Постанова

від 26.04.2021 по справі 520/17874/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 р.Справа № 520/17874/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідача Гончаренко А.С.

представник позивача Огороднікова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Громадської організації "Зооконтроль" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2021, головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків по справі № 520/17874/2020

за позовом Громадської організації "Зооконтроль"

до Головного управління Держпраці у Харківській області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Громадська організація "Зооконтроль", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: скасувати Постанову про накладення штрафу на Громадську організацію Зооконтроль (ЄДРПОУ 41176770) за порушення законодавства про працю та зайнятість населення ХК25445/3235/НП/СП-ФС від 25.11.2020 року, що було складено заступником начальника Головного управління Держпраці у Харківській області Петренко О.М.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 позов залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Відповідач надав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, а саме звернення ОСОБА_1 , відповідно до ст. 6 Закону №877, за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (погодження №6334/1/12-20 від 11.09.2020), на підставі наказу Головного управління Держпраці у Харківській області від 25.09.2020 року №1537 та наказу №1609 від 09.10.2020, яким внесено зміни до наказу №1537 від 25.09.2020, на предмет додержання законодавства про працю суб`єктом господарювання, направлення від 25.09.2020 року №02.03-03/2361 в ГО Зооконтроль в період з 28.09.2020 було заплановано проведення заходу державного нагляду (контролю) на предмет додержання законодавства про працю.

28 вересня 2020 року у присутності заявника було здійснено спробу проведення заходу державного нагляду (контрою) за юридичною адресою ГО Зооконтроль , а саме м. Харків, вул. Миру, буд. 68, однак провести захід державного нагляду (контролю) стало неможливо, у зв`язку із відсутністю посадових осіб за місцем реєстрації позивача.

Запит на надання документів та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з неможливістю особистого вручення було направлено на юридичну адресу ГО Зооконтроль поштовим відправленням 28 вересня 2020 року (№6102253258259).

Запитом на надання документів від 28.09.2020 було зобов`язано адміністрацією ГО Зооконтроль у строк 10 год 00 хв 06.10.2020 забезпечити надання необхідних документів.

Згідно офіційного сайту Укрпошта поштове направлення №6102253258259 вручено 02.10.2020 року.

Судом встановлено, що адміністрацією ГО Зооконтроль не надано відомості з питань, які є предметом заходу державного нагляду (контролю), їх завірених об`єктом відвідування копій, чим створено перешкоди у діяльності інспектора праці.

Тому, на підставі вищезазначеного було складено Акт №ХК25445/3235/НП від 09 жовтня 2020 року, яким зафіксовано, що позивачем було створено перешкоду у проведенні заходу державного нагляду (контролю).

На адресу Управління Держпраці надійшов лист №160 від 05.10.2020, відповідно до якого позивачем сформовано підстави не допуску посадових осіб саме у зв`язку з тим, що на думку останнього, копія листа Державної служби України з питань праці не містить номеру реєстрації та дати документа. Також не завірена належним чином відповідно до чинних норм документообігу.

Листом від 11.11.2020 №0946 на виконання вимог пункту 3 Порядку №509, повідомлено суб`єкта господарювання про те, що уповноважена особа відповідача отримала Акт №ХК25445/3235/НП від 09.10.2020, що є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ст.265 КЗпП України у строки, визначені Порядком №509.

Судом встановлено, що посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК25445/3235/НП/СП-ФС від 25 листопада 2020 року (направлено засобом поштового зв`язку 610225886906 ).

Вважаючи постанову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 5 пункту 4 про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84 (далі Положення) Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 50 Положення, Головне управління Держпраці у Харківській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2019 № 823 (далі Порядок № 823) (у редакції чинній на час проведення інспекційного відвідування позивача).

Відповідно до п. 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України від 05 квітня 2007 р. № 877-IV "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі Закон № 877) заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877, такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Письмові докази свідчать, що інспекційне відвідування відносно позивача було проведено за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю, відповідно до ст. 6 Закону №877, за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) (погодження №6334/1/12-20 від 11.09.2020)

Відповідно до пп.1, 2, 3, 6 п. 10 Порядку №823 встановлено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (пп. 1 п. 10 Порядку №823), ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги (пп .2 п. 10 Порядку №823), наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення (пп. 3 п. 10 Порядку №823), фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки (пп. 6 п. 10 Порядку №823).

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", що ратифікована Законом України № 1985-ІV від 08 вересня 2004 року (далі - Конвенція), передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: і) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; іі) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; ііі) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; іv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

Тобто, Конвенція визначає безумовне дискреційне повноваження інспектора самостійно приймати рішення щодо необхідності проведення інспектування того чи іншого роботодавця для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Аналогічний правовий висновок викладено у п. 24 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 21.10.2019 по справі №200/11885/18-а.

Пунктами 11, 14 Порядку №823 передбачено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

У разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до абз. 7 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до п. 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509) визначено, що штрафи накладаються на підставі зокрема акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування.

Так, 28 вересня 2020 року у присутності заявника було здійснено спробу проведення заходу державного нагляду (контрою) за юридичною адресою ГО Зооконтроль , а саме м. Харків, вул. Миру, буд. 68, однак провести захід державного нагляду (контролю) стало неможливо, у зв`язку із відсутністю посадових осіб за місцем реєстрації позивача.

Запит на надання документів та направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) у зв`язку з неможливістю особистого вручення було направлено на юридичну адресу ГО Зооконтроль поштовим відправленням 28 вересня 2020 року (№6102253258259).

Запитом на надання документів від 28.09.2020 було зобов`язано адміністрацією ГО Зооконтроль у строк 10 год 00 хв 06.10.2020 забезпечити надання необхідних документів.

Згідно офіційного сайту Укрпошта поштове направлення №6102253258259 вручено 02.10.2020 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач, як уповноважений орган держави на здійснення заходу контролю, має право на самостійне визначення переліку та обсягу документів необхідних йому для реалізації наявних повноважень. Витребувані документи мають містити інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування.

Аналогічна позиція викладена у п. 32 постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 по справі №200/11885/18-а.

Судом встановлено, що адміністрацією ГО Зооконтроль не надано відомості з питань, які є предметом заходу державного нагляду (контролю), їх завірених об`єктом відвідування копій, чим створено перешкоди у діяльності інспектора праці.

Через ненадання позивачем витребуваних документів, відповідач не реалізував наявне в нього повноваження, що є створенням перешкод у проведенні перевірки.

Отже, об`єктом відвідування було створено перешкоди у діяльності інспектора праці, ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування. За наслідками цього на підставі п. 14 Порядку № 823 інспекторами праці було складено акт неможливості проведення інспекційного відвідування №ХК25445/3235/НП від 09 жовтня 2020 року.

Зазначений акт про неможливість проведення інспекційного відвідування було відправлено на адресу позивача.

Листом від 11.11.2020 №0946 на виконання вимог пункту 3 Порядку №509, повідомлено суб`єкта господарювання про те, що уповноважена особа відповідача отримала Акт №ХК25445/3235/НП від 09.10.2020, що є підставою для розгляду справи про накладення штрафу відповідно до ст.265 КЗпП України у строки, визначені Порядком №509.

В подальшому посадовими особами ГУ Держпраці у Харківській області винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ХК25445/3235/НП/СП-ФС від 25 листопада 2020 року (направлено засобом поштового зв`язку 610225886906 ).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до положень ст. 10 Закону України від 05.04.2007 року №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

- вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

- перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

- не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

суб`єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п`ятою статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою статті 6 цього Закону;

органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

- вимагати припинення здійснення заходу державного нагляду (контролю) у разі:

перевищення посадовою особою органу державного нагляду (контролю) визначеного цим Законом максимального строку здійснення такого заходу;

використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що підстави для недопуску до перевірки, так і підстави для вимоги припинити здійснення заходу державного нагляду (контролю) являються правомірними виключно у випадках, вичерпний перелік яких наведений у статті 10 Закону №877-V, і такі пов`язані з порушення органом державного нагляду (контролю) вимог законодавства щодо процедури проведення перевірок.

В інших випадках дії суб`єкта господарювання по не допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю) та вимоги припинити такий захід не ґрунтуються на законі та утворюють порушення, за вчинення якого установлена відповідальність, а також передбачено застосування інших негативних наслідків як анулювання певних дозволів.

Вимагаючи припинити здійснення заходу державного нагляду (контролю), підприємство посилалось на те, що: у направленні на перевірку відповідач не вказав строку здійснення заходу, не вказана форма заходу.

Водночас, наведені у листі обставини відповідно до положень ст. 10 Закону №877-V не може бути визнано правомірною та достатньою підставою для вимоги припинити здійснення заходу державного нагляду (контролю).

Колегія суддів зазначає, що створення підприємством перешкод у проведенні планової перевірки, що виразилось у фактичному не допуску посадових осіб до перевірки підтверджується зібраними доказами.

Правильно надаючи правову оцінку обставинам справи, судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідач мав право в цій конкретній ситуації розцінювати зазначені дії позивача як відмову у допуску до проведення планової перевірки та створення перешкод у її проведенні.

Враховуючи викладене, оскільки під час призначення та організації перевірки відповідачем дотримано вимоги законодавства, у позивача не виникло правових підстав вимагати припинення перевірки та для не допуску посадових осіб до перевірки, факт вчинення підприємством перешкод у проведенні контролюючих заходів підтверджується матеріалами перевірки, дані яких не спростовуються позивачем, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Між тим, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно дост. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації "Зооконтроль" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 по справі № 520/17874/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 29.04.2021 року