Окрема ухвала

від 28.04.2021 по справі №240/10267/19

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

О К Р Е М А У Х В А Л А

28 квітня 2021 року м. Житомир справа № №240/10267/19

категорія 111030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" до Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов"язання вчинити дії,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" звернулося до суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій просить постановити ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України про притягнення відповідальних осіб Головного управління ДПС у Житомирській області до відповідальності щодо не виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви зазначає, що відповідачем не виконано рішення суду в частині зобов"язання Головного управління ДФС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та у сумі 18631,53 грн., оскільки переплата по двом виконавчим провадженням має становити 42137,19.

Від відповідача надійшли заперечення на заяву. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що Порядком №422 не передбачено саме "вилучення" з інтеграційних карток відомостей про облікування заборгованості з ПДВ у сумі 16688,63 грн. у ТОВ "Промагрозапас". Вважають, що належною підставою поновлення порушених прав позивача є зміна способу і порядку виконання рішення суду .

В судовому засіданні представник позивача заяву підтримав.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні заяви.

Усною ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 23.04.2021 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Так, ст. 383 КАС України, зокрема, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Згідно із ч.6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (проспект Незалежності,91/1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 41117625).

Зобов"язано Головне управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" проспект Незалежності,91/1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 41117625).

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43142501) №246133-51 від 04.10.2019.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 43142501) №243243-51 від 11.09.2019.

Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) щодо розміщення інформації в інтеграційних картках, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області про облікування заборгованості з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня п"ятдесят три копійки) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (проспект Незалежності,91/1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 41117625).

Зобов"язано Головне управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять одна гривня п"ятдесят три копійки) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" (проспект Незалежності,91/1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 41117625).

На виконання судового рішення видано виконавчі листи.

Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Житомирській області від 06.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64038367 з примусового виконання виконавчого листа №240/10267/19 від 30.12.2020 про зобов"язання Головне управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. (шістнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень шістдесят три копійки) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" проспект Незалежності,91/1, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 41117625).

Постановою державного виконавця ВПВР УЗПВР у Житомирській області від 06.01.2021 відкрито виконавче провадження ВП №64038367 з примусового виконання виконавчого листа №240/10267/19 від 30.12.2020 про зобов"язання Головне управління ДФС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника,7, м.Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 39459195) вилучити з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 18631,53 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас" .

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 замінено боржника у виконавчому листі №10206 2020 р. від 30.12.2020 з Головного управління ДФС у Житомирській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Житомирській області.

Листом від 25.02.2021 №1454/5/06-30-18-03 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило державного виконавця, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду виконано у повному обсязі. Податкова вимога на суму 16688,63 грн. скасована. Згідно інтегрованої картки платника податку по ТОВ "Промагрозапас" станом на 25.02.2021 рахується переплата в сумі 23505,66 грн.

Листом від 25.02.2021 №1458/5/06-30-18-03 ГУ ДПС у Житомирській області повідомило державного виконавця, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду виконано у повному обсязі. Податкова вимога на суму 18631,53 грн. скасована. Згідно інтегрованої картки платника податку по ТОВ "Промагрозапас" станом на 25.02.2021 рахується переплата в сумі 23505,66 грн.

На вимогу державного виконавця виконати рішення суду в частині вилучення з інтеграційних карток, які ведуться Житомирським управлінням Головного управління ДФС у Житомирській області, відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та в сумі 18631,53 грн., ГУ ДПС у Житомирській області надіслало листи від 22.03.2021 №2023/06-30-18-03-07 та від 22.03.2021 №2029/06-30-18-03-07 з проханням звернутися з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду в частині зобов"язання Головне управління ДПС у Житомирській області вилучити з інтеграційних карток відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та у сумі 18631,53 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас", шляхом приведення у відповідність даних інтегрованої картки платника податків.

Отже, зазначене свідчить про те, що рішення Житомирського окружного адміністративного суду відповідачем в повному обсязі не виконано, що ним не заперечується.

Станом на дату прийняття рішення у справі та набрання законної сили чинним був наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 "Про затвердження Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

У розділі 1 Порядку було передбачено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

На час звернення до суду з вказаною заявою втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422 на підставі наказу Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 05.04.2021.

Відповідно до ч.2 розділу 1 наказу №5 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу;

інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції.

достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.

Для забезпечення достовірності відображення облікових показників в ІКП структурними підрозділами за напрямами роботи здійснюється попередній та загальний контроль у терміни, встановлені цим Порядком.

Відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.

Моніторинг повноти та своєчасності внесення первинних показників у підсистеми інформаційної системи забезпечується керівниками структурних підрозділів територіального органу ДПС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, що здійснює облік платежів.

У розділі 5 Порядку у ч.4 "Відображення в інформаційній системі результатів адміністративного та/або судового оскарження донарахованих сум з відповідним перенесенням до ІКП" зазначено, що працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

В судовому засіданні був допитаний як спеціаліст - начальник підрозділу ГУ ДПС у Житомирській області Полончук В.С., який пояснив, що оскаржувані позивачем податкові вимоги скасовано. За рахунок сплати ПДВ з електронного рахунку платника наявний борг в сумі 16688,63 грн. закрито. Виконання рішення шляхом вилучення з інтеграційних карток платника податів заборгованості з ПДВ на оскаржувані суми неможливе.

При цьому, представник відповідача зазначив про те, що заборгованість зі сплати ПДВ на спірну суму у позивача виникла у 2017 році.

Однак, суд такі посилання до уваги не приймає, оскільки як встановлено в ході розгляду справи з пояснень представника відповідача, про що зазначено в судовому рішенні, недоїмка в сумі 16688,63 грн., що в свою чергу вплинула на формування недоїмки в сумі 18631,53 грн., утворилася по декларації за травень 2018 року. Сума податкового зобов"язання по декларації за травень 2018 року була сплачена. Будь-яких доводів щодо виникнення заборгованості з 2017 року представником відповідача не наведено.

Відповідачем під час розгляду справи по суті не було доведено причин непогашення суми заборгованості по декларації за травень 2018 року станом на 02.07.2019, враховуючи встановлену законом процедуру черговості погашення боргів. Інспектор для пояснень на виклик суду не з"явився.

Враховуючи те, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень не було спростовано викладених позивачем обставин та не доведено суду наявності правових підстав розміщення інформації в інтеграційних картках про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас", суд визнав такі дії неправомірними.

Таким чином, судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено відсутність боргу у позивача з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн., та, з урахуванням нарахованої пені, у сумі 18631,53 грн., з огляду на що, відомості з облікування зазначених сум, як заборгованість з ПДВ, повинні були бути вилучені з інтеграційних карток платника податків та рахуватися як переплата.

В той же час, суд вважає, що відповідач безпідставно, погасив вказану суму як заборгованість з ПДВ за рахунок поточної сплати ПДВ з електронного рахунку платника податків, в той час, як податкові вимоги скасовано рішенням суду, що набрало законної сили та яким встановлено взагалі відсутність боргу.

Викладене вказує на неналежне і безвідповідальне виконання службовими і посадовими особами ГУ ДПС у Житомирській області своїх обов`язків.

При цьому, покликання боржника щодо неможливості виконання рішення суду у цій справі суд до уваги не бере, позаяк саме на відповідача нормативно-правовими актами та судовим рішенням, що набрало законної сили, покладено обов`язок його виконання в частині вилучення з інтеграційних карток відомості про облікування заборгованість з податку на додану вартість у сумі 16688,63 грн. та у сумі 18631,53 грн. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Промагрозапас".

Більш того, під час розгляду даної заяви, представником відповідача не надано суду пояснень щодо того, в який спосіб рішення суду може бути виконане, тому його доводи, які викладені в клопотанні, судом до уваги не приймаються.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява №18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Крім того, слід зазначити, що Конституційний Суд України у рішенні від 15.05.2019 у справі № 3-368/2018(5259/18) зазначив, що держава, виконуючи свій головний обов`язок - утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3 Конституції України) - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією. З цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Конституційний Суд України вказував, що судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина, і саме держава бере на себе такий обов`язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України (абзац п`ятнадцятий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002); право на судовий захист є гарантією реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту за допомогою правосуддя (абзац восьмий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018). Отже, як випливає з наведеного, держава повинна повною мірою забезпечити реалізацію гарантованого статтею 55 Конституції України права кожного на судовий захист.

Конституційний Суд України неодноразово підкреслював, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012); право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013).

Конституційний Суд України наголошує, що забезпечення державою виконання судового рішення як невід`ємної складової права кожного на судовий захист закладено на конституційному рівні у зв`язку із внесенням Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 2 червня 2016 року № 1401-VIII змін до Конституції України та доповненням її, зокрема, статтею 129-1, частиною другою якої передбачено, що держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

За приписами частин 1,4 -7 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Відтак, оскільки на даний час рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 повністю не виконано, чим порушенні вимоги статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 КАС України, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви шляхом постановлення окремої ухвали, якою також у порядку частин першої, п`ятої статті 249 КАС України необхідно зобов`язати відповідача вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, та встановити йому строк для надання відповіді.

Керуючись статтями 243, 248, 249 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Житомирській області щодо невжиття заходів та невиконання у повному обсязі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №240/10267/19.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Житомирській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - невиконанню у повному обсязі рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 у справі №240/10267/19.

Встановити строк для надання відповіді щодо вжитих заходів 30 днів з дня отримання ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена особами, яких вона стосується, до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос