ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про зупинення провадження у справі
29 квітня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/269/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Головея В.М., Савицького Я.Ф.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Філевський Р.М., довіреність № 1234, дата видачі : 05.06.18;
від відповідача: не з`явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївської міської ради
на рішення Господарського суду Миколаївської області від „08» липня 2020р., повний текст якого складено та підписано „10» липня 2020р.
у справі № 915/269/20
за позовом Фізичної особи підприємця Турчановича Євгена Валерійовича
до відповідача: Миколаївської міської ради
про визнання додаткової угоди укладеною,
в с т а н о в и в :
В березні 2019 Фізична особа- підприємець Турчанович Євген Валерійович (далі-ФОП Турчанович Є.В.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Миколаївської міської ради, в якому з посиланням на ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі просив визнати укладеною з моменту набрання судовим рішенням у даній справі законної сили додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстровану в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1 в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимогам закону, не розглянув заяву позивача, подану 06.09.2019 разом з проектом додаткової угоди, та заяву подану 26.12.2019 разом з проектом додаткової угоди, а також, що позивач після спливу договору оренди землі продовжує користуватись земельною ділянкою, а відповідачем не направлено протягом одного місяця після закінчення строку договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.07.2020 по справі №915/269/20 (суддя Семенчук Н.О.) позов задоволено. Визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстрованому в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1, в наступній редакції:
ДОДАТКОВА УГОДА
до Договору оренди землі №9456/1 від 22.10.2013
м. Миколаїв __
Миколаївська міська рада в особі
1. Сторони дійшли згоди поновити договір оренди землі від 22.10.2013, зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за № 9456/1, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього.
2. Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстрованому у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за № 9456/1.
РЕКВІЗИТИ СТОРІН
Орендодавець: Орендар:
Миколаївська міська рада Фізична особа підприємець
ідентифікаційний код 26565573 Турчанович Євген Валерійович
АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1
АДРЕСА_2
М.П. М.П.
Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь Фізичної особи - підприємця Турчановича Євгена Валерійовича 2102,00 грн. судового збору.
Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у позивача виникло переважне право на поновлення договору оренди землі, оскільки орендар продовжує користуватись земельною ділянкою та Миколаївською міською радою не було направлено листа-повідомлення про заперечення стосовно його поновлення протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, Миколаївська міська рада звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
На думку скаржника, рішення суду прийнято із неповно встановленими обставинами справи, неправильним застосування норм матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не досліджено той факт, що згідно наданих доказів, долучених позивачем до позовної заяви, ФОП Турчанович Є.В. просить суд визнати укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 22.10.2013, зареєстровану у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі Миколаївської міської ради 22.10.2013 за №9456/1 з моменту набрання судовим рішенням законної сили в редакції викладеній у прохальній частині позовної заяви. При цьому, підставою позовної заяви позивач обрав ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі , яка передбачає можливість поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У відповідності до п.3.1 Договору про зміни №17-19 дію договору було продовжено на 1 рік до 19.10.2019, з чого слідує, що за ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі укладення додаткової угоди можливе з моменту закінчення договору на строк 1 рік (тобто з 19.10.2019 до 19.10.2020).
У п.1 Додаткової угоди до Договору оренди землі №9456/1 від 22.10.2013 зазначено: .1 Сторони дійшли згоди поновити договір землі від 22.10.2013, зареєстрований у Миколаївській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 22.10.2013 за №9456/1, на істотних умовах та на строк, зазначених у самому договорі та змінах до нього .
Як вказує скаржник, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, задовольняючи повністю позов, визнав укладеною Додаткову угоду з моменту набрання судовим рішенням законної сили в редакції позивача.
Апелянт звертає увагу, що згідно імперативних приписів ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі поновити договір оренди на цих підставах можливо виключно на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення, порушуючи норми ч.6 ст.33. Адже якщо строк укладення додаткової угоди вважається з моменту набрання законної сили рішення, то відповідно, він обчислюється не з моменту його закінчення (19.10.2020).
Апелянт вважає, що позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачем його права на поновлення договору на підставі ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі .
Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, а саме Додатковій угоді до договору оренди землі, яку було долучено позивачем до позовної заяви.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.03.2021 року клопотання Миколаївської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Миколаївській міській раді строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 01.10.2020 року у справі № 915/950/20; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Миколаївської міської ради на рішення Господарського суду Миколаївської області від „01» жовтня у справі №915/950/20; призначено розгляд апеляційної скарги Миколаївської міської ради на 29 квітня 2021 року о 10:00 год.
В судове засідання 29.04.2021 з`явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції, підстави його оскарження, судова колегія дійшла наступних висновків.
Колегією суддів з`ясовано, що ухвалою Касаційного господарського суду від 14.01.2021 передано справу №903/1030/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Лешика Ігоря Івановича до Луцької міської ради про визнання поновленим договору оренди землі на розгляд Великої Палати Верховного Суду для вирішення питання щодо можливості відступу від висновку, висловленого у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18, стосовно застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020р.), оскільки, на думку колегії суддів, розмежування переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (частини перша - п`ята статті 33 вказаного Закону у вказаній редакції) та поновлення договору оренди землі (частина шоста статті 33 цього ж Закону у вказаній редакції) забезпечить еволюційний та послідовний підхід до впорядкування судової практики щодо застосування норм зазначеного Закону при вирішенні відповідної категорії спорів.
Зокрема, у справі № 903/1030/19 мова йде про розмежування понять переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк (ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") та поновлення договору оренди землі (ч. 6 ст. 33 цього закону). У названій справі колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що законодавцем було ототожнено не поняття "переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" (про що дійшла висновку Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.09.2020р. у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18), а саме поняття "укладення договору оренди землі на новий строк" та "поновлення договору оренди землі" в той час, коли "переважне право" стосується саме процедури та порядку, які можуть бути реалізовані стороною відповідно до норм ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020р.), що є підставою для відступлення від висновку щодо застосування положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною до 15.07.2020р.), викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020р. у справах №313/350/16-ц і № 159/5756/18. У даній справі №915/269/20 предметом розгляду є поновлення договору оренди землі за вимогами Фізичної особи-підприємеця Турчановича Євгена Валерійовича до Миколаївської міської ради.
Враховуючи, що правовідносини у справі №915/269/20 та у справі №903/1030/19 стосуються поновлення договору оренди землі на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі", апеляційна колегія вважає такі правовідносини в цих справах подібними, а відтак, позиція по справі №903/1030/19 може вплинути на результати розгляду даної справи та безумовно сприятиме правовій визначеності у застосуванні норм ст. 33 Законом України "Про оренду землі", оскільки саме стосується питань застосування норм цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою палатою Верхового Суду.
За положеннями п. 11 ч. 1 ст.229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється, зокрема, у випадку передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення повного, всебічного і об`єктивного розгляду справи та єдності судової практики, у спорах щодо поновлення договору оренди землі на новий строк на підставі відповідної додаткової угоди, оскільки результат розгляду даної справи пов`язаний із результатом касаційного перегляду судового рішення у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за можливе зупинити провадження у справі №915/269/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду справи №903/1030/19, на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. п. 7 ч. 1 ст. 228, п.11 ч. 1 ст. 229, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В:
1.Зупинити апеляційне провадження у справі №915/269/20 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19.
2.Зобов`язати сторін повідомити Південно-західний апеляційний господарський суд про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №903/1030/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, встановлені ст.288 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя В.М. Головей
Суддя Я.Ф. Савицький
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2021 |
Оприлюднено | 29.04.2021 |
Номер документу | 96625890 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Колоколов С.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні