Рішення

від 23.04.2021 по справі 306/964/20

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/964/20

Провадження № 2/306/49/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2021 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Ганчак Л.Ф.

за участю секретаря Пайда Л.О.

представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , ІПН, серія та номер паспорта невідомі) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , ІПН, серія та номер паспорта невідомі), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Свалявської міської ради (89300, м.Свалява, вул.Головна, 1) про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивач є власником домоволодіння АДРЕСА_3 , яке отримала в спадщину, після смерті матері ОСОБА_5 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 202043980 від 04.03.2020 року. У вищевказаному житловому будинку зареєстровано 4 особи, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 погодилися добровільно в позасудовому порядку знятися з реєстраційного обліку місця проживання за адресою : АДРЕСА_3 . У свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухиляються від вчинення необхідних дій, хоча протягом тривалого часу не проживають з вищевказаною адресою, а тому позивач просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю та пояснила, що відповідачі навмисно затягують розгляд справи, не з"являлись неодноразаво в судові засідання. Причиною такого затягування розгляду справи пояснює представник тим, що відповідачі виселились із житлового будинку давно, ні оплатою комунальних послуг , ні його ремонтом не займались. Разом з тим, в даний час вони нібито довідались про рішення суду, яким визнано право власності позивача на спірний будионок. Разом з тим, про дане рішення їм відомо давно, проте із-за свого пасивного ставлення до життя вони і не вчиняють дії щодо вирішення своїх житлово-побутових проблем. З врахуванням того, що реєстрація відповідачів перешкоджає позивачу здійснювати право власності по відношенню до житлового будинку, просить розглянути справу у відсутності відповідачів та представника третьої особи, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання повторно не з`явилися по невідомим суду причинам, хоча була своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України.

Представник Служби у правах дітей Свалявської міської ради в судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Суд вважає розглянути справу у відсутності представників відповідачів та третьої особи на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України).

Стаття 47 Конституції України визначає, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 202843980 від 04.03.2020 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_3 (а. с. 6).

Підставою для реєстрації права власності позивача є рішення Свалявського районного суду від 27.06.2018р. по справі №306/2591/17. Представник позивача надавав суду заяву в зв"язку з тим, що дане рішення відповідачі бажають оскаржити, так як вважає, що даним рішенням порушено права його довірителів.

Натомість суд вважає, що дана справа перебуває в провадженні Свалявського районного суду з 27.07.2020р., за цей період відповідачі не скористались правом апеляційного оскарження рішення суду, яким закріплено право власності за позивачем, а тому суд бере до уваги, те, що позивач є власником будинку АДРЕСА_3 , його право ніким не оскаржено та не скасовано.

Відповідно до відповіді КП ВУКГ від 27.03.2020 р. №171 на запит від 25.03.2020 р. встановлено, що за адресою: АДРЕСА_4 особи, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.7).

Актом №50 про фактичне проживання (не проживання) особи від 14.07.2020 р. та Актом про фактичне проживання (не проживання) особи №51 від 20.07.2020р. встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_3 . не проживають (а. с. 8-9).

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно ст.391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ст.150 ЖК УРСР, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

За змістом згаданої норми закону, відповідач правових підстав для реєстрації у даному помешканні, не має, а тому останнього необхідно визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням.

Згідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі …судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Окрім того, суд керується нормами міжнародного законодавства, які регулюють дану сферу правовідносин, п.1 ст.8 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує кожній особі окрім інших прав, право на повагу до її житла.

З набуттям позивачем по даній справі права власності на житло, останній має право на власний розсуд розпоряджатися своєю власністю, в тому числі і щодо вирішення питань стосовно можливості проживання в такому інших осіб, а так як наявна реєстрація відповідачів фактично перешкоджає позивачу в реалізації його прав як власника вищевказаного жилого приміщення і враховуючи, що відповідач фактично не проживає у даному помешканні, позов є обгрунтованим та підлягає до задоволення повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 223, 263, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 15, 29, 317, 319, 386, 391, 405 ЦК України, ст. 150 ЖК УРСР, Конституцією України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , ІПН, серія та номер паспорта невідомі) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , ІПН, серія та номер паспорта невідомі) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його винесення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд.

ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ Л.Ф.Ганчак

23.04.2021 року