Ухвала

від 25.02.2021 по справі 757/5384/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5384/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2021 року слідчий суддяПечерського районногосуду м.Києва ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ "Дружба-М" про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року справа №757/49461/20 -к в рамках кримінального провадження №12020000000000513,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник - адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді в інтересах ТОВ "Дружба-М", із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, та просить скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року справа №757/49461/20-к. Клопотання обґрунтовує тим, що арешт накладено необґрунтовано, та подальша потреба у ньому відпала.

В судове засідання, адвокат ОСОБА_3 не з`явився, до канцелярії суду подав заяву, про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити.

Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не відомі. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Фіксація під час розгляду провадження на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалась.

Дослідивши клопотання, долучені до нього та додатково представлені особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, письмові докази (копії документів), слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000513 від 27.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України.

Ухвалою від 18.11.2020 р. слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі №757/49461/20-к було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП ОСОБА_5 в межах кримінального провадження №12020000000000513 від 27.05.2020 р. за ч. 2 ст. 364; ч. 2 ст. 197-1 КК України та накладено арешт на вилучені в ході обшуку в будівлях та спорудах, розташованих на суміжних земельних ділянках із кадастровими номерами 3223588001:01:010:0010, 3223588001:01:010:0011, 3223588001:01:010:0012, 3223588001:01:010:0013, 3223588001:01:010:0014, 3223588001:01:010:0015, 3223588001:01:010:0016 та 3223588000:13:001:0003, сільськогосподарську продукцію, а саме: пшениця суха - 1 704 556 кг; фураж пшениці - 11 659 кг; кукурудза суха - 1 780 900 кг; кукурудза сира - 428 940 кг; фуражна кукурудза - 104 490 кг; просо - 6 140 кг; гречка неочищена - 5 340 кг; овес - 15 180 кг; відходи сої - 2 464 кг; сира кукурудза на сушці (ЗАВі) - приблизно 150 000 кг.

У відповідності дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року при накладенні арешту слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання у органу досудового розслідування були достатні підстави вважати, що арештоване майно заявників може бути предметом кримінального правопорушення та те, що відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_6 від 10.11.2020 року, господарські культури, що перебувають на складах ТОВ МРК "Дружба-М" визнано речовими доказами.

Проте, під час розгляду вказаного клопотання про скасування арешту майна, прокурором не надано суду доказів на підтвердження того, що вказане майно було набуто кримінально-протиправним шляхом та отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення, відповідне майно, на яке накладено арешт, не відповідає критеріямстатті 96-2 КК України.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Як встановлено пунктом 2 частини 1статті 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, щов подальшому застосуванні цього заходу відпала потребаабо арешт накладено необґрунтовано.

З огляду на зміст завдань кримінального провадження, визначенихст. 2 КПК України, завдання слідчого судді полягає, у тому числі, у недопущенні піддання особи у такому кримінальному провадженні необґрунтованому процесуальному примусу та застосування неналежних правових процедур до учасників кримінального провадження.

Виходячи з викладеного, враховуючи зміст фабули кримінального правопорушення та тривалість досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку, що доводи клопотання про скасування арешту є обґрунтованими, а наданими матеріалами доведено відсутність підстав для подальшого арешту, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не надав слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання.

Керуючись ст. ст.98,167,170,171,172,173,174,379 КПК України,слідчийсуддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року по справі №757/49461/20-к, на зернові культури, вилучені в ході обшуку в будівлях та спорудах, розташованих на суміжних земельних ділянках із кадастровими номерами 3223588001:01:010:0010, 3223588001:01:010:0011, 3223588001:01:010:0012, 3223588001:01:010:0013, 3223588001:01:010:0014, 3223588001:01:010:0015, 3223588001:01:010:0016 та 3223588000:13:001:0003, сільськогосподарську продукцію, а саме: пшениця суха - 1 704 556 кг; фураж пшениці - 11 659 кг; кукурудза суха - 1 780 900 кг; кукурудза сира - 428 940 кг; фуражна кукурудза - 104 490 кг; просо - 6 140 кг; гречка неочищена - 5 340 кг; овес - 15 180 кг; відходи сої - 2 464 кг; сира кукурудза на сушці (ЗАВі) - приблизно 150 000 кг.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1