Постанова

від 29.04.2021 по справі 810/3908/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 810/3908/16

адміністративне провадження № К/9901/64054/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року (суддя Кушнова А.О.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року (судді: Федотов І.В. (головуючий), Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) у справі №810/3908/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГЕЯ до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, акту перевірки,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю ГЕЯ (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування акту перевірки №670/10-02-14-01/19420957/36 від 11.07.2016 та податкових повідомлень-рішень від 26.07.2016 №0003341401, №000335140.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу про порушення Товариством вимог податкового законодавства є не обґрунтованими та базуються виключно на припущеннях, натомість у позивача наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року, позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26.07.2016 №0003341401 та №0003351401. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення судів в частині задоволених вимог обґрунтовано реальністю господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн , що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки №670/10-02-14-01/19420957/36 від 11.07.2016 суд першої інстанції дійшов висновку, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень та не породжує виникнення будь-яких прав і обов`язків у позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки від 11.07.2016 №670/10-02-14-01/19420957/36, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) по взаємовідносинах з ТОВ Енкод Констракшн за період з 01.11.2014 по 28.02.2015, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог п.138.2, ст.138, пп.139.1.9. п.139.1. ст.139, пп.198.1, абз. 1, 2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 400005 грн та податок на додану вартість (ПДВ) за грудень 2014 року на загальну суму 444450 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер. Такі висновки контролюючий орган зробив на підставі того, що загальний розмір заробітної плати, нарахованої працівникам по актах виконаних робіт по договору з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн становить 55244 грн, що не підтверджується даними звітів про суми нарахованих та виплачених доходів (за формою 1-ДФ) ТОВ Енкод Констракшн . Крім того, контролюючий орган вказує на наявність кримінального провадження №320151000000000044 від 26.02.2015 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, в межах якого, гр. ОСОБА_1 (засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ Енкод Констракшн ), надав свідчення щодо його непричетності до фінансово - господарської діяльності ТОВ Енкод Констракшн , будь - яких документів не підписував, товарів, робіт, послуг в адресу інших господарюючих суб`єктів не поставляв.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.07.2016.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн на підставі договорів поставки та підряду.

Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій з зазначеним контрагентом було надано копії документів, зокрема, договори, специфікації, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості, акти приймання виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (КБ-3).

Крім того, суди встановили, що придбання позивачем товарів та робіт у контрагента ТОВ Енкод Констракшн було зумовлено необхідністю виконання позивачем підрядних робіт перед ТОВ Білоцерківтеплоенерго , зокрема, провести роботи по модернізації теплогенеруючого обладнання. При цьому, встановлено, що виконання відповідних підрядних робіт було здійснено з використанням обладнання, придбаного позивачем саме у ТОВ Енкод Констракшн за договорами поставки обладнання від 31.12.2014 №Е-3112, №Е-3113 та №Е-3114, а також у ТОВ Евротерм Технолоджі за договором поставки від 04.12.2014 №ДП 48/14.

Отже встановлено безпосередній зв`язок придбаних у ТОВ Енкод Констракшн робіт та товарів з господарською діяльністю позивача.

Також суди встановили, що Територіальним управлінням державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м.Києві видано Товариству з обмеженою відповідальністю Гея дозвіл № 2319.13.32 на виконання монтажу, налагодження, ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (технологічного устаткування, лінійних частин та їх елементів систем газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання та населених пунктів, а також газовикористовуючого обладнання потужністю понад 100 кВт; парових і водогрійних котлів теплопродуктивністю понад 0,1 МВт; посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа; трубопроводів пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 Мпа і температурою води вище 110оС, які підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду); газонебезпечні роботи та роботи у вибухонебезпечних зонах; спорудження газопроводів, систем газопостачання природним та зрідженим газом; зберігання балонів із стисненим, зрідженим газом; роботи в колодязях, траншеях, котлованах, камерах, замкнутому просторі (ємностях, боксах); земляні роботи, що виконуються на глибині понад 2 метри або в зоні розташування підземних комунікацій; роботи верхолазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників; зварювальні, газополум`яні роботи.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн , зокрема касаційна скарга вмотивована аналогічними доводами, які зазначені в акті перевірки, в апеляційній скарзі, зокрема, наявність кримінально справи щодо контрагента, невідповідність заробітної плати працівників контрагента, нарахованої по актах виконаних робіт, даним звітів за формою 1-ДФ.

За позицією скаржника, суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доводам контролюючого органу, які були викладені як в акті перевірки, так і зазначались протягом розгляду справи.

В чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права скаржником в касаційній скарзі не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

10.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

10.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

10.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

13. При вирішенні податкових спорів Суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Згідно доктрини реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Нормами Податкового кодексу України презюмується вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Проте, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліки) у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними, допустимими та достовірними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, і такий рух має бути підтверджений первинними документами.

14. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат чи податкового кредиту, а тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

15. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами) обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно відображено у податковому обліку витрати, або документи, на підставі яких платник податків сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

16. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

17. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

18. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченнях, в апеляцій скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час розгляду справи судами) та встановленим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

Судами встановлено, що спірні господарські операції позивача з контрагентом ТОВ Енкод Констракшн є реальними та підтверджуються долученими Товариством до матеріалів справи належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Вказані документи містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, містять необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та підтверджують фактичне їх здійснення.

19. Контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент розгляду справи судами) також не було доведено та надано достовірних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента матеріально - технічне забезпечення чи трудові ресурси були недостатніми для проведення відповідного виду господарської діяльності, обумовленої укладеним договором з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Колегія суддів зазначає, що висновки контролюючого органу про те, що заробітна плата працівників контрагента ТОВ Енкод Констракшн нарахована по актах виконаних робіт не відповідає даним звітів за формою 1-ДФ не підтверджено жодним доказом, зокрема, і відповідними звітами за формою 1-ДФ. Крім того, не відповідність заробітної плати працівників контрагента, що зазначається останнім у звітності, не є підставою для визнання господарських операцій між таким контрагентом та позивачем нереальними та безтоварними.

20. Посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження №320151000000000044 відносно контрагента ТОВ Енкод Констракшн , зокрема і за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідачем не надано доказів наявності вироку у вказаному кримінальному провадженні, а отримані відомості в ході оперативно-розшукових заходів чи досудового слідства, на які, як на докази, посилається відповідач не відповідають вимогам допустимості в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

21. Колегія суддів зазначає, що чинним законодавством, яким регулюються спірні правовідносини, чітко визначено, що подання платником податку до контролюючого органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди - є підставою для її отримання, якщо контролюючий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, суди дійшли обґрунтованого висновку, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та ТОВ Енкод Констракшн , містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень в оскаржуваній частині, суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.

23. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

24. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року у справі № 810/3908/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова