Ухвала

від 21.04.2021 по справі 594/1576/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 594/1576/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/116/21 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія - на ухвалу

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2021 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду

в складі: головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2021 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою повернуто прокурору обвинувальний акт від 30 жовтня 2020 року відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України. Відмовлено в задоволенні клопотання захисника обвинуваченої щодо звільнення від кримінальної відповідальності.

Своє рішення суд мотивував тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 не відповідає вимогам кримінально-процесуального законодавства, зокрема вимогам ст.291 КПК України. Він містить виклад загальних обставин і у ньому відсутня конкретизація щодо порушень обвинуваченою конкретних пунктів нормативних актів, які регламентують її діяльність, при вчиненні нею злочину. Натомість наводяться численні пункти таких документів, де визначено коло її обов`язків. Також у обвинувальному акті відсутні дані щодо часу та місця вчинення ОСОБА_7 протиправного діяння. Окрім вказаного виникають питання стосовно розміру спричиненої обвинуваченою шкоди, яка згідно пред`явленого обвинувачення складає 441119,31 грн. збитків державного бюджету. Складові такої шкоди за змістом обвинувального акту визначити неможливо. Вказана неконкретність на думку суду є перешкодою для реалізації обвинуваченою її права знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення її обвинувачують та в подальшому роз`яснення судом суті пред`явленого обвинувачення.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий судовий розгляд провадження у суді першої інстанції. Свої вимоги мотивує тим, що приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору суд у своїй ухвалі не зазначив, яку конкретну вимогу до обвинувального акту, визначено в ст.291 КПК України було недотримано прокурором. Вважає, що визнаючи обвинувачення неконкретним суд допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Також зазначає, що питання встановлення обставин кримінального правопорушення згідно з ст.314 КПК України не підлягають розгляду в підготовчому засіданні, а встановлюються під час судового розгляду. Стверджує, що суд при проведенні підготовчого судового засідання повинен вирішувати лише ті питання, які зазначені в ст.ст.314, 315 КПК України і не вправі вирішувати питання щодо правильності викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та встановлення обставин кримінального правопорушення, у тому числі складові розміру спричиненої обвинуваченим шкоди, оскільки для прийняття такого рішення необхідно дослідити докази у кримінальному провадженні, які на даному етапі суду не надаються. Також вважає, що право обвинуваченої знати у вчиненні якого кримінального правопорушення її обвинувачують жодним чином не порушено, оскільки в обвинувальному акті чітко зазначено, що органом досудового розслідування вона обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу і просила її задовольнити із зазначених у ній підстав, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши його обставини, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ухвала Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2021 року щодо відмови у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності не оскаржується, а тому не підлягає перевірці в цій частині.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення щодо повернення обвинувального акту прокурору, лише якщо він не відповідає вимогам цього кримінального процесуального закону.

Вимоги до змісту обвинувального акту визначені статтею 291 КПК України.

Також, частиною першою ст.7 КПК України визначено, що зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких відноситься і поняття розумних строків, яке відповідно до ч.5 ст.28 КПК України передбачає, що кожен має право, щоб обвинувачення відносно нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що оскаржувана ухвала постановлена без урахування вказаних положень кримінального процесуального закону.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.367 КК України містить найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості обвинуваченої і потерпілого, а також слідчого і прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; відомості про розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; відомості про витрати на залучення експерта; дату та місце його складення та затвердження. До обвинувального акту додані: реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка підозрюваної про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Таким чином, цей обвинувальний акт містить усі відомості, які передбачені ст.291 КПК України.

Висновки суду, щодо відсутності у обвинувальному акті даних щодо часу та місця вчинення інкримінованого ОСОБА_7 діяння, а також вказівка на виникнення у суду питання стосовно розміру спричиненої нею шкоди та її складових, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки серед викладених прокурором обставин вказано період, протягом якого було допущено службову недбалість і зазначено в чому вона проявилась, що дає стороні захисту можливість зрозуміти суть обвинувачення та співставити юридичні ознаки інкримінованого правопорушення з фактично вчиненими обвинуваченою діями в певний період часу.

За наведених обставин суд безпідставно вважав, що обвинуваченій не надано детальної інформації про обставини інкримінованого правопорушення.

Зі змісту оскарженої ухвали вбачається, що порушенням вимог ст.291 КПК України суд першої інстанції визнав те, що органом досудового розслідування у обвинувальному акті не конкретизовано обвинувачення щодо порушень обвинуваченою конкретних пунктів нормативних актів, які регламентують її діяльність, при вчиненні нею злочину, що є перешкодою для реалізації нею її права знати, у вчиненні якого саме кримінального правопорушення її обвинувачують.

Однак, зі змісту обвинувального акту вбачається, що в ньому викладені обставини, які відповідно до частини першої статті 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також твердження про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Тобто, вимоги закону щодо викладу фактичних обставин та правової кваліфікації дотримано. Наведені в обвинувальному акті відносно ОСОБА_7 фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу інкримінованого кримінального правопорушення, що у свою чергу, дає суду можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, а тому в даному випадку відсутні такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Крім того, зі змісту оскарженої ухвали і технічного запису підготовчого судового засідання вбачається, що обвинувачена та її захисник не заявляли про неконкретність пред`явленого обвинувачення, що вказує на те, що стороні захисту воно зрозуміле і відсутні підстави вважати неможливим призначення судового розгляду за цим обвинувальним актом.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись, ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 лютого 2021 року в частині повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.367 КК України скасувати і призначити у цьому кримінальному провадженні новий судовий розгляд в суді першої інстанції.

Головуючий

Судді