Рішення

від 26.04.2021 по справі 160/1512/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Справа № 160/1512/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юркова Е.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Раївської сільської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Раївської сільської ради з вимогами з урахуванням уточнення від 19 лютого 2021 року:

- визнати протиправними дії Раївської сільської ради, що виявилися у відмові надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації;

- зобов`язати Раївську сільську ради надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації протягом п`яти робочих днів із дня набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 06.08.2020 року звернулась до Раївської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, проте 02.09.2020 року позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, та запропоновано взяти таку земельну ділянку в оренду строком на 5-10 років. Також на 53 сесії Раївської сільської ради VII скликання за результатом голосування рішення не прийнято. Вказує, що разом з клопотанням були подані відповідні додатки з графічними матеріалами, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Оскільки такі дії, на думку позивача, спрямовані на перешкоджання права на отримання дозволу на розробку проекту землеустрою та є протиправними, звернулась з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 24.02.2021 року відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачем 16.03.2021 року подано відзив на позовну заяву (вх.. № 20731/21), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 02.09.2020 року на 53 сесії Раївської сільської ради сьомого скликання проект рішення „Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян» обговорено та розглянуто, за результатами голосування рішення не прийнято. Зазначаємо, що Раївською сільською радою рішення про відмову в наданні дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 не виносилось.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 06.08.2020 року звернулась до Раївської сільської ради з заявою (вх.№01-11-1956/0/1-20 від 07.08.2020 р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1224887100:01:00310049), що розташована на території Раївської сільської ради. До заяви було додано: копію паспорту, копію ідентифікаційного коду, викопіювання зі схеми розміщення земельної ділянки.

28.08.2020 року було підготовлено проект рішення Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян , пунктом 2.2 якого: Надати дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ - 01.03), громадянам: ОСОБА_1 - земельна ділянка орієнтовною площею 2,0 га, що розташована на території Раївської сільської ради, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1224887100:01:003:0049.

Згідно витягу з протоколу № 5 засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Раївської сільської ради від 02.09.2020 року, вирішено рекомендувати не погоджувати проект рішення Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян . Також у вказаному протоколі зазначено, що голова постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Раївської сільської ради Рой А. запропонував, зокрема ОСОБА_2 взяти вказану земельну ділянку в оренду строком на 5-10 років.

10.09.2020 року позивачем подано до Раївської сільської ради заяву, в якій просила повідомити мотиви відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 14.09.2020 року № 01-11-1229/0/2-20 виконавчим комітетом Раївської сільської ради повідомлено позивача, що 02.09.2020 року на 53 сесії Раївської сільської ради сьомого скликання проект рішення „Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян» розглянуто, за результатами голосування рішення не прийнято. Зазначено, що Раївською сільською радою рішення про відмову в наданні дозволу щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 не виносилось.

Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами частини першої статті 35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 Земельного кодексу України).

Згідно частини 2 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлено статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Приписами частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з пунктом «б» частини першої статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина 4 статті 122 Земельного кодексу України).

Отже Раївська сільська рада наділена повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або у користування, яка знаходиться на території села Раївка.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Таким чином, Раївська сільська рада повинна прийняти рішення по клопотанню позивача на пленарному засіданні Раївської сільської ради, чого останньою зроблено не було.

Витяг з протоколу № 5 засідання постійної комісії з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища Раївської сільської ради від 02.09.2020 року, яким вирішено рекомендувати не погоджувати проект рішення Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадян не є рішенням Раївської сільської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Відповідно до частини 5 статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном «питання відведення земельних ділянок» .

У матеріалах справи відсутнє будь-яке рішення Раївської сільської ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача та прийняття відповідного рішення за наслідками такого розгляду.

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі. Тому, пропуск цього строку сам по собі не свідчить про звільнення відповідної ради від обов`язку розглянути питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Згідно з абзацем 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу.

Проте цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 440/1922/19 (провадження №К/9901/29281/19).

Аналіз положень абзацу 3 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що зацікавлена особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу протягом одного місяця від дня закінчення місячного строку з часу реєстрації клопотання у відповідному уповноваженому органі. Місячний строк, упродовж якого особа може реалізувати це право, є присічним. Відтак, нездійснення права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у цей строк призводить до припинення цього права.

Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення.

Частина шоста статті 118 Земельного кодексу України передбачає відповідний перелік документів, що має бути поданий до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, а саме: клопотання, в якому зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Отже, якщо особою, яка звернулася до відповідного суб`єкта владних повноважень виконані всі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Також аналіз частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам умов для реалізації їх прав на землю. Зазначена пропозиція щодо усунення недоліків не може вважатися «відмовою у наданні дозволу» у розумінні частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Проте, звернення з такою пропозицією не звільняє відповідний орган від обов`язку прийняти рішення щодо надання дозволу (або відмову) в межах встановленого законом місячного строку.

Відсутність рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу в межах встановленого законом місячного строку свідчить про протиправну бездіяльність відповідного органу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 року у справі № 509/4156/15-а (провадження № К/9901/7504/18).

Враховуючи відсутність рішення Раївської сільської ради з приводу клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували поважність причин та умов порушення вказаного вище порядку та строку розгляду клопотання позивача.

Враховуючи встановлену судом протиправну бездіяльність відповідача з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2020 р. (вх.№01-11-1956/0/1-20 від 07.08.2020 р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, то ефективним способом захисту порушених прав позивача є саме зобов`язання Раївську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2020 р. (вх.№01-11-1956/0/1-20 від 07.08.2020 р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на вищезазначені висновки суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 193, 241-246, 250, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Раївської сільської ради (вул.Таланова, б.10-А, с.Раївка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, 52523, ІК в ЄДРПОУ 04339474) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Раївської сільської ради з приводу розгляду заяви ОСОБА_1 від 06.08.2020 р. (вх.№01-11-1956/0/1-20 від 07.08.2020 р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Раївську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.08.2020 р. (вх.№01-11-1956/0/1-20 від 07.08.2020 р.) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства та прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 квітня 2021 року.

Суддя Е.О. Юрков