Рішення

від 26.04.2021 по справі 640/2116/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2021 року м. Київ № 640/2116/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжиніринг до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжиніринг (далі - позивач, ТОВ БК Топінжиніринг ) з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №1425236/43184562 від 28.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 06.12.2019, №1420147/43184562 від 27.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 11.12.2019, №1425235/43184562 від 28.12.2019 про відмову у реєстрації податкової накладної №3 від 11.12.2019;

зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 06.12.2019, податкову накладну №2 від 11.12.2019, податкову накладну №3 від 11.12.2019, що подані на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжинірінг (код ЄДРПОУ 43184562).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно відмовлено в реєстрації податкових накладних, оскільки ним надано всі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення операцій та правомірність складення податкових накладних. Позивач стверджує про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних та порушення порядку зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом не зазначено чіткого критерію ризиковості платника податку чи ризиковості операцій та не вказано яких саме первинних документів не подано.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2020 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються їх позиція.

У поданих відзивах на позовну заяву відповідачі зазначили, що відмова у реєстрації податкових накладних обумовлена ненаданням позивачем документів, що свідчать про безпосереднє здійснення господарських операцій, за наслідками яких їх було складено. Водночас, відповідачі вважають, що контролюючим органом в даному випадку не допущено жодних порушень чинного законодавства та вчинено усі дії відповідно до податкового законодавства та Конституції України, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Між ТОВ БК Топінжиніринг та TOB ГЛОВОАПП Україна укладено договір підряду від 05.12.2019 №05-12-19, відповідно до якого позивач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі відповідно до погодженої кошторисної документації виконати та передати в обумовлений цим Договором строк наступні роботи: Будівництво зовнішнього електропостачання від силової збірки TOB Нео-Бізнес Системи до розподільчого щита TOB ГЛОВОАПП Україна , а TOB Нео-Бізнес Системи зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений об`єкт і повністю сплатити вартість виконаних робіт і використаних матеріалів.

Відповідно п. 2.1 Договору № 05-12-19 вартість робіт за Договором кошторисом, який є невід`ємною частиною цього Договору, і становить 95953,86 грн. в т. ч. ПДВ 20% - 15992,31 грн.

Згідно п. 3.1 Договору оплата Замовником проводиться в два етапи: аванс в розмірі 47976,94 грн. після підписання договору та платіж за фактично виконані роботи не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Актів приймання виконаних робіт.

Позивачем виставлено TOB ГЛОВОАПП Україна рахунок на оплату №4 від 05.12.2019 за будівництво зовнішнього електропостачання від силової збірки TOB Нео-Бізнес Системи до розподільчого щита TOB ГЛОВОАПП Україна на суму 47 976,94 грн.

Для виконання умов договору від 06.12.2019 №05-12-19 між TOB БК Топінжиніринг та TOB ГЛОВОАПП Україна позивачем укладено договір підряду від 06.12.2019 №06-12-2019 з субпідрядником - TOB ТК Дельта , відповідно до якого останній мав виконати частину робіт передбачених у договорі з TOB ГЛОВОАПП Україна .

Виконання субпідрядником TOB ТК Дельта частини робіт, передбачених в договорі від 06.12.2019 №06-12-2019, підтверджується актом надання послуг від 11.12.2019 №11/12.

Оплата позивачем за виконані роботи підтверджується платіжними дорученнями від 11.12.2019 №22, від 18.12.2019 №25.

На виконання умов договору підряду від 05.12.2019 №05-12-19 TOB ГЛОВОАПП Україна здійснено передоплату (аванс) згідно рахунку від 05.12.2019 №4 у розмірі 47 976,94 грн., в т. ч. ПДВ - 7 996,16 грн, що підтверджується платіжним дорученням №5949734733 від 06.12.2019.

У зв`язку із надходженням коштів на поточний рахунок позивача 06.12.2019 на виконання вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем виписано та подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 06.12.2019 №1 на суму 47976,94 грн., в т. ч. ПДВ - 7996,16 грн.

Відповідно до квитанції від 16.12.2019 (реєстраційний номер 9303441704) реєстрація податкової накладної від 06.12.2019 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинена на підставі відповідності податкової накладної пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . При цьому, платнику пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано контролюючому органу пояснення разом з копіями первинних документів, що підтверджується квитанцією № 2 від 24.12.2019 (реєстраційний номер документу 9308398955).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28.12.2019 №1425236/43184562 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 06.12.2019 № 1 на підставі: ненадання платником податку копій первинних документів: постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, при тому, що у квитанції про зупинення пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Окрім того, між ТОВ БК Топінжиніринг та TOB НЕО-Бізнес Системи укладено договір підряду від 18.10.2019 №18.10.19, відповідно до якого позивач зобов`язується виконати наступні роботи: Заміна другої нитки вступного силового кабелю АВВГ 4 * 240 від СБ TOB НЕО-Бізнес Системи до ТП 5016 , а TOB НЕО-Бізнес Системи зобов`язуються оплатити вартість робіт у розмірі 302 252,00 грн., в тому числі, сплатити авансовий платіж у розмірі 250 000 гривень після підписання договору.

Для виконання робіт передбачених в цьому договорі позивачем залучено субпідрядника - TOB Стройбруф , що підтверджується договором підряду від 18.10.2019 №18.10.19/1 та TOB ТК Дельта , що підтверджується договором підряду від 28.11.2019 №28.11.2019.

TOB НЕО-Бізнес Системи сплачено частину авансу наступними платежами: 18.10.2019 - 100 000 грн., 11.12.2019 - 100 000 грн., 17.12.2019 - 50 000 грн., що підтверджується платіжними доручення від 18.10.2019 № 493, від 11.12.2019 №588 та від 17.12.2019 №592.

Для підтвердження реальності господарської операції позивачем подано звіт за результатами виконання робіт по договору від 18.10.2019 №18.10.19 за грудень 2019 року.

На виконання вимог п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України TOB БК Топінжиніринг виписано та подано на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2019 №2 на суму 100 000 грн, в т. ч. ПДВ - 83 333,33 грн.

Відповідно до квитанції від 16.12.2019 (реєстраційний номер 9303441658) реєстрація податкової накладної від 11.12.2019 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинена на підставі відповідності податкової накладної пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . При цьому, платнику пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано контролюючому органу пояснення разом з копіями первинних документів, що підтверджується квитанцією № 2 від 23.12.2019 (реєстраційний номер документу 9308388475).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 27.12.2019 №1420147/43184562 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №2 на підставі: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що оплата авансу, як зазначалось вище, відповідно до умов Договору підряду від 18.10.2019 №18.10.19 проходила частинами, де перший платіж в розмірі 100 000 грн. перерахований 18.10.2019, а другий - 11.12.2019.

На підставі викладеного, позивачем виписано дві податкові накладні від 18.10.2019 №1 та від 11.12.2019 №2 та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, податкова накладна від 18.10.2019 №1 була прийнята контролюючим органом та зареєстрована, а інша реєстрація податкової накладної 11.12.2019 №2 зупинена.

Також, між ТОВ БК Топінжиніринг та TOB Міротекс укладено договір підряду від 09.12.2019 №09-12-2019, відповідно до якого позивач зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, виконати та передати в обумовлений цим Договором строк наступні роботи: Модернізація КСО-272 в РП-11 , а Замовник зобов`язується оплатити вартість робіт і використаних матеріалів в розмірі 75 326,40 грн, в тому числі ПДВ 20% - 12554,40 грн. При цьому, згідно умов цього договору оплата проводиться в два етапи: аванс в розмірі 50% після підписання договору та 50% за фактично виконані роботи проводиться протягом 30 (тридцяти) календарних днів після двостороннього підписання Сторонами акту прийому-передачу виконаних робіт.

У зв`язку з специфікою робіт, передбачених у договорі з TOB Міротекс позивач залучив субпідрядника TOB ТК Дельта , про що був укладений відповідний договір №09-12-2019. В підтвердження виконання умов цього договору позивачем подано акт надання послуг №12/12/1. Позивачем оплачена вартість проведених робіт, що підтверджується платіжним дорученням від 12.12.2019 №23.

В свою чергу, 11.12.2019 TOB Міротекс на виконання умов договору підряду від 09.12.2019 №09-12-2019 перераховано на розрахунковий рахунок позивача аванс - 37663,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 11.12.2019 №3488.

У зв`язку з цим 11.12.2019 позивачем виписано та подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 11.12.2019 №3 на суму 37 663,20 грн, в тому числі ПДВ 20% - 6277,20 грн.

Відповідно до квитанції від 16.12.2019 (реєстраційний номер 9303441609) реєстрація податкової накладної від 11.12.2019 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України зупинена на підставі відповідності податкової накладної пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . При цьому, платнику пропонувалось надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надіслано контролюючому органу пояснення разом з копіями первинних документів, що підтверджується квитанцією № 2 від 23.12.2019 (реєстраційний номер документу 9308397968).

Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28.12.2019 №1425235/43184562 , яким відмовлено у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №3 на підставі: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивачем в адміністративному порядку подано скарги на вищевказані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 06.12.2019 № 1, від 11.12.2019 №2, від 11.12.2019 №3, за результатами яких 11.01.2020 відповідачем 2 прийнято рішення № 670/43184562/2, № 683/43184562/2, 672/43184562/2 про залишення скарг без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування - без змін.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями контролюючого органу, яким порушені його права та інтереси, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають в процесі складення та реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, регулюються зокрема положеннями статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування: реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Положеннями ж пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Зазначені норми кореспондуються і з положеннями Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117).

Згідно пункту 5 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що зі змісту квитанцій №1 вбачається, що контролюючим органом сформовано висновки, що податкові накладні від 06.12.2019 №1, від 11.12.2019 №2 та від 11.12.2019 №3 відповідають пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку . При цьому, у квитанціях контролюючим органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 Порядку № 117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Фактично, контролюючим органом, в порушення вказаних норм, застосовано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено та не вказано у зазначеній квитанції конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

В даному випадку відповідачем 1 застосовано Критерії ризиковості платника податку, що затверджені листом Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Пунктами 1.6 п. 1 зазначених Критеріїв містить в собі 12 абзаців та 7 додаткових ступенів ризику, що позбавляє суд можливості встановити конкретні підстави для встановлення ризиковості платника податку та, як наслідок, для зупинення реєстрації такої накладної.

Зокрема, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і відповідне рішення, згідно якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Матеріали справи не містять доказів прийняття комісією рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників згідно пункту 1.6 Критеріїв.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного переліку документів, яких не вистачає для підтвердження реальності господарських операцій.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Наведені правові висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18, від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18.

Згідно пунктів 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Однак, контролюючим органом у квитанції не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації вказаної вище податкової накладної.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 821/1173/17.

В той же час, позивачем подавалися до контролюючого органу пояснення та документи для підтвердження реальності вчинення господарських операцій з відповідним контрагентом: договори поставки разом з їх додатками, видаткові накладні, платіжні документи, рахунки-фактури, докази придбання реалізованого товару. Разом з тим, комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, незважаючи на вищевказане повідомлення позивача та додані до нього документи, підтверджуючі факти, викладені у повідомленні, прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних підставою зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

При цьому суд звертає увагу, що контролюючим органом у вищезазначених рішеннях не вказано конкретних документів з урахуванням специфіки саме тих операцій, на підставі яких складено спірні податкові накладні.

При цьому, відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Пунктом 18 Порядку № 117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Положеннями пункту 20 Порядку № 117 визначено, що зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З огляду на викладене вбачається, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, яка узгоджується із фактичними даними.

Однак, з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Тобто, відповідач 1 не з`ясовував специфіку проведеної господарської операції та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Отже, в ході розгляду справи відповідачами на обґрунтування своєї позиції не було надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваних рішеннях.

Також суду не надано доказів, які були враховані під час його прийняття, зокрема, інформацію щодо здійсненого аналізу податкових накладних позивача, які надіслані на реєстрацію до ЄРПН та підстави віднесення такого платника до переліку ризикових.

Суд зауважує, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що рішення Комісії №1425236/43184562 від 28.12.2019, №1420147/43184562 від 27.12.2019, №1425235/43184562 від 28.12.2019 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що підлягають скасуванню.

Поряд з викладеним, суд враховує постанову Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18 у якій вказано, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Тому судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Щодо визначеного способу захисту права, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як зазначив Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані ТОВ БК Топінжиніринг від 06.12.2019 №1, від 11.12.2019 №2 та від 11.12.2019 №3 датою їх фактичного подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та забезпечить повноцінний захист порушених суб`єктом владних повноважень прав позивача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Натомість, позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягають стягненню здійсненні ним судові витрати солідарно з відповідачів за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжиніринг (04215, м. Київ, проспект Свободи, буд. 26-В, офіс 4, код ЄДРПОУ 43184562) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.12.2019 №1425236/43184562 про відмову у реєстрації податкової накладної від 06.12.2019 №1, від 27.12.2019 №1420147/43184562 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №2, від 28.12.2019 №1425235/43184562 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.12.2019 №3.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 06.12.2019 №1, від 11.12.2019 №2, від 11.12.2019 №3, подані на реєстрацію товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжинірінг , датою її фактичного подання.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжиніринг понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Топінжиніринг понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3153,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя В.П. Шулежко