Рішення

від 23.04.2021 по справі 260/3071/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2021 року м. Ужгород№ 260/3071/20 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,

при секретарі судового засідання - Костелей І.Ф.,

за участі сторін, та осіб, які беруть участь у розгляді справи:

представника позивача - Бурі О.О.,

представника відповідача - Фекийшгазі К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 квітня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 28 квітня 2021 року.

Головне управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) в якому просило суд: стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в загальному розмірі 134 726,61 грн. по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. та по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 134 700,05 грн.. (а.с.1, 2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується не погашений податковий борг у розмірі 134 726,61 грн. по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. та по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 134 700,05 грн..

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року було відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд такої за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.42, 43).

19 жовтня 2020 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.46-49). Згідно останнього відповідач вважає позов необґрунтованим та безпідставним, а тому таким що не підлягає до задоволення.

15 січня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява від представника відповідача, згідно якої останній просить в разі задоволення адміністративного позову на підставі п.2 ч.6 ст.246 Кодексу адміністративного судочинства України розстрочити виконання рішення суду терміном на 11 місяців з оплатою боргу частинами в сумі по 8000,00 грн. щомісячно протягом десяти місяців, а останнім платежем 4726,61 грн. не пізніше 25 числа місяця (а.с.85-90).

18 січня 2021 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла від представника позивача заява про зменшення розміру позовних вимог, а саме: у зв`язку з частковим погашенням відповідачем податкового боргу представник просив суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 84 726,61 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 61 коп.) по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. та по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 84 700,05 грн.. (а.с.108).

У судовому засіданні 23 квітня 2021 року протокольною ухвалою було задоволено клопотання представника позивача та замінено сторону правонаступником, а саме: Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 43143065) на правонаступника - Головне управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694).

У судовому засіданні представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та заяві про зменшення розміру позовних вимог та просив суд задовольнити адміністративний позов у повній мірі. Стосовно клопотання про розстрочення виконання рішення заперечував проти задоволення такого з мотивів наведених у письмових запереченнях на заяву про розстрочення виконання судового рішення (а.с.129, 130).

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з мотивів наведених у відзиві на позовну заяву та зазначив, що в разі задоволення такого підтримує клопотання про розстрочення виконання судового рішення з мотивів наведених у відповідній заяві (а.с.85-90).

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, матеріали справи та клопотання про розстрочення виконання судового рішення, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як фізична особа-підприємець та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с.24-27).

Станом не день звернення до суду за відповідачем рахувався податковий борг у розмірі 134 726,61 грн. по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. та по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 134 700,05 грн..

Щодо платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, податковий борг по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості зумовлено несплатою у строки визначенні Податковим кодексом України (далі - ПК України) грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні за №0034142-5033-0701 від 15.04.2020р. (а.с.29), яким визначено грошове зобов`язання за 2019 рік у розмірі 79,98 грн. Сума податку сплачена відповідачем частково у розмірі 53,42 грн., залишок несплаченого боргу становить 26,56 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податку та розрахунком податкового боргу (а.с.4-6).

Згідно вимог пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

У відповідності до вимог пп.266.10.1 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем залишаються несплаченими та не оскаржувалися ним ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а отже податковий борг по вказаному податковому повідомленні - рішенні є узгодженим.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податкові збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог ст. 16 ПК України, одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Щодо платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, відповідачем самостійно подано до податкового органу звітну податкову декларацію за № 24294 від 20.02.2019р. з орендної плати за землю за 2019 рік із самостійно задекларованою сумою грошового зобов`язання орендної плати у розмірі 111106,75 грн. (щомісячно з січень - листопад по 9258,90 грн., грудень - 9258.85 грн.) (а.с.30-32). Вказана сума орендної плати за 2019 рік відповідачем сплачена з січня по квітень повністю у розмірі 37143,60грн., та частково за травень у розмірі 4817,11 грн. (а.с.14-23). Проте, самостійно задекларована сума орендної плати залишається відповідачем несплаченою частково за травень (у розмірі 4441,79 грн.) та повністю з червня по грудень 2019 року, що разом у сумі складає 69254,04 грн..

Також відповідачем самостійно подано до податкового органу звітну податкову декларацію за № 18447 від 18.02.2020 (отримано податковим органом 19.02.2020) з орендної плати за землю за 2020 рік із самостійно задекларованою сумою грошового зобов`язання орендної плати у розмірі 111106,75 (щомісячно з січення по листопад по 9258,90 грн., грудень - 9258,85 грн.) (а.с.33-35). Проте, самостійно задекларована сума орендної плати за січень-липень 2020 року у розмірі 64812,30 грн. (9258,90 х 7) залишається відповідачем не сплаченою в повному обсязі (а.с.7-13).

У відповідності до ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та (або) сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до п. 57.1. статті 57.3 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями, не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачеві проведено нарахування пені у розмірі 633,71 грн. по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб .

Згідно вимог пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

При погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання.

Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.

Згідно пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 16 ІІКУ. якою передбачені обов`язки платника податків, одним із обов`язків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ІІКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В силу пгі. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 даного Кодексу податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум позивачем на підставі п.59.1. ст.59 ПКУ, виставлено відповідачеві податкову вимогу від 02.10.2018 року № 479-50 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яка надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, на останнє відоме місце проживання, однак не вручена за закінченням терміну зберігання у відповідності до довідки ф-20 (а.с.36).

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 87.1 1 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Як вбачається із матеріалів даної справи та не заперечується сторонами, 09 вересня 2020 року відповідачем сплачено по податку 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб частково, а саме у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням за № 9/9/5 від 09.09.2020 р. та обліковою карткою (а.с.102, 109-113).

Таким чином, станом на час розгляду даної адміністративної справи борг у розмірі 84 726,61 грн. по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб в сумі 84 700,05 грн. та по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. відповідачем не сплачений.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1, ч.2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Щодо клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, їло суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із положеннями ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

Відповідно до положень ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Отже, з аналізу вищенаведеної норми вбачається, що вона не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (як то, зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов`язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника - отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, а також неперерахування (несвоєчасне перерахування) заявнику з бюджету коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов`язань та/або погашення податкового боргу, у тому числі в рахунок оплати наданих заявником послуг (виконаних робіт, поставлених товарів); загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі; недостатність майна заявника - фізичної особи для своєчасної та у повному обсязі сплати грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі або відсутність у нього такого майна; сезонний характер виробництва та/або реалізації товарів (робіт, послуг) заявником; виконання заявником плану реорганізації власного виробництва та/або зміна його організаційної структури, що призводить (може призвести) до значного спаду виробництва протягом певного періоду).

Вказані положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Водночас, інститут розстрочення та відстрочення податкового боргу платника податків, що регулюється статтею 100 Податкового кодексу України (далі - ПК України), є елементом процедури погашення податкового боргу платників податків в межах адміністрування податків та зборів як сукупності рішень та процедур контролюючих органів і дій їх посадових осіб, що визначають інституційну структуру податкових та митних відносин, організовують ідентифікацію, облік платників податків і платників єдиного внеску та об`єктів оподаткування, забезпечують сервісне обслуговування платників податків, організацію та контроль за сплатою податків, зборів, платежів відповідно до порядку, встановленого законом (підпункт 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України), що узгоджується з визначеною у статті 1 сферою дії Податкового кодексу України.

Розстрочення/відстрочення виконання судового рішення, що передбачено нормами КАС України за своєю суттю відрізняється від розстрочення/відстрочення, передбаченого статтею 100 ПК України; вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення/відстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання відстрочення/розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України).

Отже, інститути розстрочення/відстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення/відстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, необхідним є застосування положень Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, інститут розстрочення виконання судового рішення спрямований на вжиття таких заходів, які б дозволили виконати боржнику судове рішення протягом певних проміжків часу у відповідних частинах.

Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 05.03.2020 року по справі № 820/1509/17.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є підприємцем - суб`єктом господарської діяльності, який здійснює виробництво дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів (Код КВЕД 16.23). Для здійснення основного виду господарської діяльності відповідач використовує столярний цех реконструйований з власного складу-амбару (літ.Л), адмінбудинку (літ.А), гаражу (літ.Б) за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.91-93) та здійснює продаж столярних виробів населенню.

Вказаний столярний цех знаходиться на земельній ділянці, що перебуває в оренді у Відповідача. Так, 16.06.2016 року між Територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради від імені якої діяв Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, в особі в.о. директора ОСОБА_2 (далі - Орендодавець), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі спільно - Орендарі), укладено Договір оренди землі в новій редакції від 16.06.2016 року, за яким Орендодавець надав, а Орендарі прийняли в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 2110100000:60:002:0008) площею 8 720 кв.м. (далі - Договір оренди) (а.с.95-99).

Отже, сплата орендної плати за землю безпосередньо залежить від здійснення відповідачем господарської діяльності з виробництва і продажу столярних виробів у цеху, що знаходиться на земельній ділянці.

Однак, внаслідок запровадження на території України карантинних обмежень (COVID-19) діяльність відповідача була призупинена та погіршилась, що призвело до збоїв при поставці сировини, розрахунках за готову продукцію зі споживачами- фізичними особами, які є основними покупцями продукції відповідача.

Так, 11.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України № 211 установлений з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19). В подальшому карантин неодноразово продовжувався, а останньою Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , дію карантину продовжено до 28 лютого 2021 року.

Водночас, відповідно до п.3 вказаної постанови додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 2 цієї постанови, в період з 00 і один 00 хвилин 8 січня 2021 р. до 00 годин 00 хвилин 25 січня 2021 р. на території України забороняється:

4) приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі виключно товарами, що належать до продуктів харчування, па торговельних площах, не менш як 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, лікарськими засобами, виробами медичного призначення, засобами гігієни, засобами зв`язку, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин. Торговельна діяльність іншими групами товарів може відбуватися лише із здійсненням адресної доставки замовлень;

торгівлі пальним;

провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв`язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, перукарень та салонів краси за попереднім записом.

Отже, господарська діяльність відповідача станом на день розгляду справи потрапила під заборону, встановлену п.3 Постанови Кабінету Міністрів України віл 09.12.2020 року № 1236.

Закон України Про торгово-промислові палати в Україні визначає форс-мажор як надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами .

17 березня 2020 року був прийнятий Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) , яким карантин визначено форс-мажорною обставиною, а також запроваджено податкові та адміністративні пільги для підприємств, бізнесу та громадян у зв`язку із запровадженням карантину через пандемію коронавірусу.

Відповідач не заперечує щодо наявності у нього заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та інших обов`язкових платежів , та не уникає виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення існуючого боргу.

При цьому відповідачем вживаються заходи щодо погашення податкового боргу.

Зокрема, ще до відкриття провадження у справі Відповідачем було сплачено до бюджету суму заборгованості із платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 50000,00 грн..

Отже, па час розгляду заяви про розстрочення виконання судового рішення наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у даній справі. В той же час, відстрочення виконання судового рішення має важливе значення для відновлення виробничої діяльності після закінчення суворих протиепідемічних обмежень в Україні, що надасть в подальшому можливість отримувати на рахунки відповідача кошти для погашення суми податкового боргу.

У свою чергу, примусове виконання рішення суду про стягнення всієї суми боргу одноразово та вжиття контролюючим органом інших заходів, спрямованих на стягнення значної суми коштів може призвести не тільки до зупинення поточної сплати грошових зобов`язань, а й до зупинки виробничої діяльності відповідача взагалі, враховуючи скрутне становище, у якому опинилися всі представники малого бізнесу в Україні, що здійснюють торговельне обслуговування населення. Тобто, можливе зупинення виробничої діяльності відповідача та припинення сплати ним зобов`язань призведе до більш негативних наслідків як для бюджету в цілому, так і для відповідача, аніж розстрочення виконання судового рішення на певний строк, що відповідатиме справедливому балансу інтересів усіх сторін спору.

Таким чином, оскільки, на даний час є наявними обставини, що ускладнюють виконання рішення у даній справі, при цьому, відсутні підстави ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, суд вважає можливим розстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців з оплатою суми боргу рівними частинами щомісячно не пізніше 25 числа кожного місяця наступним чином:

- до 25 травня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 червня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 липня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 серпня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 вересня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 жовтня 2021 року - 4 726,61 грн..

Відтак, суд приходить висновку, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення підлягає до задоволення частково.

Судові витрати по справі у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 139, 241, ч. 3 ст. 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в загальному розмірі 84 726,61 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 61 коп.) по платежу 50 18010300 Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 26,56 грн. та по платежу 50 18010900 Орендна плата з фізичних осіб у розмірі 84 700,05 грн..

3. Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення - задовольнити частково.

4. Розстрочити виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.04.2021 року по справі № 260/3071/20 та затвердити графік щодо розстрочення податкового боргу в сумі 84 726,61 грн. (вісімдесят чотири тисячі сімсот двадцять шість гривень 61 коп.) на 6 (шість) місяців, а саме:

- до 25 травня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 червня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 липня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 серпня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 вересня 2021 року - 16 000,00 грн.;

- до 25 жовтня 2021 року - 4 726,61 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

СуддяД.В. Іванчулинець