Ухвала

від 29.04.2021 по справі 2а-681/10/1170

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

29 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 2а-681/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сагуна А.В., розглянувши заяву Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щодо заміни стягувача у виконавчому листі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від імені якого діє виконавча дирекція до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Дор-Транс» про стягнення заборгованості по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2021 до суду надійшла заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щодо заміни стягувача у виконавчому листі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від імені якого діє виконавча дирекція до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Дор-Транс» про стягнення заборгованості по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.

Заява обґрунтована тим, що боржником змінено місцезнаходження юридичної особи, а тому відомості про боржника та документи, якими посвідчується наявність заборгованості передано за місцем його обліку до Правобережного відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, яке є відокремленим підрозділом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.

В судове засідання заявник та представник боржника не з`явились, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали заяви суд зазначає наступне.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.07.2010 року адміністративний позов виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоград-Дор-Транс" (код ЄДРПОУ: 35914186) на користь виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 5585,87 (п`ять тисяч п`ятсот вісімдесять п`ять ) грн. 87 коп. (а.с.43-45).

Виконавчий лист по справі отримано позивачем 03.09.2010 року (а.с.47).

Ухвалою суду від 19.07.2018 замінено сторону виконавчого провадження по адміністративній справі №2а-/681/10/1170, а саме: замінено стягувача з Виконавчої дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (код ЄДРПОУ 26070328) на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 41316824, адреса: вул. Михайлівська, 64, м. Кропивницький, 25009).

Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII Про виконавче провадження (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження.

За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).

Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).

Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.

У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин.

Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.

При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.

Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.

Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.

При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.

У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.

Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень.

У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, або перехід повністю чи частково його функцій (адміністративної компетенції) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві. Інакше відсутність підстав публічного правонаступництва доводить неможливість його здійснення.

Суд встановив, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області не перебуває в процесі припинення або ліквідації ( а.с.100-102), відповідно підстав правонаступництва в розумінні частини другої статті 104 Цивільного кодексу України немає.

Фактичного (компетенційного) адміністративного правонаступництва також не відбулося, оскільки відсутні врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.

Суд зазначає, що у разі зміни місця обслуговування боржника у справі не відбувається фактичного (компетенційного) або процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва контролюючих органів. Обставини, з якими Закон № 1404-VIII і стаття 379 КАС України пов`язують можливість здійснення заміни сторони виконавчого провадження, у такому разі відсутні, відповідно органом, який має забезпечити виконання судового рішення, є той, якого зобов`язано судовим рішенням, що набрало законної сили, вчинити певні дії.

Отже, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження, передбаченого статтею 379 КАС України.

Керуючись ст. 379 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені заяви Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щодо заміни стягувача у виконавчому листі за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від імені якого діє виконавча дирекція до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кіровоград-Дор-Транс» про стягнення заборгованості по коштах загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку в строк, встановленому ст.295 КАС України.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала щодо заміни сторони виконавчого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун