Рішення

від 17.03.2021 по справі 510/620/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/620/20

Провадження № 2/510/659/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачі позовні вимоги визнали, щодо їх задоволення не заперечували, просили розглянути справу у їх відсутності.

Представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_4 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 - помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_5 ; копі рішення виконкому Нагірненської сільської ради від 11.01.2008р. про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0404, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,3178 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0415, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства; копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,34 га із кадастровим номером 5124182400:01:006:0301, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія державного акту на право власності на земельну ділянку загальною площею 2,97 га із кадастровими номерами 5124182400:01:004:0499, 5124182400:01:003:0668, 5124182400:01:003:00813, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія свдоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2016р. серії НОМЕР_2 - загального причіпу марки КРД, модель 050122, реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 ; копія свідоцтва про одруження ОСОБА_6 із ОСОБА_7 ; копія свідоцтва про народження позивачки; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку та присадибної земельної ділянки від 25.02.2020р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості легкового причепу від 25.02.2020р.; копії витягів з електроного сайту про нормативну грошову оцінку земельних ділянок; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.06.2019р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі являється донькою ОСОБА_5 , відповідачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - його дружиною та донькою відповідно. За життя ОСОБА_5 належало майно:

житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

земельна ділянка площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0404, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

земельна ділянка площею 0,3178 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0415, розташована по АДРЕСА_1 , виділена для ведення особистого селянського господарства;

земельна ділянка площею 2,34 га із кадастровим номером 5124182400:01:006:0301, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

земельна ділянка загальною площею 2,97 га із кадастровими номерами 5124182400:01:004:0499, 5124182400:01:003:0668, 5124182400:01:003:00813, розташована на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

загальний причіп марки КРД, модель 050122, реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 на підставі свдоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2016р. серії НОМЕР_2 .

На випадок смерті ОСОБА_5 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належне йому майно.

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом, однак, вона мешкала разом із відповідачками та батьком разом в батьківському будинку, вела спільне господарство. Проте, незважаючи на прийняття позивачкою спадщини в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оформити її неможливо у зв`язку із тим, що в неї відсутні відповідні оригінали правовстановлюючих документів.

Відповідачі у справі на спадщину не претендують, не заперечують, щоб спадщину оформила позивачка.

У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказані земельні ділянки, будинок та причеп, про що 20.06.2019р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи позивачка надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачкою не було оформлено, вона не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Окрім вищевказаного, перешкодою в оформленні прийняття спадщини є також і те, що згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) державного акта на право власності на земельну ділянку - при посвідченні договору купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, спадкового договору, а також при видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку. На оригіналі державного акту нотаріусом проставляється відповідна відмітка про перехід права власності на земельну ділянку до набувача чи спадкоємця. Щодо житового будинку, то і його оформити як спадщину неможливо, оскільки батько позивачки не зереєстрував своє право власності на нерухомість належним чином у Єдиному державному реєстрі прав власності на нерухомість.

Отже, після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на земельні ділянки, будинок та причіп, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_5 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачі на неї не претендують.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємцем першої черги за законом (ст. 1261 ЦК України).

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулася до нотаріальної контори із відповідною заявою, проте вона мешкала разом із спадкодавцем по день його смерті та продовжує мешкати у спадковому будинку по теперішній час. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_5 у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка також не має можливості.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання копій правовстановлюючих документів на земельні ділянки, житловий будинок, автомобільний причеп, розпорядження щодо їх цільового використовування та збереження тощо).

Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб`єктом набуття права власності на земельні ділянки. Житловий будинок та автомобільний причеп з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

-житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який складається в цілому з: житлового будинку літ. А загальною площею 116,00 кв.м., житловою площею 75,60 кв.м.; прибудови літ. А1; літньої кухні літ. Б; гаражів літ. В, Д; сараїв літ. Г, Е, Ж; вбиральні літ. З);

-земельну ділянку площею 0,2500 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0404, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

-земельну ділянку площею 0,3178 га із кадастровим номером 5124182400:02:001:0415, розташовану по АДРЕСА_1 , виділену для ведення особистого селянського господарства;

-земельну ділянку площею 2,34 га із кадастровим номером 5124182400:01:006:0301, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області (масив № НОМЕР_1 , ділянка № НОМЕР_1 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- земельну ділянку загальною площею 2,97 га із кадастровими номерами 5124182400:01:004:0499, 5124182400:01:003:0668, 5124182400:01:003:00813, розташовану на території Нагірненської сільської ради Ренійського району Одеської області, виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

-загальний причіп марки КРД, модель 050122, реєстраційний номер НОМЕР_3 , сірого кольору, 2016 року випуску, номер шасі НОМЕР_4 на підставі свдоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 30.07.2016р. серії НОМЕР_2 ,

що належали ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник