Рішення

від 27.04.2021 по справі 320/9208/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року справа №320/9208/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Київській області (далі - відповідач), - про визнання протиправним та скасування наказу.

Ухвалою від 12.10.2020 було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Зміст позову складають вимоги визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 28.08.2020 року № 10-12464/15-20сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою . Також позивач просить стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем при розгляді справи в суді.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно відмовив оскаржуваним наказом позивачу у розробленні проекту землеустрою, порушивши право позивача, гарантоване ст.118 Земельного кодексу України.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав. Будь-яких пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, у зв`язку з чим розглядає дану справи з врахуванням правил ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши обставини справи, суд встановив наступне.

03.07.2020 позивач в порядку ч.6 статті 118 Земельного кодексу України звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність безоплатно орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами селищ Іванківської селищної ради. До вказаної заяви позивачем було додано графічне зображення місця розташування земельної ділянки, яку позивач бажав отримати у власність. Вказана заява була зареєстрована відповідачем 03.07.2020 року за вх. № 14632/0/94-20 та не заперечується в цій судовій справі.

У зв`язку з неотриманням відповіді від відповідача стосовно результатів розгляду зазначеної вище заяви, позивач 13.08.2020 року уклав з ФОП ОСОБА_2 договір №161-201В на виконання проектно-вишукувальних робіт та підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (копія договору додається, оригінал наявний у позивача). Згідно п.1.1. цього договору його предметом було зокрема розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Іванківської селищної ради Іванківського району Київської області та його подальше погодження. За виконання визначених договором робіт позивач сплатив виконавцю кошти в сумі 1500 грн.

17.08.2020 позивач надав відповідачу повідомлення про замовлення ним розроблення документації із землеустрою у зв`язку з не розглядом його клопотання у визначений законодавством строк. До вказаного повідомлення було додано копію договору №161-201В від 13.08.2020 року на виконання проектно-вишукувальних робіт та підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

01.09.2020 року позивач отримав від відповідача листа за №А-1498/0- 2212/6-20, датованого 31.08.2020 року, у якому повідомлялося, що згідно з даними електронного документообігу на клопотання позивача від 03.07.2020 року вх.№ 14632/0/94-20 стосовно отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства прийнято оскаржуваний наказ відповідача від 28.08.2020 року №10- 12464/15-20сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою .

Позивач також вказує в позовній заяві, що усно співробітники відповідача повідомили позивача, що причиною винесення оскаржуваного наказу є те, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, перебуває у власності третіх осіб.

Позивач також вказує в позовній заяві, що копія оскаржуваного наказу до листа відповідача не долучалася, у зв`язку з чим позивач 01.09.2020 року подав до відповідача запит на інформацію, відповідно до якого просив повідомити про третіх осіб, у власності яких перебуває земельна ділянка, стосовно якої подавалося клопотання, а також надати копії рішення, яким цю земельну ділянку передано у власність третім особам, копію наказу від 28.08.2020 року №10-12464/15-20сг та копії документів, що стали підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою (копія запиту додається, 2-й примірник оригіналу наявний у позивача). Цей запит було отримано відповідачем 02.09.2020 року та зареєстровано за вх. №ПІ-1506/0-1553/0/4-20.

14.09.2020 позивач отримав від відповідача листа за №ПІ-1506/0- 1553/0/63-20, датованого 07.09.2020 року (копія додається, оригінал наявний у позивача), у якому повідомлялося, що згідно інформації, наданої Відділом у Іванківському районі Головного управління (№1493/401-20-0.28 від 04.09.2020 року), земельна ділянка, бажана до відведення згідно доданих до звернення позивача графічних матеріалів розташована на землях, переданих у колективну власність колективному сільськогосподарському підприємству ім.Комінтерну та у відповідності до державного акту на право колективної власності серії КВ від 24.05.1996 року. Також відповідач у вказаному листі повідомляв, що згідно наявних у відділі копій планово-картографічних матеріалів, земельна ділянка, що зазначена у доданому позивачем до клопотання графічному матеріалі, перебуває у приватній власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії КВ №040719. До вказаного листа відповідач надав також копію наказу від 28.08.2020 року № 10-12464/15-20сг, та копію держаного акту серії КВ №040719.

Зі змісту оскаржуваного наказу від 28.08.2020 слідує, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки було те, що вона перебуває у власності третіх осіб. Однак зазначена обставина не була підтверджена відповідачем належними та допустимими доказами.

Суд також звертає увагу, що для отримання у приватну власність земельної ділянки позивач в порядку ч.6 ст.118 Земельного кодексу України подав відповідачу заяву, у якій було вказано цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До зазначеної заяви позивачем було додано викопіювання з Публічної кадастрової карти України, на яких відображено місце розташування земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою кадастровий номер 3222055100:03:001:0001 площею 3,8676 га та окружною автомобільною дорогою навколо селища Іванків.

Даний графічний матеріал є належним документом, що підтверджується висновками, викладеними Верховним Судом у постанові 09 січня 2020 року по справі №812/1264/17, де вказано, що графічні матеріали (викопіювання), на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, роздруковані із Публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб`єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості, та містить прив`язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту, площу бажаної земельної ділянки.

Відповідач, відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вказав, що земельна ділянка, бажана до відведення згідно доданих до звернення позивача графічних матеріалів розташована на землях, переданих в колективну власність КСП ім. Комінтерну згідно державного акту на право колективної власності серії KB від 24.05.1996 року та перебуває у приватній власності згідно державного акту на право приватної власності на землю серії КВ №040719.

Порядок передачі земель у колективну власність на момент видачі державного акта, вказаного відповідачем, визначався Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" та Методичними рекомендаціями щодо порядку передачі земельної частки (паю) в натурі із земель колективної власності членам колективних сільськогосподарських підприємств і організацій, затверджених наказом Держкомзему України, Міністерства сільського господарства і продовольства України, Української академії аграрних наук від 04.06.1996 року №47/172/48.

Сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, підлягають паюванню. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

У відповіді відповідача є посилання на те, що на земельна ділянка, яку бажає отримати позивач, перебуває в приватній власності згідно державного акту серії КВ №040719, таким чином право колективної власності на неї було припинено.

Таким чином доводи відповідача про наявність права власності у іншої особи на земельну ділянку, яку бажає отримати позивач, обґрунтовуються лише наявністю державного акту серії КВ №040719, виданого 22.12.2003 року. Цим державним актом підтверджено передачу в приватну власність земельної ділянки площею 4,5241 га. Також на звороті цього державного акту міститься План меж земельної ділянки, з якого слідує, що земельна ділянка складається з двох ділянок площею 3,8676 га та 0,6565 га. При цьому ділянка № НОМЕР_1 межує з правої сторони із ділянкою, наданою у приватну власність гр. ОСОБА_3 (межі від Б до В).

Згідно даних Схеми поділу земель колективної власності КСП ім.Комінтерну на земельні частки (паї), земельна ділянка, що була виділена гр. ОСОБА_3 , позначена під № НОМЕР_2 . Дійсно, з лівої сторони від неї знаходиться інша ділянка площею 3,87 га (позначена на карті розпаювання під № НОМЕР_3 ). Саме ця ділянка й була передана в приватну власність згідно державного акта серії КВ №040719.

Проте доданий позивачем до клопотання графічний матеріал стосується іншої земельної ділянки, - яка знаходиться правіше як за ділянку, право власності на яку посвідчено державним актом серії КВ №040719, так і за ділянку, що була приватизована гр. ОСОБА_3 , а на сьогодні має кадастровий номер 3222055100:03:001:0001 та належить гр. ОСОБА_4 ..

Відповідачем згадані вище обставини не спростовані, як і не спростовані доводи позивача, що взаємне розташування на місцевості за даними Публічної кадастрової карти земельної ділянки, стосовно якої позивачем подано заяву до відповідача, та земельної ділянки, право власності на яку посвідчено державним актом серії КВ №04071.

За таких обставин суд погоджується з доводами позивача, що земельна ділянка, яку бажає отримати у власність позивач, не є ідентичною земельній ділянці, право на яку посвідчено державним актом серії КВ №040719, не накладається на неї повністю чи частково, та навіть не має з нею спільних меж. Мотиви ж відповідача, покладені в основу оскаржуваного наказу про те, що земельна ділянка, зазначена у доданому позивачем до клопотання графічному матеріалі, перебуває у власності іншої особи, не відповідають дійсності.

Відповідач також не спростував доводів позивача, що станом на час розгляду цієї справи, відсутні офіційні відомості про оформлення прав на таку ділянку, визначення її меж та формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав.

Позивач на момент видачі оскаржуваного наказу вже скористався правом, передбаченим ч.7 статті 118 Земельного кодексу України, та замовив розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, клопотання про отримання якої у власність 03.07.2020 року подавалося відповідачу. Оскаржуваний наказ було видано відповідачем 28.08.2020 року, - вже після того, як позивач повідомив відповідача про замовлення розроблення документації із землеустрою та надання копії договору №161-20ІВ від 13.08.2020 року на виконання проектно-вишукувальних робіт та підготовку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Тому відмова відповідача у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою, зафіксована в наказі від 28.08.2020 року №10-12464/15-20сг, може створювати перешкоди для подальшого позитивного вирішення питання на користь позивача (що замовив і оплатив проект землеустрою), оскільки існування такого наказу може бути підставою для відмови у затвердженні розробленого за замовленням позивача проекту землеустрою.

Відповідно до ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, повинен розглянути клопотання, подане згідно ч.6 цієї статті кодексу, у місячний строк і надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Проте в місячний строк позивач не отримав від відповідача жодної інформації про результати розгляду його клопотання щодо безоплатного отримання земельної ділянки у власність.

Відповідно до ч.7 статті 118 Земельного кодексу України, у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрої щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

У зв`язку з зазначеним вище та враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, сплачений позивачем судовий збір - 840 грн. 80 коп. та витрати на правову допомогу - 1 500,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 28.08.2020 року № 10-12464/15-20сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Київській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) сплачений ним судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Київській області на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 ) витрати на правову допомогу в розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.