Рішення

від 27.04.2021 по справі 335/2464/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/2464/21 2/335/1546/2021

27 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання Резніченко Ю.В. розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, в обґрунтування позовних вимог заначивши наступне.

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем на посаді енергетика Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК .

30.11.2020 його було звільнено із займаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу № 49-к від 30.11.2020. На момент звільнення відповідач не здійснив розрахунку із заробітної плати, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 22453 грн. 95 коп., однак з позивачем не було проведено остаточного розрахунку, чим порушено вимогу ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Оскільки відповідач в повному обсязі добровільно заборгованість не виплачує, позивач був змушений звернутися до суду і посилаючись на ст.ст. 117 КЗпП України просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який станом на час подання позову становить 15038 грн. 40 коп., судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

Ухвалою судді від 05.03.2021 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки для подання заяв по суті справи, судове засідання призначено на 02.04.2021, витребувано у відповідача довідку-розрахунок про нараховану але не виплачену позивачеві при звільнені заробітну плату, довідку про середньоденний заробіток позивача.

В судові засідання, призначені на 02.04.2021 та 27.04.2021 позивач не з`явилася, суду надав письмові заяви про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в яких зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просив стягнути заборгованість із заробітної плати, середній заробіток у розмір на час ухвалення судового рушення та судові витрати. В заяві від 27.04.2021 позивач зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судові засідання, призначені на 02.04.2021 та 27.04.2021 не з`явився, про дату, час і місце проведення судових засідань повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 26, 30), причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за відсутності представників відповідача та відзиву на позов суду не надав. Не надав відповідач суду й доказів сплати заборгованості із заробітної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до 16 ЦК України, ст.4, 5ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У відповідності до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначеній статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Судом встановлено, що 04.05.2016 позивача було прийнято на роботу на посаду енергетика відділу головного енергетика ТОВ Запорізький ДБК . 30.11.2020 позивача було звільнено з займаної посади у відповідності до ст. 38 КЗпП України (а.с. 11-13).

У порушення вимог ст. 116 КЗпП України відповідач в день звільнення не провів виплату позивачеві всіх сум, що належить йому від підприємства. Розмір належних звільненому позивачеві на день звільнення сум становив 22453,95 грн, що підтверджується довідкою відповідача від 01.02.2021 (а.с. 20).

Частиною 1 ст. 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Обчислюючи розмір середнього заробітку за весь час затримки, суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі за текстом - Порядок), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Такою подією є звільнення працівника.

Абзацем 1 п. 8 зазначеного порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з наданої позивачем довідки ТОВ Запорізький ДБК про заробітну плату за фактично відпрацьований час за період з 01.09.2020 по 30.10.2020, розмір середньоденного заробітку позивача становить 231 грн. 36 коп. (7634 грн. 73 коп. / 33 робочі дні).

Кількість робочих днів у період з 01.12.2020 по 27.04.2021 (день ухвалення рішення в справі) становить 102 дні (22 в грудні 2020 року, 19 у січні 2021 року, 20 у лютому 2021 року, 22 в березні 2021 року, 19 у квітні 2021 року).

Таким чином, розмір середнього заробітку позивача за час затримки розрахунку становить 23598,72 грн, що розраховано шляхом множення середньоденного заробітку позивача (231,36 грн) на кількість робочих днів у період затримки розрахунку (102 дні).

У відповідності до абз. 3 п. 3 Порядку всі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, а винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. Тобто згідно з даним порядком довідка про середньоденний заробіток позивача надана без попереднього відрахування податків та зборів.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2018 в справі № 359/10023/16-ц дійшов висновку, що суд має визначати суму середнього заробітку працівника за час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, про що вказує в резолютивній частині рішення.

У відповідності зі ст. ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Наведений позивачем у позовній заяві розрахунок відповідачами не спростовано, заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини не надано, та не надано даних щодо погашення заборгованості із заробітної плати.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази невиконання відповідачами своїх обов`язків, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені.

Відповідно до приписів підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України, компенсація за затримку розрахунку при звільнені є базою для оподаткування податком з доходу фізичних осіб.

В силу ст. 18 Податкового кодексу України відповідач є особою, на яку покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику (позивачу), та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків (позивача).

Отже, зважаючи на наведене, сума компенсації за затримку розрахунку при звільненні має бути виплачена позивачеві після утримання передбачених законодавством податків та зборів.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. (за позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку). Крім того, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 908 грн. 00 коп. за позовною вимогою про стягнення заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 10-12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в розмірі 22453 (двадцять дві тисячі чотириста п`ятдесят три) гривні 95 копійок, яку визначено без відрахування з неї податків та зборів.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2020 по 27.04.2021 в розмірі 23598 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`яносто вісім) гривень 72 копійки, яку визначено без відрахування з неї податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні відомості про сторін згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Запорізький ДБК , ідентифікаційний код 30616508, адреса: м .Запоріжжя, вул. Олександра Пивоварова, буд. 4.

Повне судове рішення складено 27 квітня 2021 року.

Суддя А.В. Стеценко