Рішення

від 28.04.2021 по справі 460/1911/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2021 року м. Рівне №460/1911/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг до Приватного акціонерного товариства Рівнеазот про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства Рівнеазот (далі - відповідач) про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України коштів в сумі 170000грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою НКРЕКП від 02.04.2019 № 489 на ПрАТ РІВНЕАЗОТ за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 року № 307 було накладено штраф у розмірі 85000грн. Постанову НКРЕКП від 02.04.2019 № 489 відповідачем отримано 10.04.2019. Отже, враховуючи вимоги статті 22 Закону про НКРЕКП, відповідач мав сплатити штраф до 10.05.2019 включно. Водночас, зазначена сума штрафу відповідачем сплачена не була документи, що підтверджують сплату штрафу до НКРЕКП не надходили. Оскільки штраф не було сплачено у встановлений Законом строк, пеня станом на 09.08.2019 складає 116025грн, з яких: 1,5 відсотка суми штрафу = (1,5 % х 85000грн)/100 % = 1275грн. 91 день прострочення сплати штрафу, враховуючи, що постанова НКРЕКП від 02.04.2019 № 489 отримана ПрАТ РІВНЕАЗОТ 10.04.2019 (з 11.05.2019 по 09.08.2019). Таким чином, станом на 09.08.2019 пеня складає 116025грн, та враховуючи норму статті 22 Закону про НКРЕКП, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора, 85000грн, то загальна сума позову становить 170000грн. Просить позов задовольнити.

Відповідач подав відзив на позов в якому заперечив проти позовних вимог. Свої заперечення аргументує тим, що постанова винесена без належного обґрунтування та з ігноруванням пояснень і заперечень товариства. Вказана постанова № 489 від 02.04.2019 оскаржена в судовому порядку та є предметом розгляду Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/1042/19. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив в якому наводить доводи та аргументи на спростування відзиву.

Відповідач подав заперечення на відповідь на відзив в яких відхиляє доводи позивача.

29.08.2019 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

21.10.2019 ухвалою суду відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про розгляд справи в загальному провадженні та з повідомленням сторін.

21.10.2019 ухвалою суду зупинено провадження у справі.

01.04.2021 ухвалою суду поновлено провадження у справі.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд враховує наступне.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 № 1540-VIII (зараз і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 1540), Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Роботу Регулятора забезпечують його центральний апарат і територіальні органи.

Згідно статті 3 Закону України № 1540 Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Відповідно до положень статті 19 Закону України № 1540 Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора.

Абзацом 5 частини п`ятої статті 19 Закону України № 1540 встановлено, що у разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Частинами другою-четвертою статті 22 Закону України № 1540 визначено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді:

1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

2) накладення штрафу;

3) зупинення дії ліцензії;

4) анулювання ліцензії.

У разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України Про ринок електричної енергії , Про природні монополії , Про питну воду та питне водопостачання , Про ринок природного газу , Про теплопостачання .

Частиною 5 цієї ж статті закону встановлено, що суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора.

Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України.

Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу.

У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Судом встановлено, що постановою НКРЕКП Про накладення парафу на ПРИВАТНЕ АКЩОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО РІВНЕАЗОТ за порушення Ліцензійних умов провадження господарської Діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання від 02.04.2019 року № 489 на Товариство накладено штраф у розмірі 85000грн.

Постанову НКРЕКП від 02.04.2019 № 489 відповідачем отримано 10.04.2019, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, враховуючи вимоги статті 22 Закону про НКРЕКП, відповідач мав сплатити штраф до 10.05.2019 включно. Водночас, зазначена сума штрафу відповідачем сплачена не була документи, що підтверджують сплату штрафу до НКРЕКП не надходили, що не заперечується відповідачем.

Оскільки штраф не було сплачено у встановлений Законом строк, пеня станом на 09.08.2019 складає 116025грн, з яких: 1,5 відсотка суми штрафу = (1,5 % х 85000грн)/100 % = 1275грн. 91 день прострочення сплати штрафу, враховуючи, що постанова НКРЕКП від 02.04.2019 № 489 отримана ПрАТ РІВНЕАЗОТ 10.04.2019 (з 11.05.2019 по 09.08.2019).

Таким чином, станом на 09.08.2019 пеня складає 116025грн, та враховуючи норму статті 22 Закону про НКРЕКП, що розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора, 85000грн, то загальна сума позову становить 170000грн.

Водночас суд звертає увагу на те, що постанова НКРЕКП Про накладення парафу на Приватне акціонерне товариство РІВНЕАЗОТ за порушення Ліцензійних умов провадження господарської Діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання від 02.04.2019 року № 489 була предметом оскарження в адміністративній справи № 460/1042/19.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року в адміністративній справі № 460/1042/19 позовні вимоги ПАТ РІВНЕАЗОТ задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 02 квітня 2019 року № 489 Про накладення штрафу на ПрАТ Рівнеазот за порушення ліцензійних умов провадження господарської діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, здійснення заходів державного регулювання .

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2019 року у справі № 460/1042/19 - скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства Рівнеазот до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.10.2020, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 у справі № 460/1042/19 залишено без змін.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг обґрунтовані, документально підтверджені, узгоджуються з вимогами чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Підстави для відшкодування позивачу судового збору у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Рівнеазот 170000грн (сто сімдесят тисяч гривень) в дохід Державного бюджету України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) Позивач - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах

енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19; ЄДРПОУ 39369133);

2) Відповідач - Приватне акціонерне товариство Рівнеазот (33017, Рівненська обл.,

м. Рівне, Рівне - 17; ЄДРПОУ 05607824).

Суддя Т.О. Комшелюк