Рішення

від 28.04.2021 по справі 600/360/21-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/360/21-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Фрукто-сад" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Фермерське господарство "Фрукто-сад" (далі - позивач), звернулось в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області № 2043232/43565065 від 16 жовтня 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної № 1 від 14.09.2020 року на загальну суму 48000,00 грн (в тому числі ПДВ - 8000 грн) в день подання її на реєстрацію;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області № 2043230/43565065 від 16 жовтня 2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної № 3 від 16.09.2020 року на загальну суму 28080,00 грн (в тому числі ПДВ - 4680,00 грн) в день подання її на реєстрацію;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судові витрати по справі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваних рішень, про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки контролюючому органу було надано вичерпний перелік документів, які на думку позивача, підтверджують законність та економічну обґрунтованість господарських операцій на підставі яких сформовано податкові накладні.

Вважає також, що у спірних рішеннях не визначений конкретний перелік документів, що не надані або складені з порушенням законодавства, не зазначено додаткової інформації про необхідність надання певних документів, та загалом не наведено обґрунтування причин відмови у реєстрації податкових накладних.

2. Відповідач - представник Головного управління ДПС в Чернівецькій області подав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позивних вимог, з огляду на наступне.

Зверталась увага суду на те, що позивачем не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки - фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарі (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних, а також позивачем не надано копії розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, платником не надано первинні документи щодо якості товару, зокрема сертифікат або паспорт якості товару, які передбачені умовами договору поставки.

На думку відповідача наведене в сукупності свідчить про те, що частково надані позивачем документи та їх зміст не містять всієї інформації про реальність господарських операцій, відтак спірне рішення є законним та обґрунтованим.

3. Відповідач - ДПС України, правом на подання відзиву передбаченим ст. 162 КАС України не скористався, що розцінюється судом з урахуванням вимог частини 4 статті 159 КАС України - як визнання позову зі сторони одного із відповідачів.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 16.02.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. 05.03.2021 року представником позивача подано клопотання, про стягнення судового збору в сумі 4540,00 грн та витрат на правову допомогу в сумі 6600,00 грн.

3. Ухвалами суду від 26.04.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача, про залишення позовною заяви без розгляду та здійснено заміну неналежного відповідача на належного.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фермерське господарство "Фрукто Сад", код ЄДРПОУ: 43565065, зареєстроване як юридична особа 13.03.2020 року та взяте на податковий облік. (а.с.11)

2. 01.07.2020 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір оренди нежитлового приміщення № 0107/01, за умовами якого позивач приймає в оплатне термінове користування за цільовим призначенням нежитлове приміщення, загальною площею 150 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.13,14)

3. 01.08.2020 року між позивачем та ОСОБА_2 укладений договір оренди земельної ділянки за умовами якого позивач приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства, яка знаходиться на території Глибоцької селищної ради Глибоцького району, Чернівецької області, кадастровий номер земельної ділянки 7321055100:01:007:0288. (а.с.16-19)

4. Судом встановлено, що 14 вересня 2020 року між Фермерським господарством Фрукто сад та Товариством з обмеженою відповідальністю Поіск (код ЄДРПОУ 21101441) укладено Договір поставки 1409/01, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність Покупця товар у Кількості та асортименті, передбаченому Договором, а покупець зобов`язався прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору. На виконання умов зазначеного Договору постачальник (ФГ Фрукто сад ) продав покупцю (ТОВ Поіск ) малину сушену на загальну суму 48000,00 грн, що також підтверджується накладною №1409/01 від 14 вересня 2020 року. (а.с.29-31)

5. Згідно платіжного доручення №440 від 14.09.2020 року оплачено зазначений товар на суму 48000,00 грн.(а.с.32)

6. Крім того, судом також встановлено, що перевезення зазначеного товару (вантажу) здійснювалось автомобільним транспортом по маршруту Чернівецька область, смт. Глибока, вул.Першотравнева, 17А - м.Харків, вул. Набережна Гімназійна, буд. 26, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , що підтверджується Актом про виконання робіт № 225/1 від 21.09.2020 року, товарно-транспортною накладною №1409-1 від 14.09.2020 раку, платіжним дорученням №64 від 11.12.2020 року на суму 2000,00 грн.(а.с.33,34,35)

7. 04 травня 2020 року між Фермерським господарством Фрукто сад та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір поставки 0405/01, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупця товар у кількості та асортименті, передбаченому Договором, а покупець зобов`язався прийняти товар від постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

На виконання умов зазначеного Договору постачальник (ФГ Фрукто сад ) продав покупцю (ФОП ОСОБА_4 ) сливу в кількості 3900,00 кг. на загальну суму 28080,00 грн., що також підтверджується накладною №1609/01 від 16 вересня 2020 року. (а.с. 39-41)

Згідно платіжного доручення №71 від 28.09.2020 року, підтверджується оплата товару на суму 2808,00 грн.(а.с.42)

8. Крім того, судом також встановлено, що перевезення зазначеного товару (вантажу) автомобільним транспортом по маршруту Чернівецька область, смт. Глибока, вул.Першотравнева, 17А - м.Вінниця, вул. Глінки, 7, здійснювалось фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , що підтверджується актом про виконання робіт №224/1 від 19.09.2020 року, товарно-транспортною накладною № 1609-1 від 16.09.2020 року, платіжним дорученням №61 від 11.12.2020 року на суму 500,00 грн.(а.с.43,44,45)

10. Судом встановлено, що позивачем сформовано та подано на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 1 від 14.09.2020 року на суму 48000,00 грн, ПДВ 8000,00 грн та податкову накладну № 3 від 16.09.2020 року на суму 28080, грн ПДВ 4680,00 грн. (а.с.36, 46)

11. Відповідно до квитанцій від 30.09.2020 року реєстрація податкової накладної № 1, від 14.09.2020 року та № 3 від 16.09.2020 року зупинена.

Підставою зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних зазначено те, що відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: особистий ключ електронного підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги" особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатись у захищеному носії інформації.(а.с.89,90)

12. 16.10.2020 року податковим органом прийнято рішення № 2043232/43565065 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 14.09.2020 року, № 2043230/43565065 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою відмови у реєстрації податкових накладних зазначено, зокрема: ненадання платником податку копій документів, а саме первинних документів щодо постання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. (а.с. 37,47)

13. Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 14.09.2020 року та № 3 від 16.09.2020 року.

14. 28.10.2020 року за наслідками розгляду скарг позивача ДПС України прийнято рішення № 58760/43565065/2, № 58747/43565065/2, згідно яких залишено скарги без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. (а.с.38,48)

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1.Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

3. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України, щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII, внесені зміни та доповнення до Податкового кодексу України та запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю.

4. Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкові накладні № 1 від 14.09.2020 року та № 3 від 16.09.2020 року та надіслано їх до ЄРПН.

Проте, реєстрація зазначених податкових накладних зупинена контролюючим органом з посиланням на те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/PK в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає Критеріям ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

5. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений в Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна, це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

6. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку №1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.11 Порядку №1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п.25 Порядку № 1165).

7. Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної слугувало те, що платник податків відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування» .

З огляду на встановлені судом обставини, вбачається, що в порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Доказів направлення позивачу відповідного рішення про включення його до переліку ризикових не надано, як і не надано протоколу проведення засідання комісії регіонального рівня з вказаного питання та прийняття відповідного рішення.

Критерій, зазначений у п.8 додатку 1 до Порядку № 1165 свідчить про те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У частині зазначення критерію ризиковості відповідач посилається лише на номер пункту та не конкретизує, про який саме ризик платника податку йдеться.

Крім того, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних відсутня інформація, які саме документи слід було надати позивачем до контролюючого органу для реєстрації податкових накладних, що фактично ставить платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку відповідача ризиків.

Отже, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд застосовує до спірних правовідносин.

8. Механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктом 2 вказаного порядку встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3).

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності у платника надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто, зміст переліку документів, встановлений пунктом 5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати» ) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

9. З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентом, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення та наявні в матеріалах справи щодо реєстрації податкової накладної складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 (адміністративне провадження №К/9901/62472/18), від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18 (адміністративне провадження №К/9901/7590/19), від 02.07.2019 у справі №140/2160/18 (адміністративне провадження №К/9901/13662/19).

Слід також зазначити і те, що відповідачами не спростовано жодним доказом вирощування позивачем на орендованій земельній ділянці продукції (малина, слива), яку останній реалізував від імені фермерського господарства.

10. Разом з цим, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування у спірних рішеннях зазначено «ненадання платником податків» первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузей специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Надаючи оцінку спірним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд враховує, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено перелік документів, необхідних для їх реєстрації (не підкреслено). З врахуванням цієї обставини невідповідність вимог контролюючого органу в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимог.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Окрім того, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентами, відповідач, не довівши зворотнього - не мав правових підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, а відтак суд дійшов до висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН прийняті не у спосіб визначений законом, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

11. Що стосується вимоги позивача про покладення на ДПС України обов`язку зареєструвати податкові накладні № 1 від 14.09.2020 року та № 3 від 16.09.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову, суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Аналізуючи дані положення КАС України, суд приходить висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на протиправність оскаржуваних рішень відповідача, а також те, що вказаними рішеннями порушено права і інтереси позивача, вимога зобов`язального характеру також підлягає задоволенню.

12. Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

13. З огляду на наведене, суд погоджується з мотивами і аргументами на які посилався позивач, оскільки наведений перелік доказів повністю спростовує позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. В ході судового розгляду справи встановлено, що комісією Головного управління Державної податкової служби України в Чернівецькій області прийнято спірні рішення. При цьому, обов`язок в реєстрації податкових накладних покладено на Державну податкову службу України, а тому сплачений позивачем судовий збір в сумі 4540,00 грн слід стягнути на користь позивача з відповідача 1 та відповідача 2 пропорційно за рахунок бюджетних асигнувань вказаних суб`єктів владних повноважень, з розрахунку (4540,00: 2)

3. 05.03.2021 року адвокатом Усманов М.А. подано заяву щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 6600, 00грн.

До заяви на підтвердження зазначених витрат адвокатом додано: договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) №10 від 20.01.2021 року, ордер серії СЕ №1017552, акт виконаних робіт, квитанцію № ПН2438766 від 04.03.2021 суму 6600,00 грн.

Дослідивши зазначені вище докази, судом встановлено, що згідно з договором про надання правової допомоги № 10 від 20.01.2021 року, адвокат Усманов Мурад Амірович зобов`язався надати позивачеві правничу допомогу, зокрема, щодо: підготовки необхідних позовних заяв, відзивів, заперечень на відзив, адвокатських запитів, а також інших процесуальних документів необхідних в судовому провадженні, представництва інтересів в Чернівецькому окружному адміністративному суді по адміністративній справі до ГУ ДПС у Чернівецькій області та ДПС України, про визнання протиправними і скасування рішень № 2043230/43565065 та № 2043232/43565065 від 16.10.2020 року про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання вчинити дії, представництво клієнта в ГУДПС у Чернівецькій області з питань, щодо розблокування податкових накладних № 1 від 14.09.2020 року та № 3 від 16.09.2020 року (а.с.51).

На підставі зазначеного договору адвокатом видано ордер серії СЕ №1017552 (а.с.49).

Відповідно до акта виконаної роботи, що є додатком до договору про надання правової допомоги № 10 від 20.01.2021 року визначено таку вартість:

- ознайомлення з первинними бухгалтерськими документами, рішеннями ГУ ДПС у Чернівецькій області та ДПС України, консультація з приводу розблокування податкових накладних, роз`яснення судової практики - 600,00 грн, 30 хв. вартість за 1 годину 1200,00 грн ;

- написання позовної заяви та підготовка додатків до неї - 6600,00 грн, 5 год. 30 хв. вартість за 1 годину 1200,00 грн;

Згідно квитанції № ПН 2438766 від 04.03.2021 року сплачено послуги правової допомоги адвокату Усманову М.А. в сумі 6600,00 грн. (а.с.96).

Розглянувши заявлене клопотання та подані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частин 1, 2 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Крім цього, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 10.12.2019 у справі № 10.12.2019.

На підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правової допомоги № 10 від 20.01.2021 року, ордер серії СЕ №1017552, акт виконаних робіт, квитанцію № ПН 2438766 від 04.03.2021 року про оплату послуг адвоката ОСОБА_5 в сумі 6600,00 грн.

Як вбачається із змісту договору та акту виконаних робіт вартість 1 години складає - 1200,00 грн, всього затрачено часу 5 год. 30 хв, що в сумі складає 6600, грн.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання - передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Перевіривши докази, надані на підтвердження витрат на правову допомогу, зокрема, на предмет реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також відповідності критерію розумності їхнього розміру, суд зазначає, що такі витрати є частково необґрунтованими.

Судом встановлено, що витрати позивача на правову допомогу у частині наведених вище послуг не відповідають критерію реальності та обґрунтованості, відтак, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Суд вважає, що зазначена сума не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на те, що предметом розглянутого спору, є справа незначної складності, оцінюючи обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та враховуючи те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами немайнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд вважає, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 3 000 грн.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу необхідно задовольнити частково з підстав наведених вище, та стягнути вказану суму витрат (3000грн) пропорційно з двох відповідачів.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства "Фрукто-сад" до Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними і скасування рішень - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.10.2020 року №2043232/43565065 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.09.2020 року.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення від 16.10.2020 року №2043230/43565065 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.09.2020 року.

4. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 14.09.2020 року та №3 від 16.09.2020 року.

5. Стягнути пропорційно на користь Фермерського господарства "Фрукто-сад" понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області у сумі 2270,00 грн. та Державної податкової служби України у сумі 2270,00 грн.

6. Клопотання Фермерського господарства "Фрукто-сад", про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково.

7. Стягнути пропорційно на користь Фермерського господарства "Фрукто-сад" понесені судові витрати на правову допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області у сумі 1500,00 грн. та Державної податкової служби України у сумі 1500,00 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Фермерське господарство "Фрукто-сад" (вул. Першотравнева, 17 "А", смт.Глибока, Чернівецька область, 60400, код ЄДРПОУ: 43565065).

Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці,58013, код ЄДРПОУ: 44057187)

Відповідач - ДПС України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 58013, код ЄДРПОУ: 43005393).

Суддя О.В. Боднарюк