Вирок

від 28.04.2021 по справі 276/1710/20

ВОЛОДАРСЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 276/1710/20

Провадження по справі№ 1-кп/276/98/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2021 року смт. Хорошів

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області кримінальне провадження № 12020060140000238 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жовтневе, Голопристанського району Херсонської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_2 , громадянки України, незаміжньої, офіційно не працюючої, раніше не судимої, з середньою освітою, немаючої на утриманні інших осіб,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19.09.2020 близько 12 год. 00 хв. у ОСОБА_4 , яка перебувала на земельній ділянці з кадастровим номером 1821183600:04:001:0243, розташованій поблизу бувшого колгоспу в с. Красногірка Хорошівського району Житомирської області, належній ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на відкрите зaвoлoдiння картоплею сорту «Таїсія», яка вирощувалася на вказаній земельній ділянці потерпілим ОСОБА_5 .

У вказаний день, час та місці ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, взяла два поліпропіленові мішки білого кольору, що знаходились на вказаній земельній ділянці, та вiднесла їх до лісосмуги, розташованої на відстані близько 80 метрів від вказаної земельної ділянки, де заховала. В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 розуміючи, що за їїТ злочинними діями спостерігають сторонні особи та незважаючи на зауваження ОСОБА_7 , яка повідомляла ОСОБА_4 про необхідність припинення протииравних дій, за допомогою двох пластмасових відер, які знаходились на вказаній земельній ділянці, перенесла до вищевказаних поліпропіленових мішків 80 кілограмів картоплі сорту «Таїсія», яку викопала з вказаної земельної ділянки з кадастровим номером 1821183600:04:001:0243, належної ОСОБА_8 .

Таким чином ОСОБА_4 відкрито заволоділа 80 кілограмами картоплі сорту «Таїсія», чим заподіяла ОСОБА_9 матеріальної шкоди на загальну суму 640 грн. 00 коп. Викраденою картоплею ОСОБА_4 розпорядилася на власний розсуд.

24.11.2020 року між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 на підставі ст.ст. 468, 469, 471, 473, 474 КПК Україниукладено угоду про примирення, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_4 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 186 КК України, а потерпілий не має до неї жодних претензій. Крім того, сторони погоджуються на призначення узгодженого між ними покарання обвинуваченій ОСОБА_4 в межах санкції ч.1 ст. 186 КК України, у виді 150 годин громадських робіт.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 у повному обсязі визнала свою вину, щиро розкаялась, підтримала угоду, укладену з потерпілим, просила затвердити угоду.

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні угоду підтримав у повному обсязі, просив її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що укладена угода про примирення відповідає нормамКПК Українита не заперечив проти затвердження її судом.

Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимогст.468 КПК Україниу кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно з ч.3ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

У відповідності до ч.3 ст. 474 КПК України якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.186 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені абзацами 1-4 п.1 ч.5ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.

Також судом з`ясовано, що потерпілий ОСОБА_5 цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені п.2 ч.1ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд також враховує, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, за місцем проживання характеризується посередньо, незаміжня, не має на утриманні інших осіб, офіційно не працює, не має інвалідності, критично ставиться до вчиненого нею діяння.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дана угода може бути затверджена судом і може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать нормам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, є очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості.

Цивільний позовпо справіне заявлено, процесуальні витрати відсутні, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування не застосовувалися, а тому зазначені питання судом не вирішуються.

Питання щодо речових доказів, суд вирішує у відповідності дост. 100 КПК України.

Керуючись ст.100, 314,373,374,375,475 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 24.11.2020 року про примирення, укладену між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 Кримінального кодексу України,і призначити їй узгоджене сторонами угоди покарання за цим законом у виді 150 (сто п`ятдесят) годин громадських робіт.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Речові докази: вісімдесят кілограмів картоплі сорту «Таїсія», які повернуті під розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок, який набрав законної сили, обов`язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1