Постанова

від 27.04.2021 по справі 240/18639/20

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/18639/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова О.Г.

Суддя-доповідач - Франовська К.С.

27 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області, з наступними вимогами:

- визнати незаконним та скасувати рішення п`ятдесятої сесії сьомого скликання Брусилівської селищної ради від 07.10.2020 року № 1722 щодо відмови в передачі йому в оренду для ведення фермерського господарства земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8104 площею 36,315 га - незаконним.

- зобов"язати Брусилівську селищну раду Брусилівського району Житомирської області повторно розглянути подану ним заяву від 31 серпня 2020 року та передати земельну ділянку за кадастровим номером 1820980300:04:000:8104 площею 36,3115га в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 років.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

У відзиві Брусилівська селищна рада вказує на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач 31 серпня 2020 року на підставі ч.3 ст. 123, ч.1 ст.123, ст. 79-1 Земельного кодексу України звернувся з заявою до Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області з заявою про передачу земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства терміном на 49 років за кадастровим номером 1820980300:04:000:8104 площею 36,315 га, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області (а.с.4).

Рішенням п`ятдесятої сесії Брусилівської селищної ради сьомого скликання від 07.10.2020 року № 1722(пункт 7) позивачу відмовлено в передачі зазначеної земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства в зв`язку з тим, що вказана земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами (а.с.5).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідачем надано належні та допустимі докази того, що земельна ділянка з кадастровим номером 1820980300:04:000:8104 площею 36,315 га дійсно включена до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, що виключає можливість її передачі в користування на умовах оренди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а на звернення позивача надав обґрунтовану та вичерпну відповідь.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

За вимогами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою, другою статті 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтею 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За вимогами частини першої статті 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

А частиною другою 134 ЗК України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Відповідно до приписів частин першої - третьої статті 136 ЗК України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Частиною третьою статті 135 ЗК України визначено, що організатором земельних торгів є, зокрема, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів, що дає підстави для висновку про те, що відповідач, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності є організатором земельних торгів та згідно вимог законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка за кадастровим номером 1820980300:04:000:8104площею 36.3115 га, яка розташована на території Брусилівської селищної ради Брусилівського району Житомирської області та є комунальною власністю цієї територіальної громади, дійсно включена до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами (а.с.33-43).

Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо невідповідності включення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, з огляду на таке.

По-перше, відповідно до частини п`ятої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного фонду власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом. Тобто, відчуження права оренди земельної ділянки за результатами земельних торгів є виключним правом територіальної громади, тобто власника земельних ділянок комунальної власності.

По-друге, правомірність включення спірної земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, в судовому порядку не оскаржена.

Правомірність такого включення позивачем також не оскаржується в межах даної адміністративної справи, а тому не є предметом судового розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно відмовив позивачу у передачі в оренду (користування) земельної ділянки за кадастровим номером 1820980300:04:000:8104 площею 36.3115 га, оскільки включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок комунальної власності, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (у формі аукціону) окремими лотами, вказує на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеній в постанові від 23.01.2020 у справі №620/1058/19.

Той факт, що спірна земельна ділянка на момент прийняття селищною радою рішення від 07.10.2020 року на торги не виставлена, не є підставою для визнання рішення селищної ради протиправним та його скасування.

Висновок суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, є опискою і на правильність рішення не впливає, з огляду на викладені судом мотиви відмови у позові.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 1000000,00 грн. суд зазначає, що оскільки відповідач довів правомірність прийнятого рішення, то підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а відтак, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Підсумовуючи, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; його відмова ґрунтується на законних підставах, що має наслідком відмову в задоволенні позову.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 квітня 2021 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.