пресобудівник не було.

Таким чином, позивач наголошує, що внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 26.01.2017 року про Садове товариство Пресобудівник , як окрему юридичну особу порушує права ОСК Чайка та членів цього кооперативу, закріплені Статутом, шляхом завдання збитків господарській діяльності щодо забезпечення водокористуванням, постачання електроенергії та інших побутових потреб.

З огляду на зазначене, на думку позивача, документи подані для проведення оскаржуваної реєстраційної дії не відповідають вимогам Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та подані не уповноваженою особою, так як товариство є фактично припиненим, а тому реєстраційні дії вчинені за результатами розгляду цих документів є протиправними.

Так, вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до відповідача про визнання припиненою діяльність юридичної особи - Садового товариства Пресобудівник з дати державної реєстрації Об`єднаного садового товариства Чайка , внаслідок злиття садових товариств, в тому числі СТ Пресобудівник та скасувати в Державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про юридичну особу - Садове товариство Пресобудівник .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу особа має право звернутися до суду (ст. 16 ЦК України).

Ця норма права визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

З огляду на положення статей 15, 16 Цивільного кодексу України, підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Відтак задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу УРСР (1963 року), юридичними особами визнаються організації, які мають відокремлене майно, можуть від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов`язки, бути позивачами і відповідачами в суді, арбітражі або в третейському суді.

У ст. 24 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) визначено, що юридичними особами є: державні підприємства та інші державні організації, що перебувають на господарському розрахунку, мають закріплені за ними основні і оборотні засоби та самостійний баланс; установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті і мають самостійний кошторис, керівники яких користуються правами розпорядників кредитів (за винятками, встановленими законом); державні організації, що фінансуються за рахунок інших джерел і мають самостійний кошторис і самостійний баланс; колгоспи, міжколгоспні й інші кооперативні організації та їх об`єднання, інші громадські організації, а також у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, підприємства і установи цих організацій та їх об`єднань, що мають відокремлене майно і самостійний баланс; державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації; інші організації у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР.

Положенням ст. 25 ЦК УРСР (1963 року) передбачено, що юридична особа діє на підставі статуту (положення). Установи та інші державні організації, що перебувають на державному бюджеті, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, також і інші організації можуть діяти на підставі загального положення про організації даного виду.

Юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації. (ст. 26 ЦК УРСР)

Згідно з ч. 1 ст. 28 Цивільного кодексу УРСР (1963 року) юридичні особи утворюються в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і Української РСР. Громадські організації, порядок виникнення яких законодавством не передбачений, утворюються в порядку, встановленому їх статутом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 21.07.1993 року згідно свідоцтва №235 засновниками ТОВ Спутнік , Салют , Оптиміст , Пресобудівник , Простор , Бджілка , Медик , Сілікатник , Чайка , Монтажник , Дельта , Буревісник , Черномор , Отдих , Уют , Колос-3 , Январец-2 , Автомобіліст , Роднічок відбулась державна перереєстрація Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка . Так, у вказаному свідоцтві визначено підставою для перереєстрації зазначені: Закон України Про споживчу кооперацію та Про підприємництво .

Однак, фактично після затвердження головою Біляївського району Державній Адміністрації у 23.07.1993 року Статуту ОСК Чайка , у відповідності до ст. 26 ЦК УРСР, ОСК Чайка отримала цивільну правоздатність як юридична особа.

Відповідно до розділу 1 даного Статуту, об`єднаний садівничий кооператив Чайка (надалі - Кооператив ) створений на базі садівничих товариств Ради Масиву Чайка , створеного на землі радгоспу Чорноморский рішенням Одеського облвиконкому від 27.11.1984 року №594, рішенням Виконкому Біляївського районної ради народних депутатів від 17.10.1988 року №427. Кооператив після реєстрації Статуту в Біляївському районі Державної Адміністрації є громадською організацією з правом юридичної особи, має круглу печатку, штампи та основний поточний рахунок в банку, підпорядкований загальним зборам (зборам представників) кооперативу та законом України. Всі зміни та доповнення до дійсного Статуту набувають законної сили після відповідної реєстрації в Біляївському районі Державній Адміністрації.

Відповідно до пп.2 п. 1 ст. 3 Закону Союзу Рядянських Соціалістичних Республік Про кооперацію в СРСР , кооперативи можуть створюватися і діяти в сільському господарстві, в промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі й громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя.

У п. 2 ст. 2 Закону Союзу Рядянських Соціалістичних Республік Про кооперацію в СРСР визначено, що у системі соціалістичної кооперації функціонують кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі. Виробничі кооперативи здійснюють виробництво товарів, продукції, робіт, а також надання платних послуг підприємствам, організаціям, установам і громадянам. Вони створюються і діють для виробництва, заготівлі, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції, виробів виробничо-технічного призначення, виготовлення товарів народного споживання, збирання і переробки вторинної сировини і ділових відходів виробництва, ремонту і обслуговування техніки, виробничого, шляхового і житлово-цивільного будівництва, роздрібної торгівлі і громадського харчування, побутового обслуговування, організації культурного дозвілля, медичної допомоги, надання правових, транспортно-експедиційних, науково-дослідних, проектних, конструкторських, впроваджувальних, спортивно-оздоровчих та інших послуг, а також у сферах рибальства, рибництва і виробництва рибної продукції, заготівлю деревини, видобутку корисних копалин, інших природних ресурсів та в інших галузях господарської діяльності. Діяльність таких кооперативів ґрунтується на особистій трудовій участі їх членів.

Споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах. Поряд із зазначеними функціями споживчі кооперативи можуть також розвивати різноманітну виробничу діяльність, тобто бути кооперативами змішаного типу.

Згідно ст.1 Закону України Про споживчу кооперацію , споживча кооперація в Україні - це добровільне об`єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Рішенням Біляївської районної ради від 29.12.1988 року №549 Про реєстрацію статутів садових товариств Салют Одеського підприємства Кінотех-пром та Пресобудівник Одеського об`єднання Пресмаш було вирішено зареєструвати статути садових товариств Салют Одеського підприємства Кінотех-пром та Пресобудівник Одеського об`єднання Пресмаш , яким виділені земельні ділянки в Нерубайському та Чорноморському садовому масиві.

Так, використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування відповідає суті вказаної діяльності.

Аналогічна позиція наведена у постанові Великої палати Верховного суду від 13.10.2020 року №695/2665/16-ц.

Відповідно до ст. 37 ЦК УРСР, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої. Майно в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію. Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР. Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їх статутами (положеннями).

Згідно з ст. 39 ЦК УРСР, кооперативні, а також державно-колгоспні та інші державно-кооперативні організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених у законі і в статутах (положеннях) цих організацій. Громадські організації, що є юридичними особами, припиняють свою діяльність на підставах, зазначених в їх статутах. Реорганізація (злиття, поділ, приєднання) державно-колгоспних, інших державно-кооперативних, кооперативних та інших громадських організацій, що є юридичними особами, допускається тільки за рішенням загальних зборів їх членів або зборів уповноважених. Аналогічні положення зазначені у ст. 18 Законі України Про споживчу кооперацію та ч. 1 ст. 15 Закону України Про кооперацію в СРСР .

Отже, з врахуванням вищезазначених положень, належним доказом реорганізації юридичної особи є відповідне рішення загальних зборів її членів або їх уповноважених про таку реорганізацію.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що створення Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка відбулось саме внаслідок реорганізації, а саме шляхом злиття садівничих товариств, в тому числі СТ Пресобудівник .

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 11 Закону України Про споживчу кооперацію (у редакції станом на дату виникнення спірних відносин), споживчі товариства та їх спілки виходячи з статутних вимог мають право, зокрема створювати (реорганізовувати, ліквідовувати) для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, біржі, комерційні банки, фінансово-розрахункові центри, страхові товари та інші об`єкти, діяльність яких не суперечить законом України, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об`єднань для розв`язання господарських і соціальних завдань.

Так, наявне в матеріалах справи свідоцтво №235 про державну перереєстрацію ОСК Чайка , що видане 21.07.1993 року Біляївською державною адміністрацією Одеської області підтверджує, що СТ Пресобудівник є одним із засновником ОСК Чайка та не доводить здійснення його реорганізації з наступним припиненням.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень п. 1, п.3 Положення Про раду садових товариств масиву на землях радгоспу Чорноморський Біляївського району Чайка , зазначені садові товариства добровільно об`єднуються в масив садових товариств та в своїй діяльності керується статутом садових товариств та даним положенням.

Як вбачається з матеріалів справи, в якості доказу реорганізації садових товариств позивач посилається на те, що відповідно до Розділу 1 Статуту, Об`єднаний садівничий кооператив Чайка , створений на базі садових товариств Ради Масиву Чайка , на землях радгоспу Чорноморський . Однак, в статуті не зазначено, що ОСК Чайка є правонаступником садових товариств та зокрема СТ Пресобудівник . Крім того, створення кооперативу на базі садових товариств не виключає можливість подальшого існування та діяльності таких товариств або створення ОСК Чайка юридичними особами - садовими товариствами.

При цьому, колегія суддів, зазначає, що на підставі показань свідків не можуть встановлюються обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту встановлюються у відповідних документах, отже у розумінні ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, дана заява не є належним та допустимим доказом, а покази свідків не підтверджуються наявними в матеріалах справи документами.

Серед іншого, частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, позивачем в порушення вищезазначених положень, не надано жодних доказів, які підтверджують обставини, зазначені позивачем у позові, що внесення до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису від 26.01.2017 року про Садове товариство Пресобудівник , як окрему юридичну особу завдало збитків господарській діяльності позивача в забезпеченні водокористуванням, постачання електроенергії та інших побутових потреб або порушило його права та законні інтереси яким-небудь іншим чином.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів, на підтвердження припинення 21.07.1993 року СТ Пресобудівник внаслідок реорганізації шляхом злиття садових товариств матеріали справи не містять, у зв`язку з чим вимоги позивача не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

При цьому суд зауважує, що принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що за викладеними в позовній заяві обставинами, позовні вимоги, задоволенню не підлягають з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів.

Окрім того, відповідно до частин першої, другої статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав суб`єктів господарювання. Такі права захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно із частинами першою, другою статті 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Як встановлено судом, у справі, що розглядається, позивач обрав спосіб порушеного права у вигляді визнання судом припиненою діяльність юридичної особи Садового товариства „Пресобудівник" з дати державної реєстрації Об`єднаного садового товариства „Чайка", внаслідок злиття садових товариств (в тому числі СТ „Пресобудівник", тобто з 21.07.1993 року.

Проаналізувавши зміст суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач, характеру спірних правовідносин, серед іншого, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту шляхом визнання діяльність юридичної особи припиненою не передбачений законом або договором та є неефективним для захисту порушеного права позивача у цих правовідносинах.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову Об`єднаного садівничого кооперативу Чайка у повному обсязі.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

2. Судові витрати понесені позивачем відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27 квітня 2021 р.

Головуючий суддя Ю.М. Невінгловська

Суддя Д.О. Бездоля

Суддя О.В.Цісельський