Постанова

від 28.04.2021 по справі 460/4773/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/4773/20 пров. № А/857/5514/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полісем агро до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Друзенко Н.В.,

час ухвалення рішення - 15.10.2020 року, 15:38 год.,

місце ухвалення рішення - м.Рівне,

дата складання повного тексту рішення - 26.10.2020 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ Полісем агро звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення .

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №0010521405 від 22.11.2018, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Полісем агро» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах» на 45981,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 36785,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9196,25 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що в ході проведеної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Полісем агро» встановлено нереальність господарських операцій із контрагентом ТОВ «Сантекс строй» . Так, для підтвердження реальності господарських операцій наявність первинних документів є обов`язковою умовою, проте не виключною, адже наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту, а отже обов`язковою умовою для підтвердження реальності є також встановлення реального руху активів в процесі господарських операцій. В даному ж випадку відсутні ознаки здійснення господарської діяльності ТОВ Сантекс-Строй , відсутнє реальне джерело походження товарів і послуг за даними єдиного реєстру податкових накладних.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, і оскільки їхня неявка в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою, апеляційний розгляд справи проведено у їхній відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісем агро» , ЄДРПОУ 39788352, зареєстроване як юридична особа 12.05.2015 (номер запису: 1 598 102 0000 001157), вид діяльності - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.12).

Посадовими особами Головного управління ДФС у Рівненській області на підставі наказу від 29.10.2018 №2646 та направлення від 29.10.2018 №1989/17-00-14-03, відповідно до статті 20 розділу І, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1, пункту 78.4 статті 78, статті 82, статті 86 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України, в період з 29.10.2018 по 02.11.2018 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Полісем агро» з питань проведення взаєморозрахунків з ТОВ «Сантекс строй» за листопад 2017 року, січень-лютий 2018 року.

За результатами проведення перевірки складений акт від 08.11.2018 № 2465/17-00-14-03/39788352 (а.с.6-11), відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення п.198.1, абзаців першого і другого п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, п.5 розділу ІІІ, пп.1 п.4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 №966 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 за №1267/26044, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту всього на суму 36785 грн., в тому числі за листопад 2017 року на суму 12116 грн., за січень 2018 року на суму 20500 грн., за лютий 2018 року на суму 4169 грн.

22.11.2018 на підставі висновків акту перевірки винесене податкове повідомлення-рішення за № 0010521405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах» на загальну суму 45981,25 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням на 36785,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 9196,25 грн. (а.с.5).

Із акта перевірки та відзиву відповідача, слідує, що контролюючий орган дійшов висновку про заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту в перевіряємому періоді внаслідок не підтвердження реальності господарських операцій з придбання товарів від контрагента ТОВ «Сантекс строй» .

На підставі представлених в ході перевірки первинних документів та податкової інформації з інформаційних ресурсів ДПС України посадовими особами контролюючого органу встановлено, що ТОВ «Полісем агро» здійснювало документальне оформлення операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Сантекс строй» за листопад 2017 року та січень-лютий 2018 року.

Згідно з актом перевірки, відповідачем встановлено наступні ознаки нереальності операцій ТОВ «Сантекс строй» :

1. Відсутність ознак здійснення господарської діяльності ТОВ «Сантекс строй» . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про об`єкти нерухомості ТОВ «Сантекс строй» відсутні. Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних придбання послуг оренди, суборенди приміщень не встановлено. Згідно з Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку взаємовідносини із фізичними особами-підприємцями у ділянки ТОВ «Сантекс строй» відсутні. З червня 2018 року ТОВ «Сантекс строй» звітує прочерками.

2. Відсутність реального джерела походження товарів та послуг по за даними Єдиного реєстру податкових накладних, податкової ТОВ «Сантекс строй» . Згідно з витягом з Єдиного реєстру податкових накладних встановлено формування податкового кредиту ТОВ «Сантекс строй» від підприємств з ознаками фіктивності, зокрема: ТОВ "КИІВСПЕЦПАРКСЕРВІС" (код 39748168) - внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, кримінальне провадження №32018180000000044 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України; ТОВ "СПЕЦПАРКСЕРВ1С" (код 37686807) - внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, кримінальне провадження №32018180000000044 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України; ТОВ «БЕСТКАР» (код 40506625) - внесено до реєстру суб`єктів фіктивного підприємництва, вирок по кримінальному провадженню №22016000000000463 згідно ч.5 ст.27, ч,2 ст.28, ч.2 ст.205, ч. 2 ст. 205-1 КК України (справа 761/1888/1). Податковий кредит з номенклатурою «Оливи» сформовано від ТОВ «КЕНПРОДТОРГ» щодо якого наявне кримінальне провадження згідно ч. 205-1 КК України. Згідно з «Податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» взаємовідносини із фізичними особами (Форма 1-ДФ) у ТОВ «Сантекс строй» відсутні у 2017-2018 роках. Власні будівлі, земельні ділянки згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно у ТОВ «Сантекс строй» відсутні. Згідно з поданими деклараціями з ПДВ придбання на території України без ПДВ та за нульовою ставкою не здійснювалося (значення р. 10.3 декларацій дорівнює нулю).

3. Наявність кримінального провадження за ознаками фіктивності. Згідно з Єдиним реєстром судових рішень встановлено наявність досудового розслідування (справа 569/17948/18) у кримінальному провадженні №32018180000000044 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Сантекс строй» (код ЄДРПОУ 39644444, м. Київ, вул. Дегтяренка, 33) та інші за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами, без наміру здійснення діяльності, пов`язаної з продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності по незаконному, безпідставному формуванню податкового кредиту з ПДВ та валових витрат суб`єктам господарювання реального сектору економіки, у 2017-2018р. створено та оформлено на підставних осіб підконтрольні суб`єкти господарювання з ознаками фіктивності, а саме: ТОВ «Сантекс строй» та інші. У ході аналізу діяльності підприємств встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів. Так, вказані СГД не займаються повноцінною, самодостатньою підприємницькою діяльністю, а прикриваючись комерційною юридичною особою приховують свою незаконну діяльність. Використовуючи реквізити та банківські рахунки в комерційних банках ТОВ «Сантекс строй» та інші, невстановлені особи, організували документальне оформлення фіктивних фінансово-господарських операцій, з метою заниження податкових зобов`язань з ПДВ та податку на прибуток підприємств для суб`єктів реального і сектору економіки. Крім того, від оперативною управління ГУ ДФС у Рівненській області надійшла і інформація (службова записка №835/17-00-21-02 від 27.07.18) допиту брата директора ТОВ «Сантекс строй» . Згідно з протоколом допиту Громадянина ОСОБА_1 від 04.07.2018 встановлено: ОСОБА_1 являється братом ОСОБА_2 та володіє інформацією про те, що ОСОБА_2 проживає в м.Харкові та в кінці 2016 року втратив паспорт.

Встановлені контролюючим органом та описані вище порушення призвели, як стверджує останній, до неправильного визначення податкового кредиту у податковій звітності: за листопад 2017 року на суму 12116 грн., за січень 2018 року на суму 20500 грн. та за лютий 2018 року на суму 4169 грн.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно цієї ж статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, відповідно до п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

За змістом пунктів 2.1, 2.2, 2.4 цього Положення (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем відповідно до договору поставки було куплено товар визначений у видаткових накладних. Пункт 4.3 Договору поставки передбачає, що перехід права власності на тов. покупця відбувається в день підписання Покупцем видаткових накладних, що засвідчує момент прийняття Товару.

Відповідно до вказаних договорів Постачальником були виписані видаткові накладні №17 від 15.11.2017 року, № 30 від 25.01.2018, № 19 від 26.02.2018 року та зареєстровані податкові накладні № 17 від 15.11.2017р., № 30 від 25.01.2018р., №19 від 26.02.2018р. здійснено часткову оплату товару на суму 45015,06 грн. згідно платіжних доручень від 18.12.18 та 19.12.18 року. Товар знаходився на зберіганні постачальника згідно договору зберігання від 01.11.2017 року та на сьогоднішній день поставлений в повному обсязі та використаний відповідно до призначення в господарській діяльності товариства.

Так щодо здійснення господарських операцій позивача із ТОВ «Сантекс строй» , то судом першої інстанції проаналізовані вищевказані документи бухгалтерського обліку ТОВ «Полісем агро» , якими оформлено спірні господарські операції з вищевказаним контрагентом-продавцем та встановлено, що такі документи не мають дефектів і відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача в межах господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Зібраними у справі доказами підтверджується, як факт отримання позивачем ТМЦ, так і факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Також суд враховує, що вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами у розумінні статей 73-76 КАС України.

Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок, підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

В силу приписів статей 44, 83 Податкового кодексу України, посадові особи податкового органу під час проведення перевірки були зобов`язані врахувати надані позивачем первинні документи. У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України встановлено, зокрема, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до вимог пп. «а» п. 198.1 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

За приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг з метою використання їх в господарській діяльності.

При цьому, згідно з абз.1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Актом перевірки стверджено і сторонами не заперечується, що ТОВ «Полісем агро» , за податковими накладними, виписаними ТОВ «Сантекс строй» , на досліджувані господарські операції включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість: в листопаді 2017 року в розмірі 12116 грн., в січні 2018 року в розмірі 20500 грн. та в лютому 2018 року в розмірі 4169 грн.

Належність оформлення реквізитів документів контролюючим органом не заперечується та під сумнів не ставиться.

Щодо того, що ТОВ «Сантекс строй» , не мало основних засобів, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Також суд зазначає, що неподання контрагентом фінансової та податкової звітності, або ж подання її з порушенням строків, чи з допущенням помилок, і взагалі будь-яке порушення податкової дисципліни, не може свідчити про неотримання товару ТОВ «Полісем агро» від постачальника, а наслідки такого порушення перекладатися на контрагента, з яким постачальник перебуває у взаємовідносинах. Формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб`єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Слід також зазначити, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Колегія суддів звертає увагу, що не є обов`язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов`язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Наведеним вище, спростовуються висновки відповідача про те, що придбання позивачем ТМЦ від ТОВ «Сантекс строй» фактично не відбувалося.

Таким чином, висновки контролюючого органу щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій не знайшли свого підтвердження та спростовуються наданими позивачем доказами.

Не приймає суд до уваги доводи відповідача про фіктивність контрагента ТОВ «Сантекс строй» та наявність досудового розслідування кримінального провадження №320181800000000044 за ознаками злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. Оскільки відсутній вирок суду, то сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента не може бути належним доказом фіктивності розглядуваних операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Крім того, в матеріалах справи наявна Постанова про закриття кримінального провадження від 28.02.2019, відповідно до якої кримінальне провадження, внесене о Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.08.2018 за № 320181800000000044 закрито, у зв`язку з відсутністю в діяннях осіб складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України (а.с.72-77).

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що збільшення позивачу грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах» на загальну суму 36785,00 грн. (за листопад 2017 року на суму 12116 грн., за січень 2018 року на суму 20500 грн. та за лютий 2018 року на суму 4169 грн.), а також застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9196,25 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 22.11.2020 №0010521405 не відповідає критеріям правомірності, встановленим в статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають до судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування спірного рішення відповідача в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 460/4773/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 28 квітня 2021 року.