Постанова

від 28.04.2021 по справі 2-661/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 2-661/11

провадження № 61-7845св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Покровська сільська рада Очаківського району Миколаївської області,

треті особи: Очаківська районна державна адміністрація Миколаївської області, відділ державного комітету з земельних ресурсів в Очаківському районі Миколаївської області,

особа, яка подала апеляційну скаргу - Регіональний ландшафтний парк Кінбурська коса ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року у складі колегії суддів:

Локтіонової О. В., Колосовського С. Ю., Ямкової О. О.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, треті особи: Очаківська районна державна адміністрація Миколаївської області, Відділ державного комітету з земельних ресурсів в Очаківському районі Миколаївської області, у якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на дві земельні ділянки по 0,50 га кожна: для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4825183200:01:000:0594. Крім цього, ОСОБА_1 просив зобов`язати Очаківську районну державну адміністрацію Миколаївської області та відділ державного комітету з земельних ресурсів в Очаківському районі Миколаївської області видати державні акти на право власності на вищезазначені земельні ділянки.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_1 вказував, що одну земельну ділянку спадкодавець ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , набув на підставі мирової угоди між ним та ОСОБА_3 , затвердженої ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року, за умовами якої ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку, яка перебувала у власності ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248577, виданого 09 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області. Іншу земельну ділянку ОСОБА_2 набув у власність на підставі мирової угоди між ним та ОСОБА_4 , затвердженої ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 28 грудня 2009 року, за умовами якої ОСОБА_2 прийняв у власність земельну ділянку, яка перебувала у власності ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248475, виданого 10 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області.

За життя спадкодавець ОСОБА_2 розпочав процедуру отримання ним державних актів на право власності на вказані земельні ділянки, виготовивши технічну документацію із землеустрою. Однак отримати правовстановлюючі документи на землю не встиг у зв`язку з браком бланків державних актів на право власності на землю.

Посилаючись на викладене, позивач просив його позов задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею

0,50 га, що розташована в с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, за цільовим призначенням - ведення фермерського господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею

0,50 га, що розташована в с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, за цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду мотивовано тим, що спадкодавець ОСОБА_2 набув право власності на вказані вище земельні ділянки і той факт, що до смерті він не отримав державних актів на право приватної власності на землю, не позбавляє спадкоємця права на отримання ним спадщини за законом.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року апеляційну скаргу регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса задоволено.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, що розташована у с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цієї позовної вимоги.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 76,50 грн.

Повернуто Регіональному ландшафтному парку Кінбурнська коса судовий збір у сумі 1 844,5 грн, сплачений за подання апеляційної скарги за квитанцією

№ 0.0.1551049378.1 від 13 грудня 2019 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання за

ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, із кадастровим № 4825183200:01:000:0592, що розташована у с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, апеляційний суд виходив із того, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув право власності на спірну ділянку, оскільки укладена між ним та ОСОБА_3 мирова угода скасована, а державний акт на право власності на землю, належний останньому, на підставі якого здійснювалася передача права власності, визнано недійсним. При цьому, колегія суддів зробила висновок, що рішення суду першої інстанції зачіпає права, свободи та інтереси Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса , оскільки спірна земельна ділянка розташована на території вказаного парку та в межах прибережної захисної смуги.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року в частині позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька

ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, із кадастровим

№ 4825183200:01:000:0594, що розташована у с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в апеляційному порядку не переглядалося.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

07 травня 2020 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року та залишити в силі рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 вересня 2011 року.

Підставою касаційного оскарження постанови заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах(пункти 3 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, заявник вказує на порушення судоми норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року. Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області.

18 серпня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Короткий зміст фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, судом апеляційної інстанції встановлено, що

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 .

За життя йому на підставі ухвали Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 03 грудня 2009 року про затвердження мирової угоди між ним та ОСОБА_3 було передано у власність земельну ділянку площею 0,50 га, що належала останньому на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ № 248577 на земельну ділянку площею 9 га, виданого 09 лютого 2009 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності за №010902100286.

Рішенням Очаківського районного суду Миколаївської області від 19 травня

2017 року, ухваленого у справі № 483/1107/15-ц, установлено, що належна ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЗ №248577 земельна ділянка площею 9 га, була ним поділена на три окремі ділянки - площею 8 га, 0,5 га та 0,5 га, при цьому дві останні ділянки передано у приватну власність на виконання умов договорів позики на підставі ухвал суду про затвердження мирових угод.

У 2011 році позивач, який є сином спадкодавця ОСОБА_2 , звернувся до Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька.

Постановою державного нотаріуса Полянського Ю. М. від 16 червня 2011 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на дві земельні ділянки площею по 0,50 га кожна, розташовані у межах Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, наданих для ведення фермерського господарства та для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв`язку з неналежністю їх спадкодавцю, бо надані спадкоємцем державні акти були видані на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Відповідно до довідки вказаного нотаріуса №2823/01-16 від 08 вересня 2011 року після спадкодавця ОСОБА_2 було заведено спадкову справу №222/2011. 12 травня 2011 року до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_1 . Заповіт відсутній.

Згідно з технічною документацією із землеустрою, складеною на підставі договору №10258 від 28 вересня 2010 року між ДП Миколаївський інститут землеустрою та громадянином ОСОБА_2 , площі та розміри земельних ділянок прийняті у відповідності до державних актів, які були видані після поділу та реєстрації у порядку, встановленому частинами 2 та 3 статті 56 Закону України Про землеустрій . Землі, що передаються у власність, знаходяться у 2-х кілометровій водоохоронній зоні уздовж моря та лиманів і прибережній захисній смузі та мають обмеження господарської діяльності.

Для виконання технічної документації було подано: 1) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №856277 на ім`я ОСОБА_3 , виданий 28 вересня 2010 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011047800068. Земельна ділянка площею

0,5000 га, із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташована у Миколаївській області, Очаківському районі, Покровська сільська рада (за межами населеного пункту); 2) державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №856275 на ім`я ОСОБА_4 , виданий 21 вересня 2010 року Очаківською районною державною адміністрацією Миколаївської області, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №011047800066. Земельна ділянка площею 0,5000 га, із кадастровим номером 4825183200:01:000:0594 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована у Миколаївській області, Очаківському районі, Покровська сільська рада (за межами населеного пункту).

На кадастровому плані земельної ділянки із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592, яка є предметом даного спору, зазначені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах (25, 50 м). Забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництва та городництва; б) зберігання та застосування пестицидів і добрив; в) влаштування літніх таборів для худоби; г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; д) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; е) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки.

03 січня 2012 року спадкоємцем ОСОБА_1 на підставі рішення суду першої інстанції отримав державний акт на право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592 площею 0,5000 га із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Рішенням Очаківського районного суду Миколаївської області від 19 травня

2017 року, ухваленого у справі № 483/1107/15-ц, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02 жовтня 2017 року та постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року, визнано незаконним та скасовано розпорядження Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області №58 від 04 лютого 2009 року про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку громадянина України ОСОБА_3 , голови фермерського господарства Ларіч в межах території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області. Визнано недійсним виданий ОСОБА_3 державний акт на право власності на землю серії ЯЗ №248577 на земельну ділянку з кадастровим номером 4825183200:01:000:0001 загальною площею 9 га, розташовану на території Покровської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010902100286.

Зазначеними рішеннями встановлено, що вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 незаконно, оскільки вона містить у собі прибережні захисні смуги та відноситься до земель РЛП Кінбурнська коса , який є унікальним природним комплексом з біологічною різноманітністю у 465 видів флори, з яких 6 внесено в Європейський Червоний список, а 9 - у Червону книгу України, і у встановленому законом порядку у регіонального ландшафтного парку не вилучалася.

Постановою апеляційного суду Миколаївської області від 23 серпня 2018 року скасовано ухвалу Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області

від 03 грудня 2009 року (справа № 2-1518/2009) про затвердження мирової угоди між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відповідно до якої

ОСОБА_2 було передано у власність виділену із земельної ділянки у 9 га земельну ділянку площею 0,50 га. Справу було направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 квітня 2019 року (справа № 2-1518/2009) позов правонаступників ОСОБА_2 - ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду, оскільки належним чином повідомлені позивачі повторно не з`явилися у судове засідання.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд

Згідно з статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з статями 78, 90 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Власники земельних ділянок, серед іншого, мають право продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність.

Стаття 152 ЗК України регламентує, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Установивши. що спадкодавець ОСОБА_2 за життя не набув право власності на спірну ділянку, оскільки укладена між ним та ОСОБА_3 мирова угода скасована, а державний акт на право власності на землю, належний останньому, на підставі якого здійснювалася передача права власності, визнано недійсним, апеляційний суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,50 га, із кадастровим номером 4825183200:01:000:0592, що розташована у с. Покровка Очаківського району Миколаївської області, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Аргументи заявника про те, що рішення суду першої інстанції жодним чином не зачіпає права, свободи, інтереси Регіонального ландшафтного парку Кінбурнська коса спростовуються вищезазначеними доказами, які доводять, що спірна земельна ділянка розташована на території вказаного парку та в межах прибережної захисної смуги.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Пронінапроти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського апеляційного суду від 19 лютого 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська