Постанова

від 27.04.2021 по справі 910/14544/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2021 р. Справа№ 910/14544/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020

у справі № 910/14544/19 (суддя Приходько І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберхауз Україна"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Акціонерне товариство "Кристалбанк"

третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Приватне підприємство "Приват Інвест"

про витребування майна з чужого незаконного володіння,

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберхауз Україна" про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/14544/19 у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, встановивши недоведення позивачем обставин набуття ним у встановленому законом порядку права власності на спірний об`єкт нерухомості, керуючись приписами ст. ст. 319, 321, 328, 387, 388 ЦК України, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/14544/19 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з порушенням прав скаржника та при неповному з`ясуванні всіх обставин, невірному застосуванні судом норм матеріального права та порушенні норм процесуального права. Так, апелянт стверджує, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про ненадання позивачем доказів якими б підтверджувалось право власності ТОВ "ДП Київміськдовідка". Позивачем, зокрема, було надано акт оцінки і прийому-передачі вкладу, який вноситься для формування статутного капіталу ТОВ "ДП Київміськдовідка" від 01.04.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. та Статут ТОВ "ДП Київміськдовідка", затверджений протоколом загальних зборів № 14/04-14 від 14.04.2014. Також позивач зазначає, що місцевим господарським судом не було взято до уваги те, що ТОВ "ДП Київміськдовідка" набуло право власності на законних підставах в спосіб та з урахуванням законодавства України, що діяло на момент виникнення правовідносин, а отже є єдиним законним власником майна. За доводами позивача, суд першої інстанції не надав належної оцінки укладеним після набуття ТОВ "ДП Київміськдовідка" права власності договорам про відступлення майнового права на об`єкт нерухомості, відступлення права вимоги на 63,94 % майнових прав на об`єкт нерухомості, іпотеки, купівлі-продажу. За доводами апелянта, позивач є єдиним законним власником майнових прав на нерухоме майно, що всупереч його волі вибуло з володіння шляхом вчинення недійсних в силу закону правочинів, після цього право власності на новостворене майно було незаконно зареєстровано за іншою третьою особою.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2020, справа № 910/14544/19 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.10.2020 апеляційну скаргу ТОВ "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/14544/19 - залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2020, після усунення недоліків апеляційної скарги, поновлено ТОВ "ДП Київміськдовідка" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020; запропоновано учасникам судового процесу подати відзив, заперечення на апеляційну скаргу та інші заяви/клопотання протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали; розгляд справи призначено на 07.12.2021.

В межах встановлених судом процесуальних строків від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування доводів відзиву на апеляційну скаргу відповідач вказує на те, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивача є такими, що підлягають відхиленню. Так відповідач зазначає, що позивачем до матеріалів справи не було надано належних та допустимих доказів в підтвердження обставин набуття позивачем права власності на нерухоме майно, що витребовується. За доводами відповідач позивачем не надано жодних доказів незаконності володіння ТОВ "Оберхауз Україна" спірним майном.

В межах встановлених судом процесуальних строків від третьої особи-1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заперечуючи проти доводів апелянта, третя особа-1 у відзиві зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог матеріального права з дотриманням норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Так, третя особа-1 стверджує, що ТОВ "ДП Київміськдовідка" на сьогоднішній момент не є власником спірних приміщень, оскільки вони вибули з власності апелянта за його волевиявленням шляхом укладення нотаріально посвідченого договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 24.09.2014. В подальшому новим власником було відчужені майнові права на спірні приміщення третій особі-2.

Від третьої особи-2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить поновити строк на подання вказаної заяви по суті спору, а також відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "ДП Київміськдовідка" в повному обсязі.

Розглянувши клопотання третьої особи-2 про поновлення строків на подання відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наведені на його обґрунтування доводи, колегія суддів, з урахуванням того, що вказана заява по суті спору була подана з пропуском строку лише на три дні та отримана судом до відкриття першого судового засідання, вважає за можливе його задовольнити та прийняти до розгляду письмовий відзив на апеляційну скаргу ПП "Приват Інвест".

Заперечуючи проти доводів апелянта, третя особа-2 у відзиві зазначає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, ухваленим відповідно до вимог матеріального права з дотриманням норм процесуального права, на підставі повного і всебічного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Так, третя особа-2 звертає увагу на те, що позивач при зверненні з позовом та апеляційною скаргою не наводить фактичних обставин, що мають значення для справи, зокрема, те, що 24.09.2014 між ТОВ "ДП Київміськдовідка" та ОСОБА_1 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за яким до останнього перейшли права власності на майнові права. Вказаний правочин був посвідчений нотаріально. На підставі договору купівлі-продажу майнових прав від 07.11.2014 ПП "Приват Інвест" придбало у ОСОБА_1 вказане майно, факт передачі якого підтверджується актом прийому-передачі майнових прав на нерухомість/нежитлове приміщення від 10.11.2014 та оплатою за цим правочином. Крім того, третя особа-2 звертає увагу на те, що позивач обґрунтовує своє право власності посиланням на належність йому майнових прав, тоді як позов пред`явлено про витребування нерухомого майна. Третя особа-2 також зазначає, що позивач не наводить жодних належних доказів, що спірне майно набуто з порушенням закону або вибуло поза його волею.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Ходаківської І.П., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2020, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2020 справу № 910/14544/19 за апеляційною скаргою ТОВ "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду. Розгляд справи призначено на 21.12.2020.

Розгляд справи відкладався.

01.02.2021 від третьої особи-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 760/11907/17, що перебуває на розгляді Солом`янського районного суду міста Києва.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Владимиренко С.В., яка входить до складу колегії суддів, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2021 справу № 910/14544/19 за апеляційною скаргою ТОВ "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 прийнято до провадження визначеним складом суду. Розгляд справи призначено на 14.04.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 клопотання представника ТОВ "ДП Київміськдовідка" про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 27.04.2021.

В судове засідання 27.04.2021 представник третьої особи-1 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановлений законодавством порядку та є обізнаним про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання розумних строків розгляду справи судом, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, а також з огляду на викладення в письмовій формі третьою особою-1 своїх доводів та заперечень на апеляційну скаргу, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника АТ Кристалбанк , який належним чином повідомлений про судовий розгляд справи апеляційним господарським судом.

В судовому засіданні 27.04.2021 представником третьої особи-2 заявлено усну заяву про залишення без розгляду поданого ним клопотання про зупинення провадження у даній справі, що зафіксовано в протоколі судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні 27.04.2021 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи-2 в судовому засіданні 27.04.2021 заперечили проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, та просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та третьої особи-2, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, ТОВ ДП Київміськдовідка , звертаючись до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння, посилалось на те, що 01.04.2014 року, попереднім власником корпоративних прав ТОВ ДП Київміськдовідка ОСОБА_2 до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю ДП Київміськдовідка були внесені майнові права на об`єкт незавершеного будівництва - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 209 кв.м.

В підтвердження вищенаведених обставин позивачем надано акт оцінки і прийому-передачі вкладу ТОВ ДП Київміськдовідка від 01.04.2014 щодо формування статутного капіталу ТОВ ДП Київміськдовідка , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. зареєстрований у реєстрі за № 1058, 1059, згідно якого майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, становить 16 000 000,00 грн. Вказані права є майновим вкладом учасника ОСОБА_2 та передається у власність товариства.

Також надано статут ТОВ ДП Київміськдовідка (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів, протокол №14/04-14 від 14.04.2014), в п. 3.2.1 якого визначено, що частку у статутному капіталі ОСОБА_2 сформовано за рахунок вкладу у вигляді майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме - нежитлове приміщення 1 209,95 кв.м. за будівельною адресою: АДРЕСА_1 та має грошову оцінку в розмірі 16 000 000,00 грн.

Позивач стверджує, що після внесення до статутного капіталу позивача майнових прав на нерухоме майно, 100 % корпоративних прав товариства були передані ПАТ Експобанк в якості погашення ОСОБА_2 заборгованості перед банком за кредитним договором від 19.12.2007 року № 20/Л8О-СК, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників ТОВ ДП Київміськдовідка від 24.04.2014, протоколом № 3 засідання спостережної ради АТ КБ Експобанк від 24.04.2014.

Передача корпоративних прав банку відбулась 28.04.2014 року на підставі акта прийому-передачі частки в статутному капіталі ТОВ ДП Київміськдовідка .

Водночас, 13.04.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (зміна кредитора в зобов`язанні), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим номером 1167.

Як стверджує позивач, в наступному, донька ОСОБА_2 , з метою створення передумов для заволодіння майном/майновими правами уклала з ОСОБА_4 договір відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (зміна кредитора в зобов`язанні) від 21.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко Я.О., зареєстрований в реєстрі за № 220, за яким відчужено на користь ОСОБА_4 майнові права на об`єкт нерухомості.

Згодом, ОСОБА_4 уклала наступні договори та внесла до державного реєстру речових прав відомості про об`єкт нерухомого майна:

- договір відступлення права вимоги на 63,94 % майнових прав на об`єкт нерухомості 23.03.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстрований в реєстрі за № 610, укладений з ОСОБА_5 ;

- договір іпотеки від 05.05.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстрований в реєстрі за № 861, укладений з ОСОБА_5 ;

- договори купівлі-продажу, що укладені між ОСОБА_4 і ТОВ Оптимум Фактор та між ТОВ Оптимум Фактор і ТОВ Оберхауз Україна , що укладені в 2019 році в період наявності арештів на майно та майнові права.

Стверджуючи про те, що з 01.04.2014 року ОСОБА_2 не мав необхідних правових підстав для будь-якого відчуження майнових прав на нерухоме майно, оскільки останні належали ТОВ ДП Київміськдовідка , позивач наполягає, що в силу вимог частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України недійсними є наступні договори:

- відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (зміна кредитора в зобов`язанні) від 13.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. за реєстровим номером 1167, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

- відступлення майнового (речового) права на об`єкт нерухомості і права вимоги (зміна кредитора в зобов`язанні) від 21.04.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Литвиненко Я.О. зареєстрований в реєстрі за номером 220, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;

- відступлення права вимоги на 63,94 % майнових прав на об`єкт нерухомості 23.03.2017 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстрований в реєстрі за № 610, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- іпотеки від 05.05.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сенюк М.В., зареєстрований в реєстрі за № 861, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

- купівлі-продажу, що укладені між ОСОБА_4 і ТОВ Оптимум Фактор та між ТОВ Оптимум Фактор і ТОВ Оберхауз Україна , що укладені в 2019 році в період наявності арештів на майно та майнові права.

Вказуючи на вищенаведені обставини, та посилаючись на приписи ст. 387 ЦК України, позивачем пред`явлено позов у даній справі про витребування з чужого незаконного володіння у ТОВ Оберхауз Україна нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 209 кв.м.

Таким чином, предметом позову у даній справі є вимога ТОВ "ДП Київміськдовідка" про витребування в порядку ст. 387 ЦК України нерухомого майна.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

В ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ця норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.

Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Важливою умовою звернення з віндикаційним позовом є відсутність між позивачем і відповідачем зобов`язально-правових відносин.

Предмет доказування у таких справах становлять обставини, що підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб`єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Разом з тим необхідно розмежовувати захист права власності шляхом подання віндикаційного позову та невиконання чи виконання з порушенням умов договірного зобов`язання.

Наявність між сторонами зобов`язальних правовідносин виключає можливість пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки передання майна в користування особі, яка зобов`язалася повернути це майно після закінчення строку, на який воно передано, але не виконує цього обов`язку, базується на умовах укладеного між сторонами договору та регулюється відповідно розділу III книги 5 ЦК України ("Окремі види зобов`язань").

Однією з обов`язкових умов для задоволення віндикаційного позову є встановлення під час розгляду спорів про витребування майна, зокрема, і тієї обставини, чи перебувало спірне майно у володінні позивача, який указує на порушення своїх прав як власника, на підставах, визначених законодавством, і який на момент подання позову не є власником цього майна, однак вважає себе таким (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц).

Отже, для застосування передбаченого ст. 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Аналогічні правові висновки викладені Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 13.02.2018 у справі № 924/1180/6, від 05.06.2018 у справі № 907/631/17, від 23.10.2019 у справі № 910/17416/18.

Як вже зазначалось у даній постанові, обґрунтовуючи пред`явлення позову про витребування нерухомого майна, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1 209 кв.м., ТОВ ДП Київміськдовідка посилається на те, що ним в законному порядку було набуто майнові права на вказаний об`єкт нерухомості згідно акта оцінки і прийому-передачі вкладу ТОВ ДП Київміськдовідка від 01.04.2014 щодо формування статутного капіталу ТОВ ДП Київміськдовідка , що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С. зареєстрований у реєстрі за № 1058, 1059, та, відповідно, сфомовано статутний капітал товариства за рахунок вкладу учасника ОСОБА_2 , що зафіксовано в п. 3.2.1 Статуту ТОВ ДП Київміськдовідка (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів, протокол №14/04-14 від 14.04.2014).

Таким чином, позивач стверджує, що наявність у нього майнових прав на об`єкт нерухомості незавершеного будівництва наділяє його правом на витребування нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за відповідачем.

Однак, колегія суддів вказану аргументацію оцінює критично та зазначає, що у відповідності до ст. 190 ЦК України, майном, як особливим об`єктом, вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Зазначений вище підхід до визначення правового змісту інституту майнових прав є усталеним і наводиться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 761/5156/13-ц, від 04.09.2019 у справі № 2610/22985/2012, а також в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2020 у справі № 918/1017/15, від 17.07.2020 у справі № 5002-10/1364-2012.

Відтак, майнове право на нерухоме майно як об`єкт цивільних прав - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, що є необхідними й достатніми для набуття речового права.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, названою нормою цивільного законодавства встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні питання наявності права власності на відповідне майно повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 387 ЦК України.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та не спростовано позивачем в апеляційній інстанції належними засобами доказування, в матеріалах справи відсутні докази набуття позивачем права власності на об`єкт нерухомості, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 209 кв.м., у встановленому законом порядку. У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відсутність належних, допустимих та достовірних доказів про державну реєстрацію права власності ТОВ "ДП Київміськдовідка" на спірне нерухоме майно - нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 209 кв.м., виключає належне підтвердження факту вибуття зазначеного майна з його законного володіння.

На доводи апеляційної скарги про те, що позивач у зв`язку з набуттям майнових прав на об`єкт нерухомого майна у встановленому законом порядку є єдиним законним власником нерухомості, колегія суддів зазначає, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правомочності власника. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно у встановленому законом порядку. Тобто застосовується принцип реєстраційного підтвердження володіння.

Відтак посилання апелянта на підтвердження ним належними доказами, такими як акт оцінки і прийому-передачі вкладу, який вноситься для формування статутного капіталу ТОВ "ДП Київміськдовідка" від 01.04.2014 та Статут ТОВ "ДП Київміськдовідка", затверджений протоколом загальних зборів № 14/04-14 від 14.04.2014, наявності у нього права власності на спірний об`єкт нерухомості відхиляються апеляційною інстанцією як безпідставні з урахуванням вищевиклдаених висновків.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що на час звернення позивача з даним позовом має місце наявність обставин щодо відчуження позивачем належних йому майнових прав на об`єкт нерухомості.

Так, 18.09.2014 між ТОВ "ДП Київміськдовідка" (іпотекодавець за договором) та ОСОБА_1 (іпотекодержатель за договором) укладено договір іпотеки, згідно умов якого для забезпечення зобов`язань позичальника за договором позики № 1809/14 від 18.09.2014 іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку майнові права на нерухомість, будівництво якої незавершено, а саме: нежиле приміщення загальною площею 1209,95 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1417 (а.с. 159-161 том 2).

24.09.2014 між ТОВ ДП Київміськдовідка та ОСОБА_1 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1436. Згідно умов цього договору ОСОБА_1 набуває у повному обсязі права власності на майнові права у зв`язку з зверненням стягнення на предмет іпотеки.

В подальшому ПП Приват Інвест придбав майнові права у ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав від 07.11.2014. На підтвердження факту передачі майнових прав на користь ПП Приват Інвест третьою особою-2 надано копію акта прийому-передачі майнових прав на нерухомість/нежиле приміщення від 10.11.2014.

Отже, беручи до уваги те, що правомірність вимог позивача про повернення йому нерухомого майна з чужого незаконного володіння не підтверджена жодними обставинами, які входять до предмета доказування у даному спорі (з вимогами віндикаційного позову), судова колегія погоджується з вірним висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Твердження апелянта про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки договорам, укладеним після набуття ТОВ "ДП Київміськдовідка" права власності, судова колегія визнає їх безпідставними, оскільки відсутність належних доказів набуття позивачем права власності на спірний об`єкт нерухомості виключає необхідність з`ясування правомірності/неправомірності укладення наведених в апеляційні скарзі правочинів.

Щодо застосування строків позовної давності судова колегія зазначає, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Даної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.12.2018 у справі № 911/1437/17.

Таким чином, зважаючи на те, що суд першої інстанції не встановив порушення прав та інтересів позивача за позовом, заявленим у даній справі, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, правильним є висновок Господарського суду міста Києва про те, що позовна давність не може бути застосована до спірних правовідносин.

При цьому судом апеляційної інстанції враховано, що у відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі відхиляються апеляційною інстанцією, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваного рішення у даній справі.

Підсумовуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення є незаконним, прийнятим з порушенням прав скаржника та при неповному з`ясуванні всіх обставин, невірному застосуванні судом норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі № 910/14544/19 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 підлягає залишенню без задоволення.

Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на апелянта (позивача у даній справі).

Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/14544/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.08.2020 у справі №910/14544/19 залишити без змін.

3. Судовий збір, сплачений стороною у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДП Київміськдовідка".

4. Справу №910/14544/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець

Повний текст постанови складено 29.04.2021