Рішення

від 21.04.2021 по справі 535/357/21

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/357/21

Провадження № 2/535/169/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2021 року смт Котельва

Котелевський районний суд Полтавської області у складі: головуючого - судді Мальцева С.О., з секретарем судових засідань Білик Н.О., розглянувши у підготовчому засідання в залі суду в смт Котельва Полтавської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом;-

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 3,4244 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:004:1177, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії АЕЕ, №610356, виданого на імя померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і до смерті належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевбького району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії АЕЕ, №610355, виданого на імя померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і до смерті належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 33.2 м.кв, з якої житлова становить 10.9 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами погріб вхідний (літ. В), за номером 244 (двісті сорок чотири), який розташований по АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , і належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Свої вимоги позивачі обґрунтовують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача, ОСОБА_4 . Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу № 64/2019 на майно ОСОБА_4 , 1942 року народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13.03.2020 року №134/02-31, у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину земельної ділянки площею 3,4244 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:004:1177, що до смерті належала спадкодавцю на підставі спадкування після померлого брата - ОСОБА_2 , нотаріусом було відмовлено позивачу у зв`язку з наступним: відповідно до інформації, наданої Відділом у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за № 67/109-20 від 07.02.2020 року, в Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі до 01.01.2013 року відсутні записи на ім`я ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо реєстрації по 1/3 частці земельної ділянки площею 3,42 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, отриману ними в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Котелевською державною нотаріальною конторою 06.11.2001 року за реєстровим № 3071, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , що належала останньому на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р1 № 508543, виданого Котелевського селищною радою 29.05.2001 року за реєстром № 1634; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно отриманої шляхом безпосереднього доступу нотаріуса до нього 13.03.2020 року, право власності на 1/3 (одну третю) частку земельної ділянки площею 3,4244 га з кадастровим номером: 5322255100:00:004:1177, що належала ОСОБА_2 за ним не зареєстрована.

Таким чином спадкодавець ОСОБА_4 , була власником 1/3 частини земельної ділянки площею 3,4244 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5322255100:00:004:1177, на підставі спадкування майна після померлого ОСОБА_2 , однак не оформила право власності належним чином. Факт наявності родинних відносин між ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , підтверджується Копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 , та посвідкою про народження серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_2 , в свою чергу, був власником спірного спадкового майна на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Котелевською державною нотаріальною конторою 06.11.2001 року за реєстровим №3071, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , однак не зареєстрував право власності належним чином.

Відповідно до довідки Котелевської селищної ради № 3660, від 11.07.2019 року, на момент смерті ОСОБА_2 , був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (стара адреса: АДРЕСА_4 ).

ОСОБА_6 до смерті був власником спірного спадкового майна на підставі державного акту на право приватної власності на землю Р1 № 508543, виданого Котелевського селищною радою 29.05.2001 року за реєстром №1634.

Постановою від 09.11.2020 року, №373/02-31, приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального округу Полтавської області, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була сестра - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх прав, у зв`язку з тим, що: спадкоємцем наданий правовстановлюючий документ - свідоцтво про право на спадщину за законом, видане Котелевською державною нотаріальною конторою 06.11.2001 року за реєстровим №3070, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 в рівних частках на ім`я спадкоємців - ОСОБА_4 , жительки АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , та ОСОБА_5 , жительки АДРЕСА_6 , на земельну ділянку площею 3,39 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належала ОСОБА_7 ; відповідно до інформації, наданої Відділом у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за № 68/109-20 від 07.02.2020 року, в Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі до 01.01.2013 року відсутні записи на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щодо реєстрації по 1/3 частці земельної ділянки площею 3,39 га, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, отриману ними в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Котелевською державною нотаріальною конторою 06.11.2001 року за реєстровим № 3070, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , то належала останній на підставі дердавного акту на право приватної власності па землю серії Р1 № 508546, виданого Котелевською селищною радою 29.05.2001 року за реєстром № 1635; відповідно до інформації, наданої Відділом у Котелевському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за №68/109-20 від 07.02.2020 року, в Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на траво власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі до 01.01.2013 року внесено запис № 532220001001054 від 29.12.2011 року та зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 684719 на ім`я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 1,1302 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5322255100:00:004:0945, отриману нею в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Котелевською державною нотаріальною конторою 06.11.2001 року за реєстровим №3070, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_7 , що належала останній на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 508546. виданого Котелевською селищною радою 29.05.2001 року за реєстром № 1635; державна реєстрація інших часток земельної ділянки площею 3,39 га, яке надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ще знаходиться на території Котелевської селищної ради Котелевського район Полтавської області, відповідно до інформації, наданої Відділом у Котелевськом) районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області за № 68/109 20 від 07.02.2020 року, в Державному земельному кадастрі не проводилась; відповідно до рішення №РВ-5301941002020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, виданого ОСОБА_8 , державним кадастровим реєстратором Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 12.08.2020 року, було встановлено невідповідність площі земельної ділянки щодо якої подано заяву про реєстрацій земельної ділянки площею 3,39 га та технічною документацією із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 2,2577 га; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав н нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 09.11.202і року, право власності на земельну ділянку площею 3,39 га, яка розташована н території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської област цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарськог виробництва, і належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , не зареєстроване; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 09.11.2020 року, право власності на 2/3 (дві третіх) частки земельної ділянки площею 3,39 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (1/3 частка), та ОСОБА_2 , яки помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (1/3 частка), не зареєстроване; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 09.11.2020 року, право власності на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належала ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , не зареєстроване; відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 09.11.2020 року, право власності на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , не зареєстрована.

Тобто, в результаті поділу земельної ділянки, площею 3,39 га, та виділу її частини площею 1.1300 га., в окремий об`єкт нерухомого майна ОСОБА_5 , фактична площа земельної ділянки відповідно змінилася, що підтверджується копією технічної документації на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, і належала ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Постановою від 07.12.2020 року, №423/02-31, приватним нотаріусом Котелевського районного нотаріального кругу Полтавської області, відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_7 ; АДРЕСА_2 , і належав ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , спадкоємцем якого була сестра - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх прав, у зв`язку з тим, що у спадковій справі №64/2019 на майно ОСОБА_4 , 1942 току народження, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх прав на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , немає жодного правовстановлюючого документа, що міг би підтвердити право власності та належності майна ОСОБА_2 , а відповідно до довідки, виданої ПП Полтавське бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор 25.11.2020 року за №11534, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за номером АДРЕСА_6 , станом на 31.12.2012 року те зареєстроване, і відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав за нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього 07.12.2020 року, право власності на даний житловий будинок за ОСОБА_9 не зареєстроване.

У зв`язку з тим, що в позасудовому порядку захистити свої права неможливо, позивач ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_10 в судове засідання не прибули; надали до суду письмову заяву, в якій просили розглянути справу у їх відсутності (а.с.80).

Відповідач Котелевська селищна рада надали суду відзив на позовну заяву, в якому визнали позовні вимоги повністю та просили розглянути справу у відсутності їх представника (а.с.79).

Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.

З роз`яснень п.23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного гровадження.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про чання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.328 ІІК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч.3 ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

Відповідно до ст.1218 ІІК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод и інтересів.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в . довому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який лвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв : аліцину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до таріуса за виданою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Пунктом 1 ч.2 ст.16 Цивільного Кодексу України визначено, що одним і: способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

У відповідності до ст.328 Цивільного Кодексу України право власності 5\ ваєтьея на підставах, що не заборонені законом. Визнання права власності .. майно через звернення до суду не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч.1 ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна % >же пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за N 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Підпунктом 4.18 пункту 4 глави 10 розділу II вказаного порядку передбачено, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до вимог пункту 2 ч.1 ст.49 Закону України "Про нотаріат", який узгоджується з положеннями пункту 1 глави 13 розділу І "Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ листом N24-753/04-13 від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз`яснив, що при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п.5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, ствердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який е тратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово- комунальному господарству від ІЗ грудня 1995 року, та інших нормативно- травових актів.

З матеріалів справи вбачається, що рік побудови спірного будинку є 1977. Як передбачено у п.6 Постанови .Пленуму Верховного Суду України від 12.12.95 року N20 "Про судову практику у справах за позовами про захист пава приватної власності" положення статей 17, 18 Закону "Про власність" щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року).

Отже, при вирішенні спору слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків, зокрема положеннями ЦK УРСР 1963 року, Законом України "Про власність "Законом України від 7 грудня 1990 року N 5ЗЗ-ХІІ "Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування", Законом України від 25 грудня 1974 року "Про державний нотаріат", постановою Ради Міністрів Української PCP від 11 березня 1985 року N 105 "Про порядок обліку житлового Фонду в Українській PCP", вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року зa N112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року N 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української PCP від 31 жовтня 1975 року N 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року N 1/5, та іншими нормативними актами.

Статтею 100 ЦК УРСР 1963 року, визначено, що в особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах, що передбачено п.62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP.

Тобто, виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад.

По господарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року N 105 у 1985 - 1988 роках сільськими, селищними, районними Радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних Рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31 січня 1966 року, яка втратила шнність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року N 56. передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі аписів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто, записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів рганів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

При вирішенні питання щодо визнання права власності на житлові 'утинки, споруди у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах цінюються у сукупності з іншими доказами, наприклад, ухваленими органами місцевого самоврядування рішеннями про оформлення права власності громадян на будинки, технічним паспортом на будівлі, та таке інше.

Згідно Довідки N 4831, виданої 15 жовтня 2020 року виконавчим комітетом Котелевської селищної ради Полтавської області житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , рахується за нині покійним ОСОБА_2 .

Тобто, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого є ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_9 , за життя був власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відтак, спірний будинок ввійшов до спадкового майна, ОСОБА_4 , яке залишилось після її смерті.

За змістом ст.76 ЩІК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.77,79,80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі урепка проти України N2" наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

В п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Проніна дроти України" наголошується, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, а в п.58 рішення Європейського суд у справі "Серявін та інші проти України" зазначається про те, що призначення обгрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті... Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватися публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії").

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Статтями 16, 328 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути в тому числі і визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.ст.1216-1218, ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом; до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Передбачені ст.1224 ЦК України підстави щодо усунення позивачів від права на спадкування відсутні.

Зважаючи на наведені обставини, суд визнає, що за позивачами слід визнати право власності на вказане спадкове нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 259, 263, 264, 265, 273 ЦПК України, суд;-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Котелевської селищної ради Полтавської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3 , право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 3,4244 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевського району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322255100:00:004:1177, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії АЕЕ, №610356, виданого на імя померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і до смерті належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 .

Визнати в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників, податків - НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку площею 2,2577 га, яка розташована на території Котелевської селищної ради Котелевбького району Полтавської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, серії АЕЕ, №610355, виданого на імя померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 державним нотаріусом Котелевської державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і до смерті належала померлій 21 червня 2019 року ОСОБА_4 .

Визнати в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків - НОМЕР_3 , право власності на житловий будинок літ. А-1, загальною площею 33.2 м.кв, з якої житлова становить 10.9 м.кв., з господарськими будівлями та спорудами погріб вхідний (літ. В), за номером 244 (двісті сорок чотири), який розташований по АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , і належав ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана через Котелевський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Представник позивача-адвокат: Сідько Світлана Іванівна, адреса: АДРЕСА_8 .

Відповідач: Котелевської селищної ради Полтавської області ЄДРПОУ:13955812, адреса: вул.Полтавський шлях,221, смтКотельва Полтавської області.

У повному обсязі рішення складено 29.04.2021.

Суддя: С.О. Мальцев