Рішення

від 10.09.2007 по справі 2/434-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/434-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.09.07           Справа № 2/434-07.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-

                             Схід», м. Суми

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся»,

                             Глухівський район Сумської області

про стягнення: 9573 грн. 23 коп.   

                                                                                     Суддя Соп'яненко О.Ю.

                                                 При секретарі судового засідання Маслову В.В.

За участю представників:

позивача – Лепишко О.І.

відповідача – не прибув

       Суть спору: позивач  просить суд стягнути з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся», Глухівський район, 9573 грн. 23 коп. заборгованості, з них: 6335 грн. 19 коп. борг за поставлені засоби захисту рослин, 461 грн. 20 коп. пені,  2238 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 538 грн. 50 коп. – 3 % річних, відповідно до договору № 5/4 від 09.03.2004р., укладеного між сторонами, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав і в засідання суду не з'явився. Тому, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши представника позивача  суд встановив:

09.03.2004р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 5/4, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» зобов'язувалося продати засоби захисту рослин, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся» розрахуватися за них належним чином в термі, передбачений п. 4.6. договору, укладеного між сторонами, не пізніше 31.08.2004р.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було отримано вказаний від позивача засоби захисту рослин, що підтверджується видатковими накладними: № ОтАС - 0082 від 17.04.2004р., № ОтАС - 0223 від 10.05.2004р., № ОтАС - 0280 від 18.05.2004р. та довіреностями: серії ЯХЗ № 483271 від 17.04.2004р., ЯХЗ № 483280 від 10.05.2004р., ЯХЗ № 483286 від 17.05.2004р., що є належним виконанням умов укладеного між сторонами договору № 5/4 від 09.03.2004р. з боку позивача.

31.05.2007р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 98 з проханням сплатити заборгованість, але відповідач відповіді на претензію на адресу позивача не надіслав, заборгованість не сплатив.

Відповідно до поданих позивачем матеріалів, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлені засоби захисту рослин станом на 16.08.2007р. складає 6335 грн. 19 коп., що повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: розрахунком боргу, видатковими накладними: № ОтАС - 0082 від 17.04.2004р., № ОтАС - 0223 від 10.05.2004р., № ОтАС - 0280 від 18.05.2004р., довіреностями: серії ЯХЗ № 483271 від 17.04.2004р., ЯХЗ № 483280 від 10.05.2004р., ЯХЗ № 483286 від 17.05.2004р.та актом звірки розрахунків за період з 01.01.2004р. по 31.08.2005р. підписаним сторонами та скріпленим печатками. Оригінали вказаних вище документів досліджені судом, а копії приєднані до матеріалів справи.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач порушив терміни розрахунків по договору № 5/4 від 09.03.2004р., укладеного між сторонами.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки відповідач доказів сплати боргу за надані послуги суду не подав, позовні вимоги в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 6335 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Майнова відповідальність за прострочку платежу передбачена п. 6.3 договору № 5/4 від 09.03.2004р. та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96 від 22.11.1996р., з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України відповідачу була нарахована пеня у розмірі 461 грн. 20 коп. за період з 01.09.2004р. по 01.03.2005р., що підтверджується розрахунком суми позову та пені. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 461 грн. 20 коп. правомірні і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не передбачено інший розмір відсотків. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 538 грн. 50 коп. та 2238 грн. 34 коп. інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному розмірі.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся» (41426, Сумська область, Глухівський район, с. Кучерівка, р/р 26003520 в ГФ АППБ «Аваль», МФО 337524, код 03778792) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» (40011, м. Суми, пр-т. Шевченко, 15, р/р 260030040801 в СФ АБ «Брокбізнесбанк», МФО 337922, код 30698444) 6335 грн. 19 коп. заборгованості, 2238 грн. 34 коп. інфляційних збитків, 461 грн. 20 коп. пені, 538 грн. 50 коп. – 3 % річних, 102 грн. витрат по держмиту та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                              СОП'ЯНЕНКО  О.Ю.