Рішення

від 19.04.2021 по справі 520/5584/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 520/5584/18

Провадження № 2/947/1662/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2021 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Коваленко О.Б.

За участю - секретаря Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Щеплоцької Христини Богданівни, нотаріусів Токарської Тетяни Валентинівни, Савицької Олени Юліанівни, третя особа Юридичний департамент Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння ,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Щеплоцької Христини Богданівни, нотаріусів Токарської Тетяни Валентинівни, Савицької Олени Юліанівни, третя особа Юридичний департамент Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння.

У своїй позовній заяві представник ОСББ Фонтанський 16245 зазначив наступне. Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 було створено на підставі рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яке оформлене Протоколом № 1 від 12 травня 2016 року.

24 травня 2016 року було проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 .

Співвласникам Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 , невідома особа незаконним шляхом заволоділа нежитловими підвальними приміщеннями № 101, загальною площею 998,5 кв.м., які розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 На підставі Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 121533752 від 23 квітня 2018 року було встановлено, що на праві приватної власності власником нежитлових підвальних приміщень № 101 є ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу серія ННВ 752622 № 388 від 28 березня 2018 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Т.В.

ОСОБА_1 придбала нежитлові підвальні приміщення № 101 у ОСОБА_3 .

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 117591756 від 19 березня 2018 року власником нежитлових підвальних приміщень № 101 є ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу № 2-709 від 21 липня 2016 року, виданого державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицькою О.Ю.

Представник позивача просить витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлові підвальні приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 998,5 кв.м., які розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої позивні вимоги позивач обґрунтовував тим, що спірні нежитлові підвальні приміщення є допоміжними приміщеннями, які входять до складу спільного майна багатоквартирного будинку та належать співвласникам на праві спільної сумісної власності виходячи з наступного.

Визначення допоміжних приміщень наведене у пункті 2 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку , де зазначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні віділенняліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку - це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Частиною 2 статті 4 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку , спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Тобто, є загальновідомим фактом те, що співвласники багатоквартирних будинків апріорі, за визначенням є спільними власниками всього того майна (конструктивних елементів) допоміжних приміщень в їхніх будинках, що знаходиться за межами їхніх індивідуальних квартир і нежитлових приміщень.

Частиною 2 статті 369 ЦК України передбачено, що розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Проте, в порушення положень чинного законодавства, спірні приміщення вибули з володіння співвласників багатоквартирного будинку без їх волевиявлення.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отриманої 19.03.2018 року, позивачу стало відомо, що право власності на спірні нежитлові підвальні приміщення було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого держаним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицькою Оленою Юліанівною року та зареєстрованого в реєстрі за № 2-709.

Згодом, позивач дізнався, що спірні нежитлові підвальні приміщення були відчужені ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 згідно договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Тетяною Валентинівною 28.03.2018 року та зареєстрованого в реєстрі за № 388.

Частиною 1 статті 388 ЦК України встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Обираючи спосіб захисту порушеного цивільного права співвласників багатоквартирного будинку, позивач керувався пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними та правового висновку викладеного у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-3104цс16:

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може буди пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчиненні після недійсного правочину.

Разом з тим відповідно до закріпленого у статті 387 Цивільного кодексу України загального правила, власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тому, позивач вважає, що в нього є всі законні підстави, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, які дають право вимагати витребування з незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлових підвальних приміщень № 101, загальною площею 998,5 кв.м., що розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 у спільну сумісну власність спїза будинку за вказаною адресою.

Згодом представник позивача змінив позовні вимоги та просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлові підвальні приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 998,5 кв.м., що розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво серії САЕ № 721470 від 22 вересня 2011 року про право власності ОСОБА_2 на нежитлові підвальні приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 998,5 кв.м., що розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності на нежитлові підвальні приміщення № 101, загальною площею 998,5 кв.м., що розташовані у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснений на ім`я ОСОБА_2 державним реєстратором Одеської філії державного підприємства Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень Щеплоцькою Христиною Богданівною на; здійснений на ім`я ОСОБА_3 державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори Савицькою Оленою Юліанівною та на ім`я ОСОБА_1 здійснений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Токарською Тетяною Валентинівною; стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення повідомлявся належним чином,

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Позивачем у якості відповідачів вказані приватні нотаріуси Токарська Тетяна Валентинівна, ОСОБА_5 .

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 3, 9 Закону України Про нотаріат нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, за змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Таким чином, нотаріус не є відповідачем у спорах, що виникають із цивільних відносин, пов`язаних з нотаріальною дією.

Відповідно до п. 26 постанови пленуму Верховного суду України від 06.11.201. № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. Нотаріуси, що посвідчували правочини, залучаються до участі у справі як треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.10.2019 року призначено у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Щеплоцької Христини Богданівни, нотаріусів Токарської Тетяни Валентинівни, Савицької Олени Юліанівни, третя особа Юридичний департамент Одеської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання:

Якими приміщеннями є нежитлові приміщення № 101, загальною площею 998,6 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2 , - допоміжними або нежитловими приміщеннями багатоквартирного будинку?

Дана експертиза не була здійснена, оскільки позивачем не був оплачений рахунок за здійснення експертизи.

Таким чином, статус спірних приміщень не визначений.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

Відповідне положення міститься у постанові КГС від 16 грудня 2020 року у справі № 914/554/19.

Відповідно до статті 1 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" нежиле приміщення - це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин.

Наведеним вище законодавством унормовано, що допоміжне приміщення багатоквартирного будинку і нежитлове приміщення є різними приміщеннями, критерії їх розмежування є досить чіткими, а тому відсутні підстави стверджувати, що у різних випадках одне і те ж приміщення може одночасно відноситися до допоміжного та бути нежитловим.

Особливістю правового статусу допоміжних приміщень є те, що вони є спільною власністю власників квартир у багатоквартирному будинку в силу прямої норми закону і підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення співвласниками (у даному випадку - в особі відповідача-2) будь-яких додаткових дій. Зазначене виключає набуття будь-якою особою права власності на такі приміщення, як на окремий об`єкт цивільних прав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Під час судового розгляду не було надано доказів того, що спірні приміщення є допоміжними, отже не доведено порушення прав позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 13,76-81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фонтанський 16245 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , державного реєстратора Щеплоцької Христини Богданівни, нотаріусів Токарської Тетяни Валентинівни, Савицької Олени Юліанівни, третя особа Юридичний департамент Одеської міської ради, про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_1 нежитлового підвального приміщення № 101 за адресою: АДРЕСА_2 , визнання недійсним свідоцтва № НОМЕР_2 від 22 вересня 2011 року, скасування записів у державному реєстрі прав на нерухоме майно, здійснених на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом 30 днів з дати складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду буде складено у строк до 29.04. 2021 року включно.

Суддя Коваленко О. Б.