Рішення

від 28.04.2021 по справі 640/2821/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2021 року м. Київ № 640/2821/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Артек до Київської митниці Держмитслужби про визнання дій протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Дочірнього підприємства Артек (позивач, ДП Артек ) до Київської митниці Держмитслужби (відповідач, Митниця Держмитслужби), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100000/2019/300150/2 від 06.08.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач звертає увагу на те, що аналізуючи митну декларацію та первинні документи Митниця Держмитслужби вдалась до тлумачення господарських відносин з контрагентом, натомість, зробила необґрунтований висновок про неможливість встановити митну вартість товарів. При цьому, застосування резервного методу визначення митної вартості позивач вважає також необґрунтованим, оскільки безпідставно не застосовано всі інші методи.

У відзиві відповідач наголошує на недоліках поданого пакету документів щодо кожної з митних декларацій, з точки зору встановлення митної вартості, надає пояснення неможливості застосування інших методів коригування митної вартості. За висновком відповідача, коригування митної вартості здійснено відповідно до чинних нормативно-правових актів, а рішення є обґрунтованим та правомірним.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Між ДП Артек та Vome Pencere Kapi Sistemleri Pfzarlama Dis Ticaret A. S. укладено договір (контракт) № AV 416 від 13.04.2016, предметом якого є поставка останнім товарів (фурнітура з арматурою та інше).

З метою митного оформлення придбаних у контрагента товарів позивачем складено та подано миту декларацію, за результатами розгляду якої відповідачем складено рішення про коригування митної вартості товарів № UA 100000/2019/300150/2 від 06.08.2019.

Не погоджуючись із вищенаведеним рішенням відповідача, позивач звернувся із позовною заявою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. п. 23 та 24 ч. 1 ст. 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом ст. ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1- 3 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58- 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом ч. ч. 1- 3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. ч. 5, 6 ст. 53 МК України).

Згідно із ч. ч. 1- 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (ч. 12 ст. 264 МК України).

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.

Зі змісту поданих позивачем та відповідачем документів убачається, що останнім сформовано висновок про неможливість визначення митної вартості товарів за поданими документами. Серед наведених у рішенні про коригування митної вартості, підстави, що пояснюють наявність обґрунтованого сумніву наступні:

- банківські платіжні документи, замовлення та проформи інвойсів, що стосуються оцінюваного товару декларантом не подавались;

- довідка про транспортні витрати не є належним документом на підтвердження такої складової митної вартості.

Позивачу запропоновано подати додаткові документи, які дозволили б визначити складові митної вартості.

Із наявних у матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини щодо спірних складових митної вартості.

Згідно з п. 3.2 Контракту № AV 416 умовами поставки по даному контракту сторони домовились вважати Франко-завод (EXW) у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до п. 5.2 Контракту № AV 416 оплата за товар по контракту здійснюється в Євро шляхом перерахування на рахунок, вказаний постачальником на умовах 100% передплати, згідно з Інвойсами або Проформ Інвойсів, що виставляються постачальником на підставі замовлення на поставку товару, отриманого від покупця.

Контрагентом позивача (постачальником) виписано Інвойс № VR 22019000000402 від 23.07.2019 за поставку товарів на загальну суму 29003,28 Євро, умови поставки EXW.

Згідно з пакувальним листом від 23.07.2019 вага брутто товарів за номенклатурою, тотожною наведеній в інвойсі, становить 10370,00 кг.

До позовної заяви також додано заяву про купівлю іноземної валюти № 37 від 30.08.2019, за змістом якої ДП Артек доручає купити іноземну валюту в кількості 290003,28 Євро.

Платіжним дорученням № 36 від 30.08.2019 АТ Прокредит Банк доручено здійснити переказ коштів у сумі 29003,28 Євро на рахунок Vome Pencere Kapi Sistemleri Pfzarlama Dis Ticaret A. S.

Між ДП Артек (клієнт) та ТОВ Україна Фрахт (експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 03-04/17 від 03.04.2017.

У зв`язку зі зміною найменування експедитора, додатковою угодою № 1 до договору № 03-04/17 від 03.04.2017 визначено замінити в преамбулі найменування з ТОВ Україна Фрахт на ТОВ Дайрект Лайн .

ТОВ Дайрект Лайн виписало ДП Артек рахунок на оплату № 1527 від 07.08.2019 за морське перевезення, навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортно-експедиційні послуги та автоперевезення на суму 41 251,98 грн (у. т. ч. ПДВ). Контейнер перевезення: OOLU8455600.

Сплата коштів за рахунком № 1527 від 07.08.2019 підтверджується платіжним дорученням № 1361 від 07.08.2019.

Згідно з наданими довідками про транспортні витрати від 02.08.2019 убачається, що в контейнері OOLU8455600 перевозиться товар ДП Артек не лише за господарською операцією, що оформлена описаними вище документами.

Так, за довідкою ТОВ Дайрект Лайн № 02-08/2 від 02.08.2019 вартість транспортування вантажу, переданого за коносаментом № GCL/KUM/ODS/190468 до морського кордону України становить 10 074,16 грн та 450,00 грн навантажувальні роботи.

За змістом коносаменту № GCL/KUM/ODS/190468 Vome Pencere Kapi Sistemleri Pfzarlama Dis Ticaret A. S. передає вантаж вагою 10370.00 кг, консигнований ДП Артек .

Таким чином, ДП Артек надало належні докази на підтвердження (1) вартості придбаного товару, (2) фактичного руху коштів за його оплату, (3) вартості перевезення до митного кордону України вантажу, отриманого від Vome Pencere Kapi Sistemleri Pfzarlama Dis Ticaret A. S. тотожною заявленій вагою.

З огляду на викладене, зазначені в оскаржуваному рішенні підстави для сумніву у правильності визначення митної вартості товару не знаходять свого підтвердження в наявних у матеріалах справи документах.

Зважаючи на наведене, суд дійшов до висновку про те, що ДП Артек надало достатні документи, на підставі яких можливо визначити митну вартість за ціною договору.

Тим не менш, за результатами опрацювання поданих позивачем документів митним органом зроблено висновок про неможливість застосування методу іншого, ніж резервний.

При чому, при розрахунку митної вартості за резервним методом відповідач посилається на Генеральну угоду з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених ) органами доходів і зборів митній вартості за митною декларацією № UA 408150/2018/026171 від 13.12.2018.

Таким чином, оскаржуване рішення не має самостійного розрахунку митної вартості за резервним методом.

Таким чином, відповідач здійснив визначення митної вартості товарів за розрахунком іншої декларації № UA 408150/2018/026171 від 13.12.2018, яка жодним чином не стосується (1) розрахунку кожної поданої позивачем митної декларації, (2) предмета розгляду спору щодо оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Отже, без наведення підстав та розрахунків, митна вартість товарів за поданою позивачем декларацією відкоригована та прирівняна до митної вартості іншої декларації.

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не доведені передумови коригування митної вартості за резервним методом, не наведено розрахунку самостійного визначення такої вартості, суд убачає підстави для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства Артек задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA 100000/2019/300150/2 від 06.08.2019.

3. Стягнути витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь Дочірнього підприємства Артек у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто) гривень.

Позивач: Дочірнє підприємство Артек (вул. Сім`ї Сосніних, 11, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ: 24936048).

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 43337359).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко