Ухвала

від 29.04.2021 по справі 916/1185/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1185/21 Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

розглянувши заяву (вх. №2-599/21 від 28.04.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс (04107, м. Київ, вул. Татарська, будинок 21, код ЄДРПОУ 37853988) до Товариства з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм (65039, Одеська обл., місто Одеса, пр. Гагаріна, 12А; код ЄДРПОУ 44122266) про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021р. Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс (далі - позивач, заявник) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача 348214,30 грн. заборгованості, 638,45 грн. 3% річних, 1669,64 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги фактом невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання юридичних послуг №17/02/12 від 17.02.2021р.

28.04.2021р. до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс до Товариства з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах розміру заявлених позовних вимог у сумі 350522,39 грн.

На думку позивача, на теперішній час існують обставини, які свідчать про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, з огляду на наступне.

Так, першочергово позивач зазначив, що представники відповідача відмовляються врегульовувати питання погашення цієї заборгованості в судовому порядку, на телефонні дзвінки не відповідають.

При цьому, позивачем було отримано лист ТОВ Ордер Прайм від 08.04.2021, у відповідності до якого відповідач наголосив на відсутності у нього грошових коштів для погашення заборгованості перед позивачем в сумі 348214,30 грн., а також на відмові керівництва ТОВ Ордер Прайм продавати належне підприємству майно або інвестування у підприємства додаткових коштів для погашення заборгованості перед ТОВ ЮКА Пакс Енд Лекс .

Крім того, позивач наголосив, що відповідач, посилаючись на карантинні обмеження, встановлені в Україні, в зухвалій формі рекомендував позивачу стягувати заборгованість в судовому порядку, припускаючи, що через протиепідеміологічні заходи суд триватиме протягом декількох років , а закінчив лист тим, що після перемоги у суді ТОВ ЮКА Пакс Енд Лекс отримає можливість стягнути заборгованість із відповідача, якщо встигне .

Тобто, відповідач у зухвалій та самовпевненій формі допускає, що може не виконувати свої грошові зобов`язання перед позивачем протягом кількох років та, навіть у випадку звернення позивача до суду для вирішення цього спору, наголошуючи при цьому на відсутності грошових коштів та тому, що через певний проміжок часу позивач може навіть не отримати будь-яких грошових коштів в рахунок погашення заявленої в межах даної справи заборгованості.

По-друге, як вказав позивач, заслуговує на увагу той факт, що з протягом квітня 2012 року ТОВ Ордер Прайм змінило своє місцезнаходження із міста Києва до міста Одеси, а також повністю змінило склад засновників та директора. Наведені обставини в їх сукупності свідчать про наявність істотної та обґрунтованої загрози невиконання рішення суду у випадку задоволення позову ТОВ ЮКА Пакс Енд Лекс внаслідок послідовної поведінки відповідача, направленої на це.

Позивач зауважив, що відповідно до інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ТОВ Ордер Прайм не зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості. А тому, із метою гарантування реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову ТОВ ЮКА Пакс Енд Лекс , останнє вважає, що існує необхідність вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ТОВ Ордер Прайм в межах суми заявлених позовних вимог в розмірі 350 522,39 грн.

При цьому, позивач підкреслив, що відповідач визнав факт відсутності в його розпорядженні грошових коштів, достатніх для погашення спірної суми заборгованості, а тому адекватним та таким, що забезпечить реальне виконання рішення суду у випадку задоволення позову, є захід до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно відповідача, а не належні йому грошові кошти.

Здійснивши ґрунтовний аналіз заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс про забезпечення позову, суд вважає доцільним задовольнити вказану заяву з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим (постанова Верховного Суду від 01.07.2020 по справі № 569/13105/18).

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача (постанови Верховного Суду від 10.06.2019 по справі № 369/12755/17. від 01.11.2019 по справі № 541 /2862/13-ц).

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У відповідності зі ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Н. проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Отже, забезпеченням позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

До заяви про забезпечення позову позивачем додано лист відповідача від 08.04.2021р. (далі - лист), в якому останній, вказав про відсутність коштів на погашення боргу. Крім того, відповідач рекомендував позивачу звернутись до суду за захистом своїх прав, а також, посилаючись на введення карантину на території України, акцентував на тривалості судового розгляду. Також відповідач вказав, що позивач, зможе стягнути з нього борг у судовому порядку, якщо встигне .

Така поведінка відповідача, на думку суду, може свідчити про потенційну можливість вчинення недобросовісних дій з боку відповідача, зокрема, з огляду на зміст листа, - на зникнення (приховування) майна відповідача на момент виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Вжиття в даному випадку заходів забезпечення позову дозволить уникнути можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс , а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позовних вимог.

Суд враховує, що заявник просив забезпечити позовні вимоги шляхом накладення арешту на майно відповідача, з огляду на те, що відповідач повідомив про відсутність у його розпорядженні грошових коштів.

Проте, статтею 139 Господарського кодексу України передбачено, що майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб`єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб`єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб`єктів з іншими суб`єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб`єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Особливим видом майна суб`єктів господарювання є цінні папери (Постанова ВС від 21.07.2020р. по справі № 910/2542/19).

Отже, з урахуванням вищевикладеного, під накладенням арешту на майно відповідача слід розуміти накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, у тому числі, на грошові кошти.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини (надалі Суд) право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40)

Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Крім того, суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

При цьому, суд також зазначає про відсутність необхідності вирішення питання щодо зустрічного забезпечення станом на день вжиття заходів до забезпечення позову. Процесуальним законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (ч. 1 ст. 141 ГПК України): відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову. Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі №911/1695/18.

Водночас, суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм не позбавлене права звернутися до Господарського суду Одеської області з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 144, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву (вх. №2-599/21 від 28.04.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс .

2. Накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм (65039, Одеська обл., місто Одеса, пр. Гагаріна, 12А; код ЄДРПОУ 44122266) в межах розміру заявлених позовних вимог в сумі 350522,39 грн.

Стягувачем за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Юридично-консалтингова агенція Пакс Енд Лекс (04107, м. Київ, вул. Татарська, будинок 21, код ЄДРПОУ 37853988).

Боржником за ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю Ордер Прайм (65039, Одеська обл., місто Одеса, пр. Гагаріна, 12А; код ЄДРПОУ 44122266).

Ухвала дійсна для пред`явлення до виконання в строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалу складено та підписано 29.04.2021р. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Волков Роман Володимирович