Рішення

від 29.04.2021 по справі 420/2651/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2651/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (вул..Фалєєвська,9-Б, м.Миколаїв, 54001) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.-кт Шевченка,15/1, м.Одеса, 65015), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65023), Державної казначейської служби України (вул.Бастіонна,6, м.Київ, 01601) про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН пені за період з 30.10.2020 р. по 27.01.2021 р. включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Державної казначейської служби України за результатом якого позивач просить:

стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" 130536,30 грн. (сто тридцять тисяч п`ятсот тридцять шість гривень тридцять копійок) пені за період з 30.10.2020р. по 27.01.2021р. включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020р.;

відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі шляхом зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що ТОВ СП "НІБУЛОН" згідно рядків 20.2, 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2020р. та додатків №3 та №4 до неї заявлено суму від`ємного значення ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 748 125 212,0 грн. Відповідно до інформації, отриманої з електронного кабінету ТОВ СП "НІБУЛОН", Офісом великих платників податків державної податкової служби 21.10.2020р. відображена інформація щодо проведення камеральної перевірки даних податкової декларації №9236763594 від 18.09.2020 року та складена довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на додану вартість за серпень 2020 року. Згідно висновків довідки Офісу великих платників податків державної податкової служби від 21.10.2020р. №198/28-10-53-09/14291113 "Про результати камеральної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року" встановлено, що камеральною перевіркою ТОВ СП "НІБУЛОН" (податковий номер 14291113) не встановлено порушення вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року".

Загальна заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ за серпень 2020р. в розмірі 748 125 212,0 грн. відшкодована наступним чином (дані щодо відшкодування приведені в додатку №1 до позовної заяви): 28.10.2020р. - в розмірі 740 758 383,07 грн.; 27.01.2021р. - в розмірі 7 366 828,93 грн. Позивач зазначає, що останнім днем граничного строку на подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року є 21.09.2020р. з урахуванням того, що 20.09.2020р. є вихідним днем. А тому датою закінчення граничного строку на проведення камеральної перевірки за податковою декларацією з ПДВ №9236763594 від 18.09.2020 року за серпень 2020 року є 21.10.2020р. Позивач вказує, що з 30.10.2020р. по день відшкодування цієї суми ПДВ, а саме 27.01.2021р., сума 7 366 828,93 грн. вважається заборгованістю Державного бюджету України та на неї нараховується пеня в силу п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України. Вказана пеня позивачу не перераховано, том позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 01.03.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

15.03.2021 року від представника відповідача - Державної казначейської служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що відшкодування ПДВ за серпень 2020 року в розмірі 748 125 212,00 грн було здійснено у повному обсязі. Проте не 1-м платежем, з підстав, які не залежали від Казначейства. Крім того, Казначейство виконало належні дії, щодо відшкодування позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ, у строки передбачені чинними законодавством. Однак, 7 366 828.93 грн станом на 28.10.2020 (день відшкодування суми ПДВ в розмірі 740 758 383,07 грн) не були відображені податковим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. а тому не могли бути перераховані отримувачу органом Казначейства, оскільки не набули статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування. Та зазначає, що обов`язок нарахування пені лежить на органі державної податкової служби, який здійснює функції держави у сфері оподаткування. У зв`язку з наведеним у задоволенні позову просить відмовити.

25.03.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти тверджень Державної казначейської служби України в Одеській області та наполягає на задоволенні позовних вимог.

25.03.2021р. від відповідача Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. Згідно з п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Механізм внесення інформації до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 № 26 Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (зі змінами та доповненнями). Згідно з вимогами пункту 3 визначеного Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Так, п. 12 Порядку №26 визначає, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені п. 200.13 ст. 20 ПК України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. Оскільки п. 14 Порядку №26 визначає, що Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що міститься і інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог БК України та п.55 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України, тому до внесення необхідної для відшкодування ПДВ інформації до Реєстру заяв на відшкодування ПДВ не видається можливим, оскільки буде порушенням вимог чинного законодавства.

При цьому, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не є адміністратором Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, формування якого здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства, не є уповноваженою особою на внесення вказаних відомостей, не є центральним органом виконавчої влади.

З огляду на викладене Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погоджуються з виставленими позовними вимогами, вважає доводи позивача необґрунтованими та повністю безпідставними.

Окремо зазначено, що відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями контролюючих органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості у спосіб, що не передбачений законом.

06.04.2021р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечує проти тверджень Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.

ТОВ СП "НІБУЛОН" в електронній формі до Офісу великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471), на податковому обліку в якому перебував платник податків позивач, 18.09.2020р. подана податкова декларація з податку на додану вартість за звітний період серпень місяць 2020 року з додатками №1-№6 до неї.

ТОВ СП "НІБУЛОН" згідно рядків 20.2, 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2020р. та додатків №3 та №4 до неї заявлено суму від`ємного значення ПДВ, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 748 125 212,0 грн.

18.09.2020р. ТОВ СП "НІБУЛОН" подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).

Відповідно до інформації, отриманої з електронного кабінету ТОВ СП "НІБУЛОН", Офісом великих платників податків державної податкової служби 21.10.2020р. відображена інформація щодо проведення камеральної перевірки даних податкової декларації №9236763594 від 18.09.2020 року та складена довідка про результати перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування на додану вартість за серпень 2020 року.

Згідно висновків довідки Офісу великих платників податків державної податкової служби від 21.10.2020р. №198/28-10-53-09/14291113 "Про результати камеральної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" (код ЄДРПОУ 14291113) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року" встановлено, що камеральною перевіркою ТОВ СП "НІБУЛОН" (податковий номер 14291113) не встановлено порушення вимог Податкового кодексу України в частині достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за серпень 2020 року".

Відповідно до довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) з квитанціями №1 та №2 загальна заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ за серпень 2020р. в розмірі 748 125 212,0 грн. відшкодована наступним чином

Заявлена до бюджетного відшкодування сума ПДВ за серпень 2020р. в розмірі 748 125 212,0 грн. відшкодована наступним чином:

- 28.10.2020р. - в розмірі 740 758 383,07 грн.;

- 27.01.2021р. - в розмірі 7 366 828,93 грн.

При цьому, останнім днем граничного строку на подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року є 21.09.2020р. з урахуванням того, що 20.09.2020р. є вихідним днем. А тому датою закінчення граничного строку на проведення камеральної перевірки за податковою декларацією з ПДВ №9236763594 від 18.09.2020 року за серпень 2020 року є 21.10.2020р.

У зв`язку з порушенням граничного терміну відшкодування суми ПДВ позивачем нараховано пеню пеня в силу п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України та за її стягненням звернувся до суду.

На момент подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року ТОВ СП "НІБУЛОН" як великий платник податків перебувало на податковому обліку в Офісі великих платників податків державної податкової служби (код ЄДРПОУ 43141471, адреса місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-'Т", м.Київ).

В той самий час, згідно п.1 постанови КМУ від 30.09.2020р. №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" (далі - Постанова КМУ №893) та наказу Державної податкової служби України від 08.10.2020р. №556 "Про ліквідацію територіальних органів ДПС" ліквідуються як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, зокрема, Офіс великих платників податків Державної податкової служби.

А згідно п.2 Постанови КМУ №893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020р. №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України" вирішено утворити як відокремлений підрозділ Державної податкової служби територіальний орган, зокрема, Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань згідно витягу, приведеного в додатку, внесено запис про державну реєстрацію створення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032).

30.12.2020р. ТОВ СП "НІБУЛОН" як платником податків в електронному кабінеті від Державної податкової служби України отримано повідомлення від 30.12.2020р. №281050031395230 про закріплення великих платників податків за міжрегіональними управліннями ДПС по роботі з великими платниками податків.

Згідно цього повідомлення ТОВ СП "НІБУЛОН" закріплено за Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків.

В свою чергу, згідно до п.1 "Положення про Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків", затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020р. №643 (копію положення та наказу опубліковано та розміщено на офіційному сайті Офісу ВПП ДПС https://officevp.tax.gov.ua), Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Міжрегіональне управління є правонаступником майна, прав та обов`язків Офісу великих платників податків ДПС (ЄДРПОУ 43141471) у відповідних сферах діяльності.

Пунктом 15 цього Положення визначено, що Міжрегіональне управління утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.

А згідно до п.1 наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020р. №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01.01.2021р. розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020р. №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №893.

Таким чином, для позивача змінилось місце податковому обліку та на теперішній час ТОВ СП "НІБУЛОН" перебуває на податковому обліку як великий платник податків саме в Південному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44104032, адреса місцезнаходження: проспект Шевченка, буд. 15/1, м.Одеса).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.18. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до положень п.200.1, 200.7, п.п.200.7.1, 200.7.2 п.200.7, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

До податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктом 200.15 ст.200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Аналогічна за змістом норма міститься в п.7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26 (надалі - Порядок № 26).

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (ст. 200 п. 200.13. ПК України).

За правилами п. 12 Порядку № 26, узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.

Враховуючи обставини справи та дослідивши матеріали справи судом встановлено, що:

- 21.09.2020р. - останній день граничного строку подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2020 року;

- 21.10.2020р. - дата закінчення граничного строку на проведення камеральної перевірки по податковій декларації з ПДВ за серпень 2020 року;

- 22.10.2020р. - термін на внесення Офісом великих платників податків Державної податкової служби до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 748 125 212,0 грн. за звітний період серпень 2020 року;

- з 23.10.2020р. по 29.10.2020р. - період на перерахування органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми ПДВ з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку;

- з 30.10.2020р. - сума ПДВ, не відшкодована платнику податку, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ.

З загального задекларованого до відшкодування ПДВ в сумі 748 125 212,0 грн. за серпень місяць 2020 року ПДВ в розмірі 7 366 828,93 грн. було відшкодована 27.01.2021р. з порушенням строків, встановлених ст.200 Податкового кодексу України та Порядком №26.

Як наслідок, з 30.10.2020р. по день відшкодування цієї суми ПДВ, а саме 27.01.2021р., ця сума 7 366 828,93 грн. вважається заборгованістю Державного бюджету України та на неї нараховується пеня в силу п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України.

Згідно ст. 200 п. 200.23 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні.

Обов`язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, який здійснює функції держави у сфері оподаткування.

Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в постановах від 12.03.2019 року по справі №808/2689/15, від 22.03.2019 року по справі №822/3473/17, від 24.04.2019 року по справі №808/1880/16, від 14.11.2019 року по справі №802/745/16-а.

Судом встановлено, що пеня за період з 30.10.2020р. по 27.01.2021р. включно, нарахована на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020р. ні Офісом ВПП ДПС ні його правонаступником Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП на користь ТОВ СП "НІБУЛОН" нарахована не була, на поточний банківський рахунок не відшкодована.

В додатку №3 до цієї позовної заяви приведено розрахунок пені, нарахованої за період з 30.10.2020р. по 27.01.2021р. включно на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року. Сума нарахованої пені за зазначений період складає 130 536,30 грн.

Суд зауважує, що з приводу наведеного позивачем розрахунку, відповідачами у справі жодних заперечень та зауважень не надано.

Верховний Суд в своїх постановах від 12.03.2019р. по справі №808/2689/15 (адміністративне провадження №К/9901/19576/18), від 22.03.2019р. по справі №822/3473/17 (адміністративне провадження №К/9901/62907/18), від 24.04.2019р. по справі №808/1880/16 (касаційне провадження №К/9901/19630/18), від 14.11.2019р. по справі №802/745/16-а (адміністративне провадження №К/9901/28617/18) неодноразово зазначав, що обов`язок нарахування пені лежить саме на органі Державної фіскальної (податкової) служби України, яка здійснює функції держави у сфері оподаткування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019р. по справі №826/7380/15 звертала увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 04.11.1950р. кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття "майно" у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як "майнові права", а отже як "майно" (рішення у справі "Бейелер проти Італії" від 05.01.200р.) (Beyeler v. Italy, заява №33202, § 100).

За певних обставин "легітимне очікування" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "легітимне очікування", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (рішення у справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).

ЄСПЛ у рішенні у справі "Інтерсплав проти України" від 09.01.2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У пункті 145 рішення від 15.11.96 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьев проти України" від 05.04.2005).

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Згідно ч.2 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на отримання не тільки бюджетного відшкодування ПДВ, але і пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету пені, яка охоплюються поняттям "майно" в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

З цього приводу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2019р. по справі №826/7380/15 дійшла висновку, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є саме стягнення з Державного бюджету України на користь позивача, зокрема, пені, нарахованої на суму заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

Суд звертає увагу, що Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків при реалізації обов`язку та повноваження щодо нарахування пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ в силу п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України не наділений правом вибору: нараховувати чи не нараховувати пеню. Згідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України пеня на суму бюджетної заборгованості з ПДВ нараховується в силу закону та не залежить від волевиявлення органів державної податкової служби, державної казначейської служби, їх посадових (службових) осіб чи платників податків.

У постанові від 12 лютого 2019 року № 826/7380/15 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника ПДВ на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ, зазначила, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву платника податку до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права платника податку, є стягнення з Державного бюджету України через відповідний контролюючий орган на користь платника податку заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, Офіс великих платників податків Державної податкової служби як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його відзив.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Щодо зобов`язання відповідача подати звіт, відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти Росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України Про виконавче провадження . Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України Про виконавче провадження врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

Щодо клопотання позивача про витребування доказів від 07.04.2021р., в якому останній просить витребувати у Міністерства фінансів України витяг з Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.79 КАС України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до ч.1 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Судом встановлено, що відповідачами кінцевий терміні нарахування суми заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року не заперечується, так само як і сума пені визначена позивачам.

Таким чином підстава для задоволення заявленого клопотання відсутні.

За вимогами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2270 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (вул..Фалєєвська,9-Б, м.Миколаїв, 54001) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.-кт Шевченка,15/1, м.Одеса, 65015), Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (вул.Садова,1-А, м.Одеса, 65023), Державної казначейської служби України (вул.Бастіонна,6, м.Київ, 01601) про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН пені за період з 30.10.2020 р. по 27.01.2021 р. включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020 року, - задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" 130536,30 грн. (сто тридцять тисяч п`ятсот тридцять шість гривень тридцять копійок) пені за період з 30.10.2020р. по 27.01.2021р. включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період серпень 2020р.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр.-кт Шевченка,15/1, м.Одеса, 65015,ЄДРПОУ 44104032) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства НІБУЛОН (вул..Фалєєвська,9-Б, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 14291113) судові витрати з судового збору у розмірі 2270,00 гривень.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293,295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Єфіменко