Рішення

від 29.04.2021 по справі 910/582/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.04.2021Справа № 910/582/21 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп"

про стягнення 60 890,00 грн.

Представники сторін : не викликались.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" про стягнення 60 890,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення умов договору про надання послуг та поставки №040319/1 від 04.03.2019 відповідачем в частині оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2021 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.

17.02.2011 до канцелярії суду позивач подав заяву з доданими документами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Вищезазначена ухвала господарського суду м. Києва від 22.02.2021 р. отримана відповідачем 27.02.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №01054 77332770.

Відповідач не скористалися наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

04.03.2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс" (виконавець/постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (замовник/покупець) укладено договір №040319/1 про надання послуг та поставки.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується за завданням замовника відповідно до умов договору виконувати комплекс шиномонтажних робіт та/або послуг, що включають в себе монтаж/демонтаж коліс, розбортовку і забортовку коліс, балансування коліс, клеєння покришок, ремонт шин та камер, рихтування дисків, аргонне зварювання, сезонна заміна шин/коліс, послуги по відновленню протектора, на транспортних засобах, що перебувають у власності чи користування замовника (надалі - роботи), а також поставку шин, а замовник зобов`язується приймати і оплачувати виконані роботи на умовах, які передбачені цим договором.

Згідно з п.1.5 договору, у відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, даний договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору поставки та договору про надання послуг.

Згідно з ч.1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Безпосередня кількість, асортимент і ціна товару, що підлягає поставці в межах партії, визначається сторонами додатково і вказується в накладних чи інших документах які підписуються сторонами і є невід`ємною частиною цього договору (п.1.7 договору).

Відповідно до п.2.1 договору загальна кількість послуг/робіт, що виконуються за цим договором не обмежена і дорівнює сумі послуг наданих протягом строку дії цього договору.

Після виконання робіт сторони підписують акт виконаних робіт (п.2.2 договору).

Виконавець надає послуги по шиномонтажу зазначені в п.1.1 цього договору вартості кожного виду робіт та послуг у відповідності до розцінок виконавця виходячи з цін, що діють на дату складання акту виконаних робіт. (п.4.1 договору).

Ціна товару, який підлягає поставці згідно цього договору, погоджується сторонами і вказується в рахунку-фактурі та/або накладній, які є невід`ємною частиною договору. Вартість товару включає ПДВ (п.4.3 договору).

Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем надано послуги та поставлено товар відповідачу на загальну суму 769 411,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними, актами надання послуг та актами виконаних робіт з технічного обслуговування і ремонту транспортного засобу.

Відповідно до п.4.2 договору виконавець сплачує виконавцю вартість визначених робіт та отриманих товарів по факту виконання робіт або за домовленістю сторін протягом 14 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З наданої до матеріалів банківської виписки вбачається, що відповідачем на виконання умов договору оплачено позивачу 708 521,00 грн.

Будь-яких інших доказів оплати матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за договором №040319/1 про надання послуг та поставки від 04.03.2019 року у відповідача перед позивачем в сумі 60 890,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 129, ч.9 ст. 165, ст.ст. 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Будальянс Груп" (02095, місто Київ, вулиця Княжий Затон, будинок 21, квартира 135, код ЄДРПОУ 40445002) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Тайєрс" (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Велика Омеляна, вулиця Присадибна, будинок 15, код ЄДРПОУ 42659115) основний борг у сумі 60 890 (шістдесят тисяч вісімсот дев`яносто) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий