Рішення

від 08.04.2021 по справі 520/1004/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

08 квітня 2021 року № 520/1004/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Харкова, третя особа: Голова Київського районного суду м. Харкова Шаренко Світлана Леонідівна про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати відмову у наданні відпустки за заявою судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В. від 09.12.2020 року протиправною;

- зобов`язати вчинити дії щодо забезпечення права на відпустку за заявою судді Губської Я.В.

В обґрунтування позивачем зазначено, що їй було протиправно відмовлено відповідачем у наданні відпустки за заявою від 09.12.2020 року. Вказана відмова є протиправною та такою, що порушує її права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою від 01.02.2021 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року ухвалено розгляд справи №520/1004/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі за вищевказаним позовом.

Позивач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа Голова Київського районного суду м. Харкова Шаренко Світлана Леонідівна у судове засідання не прибула, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Суд зазначає, що положеннями ч.9 ст. 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч.4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищевикладені норми, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

ОСОБА_2 є суддею Київського районного суду м. Харкова.

Позивач зарахована до штату Київського районного суду м. Харкова на посаду судді з 09 лютого 2007 року, на підставі наказу голови суду від 08.02.2007 року та указу Президента України від 24.01.2007 року №40/2007 Про призначення суддів .

Згідно наказу голови Київського районного суду м. Харкова від 23.02.2012 року позивач визнана такою, шо приступила до виконання обов`язків судді з 09.02.2012 року, що обрана безстроково на підставі постанови Верховної Ради України №4372-VI від 09.02.2012 Про обрання суддів .

Позивачем у позовній заяві вказано, що вона 09.12.2020 року звернулась до голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. в усному порядку, та в подальшому із письмовою заявою про надання їй оплачуваної відпустки з 02.01.2021 по 10.01.2021 включно, що складає 9 календарних днів або З робочих дня.

При цьому, позивачем було вказано у позовній заяві, що залишки відпусток складають: додаткова відпустка за вислугу років за 2020 рік - 15 календарних днів, щорічна основна відпустка за період роботи 09.02.2019 - 09.02.2020 - 14 календарних днів, щорічна основна відпустка за період роботи 09.02.2020 - 09.02.2021 - 42 календарних дня, відпустка за 2021 рік: 42 календарних днів та додаткова відпустка за вислугу років 15 календарних днів.

Як було зазначено позивачем, вона, не отримавши відповіді на свою заяву про надання відпустки, 15.12.2020 року повторно звернулась до голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. з письмової заявою про надання відпустки за заявою від 09.12.2020 року.

Листом від 24.12.2020 року №02-34/30/2020 за підписом голови Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л., який був адресований суддям Якуші Н.В. та Губській Я.В. позивачу було відмовлено у наданні відпустки з 02.01.2021 по 10.01.2021 за її заявою від 09.12.2020 року. При цьому, в обгрунтування відмови було зазначено, що відповідно до графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2020 р. у зазначений час відпустка, зокрема, позивача не планувалась. Обставин та документів про підтвердження наявності підстав для надання відпустки відповідно до ч.7 ст. 10 Закону України Про відпустки позивачем не надано. Частина невикористаної відпустки за 2020 рік буде включена до графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2021 рік, який відповідно до вимог ч.9 ст. 10 Закону України Про відпустки буде складений та доведений до відома в січні 2021 р. Також вказано на обставини проінформованості про можливість надати свої пропозиції до графіку відпусток на 2021 p., які можуть бути враховані при його складанні з урахуванням особистих інтересів та можливості здійснення судочинства в суді. Водночас, із посиланням на положення ч.10 ст.10 Закону України Про відпустки вказано на подальше письмове повідомлені про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Позивачем в позовній заяві вказано, що відмова у наданні відпустки та бездіяльність у видачі наказу про надання відпустки є протиправними та такими, що порушують її конституційні права на відпочинок.

Представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов вказано, що відповідно до графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова 2020 р. суддя Губська Я.В. повинна була використати основну відпустку в період з 22 червня 2020 по 14 липня 2020 р. та з 17 серпня 2020 по 06 вересня 2020 та додаткову відпустку в період з 13 лютого по 27 лютого 2020 р., про що свідчить графік відпусток. Позивач звернулася із заявою про надання їй додаткової оплачуваної відпустки з 13 по 27 лютого 2020 p., зазначена заява була задоволена, про що був виданий відповідний наказ. Як вказано представником відповідача, у наступному позивач подавала заяви про надання їй відпусток: з 28 лютого 2020 по 05 березня 2020 - наказом голови №02-03/24 від 03.01.2020 р. надана відпустка; з 06.04.20 р. на 1 календарний день з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі окладу - заява була задоволена наказом голови суду № 02-03/80 від 01.04.20 p.; з 22 червня 2020 по 26 червня 2020 р. - заява задоволена наказом голови суду № 02-03/137 від 04.06.2020 p.; з 17 серпня по 21 серпня 2020 - заява задоволена наказом голови суду № 02-03/201. отже, як вказано представником відповідача, позивачем у 2020 році було використано 41 день основної відпустки та 15 додаткових днів відпустки, а всього 55 днів. При цьому, під час звернення позивача 09.12.2020 р. із заявою про надання їй відпустки з 02.01.2021 р. по 10.01.2021 p., головою Київського районного суду м. Харкова було повідомлено про те, що графік відпусток на 2021 р. відповідно до вимог ч.9 ст. 10 Закону України Про відпустки буде складений з урахуванням особистих інтересів суддів та можливості здійснення правосуддя в суді та доведений до відома суддів у січні 2021 р. Наказом голови Київського районного суду м. Харкова від 04.01.2021 р. №01-06/1 затверджений графік відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2021 p., з якими судді ознайомилися 04.01.2021 р. Інформація про порядок надання відпусток суддям на 2021 р. була затверджена зборами суддів Київського районного суду м. Харкова 25.01.2021 p., які відбулись в тому числі і за участі позивача, де голова суду довела до відома суддів, що відповідно до ст. 10 Закону України Про відпустки складений графік відпусток на 2021 p., в який включені основна та додаткові відпустки, а також невикористані частини відпусток за 2020 р. Графік складений таким чином, щоб кожен суддя мав можливість відпочивати в день свого народження, частково влітку, восени та взимку. З графіком ознайомлені всі судді. Отже, згідно графіку відпусток суддів на 2021 р. сплановані відпустки позивача у наступні періоди: з 02 лютого по 02 березня 2021 р.; з 17 травня по 07 липня 2021 p.; з 01 по 21 липня 2021 p.; з 25 жовтня по 08 листопада 2021 p.. При складанні графіку відпусток були враховані особисті побажання позивача, які викладені нею в письмових пропозиціях, що надані на виконання розпорядження голови суду від 18.12.2020 р. Отже, як зазначено представником відповідача, 13.01.2021 р. Губська Я.В. була письмово повідомлена про надання їй відпустки з 02.02.2021 р. по 02.03.2021 p.; отримана її заява про надання відпустки у вказаний період та виданий наказ № 02-03/11 від 15.01.2021 р. про надання відпустки з 02.02.2021 р. по 02.03.2021 р. Однак, представником відповідача вказано, що 22.01.2021 р. надійшла пояснювальна записка консультанта з кадрової роботи Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_3 , в якій вона зазначила, що нею надана голові суду невірна інформація стосовно залишків відпусток судді при обрахуванні залишків відпусток за 2020 р. для складання графіку відпусток суддям на 2021 р. та вказано про залишок у судді Губської Я.В. 29 календарних днів замість наявних у судді 16 календарних днів. З огляду на зазначені обставини, головою суду було внесено зміни до наказу № 02-03/11 від 15.01.2021 р. та надано судді ОСОБА_2 невикористану в 2020 р. відпустку тривалістю 16 календарних днів з 02 по 16 лютого 2021 p. Вказана відпустка використана позивачкою у вказаний період. Вказані обставини, на переконання представника відповідача, свідчать на користь того, що у позивачки були відсутні будь-які правові підстави для отримання відпустки в січні 2021 поза графіком. Крім того, представником відповідача вказано, що відповідно до п.2 наукового висновку фахівців кафедри трудового права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, підготовлений на запит відповідача, графік відпусток - не лише обов`язковий організаційний документ підприємства, установи, організації, а й інструмент планування. Він забезпечує реалізацію права працівників на відпочинок і дає змогу роботодавцю спрогнозувати наявність або відсутність персоналу для оптимального планування роботи та розподілу навантаження. У разі потреби взяти щорічну основну відпустку або її частину в інший строк, ніж передбачено графіком, роботодавець може як задовольнити це прохання, так і відмовити. Без згоди роботодавця працівнику не може бути надано щорічну відпустку поза графіком.

Позивачем у поданій до суду відповіді на відзив вказано, що відповідачем наведено помилкові доводи у відзиві на позов, оскільки згідно наданих наказів нею у 2020 році було надано лише 18 календарних днів основної відпустки та 15 календарних днів додаткової відпустки, що загалом складає 33 дня, за період з 09.02.2019 по 09.02.2020 року. Також, позивачем наголошено на обставинах того, що під час складення графіку відпусток суддів на 2021 рік відповідачем не було враховано її побажання, а запропоновані дати відпусток були недоречними з огляду на призначені кримінальні справи, що призвело до подачі заяв про відкликання з відпустки. Крім того, позивачем вказано, що після ознайомлення із графіком відпусток на 2021 рік нею було частково погоджено останній щодо відпустки з 02.02.2021 року за сімейними обставинами та з відкликанням у 7 (з 12) робочих днів для розгляду справ, які були призначені до складання зазначеного графіку.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Так, порядок і тривалість надання щорічних відпусток суддям врегульовано Кодексом законів про працю України, Законом України "Про відпустки", Законом України "Про судоустрій та статус суддів".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відпустки" тривалість відпусток визначається цим Законом, іншими законами та іншими нормативно-правовими актами України і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.

Положеннями ст.136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.79 Кодексом законів про працю України черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

При цьому, суд наголошує, що конкретної форми графіку надання відпусток, процедури його складання чинним законодавством України не визначено, у зв`язку з чим роботодавець наділений правом самостійно розробити форму такого документа.

Крім того, процедура складання та затвердження графіку відпусток також законодавчо не визначена, він носить внутрішньо-організаційний характер, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке носить обов`язковий характер та не породжує обов`язкових юридичних наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданих копій наказів №02-03/6 від 02.01.2020 року, №02-03/24 від 03.01.2020 року, №02-03/80 від 01.04.2020 року, №02-03/137 від 04.06.2020 року, №02-03/201 від 20.07.2020 року судді ОСОБА_2 за її заявами у 2020 році було надано 18 календарних днів основної відпустки та 15 календарних днів додаткової відпустки (загалом 33 дня) за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 (тобто за 2019 рік):

- додаткову оплачувану відпустку за 2019 рік (15 календарних днів) - з 13.02.2020 по 27.02.2020 року;

- частину щорічної основної відпустки за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 (7 календарних днів) - з 28.02.2020 року по 05.03.2020 року;

- частину щорічної основної відпустки за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 (1 календарний день) - 06.04.2020 року;

- частину щорічної основної відпустки за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 (5 календарних днів) - з 22.06.2020 року по 26.06.2020 року;

- частину щорічної основної відпустки за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 (5 календарних днів) - з 17.08.2020 року по 21.08.2020 року.

При цьому, відповідно до пояснювальної записки консультанта Київського районного суду м. Харкова Турчиної А.П. позивачу також за період роботи з 09.02.2019 по 09.02.2020 було надано відпустки відповідно до наказу №02-03/145 від 14.05.2019 року тривалістю 15 календарних днів з 02.07.2019 року по 16.07.2019 року; №02-03/287 від 27.09.2019 року тривалістю 3 календарних дні з 09.10.2019 року по 11.10.2019 року; №02-03/288 від 27.09.2019 року тривалістю 5 календарних днів з 28.10.2019 року по 01.11.2019 року.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2020 рік, затвердженого головою Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. (протокол №1 від 13.01.2020) позивач повинна була використати основну відпустку в період з 22.06.2020 року по 14.07.2020 року та з 17.08.2020 року по 06.09.2020 року та додаткову відпустку в період з 13.02.2020 року по 27.02.2020 року.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів ознайомлення позивача із вказаним графіком. При цьому, позивач у поданій до суду відповіді на відзив послалась на обставини того, що її із таким графіком ознайомлено не було.

Водночас, представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов наголошено, що відповідно до наданих до суду доказів позивач зверталась до відповідача із заявами про надання їй додаткової оплачуваної відпустки з 13 по 27 лютого 2020 року, яка була задоволена, про що був виданий наказ голови суду № 02-03/6 від 02.01.2020 р. У наступному позивач подавала заяви про надання їй відпусток: з 28 лютого 2020 по 05 березня 2020 - наказом голови №02-03/24 від 03.01.2020 р. надана відпустка; з 06.04.2020 р. на 1 календарний день з виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі окладу - заява була задоволена наказом голови суду № 02-03/80 від 01.04.2020 p.; з 22 червня 2020 по 26 червня 2020 р. - заява задоволена наказом голови суду № 02-03/137 від 04.06.2020 p.; з 17 серпня по 21 серпня 2020 - заява задоволена наказом голови суду № 02-03/201. Вказані обставини, на думку представника відповідача, свідчать на користь того, що позивачем у 2020 році використано 41 день основної відпустки та 15 днів додаткової відпустки, а всього 55 днів.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає, що фактично позивачем хоча і використовувались дні основної та додаткової відпустки, проте відповідно до наявних в матеріалах справи наказів надання таких відпусток було здійснено за період роботи позивача з 09.02.2019 року по 09.02.2020 року.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було використано основну та додаткову відпустки за 2020 рік.

Як встановлено судом під час розгляду справи, в наступному позивач звернулась до відповідача із заявою 09.12.2020 року про прийняття заяви від 09.12.2020 року про надання щорічної відпустки та надання відповіді на заяву. При цьому, зі змісту зазначеної заяви вбачається, що позивачем було додатково вказано, що всі списки та результати справ перебувають в системі документообігу Д-3 , є вільно доступними для голови суду та секретаріату, відділу кадрів, а також вказано, що ніяких графіків відпусток за 2021 рік немає. До зазначеної заяви було додано заяву про надання відпустки з 02.01.2021 року по 10.01.2021 року за відпрацьований період з 09.02.2020 року.

Зі змісту наданої позивачу на вказану заяву відповіді судом встановлено, що остання мотивована тим, що у зазначений період відпустка позивача не планувалась, а обставин та документів про їх підтвердження щодо наявності підстав доля надання відпустки відповідно до ч.7 ст. 10 Закону України Про відпустки не надано.

Суд зазначає, що доводи відповідача, викладені у листі, направленому у відповідь на заяву про надання відпустки з 02.01.2021 року по 10.01.2021 року за відпрацьований період з 09.02.2020 року, є такими, що не можуть вважатися належними, оскільки станом на дату звернення позивача із останньою не було затверджено графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2021 рік, а наявний графік відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2020 рік не охоплює спірний період.

При цьому, посилання відповідача на включення частини невикористаної відпустки за 2020 рік до графіку відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2021 рік, який відповідно до вимог ч.9 ст. 10 Закону України Про відпустки буде складений та доведений до відома позивача в січні 2021 року, не є належним обґрунтуванням та вирішенням поданої позивачем заяви, як і посилання на можливість надання позивачем своїх пропозицій до графіку відпусток.

Суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 19 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що фактично надана позивачу відповідь у формі листа від 24.12.2020 року №02-34/30/2020-вих. є відмовою у наданні останній відпустки.

При цьому, як встановлено судом під час розгляду даної справи, зазначена відмова не була обґрунтована належним чином та не містила в собі належних та обґрунтованих доводів стосовно неможливості надання позивачу відпустки у визначений нею термін за наявності невикористаної нею відпустки за 2020 рік.

Отже, з огляду на викладене вище, суд вважає, що оскаржувана позивачем відмова, в порушення приписів ч.2 ст.2 КАС України, є такою, що прийнята не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи, що мають значення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно.

Водночас, суд наголошує, що посилання представника відповідача по справі на здійснення затвердження наказом голови Київського районного суду від 04.01.2021 року графіку відпусток суддів на 2021 рік та затвердження інформації про порядок надання відпусток суддям на 2021 рік зборами суддів Київського районного суду м. Харкова 25.01.2021 року не можуть вважатися належними, оскільки станом на час звернення позивача із заявою стосовно надання відпустки від 09.12.2020 року не існувало.

Також, стосовно посилання представника відповідача у відзиві на позов на науковий висновок Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого від 02.02.2021 року стосовно окремих питань застосування законодавства України про працю суд зазначає, що вказаний висновок має роз`яснювальний характер щодо застосування норм права, та в розумінні приписів КАС України не є обов`язковим для врахування судом при прийнятті рішення по суті справи, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для його врахування при прийнятті судового рішення у даній справі.

Таким чином, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржуваною позивачем відмовою було порушено права останньої.

Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання відмови Київського районного суду м. Харкова у наданні відпустки за заявою судді Київського районного суду м. Харкова Губської Я.В. від 09.12.2020 року протиправною.

Водночас, суд наголошує на обставинах того, що посилання представника відповідача на обставини подальшого погодження позивача із графіком відпусток суддів Київського районного суду м. Харкова на 2021 рік та подальше надання останній відпусток згідно погодженого графіку відпусток суддів на 2021 рік, не можуть вважатися судом доказом належного дотримання відповідачем прав позивача на забезпечення права на відпустку за відсутності законодавчо визначених підстав для відмови у її наданні.

Крім того, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, викладені у відзиві на позов стосовно наявності підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_2 без руху, враховуючи обставини того, що звернення до суду із позовом відбулось після спливу терміну, у який остання просила надати їй відпустку та подальшого надання відпустки з 02.02.2021 року, а також відсутності предмету судового спору, оскільки під час розгляду даної справи судом було встановлено протиправність відмови відповідача у наданні позивачу відпусти за відповідною заявою, а надання відпустки останній у період з 02.02.2021 року за графіком такої відмови не стосувалось.

В той же час, суд з огляду на обставини справи приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Київського районного суду м. Харкова вчинити дії щодо забезпечення права на відпустку за заявою судді Губської Я.В., оскільки станом на час розгляду даної справи надання позивачу відпустки у період з 02.01.2021 року по 10.01.2021 року за її заявою від 09.12.2020 року не є можливим.

Суд зазначає, що положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із положеннями частин1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Київського районного суду м. Харкова (вул. Валентинівська, буд.7-Б, м. Харків, 61168), третя особа: Голова Київського районного суду м. Харкова Шаренко Світлана Леонідівна (вул. Валентинівська, буд.7-Б, м. Харків, 61168) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Київського районного суду м. Харкова у наданні відпустки за заявою судді Київського районного суду м. Харкова Губської Яни Віталіївни від 09.12.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київського районного суду м. Харкова (вул. Валентинівська, буд.7-Б, м. Харків, 61168, код ЄДРПОУ - 02893746).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення в порядку письмового провадження виготовлено 27 квітня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.