Постанова

від 12.04.2021 по справі 757/47523/20-п

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/1220/2021 Головуючий в 1-й інстанції: Константінова К.Е.

№ 757/47523/20-п

Категорія: ч. 4 ст.172-6 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,

розглянувши 12 квітня 2021 року апеляційну скаргу захисника Симоненко З.В. на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

У С Т А Н О В И В:

10 грудня 2020 року постановою судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.

Згідно постанови ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він, будучи особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, при заповненні та поданні декларації за 2018 рік зазначив недостовірні відомості, що відрізняються від достовірних у розмірі від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на дату подання декларації,чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник Симоненко З.В. просить скасувати вказану постанову та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Своє прохання апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, прийшов до висновку, який не відповідає фактичним обставинам справи про адміністративне правопорушення.

На думку апелянта, матеріали справи не містять доказів умисного внесення ОСОБА_1 до декларації недостовірної інформації. Надаючи пояснення Національному агентству з питань запобігання корупції ОСОБА_1 вказував, що через неуважність вказав невірні дані щодо джерела доходу, помилково відобразив суму доходу від розміщення коштів на банківських рахунках без урахування утриманих із них податків та зборів, та невірно вказав суми залишків на банківських рахунках. Крім того, захисник вказує й про відсутність фактичного доходу в ОСОБА_1 від відступлення статутного капіталу ТОВ ФІСКО ІНФОРМ в розмірі 100% на користь ОСОБА_2 . Матеріали справи, на думку захисника, не містять доказів отримання вказаного доходу її підзахисним. Щодо грошових коштів, які належать дружині ОСОБА_1 , він вказував інформацію, яку вона йому надала.

Крім того, захисник вважає, що дані протоколу про адміністративне правопорушення не можуть бути взяті до уваги, оскільки вказаний доказ не може бути визнаний допустимим через складання його особою, яка не має на те права.

Так, протокол щодо ОСОБА_1 складено уповноваженою собою Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_3 .

Рішенням Конституційного Суду України /далі - Рішення КСУ/ від 27.10.2020 у справі № 13-р/2020 визнано неконституційним повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції, визначені положенням п. 6 ч. 1 ст. 11 Закону України Про запобігання корупції / далі - Закон/ щодо здійснення моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб. Рішенням КСУ від 27.10.2020 у справі № 13-р/2020 визнано неконституційним пункт 8 ч. 1 ст. 11 Закону в частині повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо здійснення в порядку, встановленому Законом, контролю та перевірки декларацій суб`єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб`єктів декларування. Серед іншого, вказаним Рішенням КСУ також визнано неконституційним п. 12-1 ч. 1 ст. 12 Закону щодо права Національного агентства з питань запобігання корупції складати протоколи про адміністративне правопорушення, віднесені Законом до компетенції Національного агентства.

Таким чином, уповноважені особи Національного агентства не мають права проводити перевірки та складати протоколи про адміністративне правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Симоненко З.В. та ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора Кіча О.М., який вважав постанову законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об`єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Висновок суду щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених в постанові, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку.

При цьому доводи апеляційної скарги захисника щодо недопустимості даних протоколу про адміністративне правопорушення, є необґрунтованими.

Так, відповідно до ст. 91 Закону України Про Конституційний Суду України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як вбачається з резолютивної частини Рішення КСУ від 27.10.2020 у справі № 13-р/2020, вказані у ньому норми Закону, які визнані такими, що не відповідають Контистуції втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 , перевірка декларації особи, яка притягується до адміністративної відповідальності уповноваженими особами Національного агентства з питань запобігання корупції, а також складання протоколу цими особами, здійснено до прийняття вказаного Рішення КСУ. Тому підстав для визнання вказаних доказів недопустимими, немає.

Пояснення ОСОБА_1 , які підтримала захисник, під час апеляційного розгляду, про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності складу корупційного правопорушення через відсутність умислу на приховування інформації, під час подання декларації, не відповідають вимогам закону.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 172-6 КУпАП настає за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи особою, яка займає відповідальне та особливо відповідальне становище, згідно Закону, подав до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларацію за 2018 рік із завідомо недостовірними відомостями, що відрізняються від достовірних у розмірі від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на дату подання декларації.

Так, у розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації суб`єкт декларування не зазначив відомості про одержаний ним від ОСОБА_2 дохід у розмірі 35 000,00 грн від відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ Фіско Інформ (код ЄДРПОУ 34347658).

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 35 000,00 гривень.

Крім того, суб`єкт декларування не зазначив відомості про одержаний ним дохід у розмірі 328,38 грн у вигляді додаткового блага, нарахованого (виплаченого) ТОВ Проспектc Україна (код ЄДРПОУ 24940305), що підтверджується даними з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також інформацією, наданою цим товариством.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 328,38 гривні.

Суб`єкт декларування також у розділі 11 декларації зазначив відомості про одержаний ним дохід у розмірі 124 796,00 грн у вигляді процентів, вказавши себе його джерелом.

Тобто суб`єкт декларування у звітному періоді отримав дохід у вигляді процентів на загальну суму 230 297,38 грн, які необхідно було відобразити по кожному банку окремо.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 105 501,38 гривні.

Згідно з вимогами п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються отримані доходи суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі доходи у вигляді заробітної плати (грошового забезпечення), отримані як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, гонорари, дивіденди, проценти, роялті, страхові виплати, благодійна допомога, пенсія, доходи від відчуження цінних паперів та корпоративних прав, подарунки та інші доходи. Такі відомості включають дані про вид доходу, джерело доходу та його розмір. Відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п`ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 140 829,76 грн, чим порушив вимоги, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону.

У розділі 12 Грошові активи декларації суб`єкт декларування зазначив відомості про залишок своїх коштів на кінець звітного періоду (31.12.2018), розміщених на банківських рахунках у АТ КБ ПриватБанк (код ЄАРПОУ 14360570), у розмірі 1 590 001,00 гривня.

Відповідно до довідок банку, наданих суб`єктом декларування, залишок грошових коштів, розміщених ним на рахунках, становив 1 666 943,36 гривні.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 76 942,36 гривні.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону у декларації зазначаються наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року;

Таким чином, суб`єкт декларування у розділі 12 декларації зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 76 942,36 грн, чим порушив п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 був зобов`язаний відобразити у розділі 11 Доходи, у тому числі подарунки декларації відомості про одержані доходи від відчуження належної йому частки у статутному капіталі ТОВ Фіско Інформ , додаткового блага від ТОВ Проспектс Україна на загальну суму 35 328,38 грн, а також фактичний розмір нарахованих АТ КБ ПриватБанк , АТ ПроКредит Банк , АТ Райффайзен Банк Аваль процентів на суму 230 297,38 грн, що відрізняється від задекларованого розміру на 105 501,38 грн, та у розділі 12 Грошові активи свій фактичний залишок грошових коштів, розміщених на банківських рахунках у АТ КБ ПриватБанк , у розмірі 1 666 943,36 грн, який відрізняється на суму 76 942,36 грн.

Отже, ОСОБА_1 у розділах 11 Доходи, у тому числі подарунки та 12 Грошові активи декларації за 2018 рік зазначив недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму 217 772,12 грн, чим порушив пп. 7, 8 ч. 1 ст. 46 Закону.

Винуватість ОСОБА_1 також підтверджується іншими доказами, яким суд надав належну правову оцінку.

Згідно даних акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Фіско Інформ від 06.08.2018, копію якого надала Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація, засвідчено факт передачі належної суб`єкту декларування частки у статутному капіталі вказаного товариства номінальною вартістю 35 000,00 грн, що сплачена у повному обсязі на підставі укладеного сторонами договору купівлі-продажу від 06.08.2018 № 06/08-18. Відповідно до даних вказаного договору, а також протоколу Загальних зборів учасників ТОВ Фіско Інформ від 06.08.2018, статуту цього товариства, підтверджено повний розрахунок за відчужену частку у статутному капіталі ТОВ Фіско Інформ та передачу її ОСОБА_2 , як новому власнику та учаснику вказаного товариства.

Крім того, ОСОБА_1 підтверджується той факт, що він помилково вказав себе джерелом указаного доходу та надав копії довідок банків, зі змісту яких встановлено, що він одержував дохід у вигляді процентів з таких джерел: АТ КБ ПриватБанк (код ЄДРПОУ 14360570) у розмірі 217 457,56 грн; АТ ПроКредит Банк (код ЄДРПОУ 21677333) - 3 950,56 грн; АТ Райффайзен Банк Аваль (код ЄДРПОУ 234941 05) - 8 889,26 грн, що підтверджує факт, викладений у протоколі щодо процентів на суму 230 297,38 грн, що відрізняється від задекларованого розміру на 105 501,38 грн. Різницю по карткових рахунках ОСОБА_1 пояснив , тим, що ним по системі банкінгу була виявлена ця різниця інформації по його депозитах, яка не була ним відображена у декларації.

Тобто ОСОБА_1 , володіючи повною інформацією щодо доходів, знаючи про їх наявність допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2018 рік, чим скоїв інкриміноване йому адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд повно та всебічно дослідив обставини справи, дотримався вимог як матеріального, так і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді щодо ОСОБА_1 немає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Симоненко З.В. залишити без задоволення , а постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни .

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В.Жук