Вирок

від 27.04.2021 по справі 460/2904/19

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/2904/19

Провадження №1-кп/944/356/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження,відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62019140000000343 від 11.05.2019 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рогатин Івано-Франківської області, українця,громадянина України,із середньою спеціальною освітою, неодруженого, із встановленою інвалідністю ІІІ групи, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , звільненого з військової служби 02.10.2019 року, учасника бойових дій, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст. 407 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

судом визнано доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, проходячи військову службу за контрактом, діючи з прямим умислом, з метою ухилитися від обов`язків військової служби, в умовах особливого періоду, 28.01.2019 року самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин та до 22.05.2019 року перебував поза межами розташування території військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_3 .

Таким чином, ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем, вчинив самовільне залишення військової частини без поважних причин в умовах особливого періоду, тобто кримінальне правопорушення, передбаченеч.4 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , після роз`яснення суті обвинувачення, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.4ст. 407 КК Українисвою вину визнав повністю та дав суду показання, що він дійсно у період з 28.01.2019 року по 22.05.2019 року у зв`язку із сімейними обставинами самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та перебував у цей час за місцем проживанням, у вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.4ст. 407 КК Україниправильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 без поважних причин в умовах особливого періоду.

При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Суд враховує обставини кримінального правопорушення, його наслідки, характер інкримінованого кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, яка пом`якшує обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставини, які обтяжують обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, відповідно до ст. 67 КК України відсутні.

З урахуваннямнаведеного,атакожособиобвинуваченого,якийщиро розкаявсяувчиненому,нейтрально характеризуєтьсяза місцемпроживання,на облікуу лікаряпсихіатра неперебуває,є учасникомбойових дій, йому слід призначити покарання у мінімальному розмірі в межах санкції ч.4 ст.407 КК України у виді позбавлення волі. Враховуючи наявність обставин, що пом`якшують обвинуваченому покарання, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень у майбутньому.

Речових доказів у справі немає.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Керуючись ст. ст. 370, 373-374, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до ОСОБА_4 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.

Згідно ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1